Ухвала суду № 137420257, 15.06.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/20959/23

Провадження № 4-с/202/28/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра

в складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Коваленко К.В.,

скаржника - ОСОБА_1 ,

представник суб`єкта оскарження - Кірсанова С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження: Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, боржник: ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 , на дії державного виконавця,-

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2026 року на адресу Індустріального районного суду міста Дніпра через систему «Електронний суд» надійшла скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця.

В обґрунтування скарги посилаючись на те, що в провадженні державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Сергія Кірсанова перебуває виконавче провадження № 79335585 від 14.10.2025 року відкритого на підставі виконавчого листа №202/20959/23 від 08.10.2025 року виданого Індустріальним районним судом міста Дніпра.

08 травня 2026 року державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №80956232 з примусового виконання виконавчого листа № 202/20959/23, виданого 08.10.2025 року Індустріальним районним судом міста Дніпра. Вважає зазначену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Вказав, що раніше на виконанні в Індустріальному ВДВС вже перебувало виконавче провадження № 79335585 з примусового виконання того самого виконавчого листа №202/20959/23 від 08.10.2025 про вселення ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_1 .

19 грудня 2025 року державним виконавцем Кірсановим С.І. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 79335585 на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». У зазначеній постанові державний виконавець прямо встановив, що: боржник не виконав рішення, яке не може бути виконано без участі боржника; стягувач надав заяву про неможливість примусового входження до квартири; виконавець у зв`язку із цим надсилає повідомлення до органу досудового розслідування та закінчує виконавче провадження. Таким чином, виконавче провадження № 79335585 було завершено у передбачений законом спосіб, а державним виконавцем прийнято остаточне процесуальне рішення про його закінчення.

Водночас 08.05.2026 року державним виконавцем повторно відкрито нове виконавче провадження № 80956232 з примусового виконання того самого виконавчого документа, без скасування постанови про закінчення попереднього виконавчого провадження та без наявності передбачених законом підстав для повторного відкриття виконавчого провадження з тих же підстав.

Також вказав, що станом на 21.11.2025 року він не є співвласником квартири АДРЕСА_1 відповідно до договору дарування частки квартири АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Олійник С.В. від 14.11.2025 року.

Враховуючи викладене вище, він позбавлений можливості сприяти вселенню ОСОБА_2 , оскільки не має майнових прав на зазначене майно, а також не має доступу до приміщення квартири АДРЕСА_1 .

Закон України «Про виконавче провадження» не передбачає можливості повторного відкриття нового виконавчого провадження за тим самим виконавчим листом після закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», без скасування відповідної постанови у встановленому законом порядку.

Отже, постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 80956232 від 08.05.2026 винесена з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», є незаконною та підлягає скасуванню.

Просив суд: визнати неправомірними дії державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо відкриття виконавчого провадження № 80956232; скасувати постанову державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження № 80956232 від 08 травня 2026 року; зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 80956232 до розгляду даної скарги по суті.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 травня 2026 року головуючим суддею у розгляді вказаної скарги визначено суддю Слюсар Л.П., ухвалою якої від 20 травня 2026 року прийнято скаргу та призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

28.05.2026 року через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення ОСОБА_1 .Вказав, що дане виконавче провадження №80956232 було відкрите, а не відновлено. Як зазначено у скарзі та у постанові державного виконавця про відкриття цього ВП №80956232, воно було відкрите з підстави виконавчого листа, виданого судом 08.10.2025р. у даній справі №202/20959/23; при цьому, цей виконавчий лист був раніше на примусовому виконанні у ВП №79335585 цього ж державного виконавця, яким раніше, 19.12.2025р., було винесено постанову про закінчення цього ВП та повернення виконавчого листа до даного суду.

Як наведено у скарзі, у даній судовій справі відсутнє судове рішення про визнання незаконною постанови виконавця про закінчення ВП №79335585, тобто не було і немає підстав для відновлення ВП. Саме тому, як вбачається, державним виконавцем було прийнято постанову не про відновлення, а про відкриття ВП за тим самим виконавчим листом - щоб приховати одне порушення, але вчиняючи таким чином інше порушення закону.

За змістом постанова про відкриття ВП №80956232 є очевидно такою, що прийнята державним виконавцем в результаті зловживання ним своїх повноважень на порушення вимог Конституції України, Закону про виконавче провадження, Інструкції з організації примусового виконання рішень, незаконної форми (про відкриття, а не про відновлення ВП), без законної підстави (без рішення суду про визнання незаконною постанови про закінчення ВП №79335585), безпідставної, незаконної зміни номера ВП.

08.06.2026 року від Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, документ сформований в системі «Електронний суд», надійшли заперечення на скаргу в яких вказали, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 79335585 щодо виконання виконавчого листа № 202/20959/23 від 08.10.2025 року, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про вселення ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1 .

Державним виконавцем Кірсановим С.І. 14.10.2025 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

14.10.2025 року державним виконавцем Кірсановим С.І. винесено постанову про стягнення з боржника мінімальних витрат по виконавчому провадженню № 79335585 у сумі 400,00 грн.

Державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кірсановим С.І. 14.10.2025 року, винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору № 79335585, за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи, що підлягає примусовому стягненню в сумі 16000,00 грн.

31.10.2025 року державним виконавцем скерована вимога боржнику про проведення виконавчих дій 07.11.2025р. 11.00 год., про вселення стягувача та проведення виконавчих дій (поштовий трекінг R067029680466)

04.11.2025 року державним виконавцемь в телефонному режимі та додатково в менеджері VAIBER боржнику особисто повідомлено про проведення виконавчих дії про вселення стягувача, про що складено Акт державного виконавця який долучений до АСВП, повідомлення доставлено та прочитано.

07.11.2025 року державним виконавцем, керуючись вимогами ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 1700,00 грн., копія якої керуючись вимогами ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» направлена боржнику простою кореспонденцією, тією же датою державним виконавцем скерована вимога боржнику про проведення виконавчих дій на 21.11.2025 р. 11.00 год., про вселення стягувача та проведення виконавчих дій.

11.11.2025 року на депозитний рахунок відділу надійшов штраф у розмірі 1700,00 грн., який перераховано на користь Державного бюджету України, платіжним дорученням № 20029, даний платіж опрацьований 12.11.2025р.

12.11.2025 року державним виконавцем, керуючись вимогами ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанови про зняття арешту з коштів та майна боржника, що підтверджується електронним підписом та направлено до усіх банківських установ та до реєструючих органів згідно системи АСВП.

14.11.2025 року боржник подарував 1/3 частини квартири за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_3 (матір боржника) на надав до відділу копію договору дарування.

25.11.2025 року державним виконавцем, керуючись вимогами ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн.

27.11.2025 р. на депозитний рахунок відділу надійшов штраф у розмірі 3400,00 грн., який перераховано на користь Державного бюджету України, згідно платіжної інструкції № 21545, від 01.12.2025р.

02.12.2025 року державним виконавцем, керуючись вимогами ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанови про зняття арешту з коштів та майна боржника, що підтверджується електронним підписом та направлено до усіх банківських установ та до реєструючих органів.

Крім того, стягувач повідомила про відсутність фінансової можливості на проведення виконавчих дій без участі боржника, шляхом заміни ключів від вхідних дверей самостійно.

19.12.2025 року державним виконавцем, керуючись вимогами п.11.ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №79335585, та направлено виконавчий документ до суду.

Стягувач ОСОБА_2 самостійно звернулась до Індустріального районного суду м. Дніпра за виконавчим листом № 202/20959/23 від 08.10.2025 року, виданого Індустріальним районним судом міста Дніпр апро вселення ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1 .

08.05.2026 року, на підставі заяви стягувача та Закону України «Про виконавче провадження керуючись ст.ст.3, 18, 24, була повторно винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, копії постанови того ж дня було направлено рекомендованим листом сторонам виконавчого провадження.

Таким чином рішення суду про вселення ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1 , не виконано, боржник ухиляється від самостійного виконання вищезазначеного рішення суду. Просить суд: у задоволенні скарги ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ЄДРПОУ 34984472, про визнання дій протиправними та скасування постанови відмовити; накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , та скасувати договір дарування 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 від 14.11.2025року реєстраційний № 1055.

Скаржник у судовому засіданні скаргу підтримав з наведених в скарзі та доповненнях до скарги підстав та просив суд скаргу задовольнити.

Представник Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судовому засіданні підтримав заперечення на скаргу та просив суд відмовити в скарзі з підстав наведених у запереченнях. Вказав, що в першому виконавчому провадженні були проведені всі необхідні виконавчі дії. Оскільки Індустріальним районним судом міста Дніпра було повторно видано на виконання виконавчий лист ОСОБА_2 та нею було подано до державної виконавчої служби заяву про відкриття виконавчого провадження у нього були всі законні підстави для відкриття виконавчого провадження, що ним і було зроблено.

Стягувач ОСОБА_2 та її представник в судове засідання не з`явилися. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином. Відповідно до заяви просили суд розглядати справу без їх участі.

Суд заслухавши скаржника, представника суб`єкта оскарження, дослідивши матеріали скарги, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, доходить наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, на виконанні в Індустріальному відділі державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження №79335585 з примусового виконання виконавчого листа №202/20959/23 виданого 08.10.2025 року Індустріальним районним судом міста Дніпра, про вселення ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1 .

14.10.2025 року постановою державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кірсановим С.І. відкрито виконавче провадження № 79335585 з примусового виконання виконавчого листа №202/20959/23 виданого 08.10.2025 року, про вселення ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_3 .

Згідно з актом державного виконавця Постановою державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кірсановим С.І. від 21.11.2025 року при примусовому виконанні на підставі виконавчого документа №202/20959/23, виданого Індустріальним районним судом міста Дніпра 08.10.2025 року про вселити ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1 , боржник надав копію договору дарування на кв. АДРЕСА_1 та повідомлення, що він не є власником квартири та передати ключі не може. Таким чином виконання дії по вселенню ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_3 не відбулося.

Відповідно до Договору дарування частки квартири від 14 листопада 2025 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Олійник С.В., зареєстрованому в реєстрі №1055, ОСОБА_1 передав у власність (подарував), а ОСОБА_3 прийняла у власність безоплатно ( у дар) 1/3 (одну третю) частку квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 27,5 кв.м., загальною площею 45,3 кв.м.

19.12.2025 року Постановою державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кірсановим С.І. закінчено виконавче провадження №79335585 на підставі п.11 частини першої статті 39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження».

Встановлено, що стягувач надав заяву про неможливість примусового входження до квартири. Боржник не виконав рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Згідно з листом Дніпровського районного Управління поліції №2 на ім`я начальника Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомлено, що звернення розглянуто та дана подія зареєстрована до ІТС ІПНП Дніпровського РУП №2 ГУНП за №36098 від 05.12.2025 та не вбачають правових підстав для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

07.05.2026 року ОСОБА_2 було подано до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України заяву про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу №202/20958/23 від 08.10.2025 року по вселенню за адресою: АДРЕСА_2 .

08.05.2026 року постановою державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кірсановим С.І. відкрито виконавче провадження № 80956232 з примусового виконання виконавчого листа №202/20959/23 виданого 08.10.2025 року, про вселення ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_3

Згідно з Інформацією про виконавче провадження від 14.05.2026 року, виконавче провадження №79335585 завершено.

Відповідно до ст. 447-1 ЦПК України Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках, на підставі судових рішень.

Разом з тим, за частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно зі ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

Відповідно до п.11 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі: надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Відповідно до ч.3 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 13 січня 2021 року у справі № 2-751/2007 вказано, що право на обрання порядку звернення до суду належить заінтересованій особі. В свою чергу, суд має захистити інтереси особи, незалежно від обраного нею способу, як в порядку позовного провадження, так і в порядку контролю за виконанням судового рішення.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Статтею 449 ЦПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений для подання скарги строк може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою.

В судовому засіданні встановлено, що Постановою державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кірсановим С.І. від 19.12.2025 року закінчено виконавче провадження №79335585 на підставі п.11 частини першої статті 39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд звертає увагу на те, що дії виконавця про закінчення провадження №79335585 на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (надіслання виконавчого документа до суду, який його видав) були помилковими, оскільки вказані норми застосовуються у випадках, коли суд скасував захід забезпечення позову, визнав виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, або якщо закон прямо вимагає повернути документ у суд, однак зазначена помилка не впливає на нове відкриття.

Суд приймає до уваги, що після закінчення провадження повторно відкрити його за тією самою постановою не можна, оскільки необхідно скасовувати постанову про закінчення виконавчого провадження.

Оскільки суд повторно видав виконавчий лист, то стягувач ОСОБА_2 має право знову звернутися із заявою про відкриття провадження в межах встановлених законом строків 3 роки.

Згідно заяви стягувача ОСОБА_2 поданої 07.05.2026 року державний виконавець 08.05.2026 року відкрив виконавче провадження № 80956232.

Державний виконавець, отримавши таку заяву та оригінал виконавчого листа, зобов`язаний винести постанову про відкриття нового виконавчого провадження (ст. 26 Закону), перевіривши: чи документ виданий судом, строки пред`явлення не минули, заява від стягувача.

Суд критично відноситься до тверджень скаржника щодо незаконності вищевказаної постанови, оскільки державний виконавець не мав права відмовити ОСОБА_2 у відкритті провадження, нею було подано письмову заяву та оригінал виконавчого листа, який їй було видано судом повторно.

Тому його постанова про відкриття нового виконавчого провадження є абсолютно законною та обґрунтованою.

За приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Виходячи із вищевикладеного, приймаючи до уваги, що дії державного виконавця щодо відкриття нового виконавчого провадження є законними, а тому суд не вбачає законних підстав для задоволення скарги та доходить висновку, що скарга не підлягає задоволенню в цілому та не дає оцінку вимогам скаржника та суб`єкта оскарження, які не підлягають розгляду в межах скарги.

Керуючись: Законом України «Про виконавче провадження», Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 року № 14, ст.ст. 4, 447-453 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження: Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (49083, м. Дніпро, вул. Б.Хмельницького, буд. 11, РНОКПП 34984472), боржник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ), стягувач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ), на дії державного виконавця - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у 15-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Л.П. Слюсар