Ухвала суду № 137419411, 15.06.2026, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/406/25

Провадж.№ 1-кп/481/24/2026

УХВАЛА

/про продовження строку дії обов`язків/

15.06.2026 року м. Новий Буг

Новобузький районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої по справі судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (по відеоконференції),

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (по відеоконференції),

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з Городоцьким районним судом Хмельницької області та з використанням апаратно-програмного комплексу VKZ в залі суду в м. Новий Буг Миколаївської області клопотання прокурора Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України ОСОБА_5 обвинуваченій у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_5 на 2 місяці строк дії обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на неї ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 20.03.2025, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними в даному кримінальному провадженні відносно обставин кримінальних правопорушень.

Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, а саме у вчиненні дій пов`язаних із незаконним придбанням, зберіганням, перевезенням з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, перебуваючи у складі організованої групи з виконанням відповідної ролі та детального плану, в особливо великих розмірах, для досягнення мети - отримання прибутку, з використанням заздалегідь обумовленої конспірації.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 25.02.2025 до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; утримуватись від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні відносно обставин кримінальних правопорушень; здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 20.03.2025 строк дії обов`язків, окрім необхідності здач паспорту для виїзду за кордон, продовжено до 19.05.2025.

Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 17.04.2026 строк дії обов`язків обвинуваченій ОСОБА_5 продовжено до 15.06.2026.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України сторона обвинувачення обґрунтовано вважає, що у даний час стосовно ОСОБА_5 продовжують існувати передбачені п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України ризики, які обґрунтовують необхідність продовження дії запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

15.06.2026 на електрону пошту Новобузького районного суду Миколаївської області від захисника ОСОБА_7 надійшло заперечення-клопотання, в якому сторона захисту просив відмовити прокурору у продовженні строку дії обов`язків визначених ч.5 ст. 194 КПК України, щодо ОСОБА_5 та скасувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання як такий, подальша необхідність якого прокурором не доведена.

В судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_7 своє клопотання підтримав посилаючись на недоведеність ризиків, сумлінне виконання процесуальних обов`язків зі стадії як досудового розслідування так і судового розгляду, наявність постійного місця проживання і міцних соціальних зв`язків, відсутність негативних зв`язків та відсутність жодного факту порушення визначених обов`язків. Просив суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора та задовольнити клопотання сторони захисту і скасувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання як такий, подальша необхідність якого прокурором не доведена.

Обвинувачена ОСОБА_5 та її захисниця ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримали клопотання захисника ОСОБА_7 , а у задоволенні клопотання прокурора просили відмовити.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію сторони захисту.

Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_9 в судове засідання не з`явилися.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Ухвалою слідчого судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 25.02.2025 до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; утримуватись від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні відносно обставин кримінальних правопорушень; здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 17.04.2026 обвинуваченій ОСОБА_5 , продовжено строк дії обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України на 60 днів, до 15.06.2026 включно.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні ряду умисних особливо тяжких злочинів передбачених ч.3 ст.307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, вчинених організованою групою, повторно, в особливо великих розмірах, офіційно не працює, мала кілька місць свого проживання, що в своїй сукупності свідчить про наявність ризиків того, що обвинувачена ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Обвинувачена ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Харків Харківської області, українка, громадянка України, не працює, є студенткою Харківської гуманітарно-педагогічної академії, не заміжня, утриманців не має, раніше не судима, в ході досудового розслідування даного кримінального провадження здала свій паспорт для виїзду за кордон.

Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим цією частиною статті.

Під час судового провадження запобіжні заходи застосовуються судом за клопотанням прокурора (ч. 4 ст. 176 КПК України).

Прокурор ОСОБА_3 5 подав суду клопотання про продовження строку дії обов`язків щодо обвинуваченої ОСОБА_5 в порядку ст. ст. 179, 194 КПК України.

Згідно до ч.1 ст.179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

За приписом ч. 7 ст. 194 КПК України обов 'язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

У клопотанні прокурор стверджує, що наразі існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування ОСОБА_5 від суду, який справдився.

Вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків щодо обвинуваченої ОСОБА_5 , суд враховує такі обставини. ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, які є особливо тяжкими, та санція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 9 до 12 років у разі доведення вини. Обвинувачена не працює, офіційного джерела доходу не має, як і не має міцних соціальних зв`язків, за короткий періоду часу проживала в різних регіонах України, свобода пересування її необмежена.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченої переховуватися від суду береться до уваги, що існує певна ймовірність того, що ОСОБА_5 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.

Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, вбачається в тому, що ризик впливу на обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_4 та свідків кримінального провадження існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від обвинувачених та свідків і дослідження їх судом. Оскільки допит обвинувачених і свідків на стадії судового розгляду у цьому кримінальному провадженні ще не здійснено, то суд погоджується з тим, що доведеним є ризик незаконного впливу на обвинувачених ОСОБА_8 і ОСОБА_4 , а також свідків які були допитані на досудовому розслідуванні в рамках даного кримінального провадження, шляхом схиляння останніх для надання неправдивих свідчень.

Ризик продовження вчинення інкрімінованого кримінального правопорушення, який передбачено п.5 ч.1 ст. 177 КПК України суд вважає доведених виходячі із дій зазначених в обвинувальному акті пов`язаних з незаконним обігом психотропних речовин з метою отримання прибутку обвинуваченою ОСОБА_5 , яка знаходячись на волі, маючи можливість припинити кримінальні правопорушення, в яких вона наразі обвинувачується, жодних заходів не вжила.

На цьому етапі кримінального провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які може вирішувати тільки при ухвалені судового рішення під час вирішення обвинувачення по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, обґрунтованості обвинувачення, остаточної правової кваліфікації інкримінованого кримінального правопорушення тощо.

Отже, за наслідками розгляду клопотання прокурора суд дійшов висновку про його обґрунтованість і наявність підстав для продовження строку дії обов`язків, визначених ч.5ст. 194 КПК України покладених на обвинувачену ОСОБА_5 .

Щодо поданого клопотання стороною захисту, адвокатом ОСОБА_7 про скасування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Доводи сторони захисту, викладені у запереченнях на клопотання прокурора, суд оцінює критично та вважає такими, що не спростовують наявності ризиків, встановлених під час застосування запобіжного заходу.

Судом враховано характер та обставини інкримінованого обвинуваченій ОСОБА_5 кримінального правопорушення, стадію судового розгляду, те, що не всі докази досліджені судом, а також необхідність забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої.

Посилання захисту на відсутність нових обставин не є підставою для відмови у продовженні строку дії процесуальних обов`язків, оскільки відповідно до вимог КПК України вирішальним є встановлення актуальності ризиків на момент розгляду клопотання. Надані матеріали свідчать про те, що такі ризики не втратили свого значення та продовжують існувати.

Твердження захисника про недоведеність необхідності подальшого застосування обов`язків не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Суд вважає, що продовження строку дії обов`язків є пропорційним втручанням у права обвинуваченої та необхідним для забезпечення виконання нею процесуальних обов`язків.

Підстав для скасування запобіжного заходу або виключення окремих обов`язків, як про це просить сторона захисту, суд не встановив, у зв`язку з чим клопотання сторони захисту задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 177-179, 194, 369-372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України обвинуваченій ОСОБА_5 , задовольнити.

Обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк дії обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

-прибувати за кожною вимогою до суду;

-утримуватися від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими в даному кримінальному провадженні відносно обставин кримінальних правопорушень.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_7 , щодо скасування захобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, відмовити.

Виконання ухвали доручити прокурору у цьому кримінальному провадженні.

Встановити строк дії ухвали шістдесят днів, тобто до 13 серпня 2026 року, включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 16.06.2026.

Суддя ОСОБА_10