Рішення № 137418350, 15.06.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/349/26

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., за участю секретаря судового засідання Солов`я А.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем`єр",

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський м`ясокомбінат",

про стягнення 24 221 962,58 грн,

за участю представників сторін:

від позивача - Сидоренко О.П., адвокат, ордер від 02.02.2026 серія ВА № 1143721, Москаленко І.М., адвокат, ордер від 10.04.2026 серія АА № 1699193 (в режимі відеоконференцзв`язку),

від відповідача - участі не брали.

16.03.2026 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем`єр" (далі - ТОВ "Прем`єр") з вимогою стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський м`ясокомбінат" (далі - ТОВ "Черкаський м`ясокомбінат") на користь ТОВ "Прем`єр" суму боргу за поставлений товар в розмірі 24 221 962,58 грн.

Ухвалою від 18.03.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 16.04.2026 о 14:30. Встановив сторонам строк для подання заяв по суті.

01.04.2026 відповідач подав відзив на позов.

14.04.2026 позивач подав відповідь на відзив.

15.04.2026 відповідач подав клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

15.04.2026 позивач подав заяву про забезпечення позову.

16.04.2026 відповідач подав відзив на заяву про забезпечення позову.

Ухвалою від 16.04.2026 суд заяву ТОВ "Прем`єр" про забезпечення позову задовольнив частково. Вжив заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у межах заявленої до стягнення суми позовних вимог в розмірі 24 221 962,58 грн, що належать ТОВ "Черкаський м`ясокомбінат", які знаходяться на всіх рахунках ТОВ "Черкаський м`ясокомбінат" в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, а в разі недостатності коштів, також на майно, яке належить ТОВ "Черкаський м`ясокомбінат".

Ухвалою занесеною до протоколу судового зсідання від 16.04.2026 суд на підставі п. 2 ч. ст. 202, п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України задовольнив клопотання відповідача та відклав підготовче засідання до 04.05.2026 об 11:30.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 04.05.2026 суд на підставі п. 3 ч. 2 ст.185 ГПК України закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.05.2026 об 11:00.

15.05.2026 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв`язку із оголошенням повітряної тривоги, зокрема на території Черкаського району Черкаської області з 10:34, судове засідання 15.05.2026 не відбулося.

Ухвалою від 15.05.2026 суд призначив судове засідання у справі № 925/349/26 на 03.06.2026 о 10:30.

02.06.2026 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 03.06.2026, суд на підставі п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України відмовив у задоволенні клопотання відповідача.

03.06.2026 суд розпочав розгляд справи по суті, заслухав вступні слова представників позивача та дослідив докази.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 03.06.2026, суд на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголосив перерву в судовому засіданні до 15.06.2026 о 10:45.

15.06.2026 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 15.06.2026 суд на підставі п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Присутні у судовому засіданні 15.06.2026 представники позивача в режимі відеоконференцзв`язку виступили зі своїми промовами в судових дебатах.

Представник відповідача у судовому засіданні участі не брав, про дату та час розгляду справи належно повідомлений, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (копії ухвали суду від 03.06.2026) до його електронного кабінету.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором поставки від 28.02.2025 № 28/02-2025 в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару. Так позивач стверджує, що в рамках виконання договору він поставив відповідачу товар на загальну суму 100 000 000 грн. Враховуючи значний об`єм операцій сторони договору один раз в місяць проводили звірку взаємних розрахунків. Згідно з Актом звірки взаємних розрахунків по стану за період січень 2026 року сторонами погоджено наявність початкового кредитового сальдо в розмірі 23 369 554,54 грн. За період (січень 2026 р.) згідно з договором було поставлено товар на загальну суму 9 614 476,48 грн, сплачено за цей же період всього 7 000 000 грн. Кінцеве сальдо 25 984 031,02 грн. В лютому 2026 року було поставлено товару на загальну суму 237 931,56 грн, сплачено за цей же період всього 2 000 000 грн. Залишок заборгованості за оплату за поставлений товар склав 24 221 962,58 грн, яка не сплачена відповідачем, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Заперечуючи проти позовних вимог у відзиві відповідач зазначає, що до позовної заяви позивачем не надано документів на підтвердження права підпису видаткових накладних іншою особою, відмінною від директора ТОВ "Черкаський м`ясокомбінат" Іванченка Олексія Леонідовича. Отже, документи, на які позивач посилається як на підтвердження факту відвантаження та реалізації товару, а саме видаткові накладні, не підписані уповноваженою на те особою. Виходячи з вищенаведеного позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо здійснення постачання товарів.

Окрім того, відповідач зауважує, що позивачем до позовної заяви додано копії товарно-транспортних накладних з підписами, нібито проставленими від імені вантажоотримувача - ТОВ "Черкаський м`ясокомбінат". Водночас ці підписи не належать уповноваженій особі - директору підприємства Іванченку Олексію Леонідовичу, а отже, не можуть вважатися підтвердженням отримання вантажу.

На переконання відповідача, додані позивачем акти звірки взаємних розрахунків не можуть бути належними та допустимим доказами в даній справі, позивачем взагалі не додано до позовної заяви жодних первинних документів на підтвердження факту поставки.

У відповіді на відзив позивач заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві та зазначив, що позивач (Постачальник) згідно з умовами договору отримував заявки на поставку Товару, здійснював їх постачання, відповідач (Покупець) здійснював приймання товару, підписував видаткові накладні, та здійснював оплату товару, не заявляючи при цьому зауважень щодо неналежного оформлення первинних документів на підтвердження факту поставки. Постачальник в свою чергу здійснював реєстрацію податкових накладних згідно з умовами Договору та вимогами Податкового кодексу України.

В Листі від відповідача на адресу позивача вих. № 03/02 від 03.02.2026 року позивач визнає факт затримки оплати товару вказує що вона носить тимчасовий характер, пов`язана з затримкою оплати з боку ДП МОУ "АОЗ" (Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель") та зумовлена відсутністю бюджетних асигнувань, та просить поставитися з розумінням до затримки такої оплати.

Таким чином, на переконання позивача, посилання відповідача на начебто неоформлені первинні документі (видаткові накладні) які підписані неуповноваженою особою, є намаганням відповідача ухилитися від виконання прийнятих на себе зобов`язань по оплаті товару. Аналіз дій відповідача по іншим господарським справам свідчить що такі дії відповідача носять систематичний недобросовісний характер і в інших судових спорах які вже були розглянуті судом.

Відповідач підписавши видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, скріпивши підпис печаткою товариства, підтвердив наявність повноважень поставки та отримання товару. Часткова оплата відповідачем поставленого товару додатково підтверджує факт виконання позивачем свого зобов`язання з поставки товару. По факту поставки товару позивач склав податкові накладні та подав на реєстрацію. У відповідача виникло право на податковий кредит, тому заперечення факту поставки відповідачем є надуманим.

До позовної заяви позивач додав акт звірки взаєморозрахунків, який підписаний відповідачем. Акт звірки не є доказом поставки товару, проте підтверджує наявність відносин між сторонами та визнання відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем. Позиція відповідача вказує на порушення принципу заборони суперечливої поведінки останнім та уникнення від сплати заборгованості за поставлений товар.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.

28.02.2025 ТОВ "Черкаський м`ясокомбінат" (Покупець) та ТОВ "Прем`єр" (Постачальник) підписали Договір поставки № 28/02-2025 (далі - Договір).

Постачальник зобов`язується поставити Покупцю продукти найменування, перелік, характеристики, обсяг, ціна яких визначені в Специфікації (Додаток № 1), а Покупець - прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором. (п. 1.1. Договору)

Отримувачами Товару за Договором є військові частини, військові навчальні заклади, установи, організації Збройних Сил України, інші військові формування, об`єднані центри забезпечення Міністерства оборони України, до яких здійснюється постачання Товару (далі - Отримувач) для задоволення нагальних потреб функціонування держави, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів країни. (п. 1.2. Договору)

Валютою цього Договору є національна валюта України - гривня. Загальна ціна Договору, складається із суми усіх видаткових накладних. Ціна Товару включає в себе ціну матеріалів, виробництва, транспортування та інші витрати, безпосередньо пов`язані з Товаром, схоронністю, збереженням, охороною, транспортуванням, перевіркою Товару на відповідність технічним вимогам, його лабораторним випробуванням. У ціну Товару включені всі витрати Постачальника, які він несе та може понести у зв`язку з виконанням обов`язків за Договором. (п. 2.1. Договору)

Розрахунок за Товар здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування Покупцем коштів на поточний банківський рахунок Постачальника, вказаний у розділі 15 цього Договору.

Розрахунок за Товар здійснюється у строк, передбачений в Специфікації (Додаток №1), після його фактичного приймання Покупцем на підставі належним чином оформлених видаткових накладних у розмірі 80 % (вісімдесят відсотків) від вартості товару.

Кінцева оплата за поставлений Товар у розмірі 20 відсотків від вартості поставленого Товару здійснюється Покупцем шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок Постачальника протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання Постачальником наступних документів:

а) податкову накладну, належним чином оформлену у відповідності до правил, які встановлені п. 201.1 Податкового Кодексу України, зокрема із обов`язковим зазначенням коду Товару згідно з УКТ ЗЕД, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних через систему електронного документообігу в момент першої події (отримання коштів або переоформлення / відвантаження Товару) протягом строків, вказаних в Податковому кодексі України, з дати першої події.

У випадку затримки надання Постачальником Покупцю належним чином оформленої та зареєстрованої податкової накладної відповідно до п. 2.4 а), включаючи зупинення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, незалежно від причин, термін оплати Товару в частині відповідної суми ПДВ продовжується до моменту реєстрації та надання такої накладної. (п. 3.1. Договору)

Датою оплати є дата списання грошових коштів з рахунку Покупця. (п. 3.2. Договору)

Постачальник зобов`язаний здійснити поставку Товару за цим Договором у строк та у кількості та в розрізі асортименту відповідно до специфікації, що визначені Покупцем у замовленні на поставку (далі за текстом - Заявка на поставку Товару). (п. 4.1. Договору)

Поставка Товару здійснюється відповідно до умов Incoterms 2020. (п. 4.5. Договору)

Поставка Товару здійснюється Постачальником на умовах DDP - визначені Покупцем місця передачі Товару (на території України у межах базової області - Кіровоградської, Черкаської), крім тимчасово окупованих територій, визначених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309).

На підставі звернення Покупця, Постачальник зобов`язаний постачати харчові продукти (в тому числі Товар за категорією "Хліб та хлібобулочні вироби") в інші області України, що географічно суміжні з областями, зазначеними в абзаці 1 цього пункту Договору (Миколаївської, Одеської, Вінницької, Київської, Полтавської, Дніпропетровської областей), визначені Покупцем відповідно до Заявок.

На підставі звернення Покупця, але у будь-якому випадку - за погодженням Сторін, Товар може постачатися в інші області України, визначені Покупцем відповідно до Заявок на поставку Товару. (п. 4.6. Договору)

Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця після прийняття Покупцем Товару та підписання видаткових накладних. (п. 4.8. Договору)

Поставка Товару здійснюється Постачальником у відповідній кількості, асортименті, з енергетичною цінністю, у терміни і до місць постачання, визначених Покупцем у Заявці на поставку, згідно з пакуванням та сезонністю (відповідно до Додатків 5.1 та 5.2 до Договору). (п. 5.1. Договору)

Після здійснення перевірки Товару та у разі відсутності зауважень Покупця до Товару Постачальник та Покупець підписують видаткову накладну. У випадку відмінностей між інформацією, зазначеною у видатковій накладній, і фактично прийнятою Покупцем кількістю Товару, або розбіжністю у інших параметрах поставки, Постачальник зобов`язаний замінити Видаткові накладні Покупцю не пізніше 2-х (двох) робочих днів.

У випадку виявлення при поставці невідповідності Товару (або його окремої партії) вимогам щодо якості, кількості або комплектності (асортименту), безпечності, придатності, Покупець підписує відповідні документи на приймання Товару лише в частині Товару (або його партії) щодо якого відсутні зауваження. (п. 5.10. Договору)

Сторони прийшли до взаємної згоди, що Покупцем Постачальнику не сплачуються штрафні санкції (штраф, пеня), не відшкодовуються збитки, а також витрати на професійну правничу допомогу (у випадку вирішення спорів у судовому порядку). (п. 7.8. Договору)

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності після його підписання Сторонами там діє протягом строку, вказаного в Специфікації (Додаток № 1). (п. 12.1. Договору)

Сторони погодили використовувати для обміну документами в електронній формі Сервіс електронного документообігу за посиланням https://vchasno.ua (далі за текстом - Сервіс). (п. 14.7.2. Договору)

Додатки до Договору, які є невід`ємною частиною договору:

Додаток № 1. Специфікація.

Додаток № 2. Орієнтовна форма, за якою надаватиметься Заявка на поставку Товару.

Додаток № 2.1. Орієнтовна форма видаткової накладної та обов`язкова інформація, яка має бути зазначена у видаткових накладних.

Додаток № 3. Вимоги до Товару та порядок здійснення контролю за якістю.

Додаток № 3.4. Асортимент Товару.

Додаток № 4. Розподіл продуктів харчування за категоріями.

Додаток № 4.1. Пакування товару.

Додаток № 5. Санкційні застереження. (п. 14.8. Договору)

Відповідно до п. 1. Додатку № 1 "Специфікація" (далі - Специфікація) обсяг закупівлі Товару:

1. Артикул 12001 - Грудинка копчена безкісткова (кг) - 174,36 грн з ПДВ;

2. Артикул 12003 - Ковбаса варена вищого ґатунку (кг) - 91,50 грн з ПДВ;

3. Артикул 12004 - Ковбаса напівкопчена першого ґатунку (кг) - 99,60 грн з ПДВ;

4. Артикул 12005 - Ковбаса напівкопчена вищого ґатунку (кг) - 135,48 грн з ПДВ;

5. Артикул 12007 - Ковбаса сирокопчена вищого ґатунку (кг) - 245,82 грн з ПДВ;

6. Артикул 12035 - Сардельки першого ґатунку (кг) - 79,74 грн з ПДВ;

7. Артикул 12036 - Сардельки вищого ґатунку (кг) - 99,48 грн з ПДВ;

8. Артикул 12054 - Сосиски вищого ґатунку (кг) - 93,96 грн з ПДВ;

9. Артикул 12055 - Шинка копчена (кг) - 176,64 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 1.1 Договору та для цілей Закону України "Про оборонні закупівлі" Товар за цим Договором відноситься до ДК 021:2015:15890000-3: Продукти харчування та сушені продукти різні - Продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2025 рік. (п. 2. Специфікації)

Відповідно до п. 2.1 Договору загальна ціна Договору становить суму всіх видаткових накладних. (п. 3 Специфікації)

Відповідно до п. 3.1 та п. 5.10 Договору оплата вартості поставленого Товару здійснюється Замовником протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дня підписання видаткових накладних у розмірі 80 відсотків від вартості товару.

Кінцева оплата за поставлений Товар у розмірі 20 відсотків від вартості поставленого Товару здійснюється Покупцем шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок Постачальника протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання Постачальником наступних документів:

а) податкову накладну, належним чином оформлену у відповідності до правил, які встановлені п. 201.1 Податкового Кодексу України, зокрема із обов`язковим зазначенням коду Товару згідно з УКТ ЗЕД, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних через систему електронного документообігу в момент першої події (отримання коштів або переоформлення / відвантаження Товару) протягом строків, вказаних в Податковому кодексі України, з дати першої події.

У випадку затримки надання Постачальником Покупцю належним чином оформленої та зареєстрованої податкової накладної відповідно до п. 2.4 а), включаючи зупинення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, незалежно від причин, термін оплати Товару в частині відповідної суми ПДВ продовжується до моменту реєстрації та надання такої накладної. (п. 4 Специфікації)

Відповідно до п. 12.1 Договір набирає чинності з дати його списання, та діє до 31 грудня 2025 року, а в частині виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором, у тому числі в частині нарахування та сплати штрафних санкцій та поставки Товару - до повного виконання. (п. 7 Специфікації)

З матеріалів справи випливає, що між сторонами наявні тривалі правовідносини з питань постачання продукції за Договором.

З наданих позивачем підписаних сторонами видаткових накладних, товарно-транспортних накладних випливає, що у серпні 2025 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 9 863 065,51 грн з ПДВ, у вересні 2025 року - 11 554 099,59 грн з ПДВ, у жовтні 2025 року - 13 400 405,81 грн з ПДВ, у листопаді 2025 року - 11 342 845,64 грн з ПДВ, у грудні 2025 року - 14 948 926,47 грн з ПДВ, у січні 2026 року - 9 613 615,51 грн з ПДВ та у лютому 2026 року - 237 239,56 грн з ПДВ.

Викладені обставини також підтверджені наданими позивачем витягами з Реєстру податкових накладних з Єдиної інформаційної бази про реєстрацію всіх наданих позивачем видаткових накладних.

Отже, правовідносини між сторонами продовжились після зазначеного у п. 7 Специфікації строку.

Присутні представники позивача у судовому засіданні 15.06.2026 повідомили, що правовідносини між сторонами на підставі спірного Договору продовжувались за наслідками вчинення сторонами конклюдентних дій на їх продовження, а саме відповідач продовжував замовляти товар, тому позивач постачав такий товар, а відповідач приймав його, підписуючи відповідні документи, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та здійсненими відповідачем частковими оплатами товару, відповідно до наданої позивачем виписки по рахунку.

Суд зауважує, що надані позивачем видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, відомості з Єдиної інформаційної бази про реєстрацію податкових накладних містять покликання на спірний Договір, тобто постачання товару у січні - лютому 2026 року за наданими позивачем видатковими накладними відбувалось на підставі спірного Договору.

З викладеного випливає, що правовідносини між сторонами на підставі спірного Договору продовжувались у січні-лютому 2026 року.

Зазначені видаткові накладні та товарно-транспортні накладні підписані представниками постачальника (вантажовідправника) та покупця (вантажоодержувача) і скріплені печаткам підприємств сторін за договором. У видаткових накладних є посилання на Договір № 28/02-2025 від 28.02.2025, а у товарно-транспортних накладних - посилання на відповідні видаткові накладні.

Щодо твердження відповідача про те, що видаткові накладні та товарно-транспортні накладні не підписані єдиною уповноваженою на підписання документів від імені ТОВ "Черкаський м`ясокомбінат" особою - директором Іванченком О.Л. суд зазначає таке.

Відповідно до положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Вказаний перелік обов`язкових реквізитів документа кореспондується з п. 2.3. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 (далі - Положення у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4. Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Отже за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.3. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та відображають реальні господарські операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Суд встановив, що видаткові накладні, які містяться у матеріалах справи, відповідно до вимог вищевказаного Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" містять такі обов`язкові реквізити як дату її складання; назву підприємства, від імені якого складено документ і якому здійснюється поставка за цією накладною; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; особисті підписи в графі "від постачальника" та "отримав(ла)", які засвідчені відтисками печаток як ТОВ "Прем`єр", так і ТОВ "Черкаський м`ясокомбінат".

Суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29.01.2020 у справі №916/922/19, про те, що суд встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, суди мають дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.

У постанові від 20.12.2018 у справі №910/19702/17 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчити про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними. Відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності її підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки відповідача, не може свідчить про те, що така особа є неуповноваженою чи що така видаткова накладна є неналежним доказом у справі.

Суд враховує, що відповідач не повідомив та не довів факту протиправності використання своєї печатки, не надав доказів її втрати, так само як і не надав доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з її втратою чи викраденням. Клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи відносно підписів та печатки на договорі та видаткових накладних відповідач не заявив.

Також суд бере до уваги, що, як стверджує позивач та проти чого не заперечив відповідач, останній частково здійснив оплату поставленого товару за вказаними вище видатковими накладними.

Отже викладене свідчить, що між позивачем та відповідачем склалися довготривалі відносини з поставки товару, які були врегульовані сторонами шляхом укладення відповідного договору поставки, а також про відсутність заперечень відповідача щодо повноважень осіб, які приймали товар та підписували видаткові та товарно-транспортні накладні.

Суд також зауважує, що норми чинного законодавства не встановлюють вимоги щодо обов`язкового підписання видаткових накладних виключно керівником юридичної особи, а умови Договору, який підписаний між сторонами, не містять вимог щодо обов`язкового підпису видаткових накладних саме директором.

Підсумовуючи викладене суд доходить висновку про відсутність підстав вважати, що печатка відповідача використовувалася проти його волі, а подані позивачем видаткові накладні є неналежними або недопустимим доказами виконання умов договору, що повністю узгоджуються із наведеними нормами права та правовими позиціями Верховного Суду.

Враховуючи викладене суд відхиляє доводи відповідача щодо підписання видаткових накладних та товарно-транспортних накладних неуповноваженою особою.

Позивач стверджує, що згідно з Актом звірки за період серпень 2025 року між ТОВ "Прем`єр" і ТОВ "Черкаський м`ясокомбінат" за договором № 28/02-2025 від 28.02.2025 сторонами погоджено наявність початкового кредитового сальдо в розмірі 18 160 775, 25 грн. За період (серпень 2025 р.) на підставі договору було поставлено товару на загальну суму 14 948 926,47 грн, сплачено за цей же період всього 16 000 000 грн. Кінцеве сальдо 23 369 554,54 грн.

Згідно з Актом звірки за період вересень 2025 року між ТОВ "Прем`єр" і ТОВ "Черкаський м`ясокомбінат" за договором № 28/02-2025 від 28.02.2025 сторонами погоджено наявність початкового кредитового сальдо в розмірі 20 523 840,76 грн. За період (вересень 2025) на підставі договору було поставлено товару на загальну суму 11 553 535,86 грн, сплачено за цей же період всього 8 500 000 грн. Кінцеве сальдо 23 577 376,62 грн.

Згідно з Актом звірки за період жовтень 2025 року станом на 31.10.2025 між ТОВ "Прем`єр" і ТОВ "Черкаський м`ясокомбінат" за договором № 28/02-2025 від 28.02.2025 сторонами погоджено наявність початкового кредитового сальдо в розмірі 23 557 376,62 грн. За період (жовтень 2025 р.) на підставі договору було поставлено товару на загальну суму 13 400 405,81 грн, сплачено за цей же період всього 13 900 000 грн. Кінцеве сальдо 23 077 782,62 грн.

Згідно з Актом звірки за період листопад 2025 року станом на 30.11.2025 року між ТОВ "Прем`єр" і ТОВ "Черкаський м`ясокомбінат" за договором № 28/02-2025 від 28.02.2025 сторонами погоджено наявність початкового кредитового сальдо в розмірі 23 077 782,43 грн. За період (листопад 2025 р.) на підставі договору було поставлено товару на загальну суму 11 342 845,64 грн, сплачено за цей же період всього 10 000 000 грн. Кінцеве сальдо 24 420 628,07 грн.

Згідно з Актом звірки взаємних розрахунків по стану за період грудень 2025 року між ТОВ "Прем`єр" і ТОВ "Черкаський м`ясокомбінат" за договором № 28/02-2025 від 28.02.2025 сторонами погоджено наявність початкового кредитового сальдо в розмірі 24 420 628,07 грн. За період (грудень 2025 р.) згідно з договором було поставлено товару на загальну суму 14 948 926, 47 грн, сплачено за цей же період всього 16 000 000 грн. Кінцеве сальдо 23 369 554,54 грн.

В січні - лютому 2026 року між сторонами продовжувалися відносини поставки товару за договором.

Згідно з Актом звірки взаємних розрахунків по стану за період січень 2026 року між ТОВ "Прем`єр" і ТОВ "Черкаський м`ясокомбінат" за договором № 28/02-2025 від 28.02.2025 сторонами погоджено наявність початкового кредитового сальдо в розмірі 23 369 554,54 грн. За період (січень 2026 р.) згідно з договором було поставлено товару на загальну суму 9 614 476,48 грн, сплачено за цей же період всього 7 000 000 грн. Кінцеве сальдо 25 984 031,02 грн.

В лютому 2026 року було поставлено товару на загальну суму 237 931,56 грн, сплачено за цей же період всього 2 000 000 грн. Залишок заборгованості за оплату за поставлений товар склав 24 221 962,58 грн.

Оскільки заборгованість за поставлений товар не зменшувалася, Постачальник направляв претензії на адресу відповідача з вимогою провести розрахунок.

У відповіді на чергову претензію відповідач в листі вих. № 03/02 від 03.02.2026 повідомив, що труднощі з оплатою поставленого товару мають тимчасовий характер та виникли у зв`язку із об`єктивними та тимчасовими обставинами, що полягають у затримці оплати з боку ДП МОУ "ДОТ", яке зумовлене відсутністю бюджетних асигнувань. Просив з розумінням поставитися до затримки оплати за поставлений товар та зазначив, що грошові кошти будуть перераховані після 05.02.2026. Копію вказаного листа позивачем додано до матеріалів справи.

Позивач повідомляє, що оскільки 06.02.2026 з боку відповідача при сумі боргу в розмірі 25 984 031,02 грн було зараховано лише 500 000 грн, 09.02.2026 на адресу відповідача була направлена чергова претензія та повідомлено, що в разі відсутності розрахунків позивач буде вимушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення суми боргу. Доказів надсилання вказаної вимоги відповідачу до матеріалів справи позивач не надав.

Позивач зазначає, що 12.02.2026 від відповідача надійшла чергова сума оплати в розмірі 1 500 000 грн. Крім того, в лютому місяці відбулася поставка товару за договором за видатковою накладною № 33084 від 02.02.2026 на суму 18 173,45 грн, за видатковою накладною № 33255 від 02.02.2026 на суму 205 904,78 грн, та за видатковою накладною № 33269 від 02.02.2026 на суму 13 853,89 грн.

Позивач стверджує, що загальна сума боргу з урахуванням останніх платежів з боку відповідача склала 24 221 962,58 грн та не була сплачена останнім, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Розглядаючи спір суд враховує такі положення чинного законодавства.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. (ст. 655 ЦК України)

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч. 1 ст. 692 ЦК України)

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). (ч. 1 ст. 530 ЦК України)

Вище суд встановив суми поставок товарів у кожний місяць за період серпень 2025 року - лютий 2026 року, а також встановив, що на виконання умов договору позивач подав та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, що підтверджується наданими позивачем витягами з реєстру податкових накладних з Єдиної інформаційної бази за відповідні періоди.

При цьому позивач додав до справи підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств Акти звірки взаємних розрахунків.

Зокрема, зі змісту Акта звірки взаємних розрахунків за серпень 2025 року випливає, що на початок періоду заборгованості за серпень 2025 року у відповідача була наявна заборгованість за попередніми поставками в сумі 18 160 775,25 грн.

Враховуючи оплати відповідача, які детально наведені нижче, судом встановлено, що сума заборгованості в розмірі 18 160 775,25 грн погашена відповідачем, тому не є предметом спору у цій справі.

Суд встановив, що у серпні 2025 року позивач поставив відповідачу товар на суму 9 863 065,51 грн. При цьому зі змісту Акта звірки за серпень 2025 року випливає, що у серпні 2025 року відповідач сплатив позивачу 7 500 000 грн. Таку сплату відповідач не заперечує.

Також зі змісту наданої позивачем виписки АТ КБ "Прокредит Банк" за період 08.08.2025 - 11.03.2026 по рахунку ТОВ "Прем`єр" випливає здійснення відповідачем перерахувань 08.08.2025 - 2 000 000 грн, 13.08.2025 - 1 500 000 грн, 21.08.2025 - 2 500 000 грн, 29.08.2025 - 1 500 000 грн.

Оскільки вказані перерахування здійснено із зазначенням у призначенні платежу покликання лише на договір поставки, без уточнення конкретних видаткових накладних, позивач правомірно врахував на власний розсуд такі сплати в погашення наявної заборгованості за попередні періоди.

Відтак заборгованість відповідача перед позивачем за попередні періоди з урахуванням сплат, здійснених у серпні 2025 року становила 10 660 775,25 грн (18 160 775,25 - 7 500 000) та, відповідно, 9 863 065,51 грн заборгованості безпосередньо за поставками, отриманими в серпні 2025 року, загалом - 20 523 840,76 грн.

Суд встановив, що у вересні 2025 року, відповідно до видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та податкових декларацій, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 11 554 099,59 грн. При цьому зі змісту Акта звірки взаємних розрахунків за вересень 2025 року випливає, що сторони погодили, що у вересні 2025 року відбулась поставка товару на суму 11 553 535,86 грн та таку суму за вересень 2025 року враховує позивач. Відтак, не виходячи за межі позовних вимог, суд враховує вартість поставленого позивачем товару у вересні 2025 року визначеного в Акті звірки - в сумі 11 553 535,86 грн. Зі змісту Акта звірки за вересень 2025 року також випливає, що у вересні 2025 року відповідач сплатив позивачу 8 500 000 грн. Таку сплату відповідач не заперечує.

Також зі змісту наданої позивачем виписки АТ КБ "Прокредит Банк" за період 08.08.2025 - 11.03.2026 по рахунку ТОВ "Прем`єр" випливає здійснення відповідачем перерахувань 09.09.2025 - 3 500 000 грн, 12.09.2025 - 1 500 000 грн, 17.09.2025 - 500 000 грн, 18.09.2025 - 500 000 грн, 19.09.2025 - 900 000 грн, 24.09.2025 - 500 000 грн, 25.09.2025 - 600 000 грн, 30.09.2025 - 500 000 грн.

Оскільки вказані перерахування здійснено із зазначенням у призначенні платежу покликання лише на договір поставки, без уточнення конкретних видаткових накладних, позивач правомірно врахував на власний розсуд такі сплати в погашення наявної заборгованості за попередні періоди.

Відтак заборгованість відповідача перед позивачем за попередні періоди з урахуванням сплат, здійснених у вересні 2025 року становила 2 160 775,25 грн (10 660 775,25 - 8 500 000) та, відповідно, 21 416 601,37 грн (9 863 065,51 + 11 553 535,86) заборгованості безпосередньо за поставками, отриманими в серпні та вересні 2025 року, загалом - 23 577 376,62 грн.

Суд встановив, що у жовтні 2025 року, відповідно до видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та податкових декларацій, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 13 400 405,81 грн. Зі змісту Акта звірки за жовтень 2025 року також випливає, що у жовтні 2025 року відповідач сплатив позивачу 13 900 000 грн. Таку сплату відповідач не заперечує.

Також зі змісту наданої позивачем виписки АТ КБ "Прокредит Банк" за період 08.08.2025 - 11.03.2026 по рахунку ТОВ "Прем`єр" випливає здійснення відповідачем перерахувань 02.10.2025 - 1 500 000 грн, 03.10.2025 - 1 000 000 грн, 07.10.2025 - 2 000 000 грн, 09.10.2025 - 400 000 грн, 10.10.2025 - 1 000 000 грн, 17.10.2025 - 4 000 000 грн, 24.10.2025 - 1 500 000 грн, 29.10.2025 - 500 000 грн, 31.10.2025 - 2 000 000 грн.

Оскільки вказані перерахування здійснено із зазначенням у призначенні платежу покликання лише на договір поставки, без уточнення конкретних видаткових накладних, позивач правомірно врахував на власний розсуд такі сплати в погашення наявної заборгованості за попередні періоди.

Відтак заборгованість відповідача перед позивачем за попередні періоди з урахуванням сплат, здійснених у жовтні 2025 року у розмірі 2 160 775,25 грн була погашена, залишок коштів, сплачених відповідачем у вересні 2025 року становив 11 739 224,75 грн (13 900 000 - 2 160 775,25) та, відповідно, заборгованість за поставками, отриманими в серпні - жовтні 2025 року становила 23 077 782,43 грн (21 416 601,37 + 13 400 405,81 - 11 739 224,75).

Суд встановив, що у листопаді 2025 року, відповідно до видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та податкових декларацій, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 11 342 845,64 грн. Зі змісту Акта звірки за листопад 2025 року також випливає, що у листопаді 2025 року відповідач сплатив позивачу 10 000 000 грн. Таку сплату відповідач не заперечує.

Також зі змісту наданої позивачем виписки АТ КБ "Прокредит Банк" за період 08.08.2025 - 11.03.2026 по рахунку ТОВ "Прем`єр" випливає здійснення відповідачем перерахувань 05.11.2025 - 1 500 000 грн, 07.11.2025 - 1 000 000 грн, 07.11.2025 - 1 500 000 грн, 12.11.2025 - 800 000 грн, 14.11.2025 - 1 200 000 грн, 19.11.2025 - 500 000 грн, 21.11.2025 - 2 000 000 грн, 25.11.2025 - 500 000 грн, 26.11.2025 - 1 000 000 грн.

Оскільки вказані перерахування здійснено із зазначенням у призначенні платежу покликання лише на договір поставки, без уточнення конкретних видаткових накладних, позивач правомірно врахував на власний розсуд такі сплати в погашення наявної заборгованості за попередні періоди.

Відтак заборгованість відповідача перед позивачем з урахуванням сплат, здійснених у листопаді 2025 року у розмірі 10 000 000 грн за поставками, отриманими в серпні - листопаді 2025 року становила 24 420 628,07 грн (23 077 782,43 + 11 342 845,64 - 10 000 000).

Суд встановив, що у грудні 2025 року, відповідно до видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та податкових декларацій, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 14 948 926,47 грн. Зі змісту Акта звірки за грудень 2025 року також випливає, що у грудні 2025 року відповідач сплатив позивачу 16 000 000 грн. Таку сплату відповідач не заперечує.

Також зі змісту наданої позивачем виписки АТ КБ "Прокредит Банк" за період 08.08.2025 - 11.03.2026 по рахунку ТОВ "Прем`єр" випливає здійснення відповідачем перерахувань 03.12.2025 - 3 500 000 грн, 05.12.2025 - 2 000 000 грн, 06.12.2025 - 3 000 000 грн, 17.12.2025 - 3 000 000 грн, 20.12.2025 - 500 000 грн, 22.12.2025 - 2 000 000 грн, 22.12.2025 - 2 000 000 грн.

Оскільки вказані перерахування здійснено із зазначенням у призначенні платежу покликання лише на договір поставки, без уточнення конкретних видаткових накладних, позивач правомірно врахував на власний розсуд такі сплати в погашення наявної заборгованості за попередні періоди.

Відтак заборгованість відповідача перед позивачем з урахуванням сплат, здійснених у грудні 2025 року у розмірі 16 000 000 грн за поставками, отриманими в серпні - грудні 2025 року становила 23 369 554,54 грн (24 420 628,07 + 14 948 926,47 - 16 000 000).

Суд встановив, що у січні 2026 року, відповідно до видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та податкових декларацій, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 9 613 615,51 грн. При цьому зі змісту Акта звірки взаємних розрахунків за січень 2026 року випливає, що сторони погодили, що у січні 2026 року відбулась поставка товару на суму 9 614 476,48 грн та таку суму за січень 2026 року пред`являє позивач, тобто на 860,97 грн більше.

Проте постачання товару в січні 2026 року на суму 860,97 грн не підтверджено наданими позивачем доказами.

Зі змісту Акта звірки за січень 2026 року також випливає, що у січні 2026 року відповідач сплатив позивачу 7 000 000 грн. Таку сплату відповідач не заперечує.

Також зі змісту наданої позивачем виписки АТ КБ "Прокредит Банк" за період 08.08.2025 - 11.03.2026 по рахунку ТОВ "Прем`єр" випливає здійснення відповідачем перерахувань 09.01.2026 - 1 000 000 грн, 09.01.2026 - 1 000 000 грн, 26.01.2026 - 3 000 000 грн, 29.01.2026 - 2 000 000 грн.

Оскільки вказані перерахування здійснено із зазначенням у призначенні платежу покликання лише на договір поставки, без уточнення конкретних видаткових накладних, позивач правомірно врахував на власний розсуд такі сплати в погашення наявної заборгованості за попередні періоди.

Відтак заборгованість відповідача перед позивачем з урахуванням сплат, здійснених у січні 2026 року у розмірі 7 000 000 грн за поставками, отриманими в серпні 2025 року - січні 2026 року становила 25 983 170,05 грн (23 369 554,54 + 9 613 615,51 - 7 000 000).

Суд встановив, що у лютому 2026 року, відповідно до видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та податкових декларацій, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 237 931,56 грн.

Зі змісту наданої позивачем виписки АТ КБ "Прокредит Банк" за період 08.08.2025 - 11.03.2026 по рахунку ТОВ "Прем`єр" випливає здійснення відповідачем перерахувань 06.02.2026 - 500 000 грн, 13.02.2026 - 1 500 000 грн.

Оскільки вказані перерахування здійснено із зазначенням у призначенні платежу покликання лише на договір поставки, без уточнення конкретних видаткових накладних, позивач правомірно врахував на власний розсуд такі сплати в погашення наявної заборгованості за попередні періоди.

Відтак заборгованість відповідача перед позивачем з урахуванням сплат, здійснених у лютому 2026 року у розмірі 2 000 000 грн за поставками, отриманими в серпні 2025 року - лютому 2026 року становила 24 221 101,61 грн (25 983 170,05 + 237 931,56 - 2 000 000).

Згідно з п. 4 Специфікації, Відповідно до п. 3.1 та п. 5.10 Договору оплата вартості поставленого Товару здійснюється Замовником протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дня підписання видаткових накладних у розмірі 80 відсотків від вартості товару.

Кінцева оплата за поставлений Товар у розмірі 20 відсотків від вартості поставленого Товару здійснюється Покупцем шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок Постачальника протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання Постачальником наступних документів:

а) податкову накладну, належним чином оформлену у відповідності до правил, які встановлені п. 201.1 Податкового Кодексу України, зокрема із обов`язковим зазначенням коду Товару згідно з УКТ ЗЕД, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних через систему електронного документообігу в момент першої події (отримання коштів або переоформлення / відвантаження Товару) протягом строків, вказаних в Податковому кодексі України, з дати першої події.

Дослідивши надані позивачем витяги з Реєстру податкових накладних з Єдиної інформаційної бази про реєстрацію податкових накладних суд встановив, що податкові накладні за останніми (найпізнішими) поставками із заявленого періоду, не беручи до уваги лютий 2026 року, - за 30.01.2026 зареєстровані позивачем 17.02.2026, відтак строк їх оплати у розмірі 80 % сплив 06.03.2026, а кінцевої оплати - 24.02.2026, таким чином строк кінцевої оплати поглинувся строком оплати 80 %.

Таким чином суд доходить висновку, що строк оплати за видатковими накладними, за якими відповідач отримував товар у серпні 2025 року - січні 2026 року на суму 23 983 170,05 (з урахуванням сплачених відповідачем у лютому 2026 року 2 000 000 грн) на час звернення позивачем до суду з цим позовом (16.03.2026) сплив.

Щодо заборгованості відповідача за товар, отриманий у лютому 2026 року суд враховує таке.

Постачання позивачем відповідачу товару в лютому 2026 року на суму 237 931,56 грн з ПДВ підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними:

від 02.02.2026 № 33084 на суму 18 173,45 грн з ПДВ;

від 02.02.2026 № 33255 на суму 205 904,78 грн з ПДВ;

від 02.02.2026 № 33269 на суму 13 853,33 грн з ПДВ, а також відповідними підписаними сторонами товарно-транспортними накладними.

При цьому згідно з витягом з Реєстру податкових накладних з Єдиної інформаційної бази випливає, що реєстрацію видаткових накладних від 02.02.2026 позивачем здійснено 03.03.2026.

Отже кінцевий строк оплати товару в розмірі 20 % - 47 586,31 грн сплив 10.03.2026, а строк оплати вартості 80 % поставленого у лютому 2026 року товару в сумі 190 345,25 грн сплив 16.03.2026.

Вище суд встановив, що позивач звернувся до суду з позовом 16.03.2026.

Суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

З викладеного випливає, що протягом доби 16.03.2026 у відповідача був час на виконання зобов`язання зі сплати 190 345,25 грн, тобто на дату подання позову строк виконання зобов`язання ще не настав, відтак право позивача у частині заявленої вимоги про стягнення 190 345,25 грн ще не було порушеним.

Суд враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.12.2022 у справі № 903/822/21 про те, що відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (частина 2 статті 15 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Підсумовуючи викладене суд доходить висновку, що оскільки на момент звернення до суду з цим позовом (16.03.2026) право позивача в частині стягнення 190 345,25 грн ще не було порушеним, тому суд відмовляє у задоволенні позову у цій частині.

Таким чином суд частково задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача 24 030 756,36 грн (24 221 101,61 - 190 345,25).

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також позивач заявив до стягнення витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 242 218,50 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивач надав Договір про надання правової (правничої) допомоги від 02.02.2026 та Додаток № 1 до Договору від 02.02.2026 - Розрахунок гонорару Адвоката за надання правової (правничої) допомоги по Договору від 02.02.2026.

Згідно з ч. 1, п. 1, 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (ч. 1-4 ст. 126 ГПК України)

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушення, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI)

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. (ст. 30 Закону № 5076-VI)

Дослідивши матеріали справи, суд установив, що 02.02.2026 ТОВ "Прем`єр" (Клієнт) та ФП Сидоренко О.П. (Адвокат) підписали Договір про надання правової (правничої) допомоги (далі - Договір про надання правничої допомоги),

Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе доручення Клієнта про надання обумовленої цим договором правової (правничої) допомоги в інтересах Клієнта в обсязі та на умовах, передбачених цим договором. Правова (правнича) допомога, що надається Клієнту, полягає, зокрема, у наступному: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності; складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів клієнта в судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та кримінального судочинства тощо. (п. 1 Договору про надання правничої допомоги)

Адвокат зобов`язується виконати роботу та надати таку правову (правничу) допомогу клієнту: здійснити ознайомлення з документами, пов`язаними з договором поставки № 28/02- 2025 від 28 лютого 2025 року укладеного між ТОВ "Прем`єр" та ТОВ "Черкаський м`ясокомбінат"; здійснити консультування з приводу виконання вказаного договору; складання заяв по суті (позов, відповідь на відзив (за потребою), складання заяв та клопотань та інших процесуальних документів (за потребою); представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції, у т.ч. участь у судових засіданнях, у зв`язку з чим, Адвокату надаються всі права, передбачені для сторони процесу в ГПК України без обмеження повноважень. (п. 2 Договору про надання правничої допомоги)

За виконання цього договору сторонами погоджений наступний розмір гонорару: гонорар успіху у разі позитивного вирішення спору на користь Клієнта у розмірі 1 % від суми стягнення боргу, (згідно розрахунку Додаток № 1 ), яку Клієнт зобов`язаний сплатити Адвокату на протязі 3-х днів після винесення Рішення суду яке вступить в законну силу. (п. 3 Договору про надання правничої допомоги)

Цей договір діє з моменту підписання до 31 грудня 2026 року і може бути продовжений за згодою сторін. (п. 5 Договору про надання правничої допомоги)

Сторони підписали додаток № 1 до Договору від 02 лютого 2026 року - Розрахунок гонорару Адвоката за надання правової (правничої) допомоги по Договору від 02 лютого 2026 р., відповідно до якого, адвокатом надано такі види послуг: ознайомлення з документами по справі, складання претензії, позовної заяви, інших процесуальних документів, формування пакету документів, копіювання, завірення додатків, поштове відправлення, участь у судових засіданнях.

З аналізу положень ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" випливає, що за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Верховний Суд у постанові від 01.08.2019 по справі № 915/237/18 зазначив, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Зазначеної позиції дотримується Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у справі №922/445/19 від 03.10.2019.

Відповідач не надав суду заперечень щодо заявленої позивачем суми судових витрат.

Суд враховує, що відповідно до п. 3 Договору, за виконання цього договору сторонами погоджений наступний розмір гонорару: гонорар успіху у разі позитивного вирішення спору на користь Клієнта у розмірі 1 % від суми стягнення боргу, (згідно розрахунку Додаток № 1), яку Клієнт зобов`язаний сплатити Адвокату на протязі 3-х днів після винесення Рішення суду яке вступить в законну силу.

З викладеного випливає, що у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог у сумі 24 030 756,36 грн розмір гонорару адвоката становить 240 307,56 грн (24 030 756,36 х 1%).

Підсумовуючи викладене суд доходить висновку, що витрати позивача на правову допомогу є підтвердженими у сумі 240 307,56 грн та співмірними зі складністю справи і виконаною адвокатом роботою, строк їх сплати на момент ухвалення судом рішення не настав.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню в розмірі 238 410,59 грн (24 030 756,36 х 240 307,56 / 24 221 962,58) пропорційно розміру задоволених позовних вимог від суми гонорару адвоката 240 307,56 грн.

При цьому задовольняючи частково вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд зазначає про обізнаність з умовою п. 7.8. Договору, відповідно до якого сторони прийшли до взаємної згоди, що Покупцем Постачальнику не сплачуються штрафні санкції (штраф, пеня), не відшкодовуються збитки, а також витрати на професійну правничу допомогу (у випадку вирішення спорів у судовому порядку).

Суд зауважує, що право особи на справедливий суд та отримання правничої допомоги передбачено Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно зі ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості (стаття 129 Конституції України).

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права (рішення Конституційного Суду України у справі від 12.04.2012 № 9-рп/2012).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. (ч. 2 ст. 2 ГПК України)

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. (ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. (стаття 131-2 Конституції України)

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. (ч. 1 ст. 56 ГПК України)

Представником у суді може бути адвокат або законний представник. (ч. 1 ст. 58 ГПК України)

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. (ч. 1 ст. 26 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність")

Договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність")

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 27 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Зміст договору про надання правничої допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики. (ч. 5 ст. 27 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність")

Питання надання правової допомоги згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) розглядається, зокрема, у контексті права на доступ до суду та принципу "рівної зброї" (equality of arms). Останнє передбачає, що сторона судового процесу не повинна бути позбавлена можливості ефективно представити свою позицію у суді, а також їй має бути надана змога представити свою позицію нарівні із протилежною стороною. Пункт 1 статті 6 Конвенції надає державі вільний вибір засобів, які будуть використані для гарантування учасникам судового процесу цих прав. Одним із таких засобів є інститут правової допомоги (рішення Європейського суду з прав людини від 15.02.2005 у справі "Steel and Morris v. the United Kingdom", заява № 68416/01).

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, право особи на справедливий суд ґрунтується на імперативних нормах процесуального права (ст. 126, 129 ГПК України) та законодавчих актах вищої юридичної сили, а саме Конституції України та Конвенції. Процесуальні витрати не є цивільно-правовими збитками, а тому порядок їх розподілу не може бути змінений чи обмежений договором сторін, оскільки така умова обмежує процесуальне право позивача на відшкодування понесених ним витрат на правничу допомогу.

Як встановлено судом вище, ухвалою від 16.04.2026 суд вжив заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у межах заявленої до стягнення суми позовних вимог в розмірі 24 221 962,58 грн що належать ТОВ "Черкаський м`ясокомбінат", які знаходяться на всіх рахунках ТОВ "Черкаський м`ясокомбінат" в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, а в разі недостатності коштів, також на майно, яке належить ТОВ "Черкаський м`ясокомбінат".

Згідно з ч. 9 ст. 145 ГПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Оскільки суд позовні вимоги задовольнив частково, це не є підставою для скасування судом вжитих заходів забезпечення позову у судовому рішенні.

Водночас відповідач має право звернутися до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову в порядку ч. 1 ст. 145 ГПК України в частині накладення арешту на грошові кошти в межах суми понад задоволені позовні вимоги після набрання цим рішенням суду законної сили.

Відповідно до ч. 7 ст. 145 ГПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Отже, вжиті ухвалою від 16.04.2026 заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський м`ясокомбінат" (ідентифікаційний код 44785285, вул. Панченка Олексія, буд. 15, кв. 512, м. Черкаси, Черкаська обл., 18029) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем`єр" (ідентифікаційний код 23940728, вул. Яцика Петра, буд. 2Д, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49074) суму боргу за поставлений товар в розмірі 24 030 756,36 грн, 238 410,59 грн витрат на правничу допомогу, 360 461,35 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати сторонам за допомогою системи "Електронний суд".

Повне рішення складено та підписано 16.06.2026.

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА