Рішення № 137418301, 16.06.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" червня 2026 р. Справа № 924/311/26

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., секретаря судового засідання Андрєєва В.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах: Ізяславської міської ради, Хмельницька область, Шепетівський район, м. Ізяслав

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі Регіональної філії "Південно-західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ

про стягнення шкоди в сумі 280327,10 грн., заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища.

Представники сторін:

Позивач: не з`явився

Відповідач: Муравський О.В. згідно довіреності (в режимі відеоконференції)

Третя особа: не з`явився

Від прокуратури: Гричанюк В.А. згідно посвідчення

У судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 26.03.2026 відкрито провадження у справі №924/311/26, постановлено дану справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 11:00 год. 23.04.2026, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області.

В підготовчому засіданні 23.04.2025 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про залишення без задоволення клопотання відповідача про залучення третіх осіб, з огляду на його необґрунтованість з урахуванням ст. 50 ГПК України.

За результатами підготовчого засідання 23.04.2025 постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення на 11:30 год. 14.05.2026, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України.

Ухвалою суду від 14.05.2026 закрито підготовче провадження у справі №924/311/26, призначено справу №924/311/26 до судового розгляду по суті на 11:00 год. 21.05.2026.

В судовому засіданні 21.05.2026 постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою оголошено перерву в судовому засіданні на 12:00 год. 04.06.2026.

Ухвалою суду від 29.05.2026 у зв`язку з відпусткою судді Танасюк О.Є. судове засідання у справі №924/311/26 призначено на 10:00 год. 16.06.2026.

Позиція прокурора.

Прокурор в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 24.01.2022 працівниками виробничого структурного підрозділу "Жмеринська дистанція захисних лісонасаджень" регіональної філії "Південно-західна залізниця" у лісосмузі по напрямку Шепетівка-Ланівці на перегоні Ізяслав-Клембівка права сторона колії 28 км ПК 3-5 (Хмельницька область Шепетівський район) при огляді захисних лісових насаджень виявлено незаконну рубку 25 сироростущих дерев породи "Дуб звичайний" та 22 дерев породи "Ясен звичайний" у захисних лісових насадженнях залізниці в 78 кварталі 130 виділу.

Повідомляє, що за даним фактом СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області 24.01.2022 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1202224400000083 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.246 КК України.

Зазначає, що внаслідок незаконної порубки 25 сироростущих дерев породи "Дуб звичайний" та 22 дерев породи "Ясен звичайний" у захисних лісових насадженнях залізниці в 78 кварталі 130 виділу навколишньому природному середовищу завдано шкоди в розмірі 280327,10 грн., що підтверджується висновком експерта за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи від 22.11.2022 №502/22-22.

Вказує, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером 6822182600:04:010:0002, площею 57,1214 га, з цільовим призначенням "для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту", на якій знаходиться лісосмуга, де здійснено незаконну порубку, є власністю держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації та перебуває у постійному користуванні АТ "Українська залізниця" (реєстраційний номер нерухомого майна (1599484368221).

Зазначає, що особу, яка здійснила незаконні порубки дерев у ході досудового розслідування кримінального правопорушення не встановлено, тому збитки завдані інтересам держави мають бути відшкодовані постійним лісокористувачем - АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-західна залізниця" АТ "Укрзалізниця", яке допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяло неправомірно, що призвело до незаконного вирубування дерев невстановленими особами.

Обґрунтовуючи підстави для звернення з позовом в інтересах держави в особі позивача, прокурор вказує, що Ізяславськаміська рада, на території якої виявлено незаконну порубку, є органом до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища якого мають стягуватися збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів, однак заходів щодо судового захисту порушених інтересів територіальної громади не здійснює.

Позиція відповідача.

Акціонерне товариство "Українська залізниця" у відзиві (від 09.04.2026) проти позову заперечує. Зазначає, що виробничий підрозділ Жмеринська дистанція захисних лісонасаджень регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця", 24.01.2022 виявив на земельній ділянці, наданій відповідачу у постійне користування, незаконну рубку у захисних лісових насадженнях залізниці, про що повідомив орган досудового розслідування. На підставі відповідної заяви відкрито кримінальне провадження №1202224400000083, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.01.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 Кримінального кодексу України.

Звертає увагу, що саме залізниці завдано збитки, так як здійснено порубку дерев в захисних лісонасадженнях залізниці, які розташовані у межах смуги відведення залізниці. Відновлення вирубаних дерев здійснено виключно силами і за рахунок залізниці, оскільки захисні лісонасадження залізниці забезпечують безпеку руху поїздів.

Відповідач вважає, що захисні лісонасадження залізниці не відповідають загальному поняттю ліс. Відповідно до державного акту на право постійного користування землею від 11.10.2012 серія та номер ЯЯ №335721 цільове призначення земельної ділянки: для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту.

Крім того, вказує, що відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 22.11.2022 № 502/22-22, знесені незаконно насадження у лісосмузі, що знаходяться між м. Ізяслав та с. Клубівка Ізяславської ТГ Шепетівського району Хмельницької області, як встановлено слідством, належать до категорії захисних лісів.

Зазначає, що захисні лісонасадження створені насамперед як інженерна споруда, частина складного інженерного комплексу колійного господарства залізниць, яка захищає земляне полотно від ерозії ґрунтів, залізничні колії від занесення снігом і піском під час хуртовин і вітрових стихій, від наслідків можливих аварій, зменшують шумове навантаження, вбирають шкідливі гази, пил тощо. Також комплекс лісонасаджень значно зменшує вітрові протидії руху поїздів, що дає економію енергетичних ресурсів, створює нормальні умови для праці робітників під час проведення ремонтних робіт на лінії.

Стверджує, що прокурором не обґрунтовано, які саме заходи охорони не було вчинено АТ "Українська залізниця" з метою збереження від незаконних порубок, виконання яких чітко передбачено законом, та внаслідок нездійснення яких невідомими особами було вчинено незаконну рубку дерев.

Відповідь прокурора на відзив відповідача.

Прокурор у відповіді на відзив (від 15.04.2026) вважає необґрунтованими твердження відповідача про те, що захисні лісонасадження залізниці не відповідають загальному поняттю ліс, з огляду на положення ст. ст. 1, 4 ЛК України, Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2007 №733 та інформацію, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6822182600:04:010:0002, площею 57,1214 га.

Прокурор вказує, що саме на АТ "Укрзалізниця" покладено обов`язки із забезпечення охорони, захисту та відтворення лісових насаджень і яким чином воно буде здійснювати виконання покладених на нього обов`язків, не вправі визначати ні прокурор, ні позивач. Зазначає, що охорона та захист лісових насаджень повинні забезпечуватися самим відповідачем з урахуванням умов ведення лісового господарства та досягати визначеної законодавством мети - упередження незаконного знищення лісів.

Стверджує, що протиправна поведінка відповідача проявляється у формі бездіяльності, яка полягає у незабезпеченні АТ "Українська залізниця" достатньої, необхідної, належної охорони і захисту лісів від незаконної порубки на підвідомчій території. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі шкоди внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.

Також прокурор зазначає, що виходячи з вимог ч. 2 ст. 19, ст. ст. 63, 86 ЛК України, практики Верховного Суду, лісокористувач є не потерпілою, а навпаки, відповідальною особою за шкоду, завдану внаслідок незаконної порубки лісу, перед державою, як власником лісових ресурсів.

Акціонерне товариство "Українська залізниця" у клопотанні від 23.04.2026 просить позов залишити без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Зазначає, що Ізяславська міська рада дізналася про незаконну порубку дерев з листа прокуратури 14.01.2026. При цьому прокурором у позовній заяві не зазначено про обізнаність позивача про нанесення шкоди незаконною порубкою дерев, що мала місце 24.01.2022. До позовної заяви додано листа про інформування позивача про випадок незаконної порубки дерев, що мав місце 24.01.2022 та щодо бажання прокуратури заявити позов до АТ "Укрзалізниця" про стягнення збитків, на що позивач не заперечував.

Звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Вказує, що в даному випадку ініціатором звернення до суду з позовом виступила Шепетівська окружна прокуратура. За таких обставин вважає, що участь прокурора в даному господарському процесі не є виправданою.

Прокурор у запереченнях (від 04.05.2026) вважає, що доводи, викладені відповідачем у клопотанні про залишення позову без розгляду є необґрунтованими. Вказує, що до часу звернення прокурора із зазначеним позовом Ізяславська міська рада, будучи повідомленою про встановлені порушення природоохоронного законодавства щодо незаконної рубки 47 дерев на підзвітній території громади, не вжила заходів з метою стягнення у судовому порядку встановлених збитків до місцевого бюджету. Вказує, що така усвідомлена пасивна поведінка органу місцевого самоврядування безумовно свідчить про неналежне здійснення своїх повноважень щодо захисту інтересів територіальної громади.

Зазначає, що у даному випадку наявні підстави для представництва Шепетівською окружною прокуратурою інтересів держави в особі Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області у зв`язку із нездійсненням нею захисту інтересів територіальної громади у сфері охорони та захисту лісів шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Вказує, що відповідачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, не обґрунтовано наявності підстав залишення позову прокурора без розгляду, тому вважає, що вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Акціонерне товариство "Українська залізниця" у письмових поясненнях (від 14.05.2026) звертає увагу, що відповідно до ст. 23 Закону України "Про транспорт", ст. 68 ЗК України до земель залізничного транспорту належать, зокрема, землі під захисними та укріплюючими насадженнями.

Зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822182600:04:010:0002, площею 57,1214 га увійшла до статутного капіталу АТ "Укрзалізниця". Захисні лісонасадження, які ростуть у смузі відведення залізниць уздовж залізничних колій виконують різноманітні функції та створювалися самою залізницею за спеціальними схемами посадки для їх виконання, що також підтверджується судовою інженерно-екологічної експертизою від 22.11.2022 № 502/22-22.

Фактичні обставини справи.

Акціонерному товариству "Українська залізниця" надано в постійне користування земельну ділянку площею 57,1214 га на території Клубівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, що підтверджено державним актом на право постійного користування земельною ділянкою від 11.10.2012 серія та номер ЯЯ №335721.

Відповідно до Зведеного переліку земельних ділянок ДТГО "Південно-Західна залізниця" право постійного користування якими вноситься до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця", складеного на підставі результатів інвентаризації майна станом на 31.07.2015, проведеної на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", наказу Міністерства інфраструктури від 09.07.2014 №301 та результатів оцінки ринкової вартості майна та майнових прав для цілей формування статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця", проведеної ТОВ "Делойт і Туш" на виконання договору "Про надання послуг з оцінки" від 26.12.2014 № FAS/2014/28383 та рецензії Фонду державного майна України, затвердженого 18.08.2015 Міністром інфраструктури України А.М. Пивоварським: право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6822182600:04:010:0002 (Хмельницька обл., Ізяславський р-н, Клубівська сільрада, перегін Шепетівка-Ланівці км25+10м-км28+693м", площа: 57,1214 га) внесено до Статутного капіталу АТ "Укрзалізниця" на основі Державного акту на право постійного користування серії ЯЯ № 335721 від 11.10.2012 з порядковим № 1197, функціональне призначення, якої зазначено: "для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту".

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером 6822182600:04:010:0002, площею 57,1214 га, з цільовим призначенням "для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту", є власністю держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації та перебуває у постійному користуванні ПАТ "Українська залізниця" (реєстраційний номер нерухомого майна (1599484368221).

24.01.2022 до Шепетівського РВП ГУНП в Хмельницькій області надійшла заява ОСОБА_1 про те, що з 17.01.2022 по 09:00 год. - 24.01.2022, невстановлені особи із лісосмуги, що знаходиться між м. Ізяслав Ізяславської ТГ Шепетівського району Хмельницької області та с. Клубівка Ізяславської ТГ Шепетівського району Хмельницької області, здійснили незаконну порубку 25 дерев породи дуб та 22 дерев породи ясен, які належать АТ "Укрзалізниця". Зазначені відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.01.2022, номер кримінального провадження №12022244000000083.

Факт незаконної порубки дерев зафіксовано в протоколі огляду місця події від 24.01.2022 та відображено на фото, які наявні в матеріалах справи.

Згідно розрахунку розміру шкоди, заподіяної захисним лісовим насадженням незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту з урахуванням індексації (4,7566) на 2022 рік самовільної рубки року по напрямку Шепетівка-Ланівці на перегоні Ізяслав-Клембівка права сторона колії 27+200-27+420 квартал №78, виділ №130, згідно акту огляду від 24.01.2022, здійсненого інженером ЛГ ПЧЛ-2 Чопляк Л.В., розмір шкоди становить 262775,23 грн.

25.01.2022 начальник Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень регіональної філії "Південно-західна залізниця" АТ "Українська залізниця" Володимир Свистун звернувся до Ізяславського ВПД №2 Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області із заявою про злочин, в якій повідомлено, що 24.01.2022 по напрямку Шепетівка-Ланівці на перегоні Ізяслав-Клембівка права сторона колії 28 км ПК 3-5 (Хмельницька область Шепетівський район) при огляді захисних лісових насаджень майстром лісу Шульом О.І. (Виробничий підрозділ "Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень регіональна філія "Південно-західна залізниця") виявлено незаконну рубку 25 сироростущих дерев породи "Дуб звичайний" та 22 дерев породи "Ясен звичайний" у захисних лісових насадженнях залізниці в 78 кварталі 130 виділу.

Згідно висновку експерта від 22.11.2022 №502/22-22 за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні 12022244000000083, сума збитків, заподіяних довкіллю внаслідок незаконної, як встановлено слідством, порубки 25 дерев породи дуб сироростучий та 22 дерев породи ясен сироростучий у лісосмузі, шо знаходиться між м. Ізяслав та с.Клубівка Ізяславської ТГ Шепетівського район) Хмельницької області, та належить АТ "Укрзалізниця" становить 280327,10 грн. Також згідно висновку експертизи, незаконно, як встановлено слідством,знесені насадження у лісосмузі,що знаходиться між м. Ізяслав та с.Клубівка Ізяславської ТГ Шепетівського району Хмельницької області, належать до категорії - захисні ліси.

Листом від 25.01.2024 Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 19.01.2024 у справі №910/13759/23) повідомило, що проект наказу Міндовкілля "Про затвердження Переліку протипожежних та інших заходів, вимог складання планів цих заходів" до планів діяльності Міндовкілля з підготовки проектів регуляторних актів на 2020, 2021, 2022 та 2023 роки не включався.

Листом від 04.12.2024 регіональна філія "Південно-західна залізниця" направила слідчому СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області копію державного акту на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ № 335721 від 11.10.2012 з кадастровим номером ділянки №6822182600:04:010:0002, копію з графіку захисних лісонасаджень кварталу 78 виділу 130, викопіювання з графіку захисних лісонасаджень кварталу 298 виділу 182.

У довідці СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області від 10.03.2025 про стан досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023244000000083 від 24.01.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України повідомлено, що в ході проведення оперативних заходів, а також слідчих (розшукових дій) інформації, яка б заслуговувала на оперативний інтерес отримано не було, особу, що вчинили кримінальне правопорушення наразі не встановлено.

Постановою від 10.03.2025 про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні надано дозвіл прокурорам Шепетівської окружної прокуратури, які згідно розподілу обов`язків, здійснюють представництво інтересів держави в судах та при виконанні судових рішень на розголошення відомостей та використання матеріалів кримінального провадження № 12022244000000083 від 24.01.2022, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, а саме; витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №12022244000000083 від 24.01.2022; заяви про злочин від 25.01.2022 з доданими документами; протоколу огляду місця вчинення правопорушення від 24.01.2022 з фото таблицями; висновку експерта № 502/22-22 від 25.11.2022 за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи; листа АТ "Укрзалізниця" № НЗІ-08/2845 від 04.12.2024 з усіма додатками до нього, інших доказів в обсягу, необхідному для звернення до суду з позовом про відшкодування завданих державі збитків.

Листом від 26.01.2026 регіональна філія "Південно-західна залізниця" на запит прокурора від 05.01.2026 №54-87 вих-26 повідомила Шепетівську окружну прокуратуру, що з метою попередження та виявлення незаконних рубок в захисних лісонасадженнях залізниці Жмеринською дистанцією захисних лісонасаджень (далі дистанція) розроблено комплекс заходів та порядок дій працівників при виявленні самовільних рубок. Посилаючись на те, що п. 5 Постанови КМУ від 16.06.2009 №976 "Про затвердження положення про державну лісову охорону" законодавчо не визначено переліку посадових осіб з повноваженнями лісової охорони інших постійних лісокористувачів та власників лісів підприємств, установ, організацій, які не належать до сфери управління Держлісагенства, зазначає, що працівники дистанції під час виконання основних виробничих завдань по мірі можливості здійснюють нагляд за насадженнями згідно доведеного порядку та розробленого комплексу заходів. Також в листі вказано, що захисні лісонасадження залізниці створені відповідно до спеціальних проектів залізниці як інженерна споруда, для захисту колії та інших інфраструктурних об`єктів залізниці від несприятливих метеорологічних явищ (снігу, вітру) та обліковуються на балансі регіональної філії та закріплені за Жмеринською дистанцією захисних лісонасаджень. Внаслідок дій порушників, захисні лісонасадження, як інженерна споруда залізниці, зазнала пошкоджень. До листа додано копії документів, які наявні в матеріалах справи: комплекс заходів по Жмеринській дистанції захисних лісонасаджень; наказ "Щодо виявлення лісопорушення" від 05.01.2022 №48 по Жмеринській дистанції захисних лісонасаджень; Порядок дій працівників дистанції при виявлені самовільних рубок в насадженнях залізниці, затверджений ПЧЛ-3 Свистун В.В. 05.01.2022; Положення про виробничий підрозділ "Жмеринська дистанція захисних лісонасаджень регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця"; наказ про затвердження та введення в дію Положення про виробничий підрозділ "Жмеринська дистанція захисних лісонасаджень" від 31.01.2017; Положення про регіональну філію "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця"; державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ № 335721 від 11.10.2012 з кадастровим номером ділянки № 6822182600:04:010:0002.

Шепетівською окружною прокуратурою Хмельницької області листом №54-332 вих-26 від 14.01.2026 повідомлено Ізяславську міську раду Шепетівського району Хмельницької області про встановлення факту незаконної порубки дерев залізниці невстановленими особами із лісосмуги, що знаходиться між м. Ізяслав Шепетівського району Хмельницької області та с. Клубівка Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області, що спричинило збитки навколишньому природному середовищу в розмірі 280327,10 грн. Також просила повідомити чи будуть вживатися міською радою заходи щодо стягнення шкоди.

У відповідь на вказаний лист Ізяславська міська рада листом №73/03-14 від 23.01.2026 повідомила окружну прокуратуру, що кошти в розмірі заподіяної шкоди до бюджету міської ради не надходили. Ізяславська міська рада самостійно не пред`являтиме позов до суду про стягнення з АТ "Укрзалізниця" 280327,10 грн. шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища та надала реквізити для зарахування стягненої шкоди в результаті порушення вимог природоохоронного законодавства.

Листом №54-332 вих-26 від 14.01.2026 Шепетівська окружна прокуратура Хмельницької області повідомила Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області про факт незаконної порубки дерев, які належать АТ "Укрзалізниця" та просила повідомити чи вживалися та чи будуть вживатися Інспекцією заходи судового захисту інтересів держави щодо відшкодування шкоди.

Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області листом за №782/07 від 20.03.2026 повідомила прокуратуру про невжиття заходів досудового врегулювання спору щодо відшкодування з АТ "Укрзалізниця" шкоди, заданої державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Також Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області зазначила, що не заперечує щодо вжиття Шепетівською окружною прокуратурою заходів щодо стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу за вказаним фактом.

Листом від 18.02.2026 №54-1406ВИХ-25 Шепетівська окружна прокуратура повідомила Ізяславську міську раду про встановлення підстав та намір здійснення прокурором представництва законних інтересів держави в особі міської ради в суді, шляхом звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 280327,10 грн.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача в суді.

Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частини третя і п`ята статті 53 ГПК України встановлюють, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

У положеннях частини четвертої статті 53 ГПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Отже, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19).

У пункті 55 постанови від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та №922/1830/19).

Тобто, під час розгляду справи в суді фактично стороною у спорі є держава, навіть якщо прокурор визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19).

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", якою визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до абзаців 1 - 3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Таким чином, зі змісту вищезазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 22.11.2021р. у справі № 917/564/21, від 14.12.2021р. у справі №916/1978/21).

Згідно зі ст. 56 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 зазначив, що поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов`язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов`язки суб`єктів спірних правовідносин, зобов`язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом).

Звертаючись до суду з позовом про стягнення шкоди в сумі 280327,10 грн., заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища, прокурор визначив позивачем, як уповноважений державою орган у спірних правовідносинах - Ізяславську міську раду.

Міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами (стаття 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (стаття 142 Конституції України). Територіальним громадам міст, селищ, сіл належить право комунальної власності, зокрема, на землю та природні ресурси (стаття 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Статтею 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що місцеві ради в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень виконавчого органу місцевого самоврядування у галузі охорони навколишнього природного середовища належить здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку (стаття 145 Конституції України).

Так, з матеріалів справи вбачається, що захисні насадження, в межах яких виявлено незаконну порубку, розташовані на території Ізяславської територіальної громади Шепетівського району Хмельницької області, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, протоколом огляду місця події від 24.01.2022, заявою про злочин від 25.01.2022, висновком експертизи за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи від 22.11.2022 №502/22-22.

З урахуванням положень ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, збитки завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів на території Ізяславської міської територіальної громади, підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища Ізяславської міської ради, на території якої вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу в автоматичному режимі між бюджетами відповідних рівнів.

Таким чином, в даному випадку Ізяславська міська рада є органом, до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища якого мають стягуватися збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів, а тому є уповноваженим органом на здійснення відповідних повноважень з метою захисту інтересів територіальної громади.

Шепетівською окружною прокуратурою Хмельницької області листом №54-332 вих-26 від 14.01.2026 повідомлено Ізяславську міську раду Шепетівського району Хмельницької області про встановлення факту незаконної порубки дерев залізниці невстановленими особами із лісосмуги, що знаходиться між м. Ізяслав Шепетівського району Хмельницької області та с. Клубівка Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області, що спричинило збитки навколишньому природному середовищу в розмірі 280327,10 грн. Також просила повідомити чи будуть вживатися міською радою заходи щодо стягнення шкоди.

Однак, Ізяславська міська рада листом №73/03-14 від 23.01.2026 повідомила прокуратуру, що самостійно не пред`являтиме позов до суду про стягнення з АТ "Укрзалізниця" 280327,10 грн. шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища та надала реквізити для зарахування стягненої шкоди в результаті порушення вимог природоохоронного законодавства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 вказала, що сам факт не звернення до суду суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі N 912/2385/18).

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. З метою захисту інтересів держави, прокурор спонукав позивача до здійснення захисту цих інтересів ним самостійно.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Враховуючи, що Ізяславська міська рада за повідомленим прокуратурою фактом виявлення незаконної порубки дерев АТ "Українська залізниця" з відповідним позовом до суду не зверталася, прокурор листом від 18.02.2026 за №54-1406ВИХ-26 повідомив позивача про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 280327,10 грн.

Зважаючи на викладене, прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Ізяславської міської ради.

Таким чином, твердження АТ "Українська залізниця" про невиправданість участі прокурора в даному господарському процесі є необґрунтованим, а клопотання відповідача про залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, залишається без задоволення.

Щодо суті спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено статтею 1166 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що складається з протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; настання шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків; під шкодою необхідно розуміти, зокрема зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом; причинний зв'язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а шкода - наслідком такої протиправної поведінки. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. Відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника. Аналогічний висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 08.05.2025 у справі №912/3350/21, від 26.05.2022 у справі №922/2317/21, від 03.11.2021 у справі № 922/1705/20, від 18.12.2020 у справі 922/3414/19.

Отже, при зверненні з позовом про стягнення шкоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність/неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та їх розмір, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, що виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а боржник зі свого боку має доводити відсутність своєї вини у заподіянні шкоди. Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності (відповідні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20 та Верховним Судом у постановах: від 06.06.2023 у справі 911/682/21, від 12.09.2024 у справі № 907/181/22, від 08.05.2025 у справі №912/3350/21).

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 виснувала, що господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню використання на всій території України.

З приводу твердження відповідача про те, що захисні лісонасадження залізниці не відповідають загальному поняттю про ліс, суд враховує наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Статтею 1 Лісового кодексу України передбачено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Згідно положень ч. 1 ст. 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі.

Крім того, відповідно до п. 7 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 №733, лісові насадження лінійного типу, лісові ділянки (смуги лісів), розташовані у смугах відведення залізниць, відносяться до категорії захисних лісів.

Віднесення знесених насаджень у лісосмузі, у кварталі 7 виділі 121, площею 0,6 га, шо знаходиться між м. Ізяслав та с.Клубівка Ізяславської ТГ Шепетівського району Хмельницької області до категорії захисних лісів підтверджується висновком експертизи від 22.11.2022 №502/22-22 за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні 12022244000000083.

Натомість, згідно зі ст. 68 Земельного кодексу України до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв`язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Згідно положень ст. 23 Закону України "Про транспорт" до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв`язку, водопостачання, каналізації, захисні і укріплюючі насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.

З наведених положень законодавства вбачається, що за змістом ст. 55 Земельного кодексу України, ст. 4 Лісового кодексу України захисні насадження лінійного типу вздовж залізничних колій віднесені до земель лісогосподарського призначення, а за змістом ст. 68 Земельного кодексу України та ст. 23 Закону України "Про транспорт" є землями залізничного транспорту, до яких віднесено захисні та укріплюючі насадження.

Попри наведене, частиною 3 статті 1 Лісового кодексу України встановлено, що усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до Порядку здійснення лісовпорядкування, затвердженого постановою КМУ № 112 від 07.02.2023, постійний лісокористувач - підприємства, установи, організації всіх форм власності, їх філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які мають у користуванні чи власності ліси на землях усіх категорій.

Як вбачається з матеріалів справи, лісосмуга, на якій здійснено порубку дерев знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6822182600:04:010:0002, площею 57,1214 га, з цільовим призначенням "для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту", яка є власністю держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації та перебуває у постійному користуванні АТ "Українська залізниця".

Отже, захисні насадження, розташовані у смугах відведення залізниць, відносяться до категорії захисних лісів та належать до лісового фонду, а доводи відповідача щодо протилежного є безпідставними.

Відповідно до ст. ст. 16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Права та обов`язки постійних лісокористувачів визначає ст. 19 Лісового кодексу України, відповідно до якої постійні лісокористувачі зобов`язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.

Статтею 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Частиною п`ятою статті 86 Лісового кодексу України передбачено, що забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень покладається, зокрема, на постійних лісокористувачів.

Відповідно до статті 105 ЛК України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у, зокрема незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Статтею 107 ЛК України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно зі статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Здійснюючи аналіз вказаних вище норм права, Верховний Суд неодноразово зазначав, що порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу. Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами (Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 12.03.2025 у справі №909/131/24, від 18.05.2023 у цій справі №914/669/22, від 09.08.2018 у справі № 909/976/17, від 12.09.2024 у справі №907/181/22, від 28.09.2023 у справі №927/32/23, від 27.03.2018 у справі №909/1111/16, від 20.08.2018 у справі № 920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, від 19.09.2018 у справі № 925/382/17, від 09.12.2019 у справі №906/133/18, від 20.02.2020 у справі №920/1106/17).

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

У розгляді даного питання суд звертається до висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постанові від 12.09.2024 у справі №907/181/22, де вказано, що господарський суд, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, виходить з презумпції вини правопорушника.

Таким чином, на АТ "Українська залізниця", як постійного лісокористувача, згідно положень ст. ст. 63, 64, 86 ЛК України покладається організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.01.2022 при огляді захисних лісових насаджень майстром лісу Шульом О.І. Виробничого підрозділу "Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень регіональна філія "Південно-західна залізниця" виявлено на земельній ділянці, наданій відповідачу у постійне користування, незаконну порубку у захисних лісових насадженнях 25 дерев породи дуб та 22 дерев породи ясен, про що повідомив орган досудового розслідування. На підставі відповідної заяви відкрито кримінальне провадження №1202224400000083, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.01.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 Кримінального кодексу України.

Згідно висновку експерта від 22.11.2022 №502/22-22 за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні 12022244000000083, сума збитків, заподіяних довкіллю внаслідок незаконної, як встановлено слідством, порубки 25 дерев породи дуб сироростучий та 22 дерев породи ясен сироростучий у лісосмузі, шо знаходиться між м. Ізяслав та с.Клубівка Ізяславської ТГ Шепетівського район) Хмельницької області, та належить АТ "Укрзалізниця" становить 280327,10 грн.

Як слідує з висновку експерта, розрахунок розміру збитків, заподіяних внаслідок незаконної порубки дерев проведено відповідно до такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня росту, що є додатком 1 до постанови Кабінету Міністру України від 23.07.2008 3665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу".

В ході проведення оперативних заходів, а також слідчих (розшукових) дій, особу, що вчинила кримінальне правопорушення не встановлено (довідка СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області від 10.03.2025 про стан досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023244000000083 від 24.01.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України).

Отже, оскільки саме на АТ "Українська залізниця", як на постійного лісокористувача покладено обов`язки із забезпечення охорони, відтворення та захисту лісових насаджень, то невжиття посадовими особами відповідача дій по забезпеченню збереження лісового фонду та належної охорони лісових насаджень завдало шкоду навколишньому природному середовищу.

Таким чином, прокурором доведено наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди, а саме:

- протиправна поведінка (бездіяльність) відповідача, яка полягає у незабезпечення достатньої, необхідної та належної охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбулася незаконна порубка дерев на підвідомчій йому території;

- шкідливий результат такої поведінки (шкода), який полягає у знищенні дерев, що завдало шкоди навколишньому природному середовищу на загальну суму 280327,10 грн.;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою (бездіяльністю) та шкодою зумовлений тим, що саме бездіяльність відповідача призвела до знищення (вирубування) лісових насаджень, чим заподіяно шкоду в розмірі 280327,10 грн.;

- вина особи, яка заподіяна шкоду виражена у незабезпечення належного використання, охорони та збереження лісових ресурсів, які перебувають у постійному користуванні відповідача.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2020 у справі №920/1106/17 зазначив, що цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків. Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев) невстановленими особами.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 24.02.2021 у справі №906/366/20, а також у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №909/976/17 від 09.08.2018.

Посилання відповідача на відсутність на законодавчому рівні переліку заходів на базі яких власники лісів та постійні лісокористувачі розробляють і проводять власні комплекси заходів, не може бути підставою для звільнення АТ "Українська залізниця", як постійного лісокористувача земельної ділянки, на якій відбулося незаконне вирубування дерев, від відшкодування шкоди.

Разом з тим, дії відповідача щодо повідомлення про злочин орган досудового розслідування жодним чином не спростовують вини відповідача і не свідчать про вжиття усіх заходів належного забезпечення охорони лісу.

Суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 13.05.2020 у справі №9901/93/19, в якій зазначено, що виходячи з вимог частини другої статті 19, статей 63 і 86 Лісового кодексу України, з урахуванням правової позиції, викладеної в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09 серпня та 19 вересня 2018 року у справах №909/976/17, №925/382/17, лісокористувач є не потерпілою, а навпаки, відповідальною особою за шкоду, завдану внаслідок незаконної порубки лісу, перед державою як власником лісових ресурсів. Адже в цьому випадку вина лісокористувача полягає у протиправній бездіяльності щодо невжиття належних заходів захисту й охорони лісових насаджень.

Також за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.01.2021 у справі №906/366/20 факт виявлення незаконної рубки лісу та відсутність безпосередньо у відповідача, як особи, зобов`язаної здійснювати контроль за збереженням лісів, будь-якої інформації з приводу даного факту та своєчасного його виявлення свідчить про наявність вини відповідача щодо неналежної охорони лісу (бездіяльність), внаслідок чого скоєно незаконне вирубування лісу. Таким чином, відповідач, як постійний лісокористувач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев.

Отже, відповідач як постійний лісокористувач, не дотримавшись вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, допустив самовільну порубку на підпорядкованій йому території, не забезпечивши збереження не призначених для порубки дерев, не здійснивши комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних порубок, не запобіг порушенням лісового законодавства, своєчасно не виявивши таких порушень і не вживши відповідних заходів щодо їх усунення, а тому повинен відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок незаконної порубки дерев в загальному розмірі 280327,10 грн.

З огляду на зазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Південно-західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (01601, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 6, код ЄДРПОУ 40081221) на користь Ізяславської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області (30300, Хмельницька область, Шепетівський район, м. Ізяслав, вул. Незалежності, 43, код ЄДРПОУ 04060720) на рахунок UA258999980333169331000022761, Отримувач: ГУК у Хмел. обл/Ізяслав.мтг/24062100, Код отримувача 37971775, Банк отримувача: Казначейство України, код класифікації доходів бюджету 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності" шкоду в сумі 280327,10 грн. (двісті вісімдесят тисяч триста двадцять сім гривень 10 коп.), заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Південно-західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (01601, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 6, код ЄДРПОУ 40081221) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102, ДКСУ, м. Київ, МФО: 820172, р/р UA188201720343120002000002814) 4204,91 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні 91 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено 16.06.2026.

Суддя О.Є. Танасюк