Ухвала суду № 137418243, 15.06.2026, Господарський суд Харківської області

УХВАЛА

15 червня 2026 року м. ХарківСправа № 922/3146/25

Господарський суд Харківської області у складі судді Ольшанченка В.І.

за участю секретаря судового засідання Красовського В.С.

та представників:

стягувача не з`явився,

боржника Іванова Б.В.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенс Технолоджи" від 20.05.2026 (вх.№12587 від 25.05.2026) про розстрочення виконання рішення суду по справі

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенс Технолоджи" (61052, м. Харків, вул. Мала Гончарівська, 17) про стягнення 2685738,73 грн,

ВСТАНОВИВ:

25.05.2026 відповідач надав заяву від 20.05.2026 (вх.№12587) про розстрочення виконання рішення суду, в якій просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 25 грудня 2025 року по справі №922/3146/25 за наступним графіком: до 31.05.2026 113584,37 грн; до 30.06.2026 113584,37 грн; до 31.07.2026 113584,37 грн; до 31.08.2026 113584,37 грн; до 30.09.2026 113584,37 грн; до 31.10.2026 113584,37 грн; до 30.11.2026 113584,37 грн; до 31.12.2026 113584,37 грн; до 31.01.2027 113584,37 грн; до 28.02.2027 113584,37 грн; до 31.03.2027 113584,37 грн; до 30.04.2027 113584,37 грн; до 31.05.2027 113584,37 грн; до 30.06.2027 113584,37 грн; до 31.07.2027 113584,37 грн; до 31.08.2027 113584,37 грн; до 30.09.2027 113584,37 грн; до 31.10.2027 113584,37 грн; до 30.11.2027 113584,37 грн; до 31.12.2027 113584,37 грн; до 31.01.2028 113584,37 грн; до 29.02.2028 113584,37 грн; до 31.03.2028 113584,37 грн; до 30.04.2028 113584,37 грн.

Свою заяву обґрунтовує неможливістю одноразового виконання без істотного погіршення матеріального становища, посилаючись при цьому на те, що за відомостями бухгалтерського обліку, балансу підприємства станом на 31.12.2025 збитки складають 1017,8 тис грн.

Ухвалою від 01.06.2026 Господарський суд Харківської області прийняв заяву ТОВ "Фенс Технолоджи" від 20.05.2026 (вх.№12587 від 25.05.2026) про розстрочення виконання рішення суду до розгляду та призначив судове засідання на 08 червня 2026 р. о 15:30 год, про що повідомив учасників справи.

04.06.2026 позивач надав заперечення на заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду, в якому просить відмовити у задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду та, посилаючись на статтю 617 ЦК України, вказує, що наявність у відповідача інших поточних зобов`язань у значному розмірі є звичайним елементом господарської діяльності підприємства та не можуть вважатися виключною (істотною) обставиною. Факт існування фінансових зобов`язань, у тому числі за договором поворотної фінансової допомоги, не свідчить про неможливість виконання судового рішення, оскільки відповідач самостійно визначає свою фінансову політику та несе ризики, пов`язані з прийнятими управлінськими рішеннями. Крім того, позивач зазначає, що рішення Господарського суду Харківської області ухвалене 25.12.2025, а відповідно до ч. 5 ст. 331 ГПК України розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

05.06.2026 відповідач надав супровідний лист від 02.06.2026 №20 на виконання ухвали від 01.06.2026.

Протокольною ухвалою від 08.06.2026 суд приєднав до матеріалів справи заперечення позивача на заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду, приєднав до матеріалів справи супровідний лист відповідача від 02.06.2026 №20 на виконання ухвали від 01.06.2026 та оголосив перерву у судовому засіданні до 15.06.2026, про що повідомив представників учасників справи під розпис.

У судове засідання 15.06.2026 представник позивача не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду заяви.

Дослідивши заяву, матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

03.09.2025 Харківська міська рада (позивач) надала Господарському суду Харківської області позовну заяву від 01.09.2025 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенс Технолоджи" (відповідач), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенс Технолоджи" на користь Харківської міської ради 2685738,73 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Малій Гончарівській, 17 у м. Харкові, відповідно до договору оренди землі від 18.08.2004, зареєстрованого 18.08.2004 за №7936/04, за період з 02.04.2017 по 28.02.2022, та судовий збір у сумі 40286,08 грн.

Господарський суд Харківської області ухвалив рішення від 25.12.2025 у справі №922/3146/25, яким позов задовольнив повністю: стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенс Технолоджи" (61052, м. Харків, вул. Мала Гончарівська, 17. Код ЄДРПОУ 32174206) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7. Код ЄДРПОУ 04059243) заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Малій Гончарівській, 17 у м. Харкові, відповідно до договору оренди землі від 18.08.2004, зареєстрованого 18.08.2004 за №7936/04, за період з 02.04.2017 по 28.02.2022 в сумі 2685738,73 грн та судовий збір у сумі 40286,08 грн.

Постановою від 02.04.2026 Східний апеляційний господарський суд залишив без задоволення апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенс Технолоджи" на рішення Господарського суду Харківської області від 25.12.2025 у справі №922/3146/25, рішення Господарського суду Харківської області від 25.12.2025 у справі №922/3146/25 залишив без змін.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судові рішення, що набрали законної сили, у відповідності до ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Конституційний Суд України у рішенні №5-пр/2013 від 26.06.2013 вказує, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, суд не може змінювати суті винесеного у справі рішення.

Враховуючи, що розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при її наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №905/2953/17 зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява №6962/02).

Згідно зі ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Підставою, зокрема, для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

Отже, відстрочення або розстрочення виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує надання розстрочки виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

Отже, підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.

Відповідно до ч. 5 ст. 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Обставини, на які посилається заявник в своїй заяві про розстрочення виконання рішення суду не є об`єктивними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

Складне фінансове становище відповідача, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, не може бути безумовною підставою для надання розстрочення виконання судового рішення; при цьому, розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника (постанова Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №910/8153/17).

Суд враховує, що заявником не доведено можливості виконати рішення суду у справі, за умови надання розстрочення/відстрочення виконання (як про це зазначено у заяві), а розстрочка виконання судового рішення порушить оптимальний баланс поряд з інтересами відповідача, інтересів позивача, який отримає належну йому за рішенням суду суму вже значно знеціненими.

Розстрочивши виконання рішення, суд не стимулює процедуру погашення заборгованості, а сприяє відповідачу в подальшому порушувати свої зобов`язання, оскільки надана розстрочка істотно б порушувала майнові інтереси позивача внаслідок надзвичайно тривалого перенесення терміну виконання зобов`язання відповідача у спірних правовідносинах.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Суд зауважує, що необхідність одночасного погашення заборгованості спровокована діями самого відповідача, а саме: порушення договірних умов, накопичення суми боргу.

Також суд зазначає, що при вирішенні питання про надання розстрочення необхідно врахувати, що спір у цій справі виник саме з вини відповідача у зв`язку із несвоєчасною сплатою відповідних платежів за укладеним з позивачем договором.

Крім того при розгляді заяви суд враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, а також його дії з часу виникнення заборгованості, зобов`язання по сплаті залишаються не виконаними впродовж тривалого часу.

Більш того, судове рішення ухвалено ще 25.12.2025, а відповідач просить розстрочити його до 30.04.2028, тобто на строк, більший ніж один рік.

Саме відповідач подав апеляційну скаргу у зв`язку із власною незгодою з винесеним рішенням суду. Апеляційне провадження тривало до січня 2025 по травень 2026 року і лише 18.05.2026 на виконання рішення та постанови було видано наказ.

Отже наказ суду було видано через значний проміжок часу після ухвалення рішення суду, що уже було фактичним відстроченням його виконання для боржника.

За таких обставин, проаналізувавши доводи заявника щодо розстрочення виконання судового рішення та надані в їх обґрунтування докази, суд не вбачає підстав для розстрочення виконання рішення суду у цій справі.

Суд зазначає, що безпідставне надання розстрочки виконання судового рішення без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період, без дотримання балансу інтересів сторін, позбавляє стягувача можливості захистити свої права та отримати задоволення своїх грошових вимог у процедурі примусового виконання судового рішення.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Фенс Технолоджи" від 20.05.2026 (вх.№12587 від 25.05.2026) про розстрочення виконання рішення суду по справі №922/3146/25 повністю.

Керуючись ст. 232 - 235, 331 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенс Технолоджи" від 20.05.2026 (вх.№12587 від 25.05.2026) про розстрочення виконання рішення суду по справі №922/3146/25 повністю.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Порядок і строк оскарження передбачено статтями 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено та підписано 16.06.2026.

СуддяВ.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.