Ухвала суду № 137417774, 15.06.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

15 червня 2026 року м. Рівне Справа № 918/538/26

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Шилан І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Відділу освіти Немішаївської селищної ради (07853, Київська обл., Бучанський район, вул. Садова, буд.3, код ЄДРПОУ 44072252)

до відповідача Приватного підприємства "Вестінвестбуд" (33023, м. Рівне, вул. Клима Савури, 14-А, код ЄДРПОУ 36771058)

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне підприємство «ІБК «ДЕДАЛ» (код ЄДРПОУ 35505111, адреса: 35612, Рівненська обл., Дубенський р-н, село Варковичі, вулиця Шевченка, будинок 36)

про стягнення 1 926 163 грн 56 коп.

у судове засідання з`явилися:

- від позивача: Мартинов Олексій Юрійович

- від відповідача: Шевчук Віктор Сергійович

- від третьої особи: Файфура Богдан Михайлович

- від прокуратури: Першко Анатолій Анатолійович

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2026 року через підсистему "Електронний суд ЄСІКС до господарського суду надійшов позов Відділу освіти Немішаївської селищної ради до відповідача Приватного підприємства "Вестінвестбуд" про стягнення 1 926 163 грн. 56 коп.

Ухвалою від 28.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/538/26. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 26.05.2026. Запропоновано сторонам подати заяви по суті спору та встановлено процесуальні строки для подання таких заяв.

29 квітня 2026 року від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: 1) Копія листа ПП "Вестбудінвест" Вих. № 15 від 04.03.2026; 2) Копія листа ПП "ІБК ДЕДАЛ" № 2 від 02.03.2026; 3) Копія листа ПП "Вестбудінвест" щодо розгляду претензії за вих. № 01-26/136 від 09.02.2026 № 7 від 10.02.2026; 4) Копія листа ПП "Вестбудінвест" № 8 від 11.02.2026 щодо заперечення до Акта перевірки Північного офісу Держаудитслужби №262627-30/56 від 04.02.2026.

13 травня 2026 року від відповідача через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву, у якому Приватне підприємство «Вестінвестбуд» зазначає, що ним спільно із субпідрядною організацією замовлено проведення судової будівельно-технічної експертизи з метою перевірки обставин та доводів, на які посилається позивач. На підтвердження зазначеного до відзиву додано договір на проведення експертизи. Водночас відповідач вказує, що станом на момент подання відзиву результати експертизи ще не отримані, у зв`язку з чим такі докази будуть подані суду додатково у порядку ч. 4 ст. 80 ГПК України.

13 травня 2026 року від відповідача через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшли відзив та клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача до участі у справі.

Ухвалою від 13.05.2026 клопотання Приватного підприємства "Вестінвестбуд" про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача до участі у справі задоволено. Залучено Приватне підприємство «ІБК «ДЕДАЛ» до участі у справі № 918/538/26 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Постановлено направити Приватному підприємству «ІБК «ДЕДАЛ» копію ухвали про відкриття провадження у справі № 918/538/26 та повідомити, що підготовче засідання у справі призначено на "26" травня 2026 р. на 13:50 год. Зобов`язано позивача Відділ освіти Немішаївської селищної ради направити Приватному підприємству «ІБК «ДЕДАЛ» копію позовної заяви з додатками впродовж двох днів з моменту отримання даної ухвали. Докази направлення надати суду. Зобов`язано відповідача Приватне підприємство "Вестінвестбуд" направити Приватному підприємству «ІБК «ДЕДАЛ» копію відзиву з додатками впродовж двох днів з моменту отримання даної ухвали. Докази направлення надати суду.

25 травня 2026 року від позивача надійшло клопотання про відкладення .

25 травня 2026 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення.

25 травня 2026 року від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надіслання відзиву із додатками для третьої особи - Приватного підприємства «ІБК «ДЕДАЛ».

Ухвалою від 26.05.2026 у задоволенні клопотання позивача про відкладення відмовлено, клопотання відповідача про відкладення задоволено. Відкладено підготовче засідання на 09.06.2026.

08 червня 2026 року від Рівненської обласної прокуратури надійшла заява про вступ прокурора у справу у порядку ст. 53 ГПК України.

09 червня 2026 року від Приватного підприємства «ІБК «ДЕДАЛ» надійшли письмові пояснення.

Протокольною ухвалою від 09.06.2026 суд оголосив перерву до 15.06.2026. Ухвалою від 09.06.2026 повідомлено Приватне підприємство «ІБК «ДЕДАЛ», що наступне підготовче засідання відбудеться 15.06.2026.

15 червня 2026 року у судове засідання з`явилися представники усіх учасників справи.

Прокурор підтримав подану заяву від 08.06.2026 про вступ прокурора у справу в порядку ст. 53 ГПК України.

Господарський суд, розглянувши заяву про вступ прокурора у справу, дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх представників учасників справи, дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 4 ст. 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України.

У постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 910/24431/16 викладено висновок, що вступ прокурора допускається лише на етапі першої інстанції до початку розгляду по суті, а не під час перегляду судових рішень вищими інстанціями.

Згідно п.1 ч.1 ст.177 ГПК України завданням підготовчого провадження є зокрема: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.

Відповідно до п.4 ч. 2 ст.182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд вирішує зокрема, питання про вступ у справу інших осіб.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно із абз. 1 ч. 3 та п. 2 ч. 6 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Як видно, позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за трьома договорами підряду: №61 від 03.06.2024, №39/1 від 23.06.2025 та №71 від 21.11.2025, укладеними щодо будівництва захисної споруди цивільного захисту на території Клавдіївського ліцею імені Олександра Рибалка Немішаївської селищної ради за адресою: вул. Франка буд. 9, смт. Клавдієво-Тарасове Бучанського району Київської області. Позивач вказує, що заборгованість по вказаних договорах відсутня. Однак за результатами перевірки, проведеної Північним офісом Держаудитслужби та зафіксованої в акті №262627-30/56 від 04.02.2026, встановлено завищення обсягів та вартості виконаних робіт, що призвело до безпідставного перерахування бюджетних коштів. Зокрема, за результатами перевірки встановлено, що загальний розмір завищення вартості робіт склав 1 991 697,44 грн., а саме: за договором №61 від 03.06.2024: зайві витрати на суму 1 467 281,20 грн (у т.ч. непідтверджені роботи і матеріали, відсутність частини обладнання, заміна передбачених елементів, а також подвійне включення витрат на суму 327 146,65 грн); за договором №39/1 від 23.06.2025: подвійне включення витрат на суму 63 332,21 грн; за договором №71 від 21.11.2025: зайві витрати на суму 460 994,04 грн (у т.ч. невиконані роботи, відсутність підтверджуючих документів та подвійне включення витрат). Крім того, як наслідок зазначеного, порушено п. 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури», що спричинило надмірну сплату послуг з технічного нагляду ФОП Агеєву М.А. (згідно з договором від 17.06.2024) у розмірі 23 374,71 грн. Із урахуванням акту Держаудитслужби №262627-14/735-2026 від 16.02.2026 позивач звернувся до відповідача з претензією. Відповідач частково відшкодував збитки у сумі 88 908,59 грн, отриманій від субпідрядника ПП «ІБК "ДЕДАЛ". З рештою порушень, викладених у акті перевірки відповідач не погоджується і тому решту суми не повернув. Таким чином, невідшкодованою залишилась сума збитків у розмірі 1 926 163,56 грн (в тому числі надмірна сплата послуг за технагляд 23 374,71 грн), яка підлягає стягненню з відповідача як шкода, завдана внаслідок неналежного виконання договірних зобов`язань та завищення обсягів виконаних робіт.

Прокурором обґрунтований вступ у справу тим, що є загроза порушення інтересів держави у сфері охорони дитинства та безпеки освітнього середовища в умовах воєнного стану. Відповідно до Законів України «Про охорону дитинства», «Про освіту» та Концепції безпеки закладів освіти, створення належних і безпечних умов для навчання дітей є загальнонаціональним пріоритетом та невід`ємною складовою національної безпеки України. Предметом спору у цій справі є будівництво укриття для закладу освіти. На думку прокурора, оплата завищених обсягів і вартості робіт, а також їх неналежна якість створюють реальну загрозу для життя і здоров`я дітей. Крім того, нераціональне та нецільове використання бюджетних коштів завдає матеріальних збитків та підриває реалізацію державної політики у сфері освіти. Спірні правовідносини безпосередньо зачіпають інтереси держави та суспільства, що, згідно з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справі «Менчинська проти РФ»), виправдовує участь прокурора у процесі для захисту вразливих категорій громадян (дітей) та державних інтересів.

Необхідність вступу прокурора зумовлена тим, що позивач у справі є пасивним, неналежним чином реалізує свої процесуальні права (не подав відповідь на відзив та не з`явився у судове засідання 26.05.2026 без поважних причин), що свідчить про недостатній захист інтересів держави самим позивачем.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Така правова позиція висловлена зокрема у постановах Верховного Суду від 20.09.2018 року у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 року у справі № 906/240/18, від 01.11.2018 року у справі № 910/18770/17, від 07.12.2018 року у справі № 924/1256/17.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Останній не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може та бажає захищати інтереси держави. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у від 18.01.2023 року у справі № 488/2807/17 (п.п. 28 -52), в якій зазначено, що прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (дотримання порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Згідно із п.п. 1, 2 частини 3 ст. 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, серед інших, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

Частиною 1 ст. 7 ГПК України встановлено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин.

У відповідності до ч.ч. 1 - 2 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 2 ГПК України встановлено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Зі змісту вищезазначених норм законодавства, прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 статті 129 Конституції України).

Як вже було зазначено, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Останній не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може та бажає захищати інтереси держави.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Частиною 2 ст. 161 ГПК України визначено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Суд погоджується з доводами прокурора щодо наявності у даній справі значного державного та суспільного інтересу, оскільки предмет спору безпосередньо стосується ефективного використання бюджетних коштів під час будівництва захисної споруди цивільного захисту (укриття) для закладу освіти, що в умовах воєнного стану є стратегічним пріоритетом національної безпеки та охорони дитинства.

У даному випадку визначальним для вирішення питання про вступ прокурора у вже відкрите провадження є процесуальний критерій - поведінка самого уповноваженого суб`єкта (позивача).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач у даній справі самостійно ініціював судовий захист інтересів держави.

Попри те, що позивач реалізував право на звернення до суду з цим позовом, його подальша процесуальна поведінка на стадії підготовчого провадження свідчить про пасивність. Так, позивачем у справі не було надано до суду відповідь на відзив на позовну заяву. Також позивач не забезпечив явку свого представника у судовому засіданні 26.05.2026 без поважних причин.

Отже, аргументи прокурора про пасивність поведінки позивача у справі підтверджуються матеріалами справи.

В контексті наведеного суд визнає обґрунтованими аргументи прокурора про наявність у нього підстав для вступу у справу.

Разом з тим, суд відзначає, що Рівненська обласна прокуратура у справі № 918/538/26 не стає позивачем, оскільки статус позивача прокурор набуває лише у випадках, коли звертається з позовом в інтересах держави в особі уповноваженого органу або у разі відсутності уповноваженого органу чи відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду. Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №553/3280/16-а.

Із урахуванням викладеного у сукупності суд задовольнив заяву Рівненської обласної прокуратури від 08.06.2026 про вступ прокурора у справу у порядку ст. 53 ГПК України та допускає до участі у справі № 918/538/26 Рівненську обласну прокуратуру.

Після допуску прокурора до участі у справі присутній прокурор не заперечив щодо продовження підготовчого засідання.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 29 квітня 2026 року від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме:

1) Копія листа ПП "Вестбудінвест" Вих. № 15 від 04.03.2026;

2) Копія листа ПП "ІБК ДЕДАЛ" № 2 від 02.03.2026;

3) Копія листа ПП "Вестбудінвест" щодо розгляду претензії за вих. № 01-26/136 від 09.02.2026 № 7 від 10.02.2026;

4) Копія листа ПП "Вестбудінвест" № 8 від 11.02.2026 щодо заперечення до Акта перевірки Північного офісу Держаудитслужби №262627-30/56 від 04.02.2026.

Розглянувши означене клопотання в контексті дотримання позивачем вимог ГПК України, суд зазначає наступне.

Питання подання до суду доказів врегульоване ст. 80 ГПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. (ст. 118 ГПК України).

Згідно з ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

У судовому засіданні 15.06.2026 представник Відділу освіти Немішаївської селищної ради не навів жодних обґрунтувань щодо поважності причин пропуску строку на подання доказів, однак заявив клопотання про відкладення підготовчого засідання з метою необхідності подання інших доказів які необхідні для повного та об`єктивного розгляду даної справи.

Відповідно до пунктів 1 та 3 частини другої статті 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

У разі відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви підготовче засідання продовжується зі стадії, на якій засідання було відкладене або у ньому була оголошена перерва (ч. 7 ст. 183 ГПК кодексу України).

Враховуючи викладене, з метою надання сторонам можливості реалізувати принцип змагальності, рівності всіх учасників процесу перед законом та судом, з огляду на необхідність надання прокуратурі можливості ознайомитися з матеріалами справи та підготувати правову позицію у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для оголошення перерви у підготовчому засіданні.

Однак, при виборі дати на яку можливо оголосити перерву у підготовчому засіданні суд зазначає наступне.

У силу вимог частини першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

При цьому розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: правова та фактична складність справи, поведінка заявника, інших учасників справи та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (справи "Фрідлендер проти Франції", "Федіна проти України", "Матіка проти Румунії", "Літоселітіс проти Греції").

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Суд, обравши із графіку засідань дату, дійшов висновку про необхідність продовження строку підготовчого провадження, оскільки обрана дата 14.07.2026 виходить за межі процесуального строку, визначеного ч. 3 ст. 177 ГПК України.

Зважаючи на викладене, суд за власної ініціативи продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.

Також суд протокольною ухвалою оголосив перерву у підготовчому засіданні до 14.07.2026 на 16:00 год.

Згідно з ч. 5 ст. 233 ГПК України ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.

Суд дійшов висновку про необхідність оформлення окремим процесуальним документом протокольних ухвал від 15.06.2026: про допуск до участі у справі № 918/538/26 Рівненську обласну прокуратуру, про продовження строку підготовчого провадження та про оголошення перерви у підготовчому засіданні.

Керуючись ст. ст. 53, 80, 81, 177, 182, 202, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Рівненської обласної прокуратури від 08.06.2026 про вступ прокурора у справу у порядку ст. 53 ГПК України - задовольнити.

2. Допустити до участі у справі № 918/538/26 Рівненську обласну прокуратуру (вулиця 16-го Липня, 52, Рівне, Рівненська область, 33000; код ЄДРПОУ 02910077).

3. Визначити Рівненській обласній прокуратурі процесуальний строк для подання письмових пояснень - до 03.07.2026.

4. Продовжити за ініціативою суду процесуальний строк підготовчого провадження на 30 днів до 27.07.2026 включно.

5. Оголосити перерву у підготовчому засіданні до "14" липня 2026 р. на 16:00 год.

6. Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Рівненської області за адресою: м. Рівне, вул. Давидюка Тараса 26-А, в залі судових засідань № 10.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 235 ГПК України негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О.Пашкевич