Рішення № 137417644, 16.06.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2026 Справа № 917/1039/25(917/194/26)

Суддя Господарського суду Полтавської області Ореховська О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 917/1039/25(917/194/26), яка відкрита за

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-детективне агентство "Кольчуга", вул. Симона Петлюри, буд.21, м. Полтава, Полтавська область, 36039; код ЄДРПОУ 42667629

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Хильківський" (вул. Шевченка, буд.45, с. Хильківка, Лубенський район, Полтавська область, 37831; код ЄДРПОУ 03770247)

про стягнення 227 500,00 грн.

в межах справи про банкрутство №917/1039/25

за заявою Акціонерного товариства "Банк Альянс", вул. Січових Стрільців, буд. 50, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 14360506

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Хильківський" (вул. Шевченка, буд.45, с. Хильківка, Лубенський район, Полтавська область, 37831; код ЄДРПОУ 03770247)

про банкрутство,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа №917/1039/25 про банкрутство "Хильківський" (вул. Шевченка, буд.45, с. Хильківка, Лубенський район, Полтавська область, 37831; код ЄДРПОУ 03770247).

12.02.2026 до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-детективне агентство "Кольчуга" (надалі - ТОВ "Охоронно-детективне агентство "Кольчуга", позивач) (вх. №201/26) до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Хильківський" (надалі - СВК "Хильківський", відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 227 500,00грн.

Згідно Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.02.2026 даний позов передано судді Ореховській О.О. для розгляду в межах справи №917/1039/25 про банкрутство СВК "Хильківський", справі присвоєно єдиний унікальний номер 917/1039/25(917/194/26).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.02.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків заяви.

У визначений судом строк позивач усунув недоліки позивач усуну недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23.02.2026 позовну заяву ТОВ "Охоронно-детективне агентство "Кольчуга" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/1039/25(917/194/26) в межах справи № 917/1039/25 про банкрутство СВК "Хильківський" (код ЄДРПОУ 03770247), ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановлено сторонам строки на подання заяв по суті справи.

Ухвала суду від 23.02.2026 направлена сторонам у справі в їх електронні кабінети в системі "Електронний суд" і отримана ними 23.02.2026, що підтверджується довідками про доставку електронних листів ( а.с.46-49). Отже, відповідно до вимог ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 23.02.2026 є врученою учасникам провадження.

05.03.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача - СВК "Хильківський" надійшла заява про розгляд справи порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (вх. № 2923).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.03.2026 у задоволенні заяви СВК "Хильківський" про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено.

11.03.2026 відповідачем в системі "Електронний суд" сформовано відзив на позовну заяву (вх. № 3248 ), в якому відповідач позовні вимоги заперечує у повному обсязі за мотивами, наведеними у відзиві. Відповідачем пропущено встановлений ухвалою суду від 23.02.2026 строк для подання відзиву на позов ( 15 дні з дня отримання ухвали).

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Судом продовжується встановлений судом процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позов.

В межах встановленого судом процесуального строку від позивача через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив ( за вх. № 3554 від 17.03.2026 ).

23.04.2026 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх № 3814).

Стислий виклад позиції позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №2904-1 про надання охоронних послуг від 29.04.2025 та додаткових угод до нього в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.

Направлена позивачем на адресу відповідача вимога про сплату боргу на суму 227 500,00грн (вих. № 0202-1 від 02.02.2026) залишена відповідачем без відповіді, а грошове зобов`язання без виконання.

На момент звернення позивача з позовом заборгованість відповідачем не погашена.

Стислий виклад позиції відповідача.

Відповідач у відзиві на позов (вх. № 3248 від 12.03.2026) вважає, що позовна заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню вказуючи, зокрема, на таке:

- заявлена сума боргу не підтверджена належними доказами, оскільки позивачем не залучено до матеріалів справи акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 81 від 30.06.2025, № 98 від 31.08.2025 та № 147 від 31.08.2025, на які позивач посилається у Розрахунку заборгованості;

- оскільки позивач не надав доказів підписання сторонами Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 81 від 30.06.2025, № 98 від 31.08.2025 та № 147 від 31.08.2025 момент виникнення грошового зобов`язання з оплати вказаних актів, а також початок перебігу строку його виконання не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні статей 76- 77 Господарського процесуального кодексу України;

- доказова база ТОВ "Охоронно-детективне агентство "Кольчуга" містить істотні суперечності та невідповідності, зокрема: наявні розбіжності у вартості охоронних послуг у долучених позивачем документах, додаткові угоди не підписані відповідачем, а акт звірки взаєморозрахунків не містить ідентифікаційних даних підписантів та за своєю правовою природою не є первинним бухгалтерським документом, що підтверджує наявність заборгованості;

- квитанції та специфікації від ТОВ "Нова пошта" , долучені позивачем до матеріалів справи як докази направлення кореспонденції відповідачеві, свідчать про те, що відповідні надсилання здійснювалися на адресу не СВК "Хильківський" (код ЄДРПОУ 03770247), а на адресу СВК "Багачанський " (код ЄДРПОУ 03770201), тобто зовсім іншій юридичні особі;

- зі змісту наданих поштових документів неможливо встановити, які саме документи (додаткові угоди, акти здачі-прийняття робіт, рахунки чи інші документи) були відправлені позивачем, що виключає можливість їх використання як належних доказів у розумінні статті 76 Господарського процесуального кодексу України.

Також відповідач не погоджується з заявленою позивачем до відшкодування сумою витрат позивача на правничу допомогу адвоката, вважає її неспівмірною складності справи та виконаним адвокатом обсягом робіт, витраченим ним часом на надання таких послуг та не відповідає критерію розумності.

Спростування позивачем заперечень відповідача.

Позивач у відповіді на відзив за вх. № 3554 від 17.03.2026 зазначає, зокрема, таке:

- відповідачем не було повернуто направлених йому позивачем підписаних актів, а тому надати їх неможливо;

- акти здачі-прийняття послуг та додаткові угоди надсилалися через ТОВ "Нова пошта" на отримувача СВК "Багачанський", оскільки працівники СВК "Хильківський" та СВК "Багачанський" самі просили надсилати всі документи разом для зручності;

- відповідач повністю погоджувався з актами, додатковими угодами про що свідчить підписаний акт звіряння та здійснення відповідачем оплат послуг (скап-копії виписок з банку додаються), суми яких відповідають актам здачі-прийняття послуг та акту звіряння;

- посилання відповідача на недійсність додаткової угоди є безпідставним, оскільки як зазначалось вище, сукупність всіх фактів дає підтвердження тому, що відповідач погоджувався з договірними умовами та знав про заборгованість;

- на акті звіряння можна встановити дату складання документа, назву підприємства від якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції; з приводу належності підпису Степовому О.В. в акті звіряння взаємних розрахунків відповідач не позбавлений права замовити почеркознавчу експертизу для перевірки справжності підпису ОСОБА_1 ;

- посилання відповідача на те, що акт звіряння не може бути доказом заборгованості є безпідставним, оскільки навпаки у постановах Верховного Суду 905/1198/17, 910/1389/18, на які посилається відповідач, Суд дійшов висновку, що акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо;

- підписавши акт звірки взаєморозрахунків відповідач фактично визнав наявність у нього перед позивачем заборгованості;

- пунктом 1 розділу VIII Договору визначено, що цей договір набуває чинності з 29.04.2025 року і діє до 31.08.2025 року включно. Якщо за 10 календарних днів до закінчення дії договору до жодної із Сторін не надійшло письмового прохання про розірвання договору, договір вважається продовженим ще на один рік. Відповідач не звертався з повідомленням про розірвання Договору.

Щодо посилання відповідача на неспівмірність судових витрат, позивач зазначає, що враховуючи приписи ст. 30 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" вирахування гонорару відноситься виключно до компетенції адвоката та клієнта.

Зазначена справа хоч і незначної складності, але все таки потребує значного часу і зусиль, оскільки необхідно проаналізувати великий об`єм інформації, документів, дослідити судову практику та сформувати позицію захисту. Витрати на правому допомогу є повністю виправданими, розумними у співвідношенні з витраченим адвокатом часом.

Частиною 6 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Однак відповідачем жодним чином не доведено неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Заперечення відповідача на відповідь на відзив.

- позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості за значний період, проте до матеріалів відповіді на відзив долучено лише три рапорти (за три календарні дні). Така кількість документів жодним чином не може підтверджувати безперервне та щоденне надання послуг з охорони протягом всього спірного періоду;

- надані графіки чергувань та рапорти є внутрішніми документами самого позивача. Вони складені працівниками позивача в односторонньому порядку, не містять підписів чи відміток уповноважених представників відповідача про прийняття таких змін чи підтвердження присутності охоронців на об`єкті, що свідчить про односторонній характер документів;

- оcкільки позивачем не надано актів здачі-прийняття робіт за певні періоди (зокрема, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 81 від 30.06.2025, № 98 від 31.08.2025 та № 147 від 31.08.2025) неможливо встановити відповідність між даними у трьох наданих рапортах та загальним обсягом послуг, що заявлений до оплати;

Таким чином, складені самим позивачем три рапорти та графіки, за відсутності підписаних актів та інших підтверджень від відповідача, не є належними доказами виконання господарських операцій у розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

- позивач не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своїх тверджень про те, що працівники СВК "Хильківський" та СВК "Багачанський" просили надсилати документи на адресу останнього;

- посилання позивача на акт звіряння як доказ погодження заборгованості є безпідставним, оскільки такий акт не містить відомостей, які дозволяють ідентифікувати осіб, що його підписали, а саме відсутні посади підписантів та їх прізвища, імена та по батькові. За таких обставин неможливо встановити, чи був цей документ підписаний уповноваженими представниками відповідача, а отже він не може свідчити про визнання заборгованості або погодження умов;

- надані позивачем банківські виписки самі по собі не підтверджують погодження відповідачем усіх актів здачі-прийняття послуг та додаткових угод. Факт здійснення окремих оплат може свідчити лише про виконання відповідачем частини зобов`язань, однак не доводить прийняття всього обсягу послуг чи погодження всіх нарахувань. Більше того, оплати здійснювалися не за всіма актами здачі-прийняття послуг, на які посилається позивач, що прямо спростовує його доводи про повне погодження відповідачем обсягу та вартості послуг. Відсутність оплат за окремими актами свідчить про відсутність узгодженої позиції сторін щодо відповідних нарахувань.

- згідно правової позиції Верховного суду, викладеній у постанові від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин лише за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Однак, у даному випадку, жодна з цих умов не дотримана.

Частиною 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив:

29.04.2025 між ТОВ "Охоронно-детективне агентство "Кольчуга" (позивач, за умовами договору - виконавець) та СВК "Хильківський" (відповідач, за умовами договору - замовник) укладено Договір № 2904-1 про надання охоронних послуг (далі - Договір) (а.с. 9).

Умовами зазначеного Договору сторони узгодили, зокрема, наступне:

- (п. 1 розділу І Договору ) Виконавець надає, а замовник приймає та сплачує за надані Виконавцем послуги по охороні приміщень, будівель, територій замовника вказаних у додатку № 1 до договору, далі у тексті - "Об`єкт".

Згідно додатку № 1 до договору Об"єкт, який приймається під охорону - Тракторна бригада за адресою: с. Хильківка, вул. Шевченка, 39.

- (п. 1 розділу ІІ Договору ) Сума оплати за послуги, які надаються відповідно цього договору становить: 50 000,00 грн. в місяць із розрахунку за один цілодобовий пост охорони, в тому числі ПДВ 20% 8 333,33грн.

- (п. 2 розділу ІІ Договору ) Замовник щомісячно до 18-го числа поточного місяця перераховує на розрахунковий рахунок виконавця аванс у розмірі 25 000,00грн в тому числі ПДВ 4 166,66 грн.

- (п. 3 розділу ІІ Договору) Остаточний розрахунок замовника з виконавцем проводиться згідно наданого виконавцем в термін не пізніше 3-х банківських днів після підписання сторонами акту наданих послуг, де обумовлено про якість і кількість годин послуг при відсутності претензій сторони замовника.

- (п. 1 розділу VІІІ Договору) Цей договір набуває чинності з 29.04.2025 і діє до 31.08.2025 включно. Якщо за 10 календарних днів до закінчення дії договору до жодної із Сторін не надійшло письмового прохання про розірвання договору, договір вважається продовженим ще на один рік.

- (п. 2 розділу VІІІ Договору) Усі повідомлення, направлені Сторонами одна одній у зв`язку з цією угодою повинні бути здійснені у письмовій формі і мають вважатися поданими належним чином, якщо вони направлені цінним листом з описом вкладення з повідомленням про одержання його адресатом, телеграфом, засобами факсимільного зв`язку, або доставлені і вручені особисто за вказаними юридичними адресами сторін. У невідкладних випадках повідомлення може бути передане однією Стороною іншій Стороні по телефону з одночасним дублюванням його з дотриманням викладених вище вимог.

Зазначений Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками позивача та відповідача.

Від СВК "Хильківський" не надходило повідомлення про розірвання Договору № 2904-1 про надання охоронних послуг від 29.04.2025 у визначений п. 1 розділу VІІІ цього Договору строк.

Позивач залучив до позовної заяви:

- Додаткову угоду № 1 до Договору від 01.05.2025, відповідно до якої змінено п. ІІ пп. 1 та викладено в такій редакції: "Загальна сума цього Договору становить: 100 000,00 гривень (Сто тисяч гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ - 16 666,67 гривень (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят шість гривень 00 копійок) в місяць із розрахунку за два цілодобових пости охорони".

- Додаткову угоду № 2 до Договору від 01.09.2025, відповідно до якої змінено п. ІІ пп. 1 та викладено в такій редакції: "Загальна сума цього Договору становить: 60 000,00 гривень (шістдесят тисяч гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ - 10 000,00 гривень (Десять тисяч гривень 00 копійок) в місяць із розрахунку за два цілодобових пости охорони".

Позивач стверджує, що на виконання взятих на себе договірних зобов"язань ним надано послуги по охороні об`єкта відповідача, що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт. Зазначає, що акти здачі-прийняття робіт, рахунки та додаткові угоди позивач направляв на підпис відповідачу за допомогою компанії "Нова пошта" (а.с. 17-25), , проте відповідач так і не повернув позивачу примірники вказаних документів. В той же час жодних заперечень чи претензій від відповідача не надходило.

Також позивач вказує, що 15.10.2025 між сторонами підписано Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 15.10.2025, відповідно до якого сторони узгодили наявність заборгованості у СВК "Хильківський" перед ТОВ "Охоронно-детективне агентство "Кольчуга" в сумі 227 500, 00 грн (а.с. 12).

02.02.2026 позивачем направлено відповідачу на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 лист-вимогу вих.№0202-1 про сплату суми боргу в розмірі 227 500,00грн. Відповідь на зазначений лист-вимогу відповідач не надав.

З метою захисту своїх порушених прав позивач звернувся до суду з позовом, я якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 227 500,00грн, яка виникла в результаті неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг.

До заяви про усунення недоліків позивачем було долучено Розрахунок суми заборгованості до Договору № 2904-1 про надання охоронних послуг від 29.04.2025 станом на 15.10.2025 (а.с. 39), з якого вбачається, що позивачем було надано відповідачу послуги з охорони на загальну суму 454 167,00грн за наступними Актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг): Акт № 48 від 31.05.2025 на суму 51 667 грн., Акт № 50 від 31.05.2025 на суму 50 000 грн., Акт № 81 від 30.06.2025 на суму 100 000 грн., Акт № 95 від 31.07.2025 на суму 87 500 грн., Акт № 98 від 31.08.2025 на суму 75 000 грн., Акт № 147 від 31.08.2025 на суму 60 000 грн., Акт № 178 від 15.10.2025 на суму 30 000 грн.

Згідно наданого позивачем Розрахунку відповідач має заборгованість за Договором № 2904-1 про надання охоронних послуг від 29.04.2025 за наступними Актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг):

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 81 від 30.06.2025

Вартість наданих послуг: 100 000,00грн.

Оплата: не надходила.

Сума боргу: 100 000,00грн.

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 95 від 31.07.2025

Вартість наданих послуг: 87 500,00 грн.

Оплата: було здійснено два платежі - 25.08.2025 (10 000,00грн) та 29.08.2025 (15 000,00грн).

Сума боргу: загальна сума боргу зросла до 162 500 грн.

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 98 від 31.08.2025

Вартість наданих послуг: 75 000,00грн.

Оплата: не надходила.

Сума боргу: загальна сума боргу зросла до 237 500 грн.

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 147 від 31.08.2025

Вартість наданих послуг: 60 000,00 грн.

Оплата: не надходила.

Сума боргу: загальна сума боргу зросла до 297 500 грн.

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 178 від 15.10.2025

Вартість наданих послуг: 30 000,00 грн.

Оплата: 31.10.2025 було здійснено два платежі (12 500 грн та 87 500 грн).

За розрахунком позивача, з урахуванням часткових оплат відповідача загальна сума його заборгованості за Договором становить 227 500 грн.

Перелік доказів, які залучені позивачем до позову і якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі (копії): Договір № 2904-1 про надання охоронних послуг від 29.4.2025 з додатком № 1 до нього; Додаткова угода № 1 від 01.05.2025 до договору № 2904-1 від 29 квітня 2025 р.; Додаткова угода № 2 від 01.09.2025 до договору № 2904-1 від 29 квітня 2025 р.; рахунок - фактура № К-00000179 від 15.10.2025 на суму 30 000,00грн; Акт № К- 00000095 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2025 на суму 100 000,00грн; Акт № К- 00000178 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 15.10.2025 на суму 30 000,00грн; Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 15.10.2025, лист - вимога за вих. № 0202-1 від 02.02.2026; Gmail ТОВ "Охоронно-детективне агентство "Кольчуга"; докази надсилання документів позивачем на адресу відповідача (експрес накладні, специфікації до актів наданих послуг); розрахунок заборгованості до Договору № 2904-1 про надання охоронних послуг від 29.4.2025 станом на 15.10.2025; графіки чергування охоронників СВК "Хильківський" за період з травня 2025 року по жовтень 2025 року, рапорти охоронників за наслідками чергування, виписки за рахунками позивача за період з 01.08.2025 по 31.08.2025, за період з 31.03.2025 по 30.04.2025, за період з 01.10.2025 по 31.10.2025.

Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором надання послуг, який підпадає під правове регулювання глави 63 Цивільного кодексу України,

У відповідності до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором; положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

В ході розгляду справи суд встановив, що 29.04.2025 між ТОВ "Охоронно-детективне агентство "Кольчуга" (виконавець) та СВК "Хильківський" ( замовник) укладено Договір № 2904-1 про надання охоронних послуг (далі - Договір).

Зазначений Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками позивача та відповідача.

В п. 1 розділу VІІІ Договору сторони визначили, що цей договір набуває чинності з 29.04.2025 і діє до 31.08.2025 включно. Якщо за 10 календарних днів до закінчення дії договору до жодної із Сторін не надійшло письмового прохання про розірвання договору, договір вважається продовженим ще на один рік.

Документальні докази розірвання договору за письмовою вимогою будь-якої із сторін Договору в матеріалах справи відсутні.

Відтак суд приходить до висновку, що Договір № 2904-1 про надання охоронних послуг від 29.04.2025 на час звернення позивача до суду є чинний.

Позивач залучив до матеріалів справи Додаткову угоду № 1 від 01.05.2025 та Додаткову угоду № 2 від 01.09.2025 до Договору № 2904-1 про надання охоронних послуг від 29.04.2025, якими сторони змінювали п. 1 розділу ІІ "Сума договору та умови розрахунку" (а.с. 13, 14).

Суд встановив, що Додаткова угода № 1 від 01.05.2025 взагалі не підписана представниками сторін; Додаткова угода № 2 підписана лише представником позивача та скріплена його печаткою, підпис уповноваженою особи та печатка відповідача на цій Додатковій угоді відсутній.

Разом з цим, відсутність підпису представника відповідача на додаткових угодах, жодним чином не спростовує факт укладення між позивачем та відповідачем основого Договору № 2904-1 про надання охоронних послуг від 29.04.2025.

Позивач стверджує, що на виконання умов Договору надавав відповідачу послуги з охорони об`єкту відповідача, на підтвердження чого посилається на акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг). До заяви про усунення недоліків позивачем було долучено Розрахунок суми заборгованості до Договору № 2904-1 про надання охоронних послуг від 29.04.2025 станом на 15.10.2025 (а.с. 39), з якого вбачається, що позивачем було надано відповідачу послуги з охорони на загальну суму 454 167,00грн за наступними Актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг): Акт № 48 від 31.05.2025 на суму 51 667 грн., Акт № 50 від 31.05.2025 на суму 50 000 грн., Акт № 81 від 30.06.2025 на суму 100 000 грн., Акт № 95 від 31.07.2025 на суму 87 500 грн., Акт № 98 від 31.08.2025 на суму 75 000 грн., Акт № 147 від 31.08.2025 на суму 60 000 грн., Акт № 178 від 15.10.2025 на суму 30 000 грн.

Разом з тим, позивачем до позовної заяви долучено лише два з п`яти актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), які він наводить у Розрахунку ( а.с. 39) суми заборгованості по Договору № 2904-1 про надання охоронних послуг від 29.04.2025 станом на 15.10.2025. А саме:

- Акт № К-00000095 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2025 на суму 87 500 грн ;

- Акт № К-00000178 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.10.2025 на суму 30 000 грн.

Інші Акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), які позивач зазначає в Розрахунку ( а.с. 39) а саме:

-Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 81 від 30.06.2025 на суму 100 000,00 грн;

-Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 98 від 31.08.2025 на суму 75 000,00 грн;

-Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 147 від 31.08.2025 на суму 60 000,00 грн

позивач до матеріалів справи не залучив. При цьому вказує на неможливість їх надання оскільки, як зазначає, направив ці акти відповідачу на підпис, проте останній підписаних примірників актів на адресу позивача не повернув.

Разом з цим, відповідач взагалі заперечує підписання додаткових угод, надання позивачем охоронних послуг у заявлений період та отримання від позивача актів здачі - прийняття робіт (надання послуг).

Суд встановив, що за умовами Договору сторони узгодили, що остаточний розрахунок замовника з виконавцем проводиться не пізніше 3-х банківських днів після підписання сторонами акту наданих послуг, де обумовлено про якість і кількість годин послуг при відсутності претензій сторони замовника (п.3 розділу ІІ Договору ).

Отже, обов`язок відповідача щодо оплати виникає виключно після підписання сторонами відповідного акту наданих послуг.

Суд зауважує, що первинний документ (в господарському праві) - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За своєю суттю акт приймання-передачі наданих послуг є первинним документом бухгалтерського обліку, який відображає господарську операцію та підтверджує її фактичне здійснення. Як правило, він складається у письмовій формі та підписується уповноваженими представниками обох сторін - виконавця та замовника.

Підписання такого документа свідчить про те, що роботи або послуги були надані у визначеному обсязі, а замовник їх прийняв і не має зауважень щодо якості або результату виконання. Саме тому акт має важливе юридичне значення та може використовуватися як доказ виконання договірних зобов`язань у разі виникнення спору між сторонами.

Отже, основним документом, що підтверджує надання послуг та їх прийняття є підписані акти наданих послуг.

Відсутність в матеріалах справи Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 81 від 30.06.2025 на суму 100 000,00 грн; № 98 від 31.08.2025 на суму 75 000,00 грн та № 147 від 31.08.2025 на суму 60 000,00 грн, на які позивач посилається в обґрунтування заявлених вимог, унеможливлює встановлення судом факту прийняття відповідачем наданих позивачем охоронних послуг, а також дати підписання таких актів, з якою пов`язане виникнення грошового зобов`язання.

Також позивачем не доведено належними доказами направлення актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги, на адресу відповідача. Так, в п. 2 розділу VІІІ Договору сторони узгодили, що усі повідомлення, направлені Сторонами одна одній у зв`язку з цією угодою повинні бути здійснені у письмовій формі і мають вважатися поданими належним чином, якщо вони направлені цінним листом з описом вкладення з повідомленням про одержання його адресатом, телеграфом, засобами факсимільного зв`язку, або доставлені і вручені особисто за вказаними юридичними адресами сторін. У невідкладних випадках повідомлення може бути передане однією Стороною іншій Стороні по телефону з одночасним дублюванням його з дотриманням викладених вище вимог.

Позивач залучив експрес накладні, специфікації до актів наданих послуг та стверджує, що акти здачі-прийняття послуг та додаткові угоди надсилалися відповідачу через компанію "Нова пошта" на отримувача СВК "Багачанський" (код ЄДРПОУ 03770201), оскільки працівники СВК "Хильківський" та СВК "Багачанський" самі просили надсилати всі документи разом для зручності. При цьому документальних доказів, на підтвердження зазначеного позивач суду не надав.

Крім цього, зі змісту наданих поштових документів неможливо встановити, які саме документи (додаткові угоди, акти здачі-прийняття робіт, рахунки чи інші документи) були відправлені позивачем, що виключає можливість їх використання як належних доказів у даній справі.

Відтак, суд дійшов до висновку, що позивачем не надано належних доказів надсилання відповідачу в порядку визначеному умовами Договору Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), у тому числі і Актів № К-00000095 від 31.07.2025 на суму 87 500 грн та № К-00000178 від 15.10.2025 на суму 30 000 грн, які долучено до позовної.

Що стосується рахунку-фактури від 15.10.2025 на оплату (а.с. 9), суд зазначає, що за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Рахунок є розрахунковим документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.

Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18 від 07.02.2018 у справі №910/49/17, від 29.04.2020 зі справи № 915/641/19.

Також у матеріалах справи відсутні докази направлення на адресу відповідача зазначеного рахунку чи отримання їх відповідачем.

Щодо наданих позивачем на підтвердження надання послуг графіки чергувань охоронників ТОВ "Охоронно-детективне агентство "Кольчуга" у травні-жовтні 2025 року на об`єкті відповідача та рапортів охоронників суд зазначає, що вони є лише внутрішніми документами самого позивача.

Також суд вважає слушним посилання відповідача на те , що позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості за значний період, проте до матеріалів відповіді на відзив долучено лише три рапорти (за три календарні дні). Така кількість документів жодним чином не може підтверджувати безперервне та щоденне надання послуг з охорони протягом всього спірного періоду. Таким чином, три рапорти та графіки, складені самим позивачем, за відсутності підписаних актів та інших підтверджень від відповідача, не є належними доказами виконання господарських операцій у розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Позивач стверджує, що відповідач повністю погоджувався з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), додатковими угодами про що свідчить, зокрема, здійснення відповідачем фактичних оплат послуг, суми яких відповідають актам здачі-прийняття послуг та акту звіряння, на підтвердження чого позивач надав скан-копії банківських виписок по рахункам позивача (а.с. 88-92).

Дослідивши надані позивачем банківські виписки суд встановив, що за відсутності в матеріалах справи всіх Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), на які посилається позивач, з наданих виписок неможливо встановити, що здійснення відповідачем оплати послуг згідно актів, вказаних у призначені платежів, проведено саме на виконання умов Договору № 2904-1 про надання охоронних послуг від 29.04.2025.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги залучив до матеріалів справи Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 15.10.2025 між СВК "Хильківський" і ТОВ "Охоронно-детективне агентство "Кольчуга" та стверджує, що підписавши акт звірки взаєморозрахунків, відповідач фактично визнав наявність у нього перед позивачем заборгованості.

Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу (зазначену правову позицію містять постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 08.05.2018 у справі № 910/16725/17, від 17.10.2018 у справі № 905/3063/17, від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 03.12.2020 у справі № 904/1161/20, на яку також посилався Верховний Суд у постанові від 15.09.2022 у справі № 908/2828/19).

Дослідивши акт звіряння взаємних розрахунків станом на 15.10.2025 між сторонами суд встановив, що з вказаного Акту неможливо встановити ким він підписаний, оскільки у вказаному акті відсутні не лише посади підписантів, а й їх прізвища, ім`я, по батькові.

Відтак суд позбавлений можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у підписанні акту, зокрема, зі сторони відповідача, та чи мала повноваження на це, а інформація, відображена в акті не підтверджена первинними документами.

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження факту надання позивачем та отримання відповідачем послуг з охорони за Договором № 2904-1 про надання охоронних послуг від 29.04.2025, на загальну суму 227 500,00грн матеріали справи не містять.

Позивач зазначає, що ним 02.02.2026 направлено відповідачу на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 лист-вимогу вих.№0202-1 про сплату суми боргу в розмірі 227 500,00грн., який був залишений відповідачем без відповіді, а грошове зобов`язання - без виконання.

Разом з цим, документальні докази того, що електронна пошта - ІНФОРМАЦІЯ_1, на який було здійснено направлення листа - вимоги, належить саме відповідачу, рівно як і докази направлення листа-вимоги в паперовій формі на юридичну адресу відповідача в матеріалах відсутні.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належність доказів передбачена ст. 76 ГПК України, у відповідності до якої належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України встановлена допустимість доказів, у відповідності до якої обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку відсутність правових підстав для задоволення позову.

Позивач у позовній заяві просить суд покласти на відповідача судові витрати, понесені ним у цій справі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по вказаній справі суд виходить з наступного.

У ч. 1 - ч. 3 ст. 124 ГПК України зазначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Суд встановив, що за подання до суду цього позову позивач сплатив 2 730,00грн судового збору за платіжною інструкцію № 2015 від 19.02.2026 (а.с. 38).

У позовній заяві позивач вказав, що крім витрат на сплату судового збору, він очікує понести у цій справі судові витрати на професійну правничу допомогу із розгляду справи в розмірі 20 000,00грн (а.с.5 т. 1 ).

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

У ч.1 ст. 129 ГПУ України вказано, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що за результатами розгляду справи суд дійшов до висновку про відмову у задоволені позову повністю, у відповідності до ч. 1 та ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, що становить судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу, покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 Господарського процесуального кодексу України). Згідно з ст. 257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено та підписано 16.06.2026

Суддя О.О.Ореховська