Ухвала суду № 137416693, 27.05.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/20757/26

Провадження № 1-кс/761/13145/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 420 261 021 000 000 38 від 18.03.2026, у якому

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Завадинці Ізяславського району Хмельницької області, громадянин України, українець, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , мешкає за адресою - АДРЕСА_2 , не судимий,

підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 .

На обґрунтування клопотання зазначено, що 02.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, відповідно до якої він, не пізніше початку березня 2026 року, достовірно знаючи про дію воєнного стану та окремих обмежень на території України, пов`язаних з вторгненням Російської Федерації, вирішив вчинити умисне кримінальне правопорушення з корисливих мотивів, поєднане з вимаганням, спрямоване на отримання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави для прийняття на роботу військовозобов`язаних осіб, які підлягають призову до державного підприємства, які мають статус критичних та як наслідок бронювання вищезазначеної категорії осіб, що буде підставою для відстрочки під час дії мобілізації на території України.

ОСОБА_7 , не пізніше початку березня 2026 року, який підлягає призову під час дії мобілізації, перебуваючи неподалік станції метрополітену «Сирець», що розташовується по вулиці Щусєва у місті Києві, зустрів наглядно знайому особу, який перебував разом з ОСОБА_4 .

Під час спілкування ОСОБА_7 повідомив своєму наглядно знайомому, що йому нещодавно виповнилось повних 25 років, що є підставою для мобілізації останнього у зв`язку з досягненням відповідного віку, та зазначив, що турбується за власне становище, оскільки може бути призваним на військову службу по мобілізації.

У цей час ОСОБА_4 , з метою реалізації власного злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, повідомив ОСОБА_7 , що може допомогти з вирішенням вказаного питання щодо останнього, шляхом влаштування його до державного підприємства, що буде підставою для відстрочки від призову під час дії мобілізації на території України.

Надалі, під час телефонної розмови між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , останній запропонував зустрітись, та надалі, не пізніше 18.03.2026, під час особистої зустрічі неподалік станції метрополітену «Сирець», ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію власного злочинного умислу, повідомив ОСОБА_7 , що за грошову винагороду у розмірі 2500 доларів США він зможе допомогти у вирішенні проблеми щодо бронювання останнього, а саме зможе посприяти для працевлаштування ОСОБА_7 на державне підприємство строком на один рік, що буде підставою для відстрочки від призову під час дії мобілізації на території України для останнього.

Після чого, 30.03.2026, на виконання попередньої домовленості щодо особистої зустрічі, ОСОБА_4 , перебуваючи біля кав`ярні «YAKAVA CENTRAL» за адресою: Київська область, місто Вишгород, вул. Шкільна, 73А, зустрівся з ОСОБА_7 , та під час розмови повідомив останньому, що є можливість забронювати останнього, та для вчинення вищезазначених дій необхідно надіслати йому у додатку «WhatsApp» копії наступних документів, а саме паспорта громадянина України, реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_7 , фотозображення останнього та роздруківку з застосунку «Резерв+», та повідомив про необхідність надання йому грошових коштів у розмірі 2 000 доларів США за вчинення вищезазначених дій, наслідком яких буде працевлаштування ОСОБА_7 до державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» (код ЄДРПОУ 24308300).

Надалі, 30.03.2026 під час телефонної розмови між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 останній повідомив, що після надсилання необхідних документів та передачі грошових коштів у розмірі 2 000 доларів США протягом півтора місяця буде виготовлено документи, необхідні для формального працевлаштування ОСОБА_7 до державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» (код за ЄДРПОУ 24308300), що надасть йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 11 місяців. Під час цієї ж розмови вони домовилися про особисту зустріч 01.04.2026.

На виконання висловленої ОСОБА_4 вимоги ОСОБА_7 30.03.2026 о 18:42 год. за допомогою застосунку «WhatsApp» на номер телефону НОМЕР_1 , яким користувався ОСОБА_4 , надіслав копії документів, а саме: витяг із застосунку «Резерв+», фотокопію паспорта громадянина України та витяг про місце проживання.

Далі, реалізуючи заздалегідь розроблений план, 01.04.2026 приблизно о 17:50 год. ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_7 за адресою - м. Київ, вул. Овруцька, 18. Під час спілкування у салоні автомобіля «KIA K5», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який перебував у користуванні ОСОБА_4 , останній підтвердив наявність впливу на службових осіб державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» (код за ЄДРПОУ 24308300), необхідного для вирішення питання щодо працевлаштування та бронювання ОСОБА_7 , після чого одержав від останнього грошові кошти у розмірі 2 000 доларів США та був затриманий працівниками поліції на місці вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

До підозрюваного ОСОБА_4 03.04.2026 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком по 30.05.2026 включно.

Строк досудового розслідування кримінального провадження рішенням керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Києва продовжений до трьох місяців.

На думку слідчого, продовжують існувати ризики: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.

Захисник та підозрюваний у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на відсутність у ОСОБА_4 наміру переховуватися від органів досудового розслідування чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, просили змінити запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) - є частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Наведена гарантія закріплена також у ст. 29 Конституції України, відповідно до якої свобода особи може бути обмежена на підставах та у порядку, встановлених законом.

Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав та свобод особи визначені кримінальним процесуальним законодавством, який статтею ст. 199 КПК України покладає на слідчого суддю обов`язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з`ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Враховуючи, що з моменту ратифікації Конвенції Держава Україна та її органи влади взяли на себе зобов`язання визнати юрисдикцію Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ), керуватись його рішеннями та при вирішенні будь-якого питання діяти через призму визнання людини та її прав та свобод найвищою цінністю, слідчий суддя приймає до уваги, що відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою та передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях гр. ОСОБА_4 ознак інкримінованого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК.

Слідчий у клопотанні зазначив, що ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваного є можливість останнього переховуватися від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.

Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.

Крім того, відповідно до практики ЄСПЛ ризик переховування має оцінюватись з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.

Керуючись наведеним, слідчий суддя вважає, що на користь існування наведеного ризику свідчить відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, тобто певних вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрюваного від вчинення дій з метою переховування.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Надаючи оцінку наявності ризику незаконного впливу на свідків, слідчий суддя враховує, що такий ризик не може ґрунтуватися на припущеннях та має підтверджуватися конкретними фактичними даними, що свідчать про реальну можливість здійснення підозрюваним впливу на учасників кримінального провадження.

Разом з цим, слідчий суддя бере до уваги характер інкримінованого кримінального правопорушення, стадію досудового розслідування та той факт, що свідки у цьому провадженні є особами, показання яких мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а отже перебувають у потенційно вразливому становищі щодо можливого впливу.

Крім того, слідчий суддя враховує, що на даному етапі досудового розслідування не допитано всіх свідків у встановленому процесуальному порядку, а отже існує об`єктивна можливість встановлення з ними контактів поза межами процесуальних процедур, що може створити умови для незаконного впливу на їх показання.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні є реальним та підтверджується сукупністю встановлених обставин.

Отже, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин слідчий суддя вважає, що дійсно існують ризики позапроцесуальної поведінки підозрюваного.

Також, однією з обставин, з якою закон пов`язує можливість продовження строку тримання особи під вартою, є необхідність проведення певних слідчих та процесуальних дій, без виконання яких неможливо закінчити досудове розслідування.

Водночас слідчий суддя звертає увагу, що ЄСПЛ у своїй практиці зазначив, що тримання особи під вартою буде свавільним, якщо національні суди не розглянули можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК на слідчого суддю покладений обов`язок відмовити у продовженні застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, якщо прокурор не доведено, що наведені у клопотанні обставини є достатніми для переконання, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти заявленим ризикам.

Разом з цим, слідчий суддя критично оцінює інші наведені у клопотанні ризики, зокрема щодо можливості знищення, приховування або спотворення речей і документів, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, та дійшов висновку про їх недостатню обґрунтованість, оскільки відповідні доводи сторони обвинувачення мають переважно абстрактний характер, не підтверджені конкретними фактичними даними та не містять належного обґрунтування реальної ймовірності вчинення таких дій підозрюваним; при цьому посилання на загальні припущення щодо потенційної поведінки особи без наведення конкретних обставин, які б свідчили про підготовку або спроби реалізації зазначених дій, не може визнаватися достатнім для висновку про існування таких ризиків у розумінні ст. 177 КПК.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Зазначене приводить до висновку, що наведені стороною обвинувачення фактори та обставини не є переконливими та достатніми для задоволення ініційованого клопотання.

Приймаючи до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме належну процесуальну поведінку підозрюваного, відсутність у нього судимостей, слідчий суддя приходить до переконання, що належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 зможе забезпечити більш м`який запобіжний захід.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати житло за адресою - АДРЕСА_2 .

Відповідно до ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного такі обов`язки:

-прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання та місце роботи;

-здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-утриматись від спілкування зі свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_4 .

Строк дії цієї ухвали встановити по 01 липня 2026 року включно.

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1