Ухвала суду № 137416026, 15.06.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:487/7928/25

Провадження №: 2-п/755/57/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" червня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Марфіної Н.В.,

за участі секретаря Лазоришин А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за заявою представника відповідача про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06.04.2026 року у справі №487/7928/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

у с т а н о в и в:

07.05.2026 року представник відповідачка через засоби поштового зв`язку звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, у якій просить переглянути та скасувати заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06.04.2026 року у справі №487/7928/25 і призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Вимоги заяви мотивовано тим, що відповідач не отримував копії позовної заяви з додатками та не знав про сам факт наявності справи. Відповідач не був повідомлений про розгляд справи, не отримував жодної судової кореспонденції, а тому не зміг скористатись своїми процесуальними правами, у тому числі подати докази та заперечувати проти позову. У матеріалах справи відсутні первинні документи, які підтверджують видачу кредитних коштів у тому розмірі про який заявляє позивач. За наявними у справі доказами не можливо установити, що кошти в сумі 12000,00 грн. були перераховані саме на рахунок відповідача і отримані ним. Поданий позивачем розрахунок заборгованості складений самим позивачем, і викладена у ньому інформація, за відсутності первинних документів, на підставі яких він складений, не може бути доказом наявності заборгованості. Також представник відповідача вказує на незаконність нарахування комісії. До заяви про перегляд заочного рішення додане клопотання про поновлення строку подання заяви про перегляд заочного рішення, у якому представник зазначає, що про наявність заочного рішення відповідач довідався 0804.2026 року, коли у ЄДРСР було забезпечено загальний доступ до змісту судового рішення.

Суд, вивчивши зміст заяви про перегляд заочного рішення та додатків до неї, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що стороні відповідача слід поновити процесуальний строк для подання заяви про перегляд заочного рішення, водночас по суті заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи, 06.04.2026 року Дніпровським районним судом м. Києва ухвалене заочне рішення у справі №487/7928/25 про часткове задоволення позовних вимог, яким стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 26520,19 грн.

Статтею 284 ЦПК країни передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення ухвалене 06.04.2026 року, а із заявою про перегляд заочного рішення представник відповідача звернувся до суду через засоби поштового зв`язку 07.05.2026 року із чого убачається, що відповідний строк пропущений лише на один день, тому з огляду на необхідність дотримання принципів верховенства права і доступу до правосуддя, з метою уникнення надмірного формалізму та занадто суворого тлумачення національних норм процесуального законодавства, відповідний строк підлягає поновленню.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Аналіз наведеної норми цивільного процесуального закону свідчить про те, що скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, можливе лише у випадку встановлення судом одночасно кількох обставин: відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Однак, у даному випадку, судом не встановлено наявності сукупності вказаних обставин, що свідчить про неможливість скасування заочного рішення суду.

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Частиною 10 ст. 187 ЦПК України передбачено, що якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

У цій справі суд не встановив зареєстроване у встановленому законом порядку місце реєстрації відповідача, а отримана інформація свідчила лише про те, що до 03.04.2024 року відповідач мав зареєстроване місце проживання на території Дніпровського району м. Києва.

Відтак, суд відкрив провадження у справі та розмістив на офіційному веб-порталі судової влади України інформацію про наявний на розгляді суду спір.

Ураховуючи наведене, відповідач був належним чином, встановленому процесуальним законом порядку повідомлений про наявність на розгляді суду позову про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.

Крім того, зі змісту заяви про перегляд заочного рішення і додатків до неї, не вбачається посилань на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Перелік засобів доказування встановлений у ч. 2 ст. 76 ЦПК України.

Сторона відповідача не надала суду жодних доказів, натомість у своїй заяві лише посилається на фактично невірну оцінку доказам, яка була надана судом при ухваленні рішення.

Такі посилання сторони відповідача фактично є незгодою із рішенням суду першої інстанції, встановленими ним обставинами, наданою судом оцінкою доказам та застосованими до спірних відносин нормами законодавства, що є підставою для апеляційного оскарження рішення, а не для скасування заочного рішення, адже суд першої інстанції не має права скасовувати заочне рішення для надання іншої оцінки тим самим обставинам та доказам, що вже наявні у матеріалах справи, а інших належних доказів відповідач суду не надав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259-261, 284-288, 353-355 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Поновити відповідачу ОСОБА_1 процесуальний строк для подання заяви про перегляд заочного рішення.

Заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06.04.2026 року у справі №487/7928/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Роз`яснити учасникам справи, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів від дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст ухвали суду складений 15.06.2026 року.

Суддя