Рішення № 137415588, 01.04.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2026 р. м. Київ

Справа № 911/204/26

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Стаднік Є.О., розглянувши в підготовчому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Комунального підприємства Васильківської міської ради «Васильківтепломережа» про стягнення 51 738 698,82грн, за участі представників від:

позивача не з`явилися;

відповідача Крайнова О.О. (витяг з ЄДР)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі позивач, ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг») звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства Васильківської міської ради «Васильківтепломережа» (далі відповідач, КП ВМР «Васильківтепломережа») про стягнення 51 738 698,82грн основного боргу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором від 23.09.2024 №9470-ТКЕ(24)-09 постачання природного газу в частині оплати природного газу, переданого у листопаді 2024 року-квітні 2025 року, у встановлений договором строк (т.1 а.с.1-5).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.02.2026: відкрито провадження у даній справі за відповідним позовом; вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 04.03.2026 о 15:30; визнано явку сторін обов`язковою; встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позов (т.1 а.с.206-208).

Зазначена ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін, що підтверджується довідками про доставку електронного листа: 10.02.2026 о 18:50 позивачу; 10.02.2026 о 18:54 - відповідачу (т.1 а.с.209-210).

Ухвала суду, як вбачається із змісту п.1 ч.1 ст.232 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), є видом судового рішення.

В силу п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Поряд з цим, абз.2 ч.6 ст.242 ГПК України установлено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, відповідна ухвала вважається врученою учасникам наступного робочого дня 11.02.2026.

25.02.2026 відповідач через систему «Електронний суд», з дотриманням встановленого судом строку, подав відзив на позов, у якому посилається на те, що невиконання відповідного зобов`язання зумовлено постійним зростанням окремих складових витрат, важким фінансовим станом через наявність різниці у тарифах, відсутністю відшкодування узгодженої різниці у тарифах. Відповідач вважає, що вини у невиконанні даного зобов`язання КП ВМР «Васильківтепломережа» не має (т.1 а.с.220-224).

03.03.2026 через систему «Електронний суд» від позивача, до встановлення судом строку на підставі ч.4 ст.166 ГПК України та у порядку, визначеному п.12 ч.2 ст.182 ГПК України, для подання відповідної заяви по суті, надійшла відповідь на відзив (т.2 а.с.1-3), у якій позивач вказує, що:

- врегулювання боргу здійснюється за рахунок видатків з Державного бюджету шляхом укладення договору про організацію взаєморозрахунків;

- посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 19.07.2022 №812 є помилковим, оскільки жодна із визначених норм не містить будь-яких обмежень щодо використання коштів.

04.03.2026 судом прийнято ухвали, занесені до протоколу підготовчого засідання, якими: прийнято відповідь на відзив та встановлено відповідачу строк для подання заперечення; в підготовчому засіданні оголошено перерву до 14:30 01.04.2026 (т.2 а.с.8-11).

Відповідь на відзив прийнята судом, оскільки реалізація права на подання такої заяви по суті до встановлення судом у підготовчому засіданні відповідного строку, як визначено п.12 ч.2 ст.182 ГПК України, не порушує прав учасників.

Строк для подання заперечення встановлено судом на підставі п.12 ч.2 ст.182, ч.4 ст.167 ГПК України; перерва в підготовчому засідання оголошена у відповідності з ч.5 ст.183 ГПК України, враховуючи встановлення строку для подання заперечень відповідачем, клопотання відповідача про намір подати заяву про визнання позову та не можливість вирішення усіх питань, що підлягали розгляду у підготовчому засіданні.

16.03.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про визнання позову у повному обсязі (т.2 а.с.13-14).

23.03.2026 від позивача надійшла заява про повернення сплаченого судового збору у розмірі 50% у зв`язку з визнанням відповідачем позову.

Позивач у підготовче засідання 01.04.2026 не з`явився, подав клопотання від 30.03.2026 про проведення засідання без участі його представника; відповідач позов визнав; судом роз`яснено відповідачу наслідки визнання позову.

У відповідності до ч.ч.3,4 ст.185 ГПК України: за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем; ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 4, 5 ст.191 ГПК України: позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд; суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Судом встановлено, що заява, у якій відповідач визнав позов, підписана Бутенком В.М., який згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є керівником відповідача - генеральним директором (т.1 а.с.195); дані щодо обмежень у представництві відсутні.

Отже, відповідна заява подана від імені відповідача уповноваженою на те особою та підстав для відмови у прийнятті визнання позову не має, оскільки визнання позову у даній справі не суперечить чинному законодавству та не порушує прав та інтересів третіх осіб, а також враховуючи встановлені судом обставини.

Так, 23.09.2024 між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - постачальник) та КП ВМР «Васильківтепломережа» (далі - споживач),в електронній формі укладено договір №9470-ТКЕ(24)-09 постачання природного газу (т.1 а.с.7-14; далі договір).

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов`язується поставити споживачу, який є виробником теплової енергії в розумінні пп.4 п.1 Положення, природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах договору.

Згідно п.2.1 договору постачальник передає споживачу на умовах договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з вересня 2024 року по 30 квітня 2025 року (включно) в кількості 6 839,21214тис.м3.

Як визначено пп.2.2.1 п.2.2 договору: споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які зазначені в п.2.1 договору, повністю покривають потреби споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, визначених п.1.2 договору; обсяг І (фіксований) природного газу використовується споживачем для потреб виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води населенню та/або постачання теплової енергії як товарної продукції для зазначених потреб; обсяг ІІІ (фіксований) природного газу використовується споживачем для виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води бюджетним установам/організаціям та релігійним організаціям, закладам охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладам охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), підприємствам, установам та організаціям, що перебувають в управлінні Державного управління справами, та/або постачання теплової енергії як товарної продукції для зазначених потреб; обсяг ІІ природного газу використовується споживачем для потреб, відмінних від тих, що задовольняються за рахунок обсягів І (фіксований) та ІІІ (фіксований).

В силу п.2.4 договору: перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду, з урахуванням умов пп.2.2.2 та 2.2.3 договору; споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів.

Як визначено п.3.1 договору: постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи; право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача в момент передачі природного газу; після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.3.5 договору).

Як визначено абз.2 пп.3.5.4 п.3.5 договору після підписання сторонами актів приймання-передачі, замовлені обсяги природного газу за договором вважаються скоригованими.

Пунктом 4.1 договору сторони визначили, що ціна на природний газ, який постачається за цим договором встановлюється наступним чином: всього ціна газу для обсягу І (фіксований) за 1000м3 з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед становить 7 583,89грн (пп.4.1.1); ціна природного газу для обсягу ІІ визначається щомісячно для виробника теплової енергії за наведеною формулою (пп.4.1.2); всього ціна газу для обсягу ІІІ (фіксований) за 1000м3 з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед становить 16 553,89грн (пп.4.1.3).

Згідно п.4.3 договору загальна фактична вартість договору дорівнює вартості фактично використаного за цим договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування.

Розрахунок за придбаний природний газ здійснюється в порядку, визначеному п.5.1 договору, а саме: 70 % вартості фактично переданого відповідно до акта/актів приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому здійснено постачання газу; остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта/актів приймання-передачі природний газ до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період; у разі відсутності акта/актів приймання-передачі, фактична вартість переданого споживачу природного газу розраховується відповідно до умов пп.3.5.3 п.3.5 договору.

За змістом пп.4 п.6.2 договору на споживача покладений обов`язок прийняти газ на умовах договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені договором та використовувати його відповідно до умов договору.

Договір, як визначено п.13.1, набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) або з дати накладення уповноваженим представником однієї зі сторін останнього у часі КЕП/УЕП, та діє до 30 квітня 2025 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання; продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.

На підтвердження виконання зобов`язань з постачання природного газу позивач надав акти приймання-передачі природного газу за період з листопада 2024 року по квітень 2025 року, які підписані сторонами, на загальну суму 59 511 729,45грн щодо обсягів прийнятого відповідачем природного газу, а саме від:

30.11.2024 б/н за листопад 2024 року - обсяг І у розмірі 889,04500м3 на суму 6 742417грн (т.1 а.с.17);

30.11.2024 б/н за листопад 2024 року - обсяг ІІ у розмірі 68,42522м3 на суму 1 305 249,88грн (т.1 а.с.18);

30.11.2024 б/н за листопад 2024 року - обсяг ІІІ у розмірі 200м3 на суму 3 310 777,44грн (т.1 а.с.19);

31.12.2024 б/н за грудень 2024 року - обсяг І у розмірі 1 135м3 на суму 8 607 711,97грн (т.1 а.с.20);

31.12.2024 б/н за грудень 2024 року - обсяг ІІІ у розмірі 283,83473м3 на суму 4 698 568,10грн (т.1 а.с.21);

31.01.2025 б/н за січень 2025 року - обсяг І у розмірі 1 210м3 на суму 9 779 941,64грн (т.1 а.с.22);

31.01.2025 б/н за січень 2025 року - обсяг ІІІ у розмірі 126,89573м3 на суму 2 163 901,67грн (т.1 а.с.23);

28.02.2025 б/н за лютий 2025 року - обсяг І у розмірі 970м3 на суму 7 840 118,51грн (т.1 а.с.24);

28.02.2025 б/н за лютий 2025 року - обсяг ІІ у розмірі 32,62256м3 на суму 735 184,63грн (т.1 а.с.25);

28.02.2025 б/н за лютий 2025 року - обсяг ІІІ у розмірі 387,26024м3 на суму 6 603 792,56грн (т.1 а.с.26);

31.03.2025 б/н за березень 2025 року - обсяг І у розмірі 899,99981м3 на суму 7 274 335,24грн (т.1 а.с.27);

31.03.2025 б/н за березень 2025 року - обсяг ІІІ у розмірі 26,35505м3 на суму 449 422,03грн (т.1 а.с.28);

30.04.2025 б/н за квітень 2025 року - обсяг ІІ у розмірі 0,01423м3 на суму 308,78грн (т.1 а.с.29).

Відповідач у період з 05.11.2024 по 30.10.2025 частково розрахувався за переданий природний газ, перерахувавши загалом 7 773 030,63грн, що підтверджується виписками з рахунку (т.1 а.с.38-178).

Крім того, відповідно до листа від 07.11.2024 за вих.№1077 відповідач просив позивача кошти, які вже перераховані з 01.11.2024 та будуть перераховані з призначенням платежу «Розподіл 65% відповідно до підпункту 10 пункту 31 ПКМУ від 19.07.2022 № 812 зі змінами, внес. ПКМУ від 22.08.2023 № 896», вважати правильним призначення платежу «Розподіл 65% відповідно до підпункту 10 пункту 31 ПКМУ від 19.07.2022 № 812 зі змінами, внес. ПКМУ від 22.08.2023 № 896, згідно договору постачання природного газу № 9470-ТКЕ (24)-09 від 23.09.2024 року» (т.1 а.с.179).

Також під час розгляду даної справи судом встановлено, що за результатами засідань територіальної комісії з питань узгодження обсягу заборгованості з різниці в тарифах щодо заборгованості перед відповідачем, прийняті рішення у формі протоколів щодо узгодження загального розміру заборгованості з різниці у тарифах, а саме від:

- 21.03.2025 №1 за період з 01.10.2024 по 31.12.2024 - 15 294 740,85грн (т.1 а.с.233-237);

- 20.05.2025 №4 за період з 01.01.2025 по 31.03.2025 -18 582 941,96грн (т.1 а.с.238-242);

- 19.08.2025 №8 за період з 01.04.2025 по 30.06.2025 - 11 036 167,81грн (т.1 а.с.243-247);

- 18.11.2025 №14 за період з 01.07.2025 по 30.09.2025 - 10 890 697,70грн (т.1 а.с.248-252);

Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач стверджує, що борг відповідача, за природний газ, переданий у відповідний період, складає 51 738 698,82грн, що визнано відповідачем.

Заявлені вимоги є мотивованими з наступних підстав.

В силу ч.ч.1, 3 ст.12 Закону України «Про ринок природного газу»: постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором; якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами; права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст.ст.173, 174, ч.1 ст.175 ГК України (тут і надалі у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ч.1 ст.175 ГК України.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, як установлено ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи зміст зобов`язань сторін за відповідним договором, його суб`єктний склад, систематичну поставку природного газу протягом певного часу позивачем та прийняття його відповідачем, укладений сторонами договір є договором постачання природного газу через приєднану мережу.

Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч.2 ст.714 ЦК України).

В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як визначено ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За загальним правилом, визначеним ч.1 ст.692 ЦК України, яким установлена черговість виконання взаємних зобов`язань, виконання зобов`язання з передачі товару передує виконанню зобов`язання з оплати. Вказаний порядок визначений також укладеним договором.

При цьому, як установлено п.2 ч.2 ст.13 Закону України «Про ринок природного газу», споживач зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

З урахуванням умов договору, враховуючи виконання позивачем зобов`язання з постачання природного газу, що підтверджується актами, КП ВМР «Васильківтепломережа» мало здійснити остаточний розрахунок за поставлений природний газ у строк, встановлений п.5.1 договору, до 15 числа місяця наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 відсотків за відповідний розрахунковий період, а саме за актами приймання-передачі природного газу від:

30.11.2024 б/н за період листопад 2024 року - до 15.01.2025;

31.12.2024 б/н за період грудень 2024 року - до 15.02.2025;

31.01.2025 б/н за період січень 2025 року - до 15.03.2025;

28.02.2025 б/н за період лютий 2025 року - до 15.04.2025;

31.03.2025 б/н за період березень 2025 року - до 15.05.2025;

30.04.2025 б/н за період квітень 2025 року - до 15.06.2025.

Між тим, відповідач лише частково розрахувався за природний газ, поставлений у спірному періоді; борг відповідача перед позивачем становить 51 738 698,82грн.

Посилання відповідача на відсутність необхідних коштів через стрімке зростання цін і тарифів, що спричинили збільшення витрат на надання послуг з теплопостачання, встановлення тарифів на послуги з теплопостачання у розмірі, які не є економічно обґрунтованими, оскільки не покривають виробничих витрат, не є підставою для звільнення відповідача від виконання зобов`язань за договором перед позивачем з оплати переданого природного газу, а можуть бути підставою для звернень відповідача щодо відшкодування різниці у тарифах у встановленому порядку.

Зобов`язання з оплати природного газу є грошовим, тому посилання на відсутність вини у не виконанні такого зобов`язання не впливає на обсяг прав та обов`язків сторін.

Так, як визначено ч.1 ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності),якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, як установлено ч.1 ст.625 ГПК України, яка є спеціальною, оскільки зобов`язання з оплати є грошовим, . боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В силу положень ч.1 ст.617 ЦК України, ч.2 ст.218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст.612 ЦК України установлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, відповідач допустив порушення зобов`язань, не здійснивши оплату в установлений договором строк.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає заявлені вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 51 738 698,82грн, таким, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як визначено ч.1 ст.130 ГПК України, у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічне положення містить і в ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки до початку розгляду справи по суті відповідач в окремій письмовій заяві, яку подано на стадії підготовчого провадження, визнав позов у повному обсязі, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого з позовної заяви, що становить 310 432,19грн (51 738 698,82:100*1,5*0,8:100*50).

Враховуючи, що заявлені вимоги задоволено повністю, інша частина витрат зі сплати судового збору (50%), що становить 310 432,19грн, підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 130, 185, 191, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Прийняти визнання позову відповідачем.

2. Позов задовольнити повністю.

3.Стягнути з Комунального підприємства Васильківської міської ради «Васильківтепломережа» (ідентифікаційний код 31916457; 08601, Київська обл., Обухівський р-н., м. Васильків, пр. Київський шлях, буд. 60-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (ідентифікаційний код 42399676; 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1) 51 738 698,82грн основного боргу, а також 310 432,19грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (ідентифікаційний код 42399676; 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1) з державного бюджету України (Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області; місцезнаходження - пл. Лесі Українки, 1, м. Київ, 01196; ідентифікаційний код 37955989, рахунок UA708999980313181206083010001 в ГУ ДКСУ у Київській області, МФО 899998) 310 432,19грн (триста десять тисяч чотириста тридцять дві гривні дев`ятнадцять копійок) 50% судового збору, перерахованого відповідно до платіжної інструкції від 21.01.2026 №0000030116.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 16.06.2026.

Суддя А.Р. Ейвазова