Рішення № 137415478, 16.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.06.2026Справа № 910/11201/25

За позовом Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА"

до Публічного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ОРАНТА"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1

про стягнення 8 771,86 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

О.Ю. Мороз

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА" (далі - позивач, ПрАТ "СК "УНІКА") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ОРАНТА" (далі - відповідач, ПАТ "НАСК "ОРАНТА") про стягнення 8 771,86 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ "СК "УНІКА" на підставі Сертифікату добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО" № 337001/4057/0000455 від 16.03.2023, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, сплачено суму страхового відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу, з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована ПАТ "НАСК "ОРАНТА", відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 прийнято позовну заяву ПрАТ "СК "УНІКА" до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11201/25, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/11201/25.

19.09.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечував проти задоволення позовної заяви та зазначив, що позивачем вже була подана позовна заява, яка включала суму 8 771,86 грн і яка розглядалася в Господарському суді міста Києва та Північному апеляційному господарському суді в справі № 910/15662/24, в якій позивач погодився з відповідачем, що враховуючи вину двох водіїв, розмір матеріального збитку на суму 302 456,28 грн повинен бути розподіленим між позивачем та відповідачем в рівних частках, у зв`язку з цим, позивач звернувся до суду з клопотанням про зменшення розміру позовних вимог з 158 500,00 грн до 149 728,14 грн (302 456,28/2 - 1500,00 = 149 728,14 грн).

Додатково відповідач вказав, що на підставі п. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, рішення у даній справі буде впливати на розмір зворотної вимоги до ОСОБА_1 , як до особи винної у спірній дорожньо-транспортній пригоді. Відповідач просив суд залучити ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи.

Також у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт. Крім того, відповідач наголошує, що витрати на правничу допомогу не можуть виступати способом надмірного збагачення сторони, на корить якої такі витрати стягуються.

19.09.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про залучення ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

22.09.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, де на спростування доводів відповідача позивач зазначив, що сума 8 771,86 грн не була предметом спору у рамках справи № 910/15662/24.

Також позивач просив суд, відхилити заперечення відповідача щодо зменшення витрат на правову допомогу, оскільки на думку позивача, відповідач мав можливість сплатити різницю недоплаченого страхового відшкодування у досудовому порядку, однак цього не зробив, що і стало причиною звернення позивача до суду з позовом.

22.09.2025 до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про залучення третьої особи.

22.09.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких відповідач повторно вказав, що позивач у справі № 910/15662/24 погодився, що сума страхового відшкодування, яка підлягає стягненню з відповідача становить 149 728,14 грн, яка була предметом вказаної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 у задоволенні клопотання відповідача про залучення ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору відмовлено.

08.10.2025 до суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист у відповідь на запит суду з інформацією про страхове покриття за полісом №АТ/5125402.

10.10.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

13.10.2025 до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

17.10.2025 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2025 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 .

24.10.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання на виконання вимог ухвали суду.

24.10.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2025 зупинено провадження у справі № 910/11201/25 до набрання законної сили судовим рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області у справі № 158/2705/25.

13.11.2025 до суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про внесення інформації щодо учасників справи для отримання доступу до справи № 910/11201/25 в електронному вигляді. Заява судом розглянута та задоволена.

13.11.2025 до суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду.

13.03.2026 до суду від позивача надійшла заява, якою повідомлено, що 04.03.2026 Ківерцівським районним судом Волинської області у справі № 158/2705/25 постановлено рішення.

01.06.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, в якому позивач повідомив, що рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 04.03.2026 у справі № 158/2705/25 набрало законної сили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2026 поновлено провадження у справі № 910/11201/25.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено заяви по суті справи та додані до них докази, а також заяви з процесуальних питань.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а відповідач як на підставу свої заперечень та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

16.03.2023 між Приватним акціонерним товариством "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА" та ОСОБА_2 укладено Сертифікат добровільного страхування "наземного транспорту "КАСКО" № 337001/4057/0000455.

Відповідно до Сертифікату добровільного страхування "наземного транспорту "КАСКО" № 337001/4057/0000455 від 16.03.2023 у позивача був застрахований автомобіль "BMW X5", реєстраційний номер: НОМЕР_1 . Строк дії страхування: з 16.03.2023 до 15.03.2024.

07.02.2024 у с. Татарів по вул. Незалежності сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "BMW X5", реєстраційний номер: НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля "Volvo V50", реєстраційний номер: НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль "BMW X5", реєстраційний номер: НОМЕР_1 .

Постановою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 06.06.2024 у справі № 354/334/24 провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП, закрито, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 03.07.2024 у справі № 354/334/24 постанову Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 06.06.2024 відносно ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП залишено без змін.

Постановою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 07.05.2024 у справі № 354/332/24 провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 18.06.2024 у справі № 354/332/24 постанову Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 07.05.2024 щодо ОСОБА_1 скасовано, провадження у справі закрито на підставі ст. 247 ч.1 п.7 КУпАП у зв`язку з закінченням строку давності.

Крім того, судом встановлено, що позивач звернувся до Ківерцівського районного суду Волинської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 12.09.2025 відкрито провадження у справі № 158/2705/25 за позовом ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА" до ОСОБА_1 про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Ківерцівського районного суду Волинської області із зустрічною позовною заявою до ПрАТ "СК "УНІКА" про стягнення страхового відшкодування.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 14.10.2025 у справі № 158/2705/25 прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА", третя особа ПАТ "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ОРАНТА" про стягнення страхового відшкодування шкоди завданої майну до спільного розгляду з первісним позовом ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА" до ОСОБА_1 про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 04.03.2026 у справі № 158/2705/25 первісний позов Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА" до ОСОБА_1 про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА" різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в сумі 143956 грн 28 коп. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА" витрати на оплату судового збору в сумі 2422 грн 40 коп. та 7000 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА", третя особа Публічне акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ОРАНТА" про стягнення страхового відшкодування шкоди завданої майну відмовлено.

Постановою Волинського апеляційного суду від 28.05.2026 у справі № 158/2705/25 рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 04 березня 2026 року залишено без змін.

З мотивувальної частини рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 04.03.2026 у справі № 158/2705/25, залишеного без змін постановою Волинського апеляційного суду від 28.05.2026 у справі № 158/2705/25, судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 07.02.2024 сталася з вини ОСОБА_1 . Вина ОСОБА_2 у заподіянні збитків транспортному засобу "Volvo V50", реєстраційний номер: НОМЕР_2 , не встановлена.

З метою визначення вартості відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу, 13.02.2024 проведено огляд пошкодженого автомобіля "BMW X5", реєстраційний номер: НОМЕР_1 , відповідно до якого складено Акт огляду транспортного засобу.

Відповідно до Ремонтної калькуляції № 1664950766 від 20.02.2024 вартість відновлювального ремонту автомобіля "BMW X5", реєстраційний номер: НОМЕР_1 , становить 351 238,75 грн.

ТОВ "Арія Моторс" було складено Рахунок-фактуру № BMW-024769 від 13.02.2024, відповідно до якого вартість запасних частин, необхідних для ремонту пошкодженого в дорожньо-транспортній пригоді автомобіля "BMW X5", реєстраційний номер: НОМЕР_1 , становить 266 134,68 грн та Рахунок № М000024187 від 13.02.2024, відповідно до якого вартість відновлювальних ремонтних робіт складає 36 321,60 грн.

Крім того, суб`єктом оціночної діяльності Береговим В.М. проведено огляд, відповідно до якого складено Звіт про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу № 61397 від 20.02.2024.

Судом встановлено, що позивачем було складено Страховий акт № 16649507665 від 22.02.2024, згідно змісту якого страховиком прийнято рішення про сплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля ""BMW X5", реєстраційний номер: НОМЕР_1 , в сумі 302 456,28 грн.

Позивач визнав дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та прийняв рішення про виплату страхового відшкодування та сплатив суму страхового відшкодування у розмірі 302 456,28 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 145221 від 23.02.2024 на суму 36 321,60 грн та платіжною інструкцією № 145509 від 26.02.2024 на суму 266 134,68 грн.

Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у дорожньо-транспортній пригоді має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, за правилами та у порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 07.02.2024).

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно (транспортний засіб).

Статтею 993 ЦК України та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

До таких випадків, зокрема, відноситься виплата страховиком за договором добровільного страхування страхового відшкодування страхувальнику (потерпілому), внаслідок чого до такого страховика переходить право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток, зокрема, й до страхувальника за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У постанові Верховного Суду від 02.10.2018 року в справі № 910/171/17 відображено правову позицію, згідно з якою на підставі вищевказаних правових норм до страховика потерпілого переходить право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування.

Отже, страховик, який виплатив страхове відшкодування за Договором страхування, згідно зі ст. 3 і 5, 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 ЗУ "Про страхування", шляхом звернення з позовом до страховика, в якого заподіювач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Судом встановлено, що відповідно до полісу № АТ/5125402, автомобіль "Volvo V50", реєстраційний номер: НОМЕР_2 , яким спричинено дорожньо-транспортну пригоду, що потягнуло нанесення шкоди, застрахованому у позивача, транспортному засобу, взято на страхування ПАТ "НАСК "ОРАНТА" (відповідачем).

Відповідно до листа № 9-03/25377 від 07.10.2025 Моторного (транспортного) страхового бюро України ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну визначений в сумі 160 000,00 грн, а розмір франшизи - 1500,00 грн. Станом на дату спірної дорожньо-транспортної пригоди (07.02.2024) поліс № АТ/5125402 був чинним.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику транспортного засобу, застрахованого у позивача, відповідно до положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Внаслідок виплати страхового відшкодування страхувальнику пошкодженого транспортного засобу "BMW X5", реєстраційний номер: НОМЕР_1 , позивач відповідно до ст.ст. 993, 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду .

Судом встановлено, що ПрАТ "СК "УНІКА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ПАТ "НАСК "ОРАНТА" страхового відшкодування в розмірі 158 500,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/15662/24.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 у справі № 910/15662/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ОРАНТА" на користь Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА" грошові кошти: страхове відшкодування - 149 728,14 грн, витрати на професійну правничу допомогу - 7000,00 грн та судовий збір - 2422,40 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду 09.06.2025 у справі № 910/15662/24 рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 у справі №910/15662/24 залишено без змін.

Судом встановлено, що звертаючись до суду з даним позовом позивач просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ОРАНТА" страхове відшкодування в розмірі 8 771,86 грн (160 000,00 грн (страхова сума за шкоду майну) - 1 500,00 грн (франшиза) - 149 728,14 грн (страхове відшкодування стягнуте з відповідача за рішенням суду у справі № 910/15662/24).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Згідно з п. 36.1 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 07.02.2024) страховик (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, від 03.10.2018 у справі №760/15471/15-ц неодноразово звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик.

Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у ст. 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень ст. 1194 цього Кодексу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 наголошено, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми. Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Суд звертає увагу, що положення Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) спрямовані як на захист прав потерпілої особи на відшкодування шкоди, так і на те, що винна особа має право розраховувати на відшкодування спричиненої нею шкоди страхувальником, у якого застрахована її відповідальність, а тому, необхідно дотримуватись балансу інтересів як потерпілої особи, так і особи, яка застрахувала свою відповідальність та переклала тягар відшкодування шкоди на страховика.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводяться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, визначеній страховиком".

Суд відхиляє доводи відповідача, що вимоги про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 8 771,86 грн, які заявлені позивачем до стягнення з відповідача та розглядаються у даній справі, розглядалася в Господарському суді міста Києва та Північному апеляційному господарському суді в межах розгляду справи № 910/15662/24 з огляду на наступне.

Як встановлено раніше судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 у справі № 910/15662/24 стягнуто з ПАТ "НАСК "ОРАНТА" на користь ПРАТ "СК "УНІКА" страхове відшкодування у розмірі 149 728,14 грн.

З рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 у справі № 910/15662/24 встановлено, що 13.01.2025 до суду від ПРАТ "СК "УНІКА" надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 149 728,14 грн. Оскільки, зменшення позовних вимог, викладене позивачем у відповідній заяві, прийнятою господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 149 728,14 грн.

Відтак судом у справі № 910/15662/24, було зменшено розмір страхового відшкодування на 8 771,86 грн і вимоги про стягнення цієї суми не були предметом розгляду вказаної справи.

Враховуючи викладене, зважаючи на положення Цивільного кодексу України, Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ОРАНТА" страхового відшкодування у розмірі 8 771,86 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн. Також позивачем зазначено, що розрахунок судових витрат на правничу допомогу буде подано відповідно до ч. 8 ст.129 ГПК України.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Станом на дату розгляду справи по суті, матеріали справи не містять доказів, понесених учасниками справи судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

3 огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 2 422,40 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 126, 129, 165, 236-238, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ОРАНТА" (Україна, 02081, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЗДОЛБУНІВСЬКА, будинок 7-Д; ідентифікаційний код: 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА" (Україна, 04112, місто Київ, вул.Теліги Олени, будинок 6 літ.В; ідентифікаційний код: 20033533) 8 771,86 грн (вісім тисяч сімсот сімдесят одну гривню 86 коп.) страхового відшкодування та 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16.06.2026.

Суддя Оксана ГУМЕГА