Ухвала суду № 137415474, 15.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

15.06.2026Справа № 910/7042/26

Суддя Господарського суду міста Києва Смирнова Ю.М., розглянувши заяву Директора Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційний центр НХС України Мітли Олександра Миколайовича про забезпечення позову до подання позовної заяви, особа, яка може отримати статус учасника справи: Національна спілка художників України,

ВСТАНОВИВ:

Директор Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційний центр НХС України Мітла Олександр Миколайович звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:

-заборонити будь-яким державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації проводити будь-які реєстраційні дії щодо Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційний центр НХС України (код ЄДРПОУ 45728469): 1. зміну керівника, 2. зміну осіб, уповноважених діяти від імені товариства, 3. зміну місцезнаходження товариства, 4. внесення будь-яких інших змін до відомостей ЄДР;

-заборонити відповідачу та будь-яким іншим особам від імені товариства: передавати корпоративні права третім особам, змінювати банківські повноваження та розпорядників рахунків; вилучати або приховувати первинну бухгалтерську, статутну та кадрову документацію.

Як стверджує заявник у поданій заяві, він є директором Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційний центр НХС України (код ЄДРПОУ 45728469), який під час перебування на лікарняному 08.06.2026 дізнався про прийняття рішення головою Національної спілки художників України Чернявським К.В. про звільнення всіх працівників підприємства.

За твердженнями заявника, починаючи з березня 2026 року майбутній відповідач здійснює дії, які мають ознаки незаконного втручання у діяльність підприємства та намагання заволодіти корпоративним контролем над Товариством з обмеженою відповідальністю Інформаційний центр НХС України та дії, спрямовані на отримання контролю над банківськими рахунками, електронними ключами, печаткою та документацією товариства.

Також, на думку заявника, існує загроза подання державному реєстратору документів щодо незаконної зміни керівника або внесення інших змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю Інформаційний центр НХС України, з огляду на що заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до рейдерського захоплення Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційний центр НХС України, незаконної зміни керівника, втрати контролю над господарською діяльністю цього товариства, відчуження активів Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційний центр НХС України, що унеможливить або істотно ускладнить виконання майбутнього рішення суду.

Заявник має намір звернутися до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної спілки художників України про визнання недійсними рішень щодо зміни керівництва товариства, скасування реєстраційних дій, захист корпоративних прав та поновлення законного управління Товариством з обмеженою відповідальністю Інформаційний центр НХС України та просить вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви з метою недопущення та запобігання негативним наслідкам для значного кола осіб.

12.06.2026 від Національної спілки художників України надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову, в яких остання зазначила про те, що подана заявником заява про забезпечення позову є необґрунтованою, неспівмірною, та такою, що не містить доказів реальної загрози невиконання майбутнього рішення суду, не визначає конкретного предмета майбутнього позову, порушує права потенційного відповідача як єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційний центр НХС України та створює ризик повного блокування його господарської діяльності.

За твердженнями Національної спілки художників України заявлені заходи мають характер надмірного втручання у корпоративне управління та фактично спрямовані на позбавлення єдиного учасника можливості реалізовувати свої права щодо управління зазначеним Товариством, заявник фактично ототожнює реалізацію засновником/єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційний центр НХС України своїх корпоративних прав із рейдерським захопленням, що є юридично помилковим, оскільки рейдерське захоплення передбачає протиправне встановлення контролю над юридичною особою, тоді як у даному випадку рішення приймає особа, яка вже є засновником та єдиним учасником цього Товариства і має передбачене законом право на управління ним, а займаючи посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційний центр НХС України, заявник фактично намагається поставити свій посадовий інтерес вище корпоративних прав засновника/єдиного учасника.

Як стверджує Національна спілка художників України, директор виконує функції виконавчого органу та найманого працівника Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційний центр НХС України, тоді як засновник/єдиний учасник є носієм корпоративних прав і має право приймати рішення з питань діяльності Товариства в межах закону та статуту.

Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з положеннями п.п.1, 2, 4 ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Заборона відповідачу/іншим особам вчиняти певні дії, як процесуальний захід забезпечення позову, має на меті обмежити активну поведінку особи, щодо якої вживається такий захід, шляхом встановлення судом певного зобов`язання особи, яке виникає безпосередньо з відповідного процесуального документа (ухвали суду про забезпечення позову) та покликане забезпечити виконання ймовірного судового рішення про задоволення позову і забезпечує ефективний захист, поновлення порушених прав позивача.

Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідачів з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача і з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачеві або іншим особам здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В свою чергу, обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Отже, заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Відповідно до положень ч.4 ст.137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

На переконання суду, заявник не довів, що невжиття запропонованих заходів забезпечення позову зумовить настання негативних і незворотних наслідків для захисту його прав, а можливість потенційного настання таких наслідків не підтверджена жодними доказами.

Жодних документів на підтвердження викладених у заяві обставин заявником не надано.

У зв`язку з цим, у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.136 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви директора Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційний центр НХС України Мітли Олександра Миколайовича про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повної ухвали.

Суддя Ю.М. Смирнова