Ухвала суду № 137415402, 10.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

10.06.2026Справа № 910/10892/25За заявою Акціонерного товариства «Гарантований покупець»

про відстрочення виконання судового рішення

у справі №910/10892/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИШГОРОДСЬКА СОНЯЧНА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ»

до Державного підприємства «Гарантований покупець»

про стягнення заборгованості в розмірі 12 950 939, 24 грн,

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судових засідань Дубина Т.М.

Представники учасників справи:

від позивача (стягувача): Журкевич М.В.;

від відповідача (боржника): Подобєд О.В.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИШГОРОДСЬКА СОНЯЧНА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ» (надалі позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Гарантований покупець» ( надалі відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 12 950 939, 24 грн, з яких: 11 483 028,14 грн сума основного боргу, 372 629, 88 грн 3% річних, 1 095 281, 22 грн інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2025, частково скасованого постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2026, яке набрало законної сили 04.05.2026, позов задоволено та стягнуто з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИШГОРОДСЬКА СОНЯЧНА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ» 11 483 028, 14 грн основного боргу, 372 629, 88 грн 3% річних, 1 070 124, 60 грн інфляційних втрат та 155 109, 39 грн судового збору.

12.05.2025 від представника позивача (стягувача) надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження, а саме відповідача (боржника) з Державного підприємства «Гарантований покупець» на Акціонерне товариство «Гарантований покупець». Вказана заява, у зв`язку з перебуванням у відпустці, отримана суддею Карабань Я.А. 25.05.2026.

25.05.2026 на виконання вказаного рішення, а також постанови видано відповідні накази.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2026 розгляд заяви стягувача про заміну сторони виконавчого провадження призначено на 10.06.2026.

26.05.2026 від представника відповідача (боржника) надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення строком на один рік.

Також 26.05.2026 від представника відповідача (боржника) надійшла заява про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 25.05.2026 в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 1 424 312, 67 грн таким, що не підлягає виконанню, з посиланням на те, що рішення суду в цій частині виконано відповідачем (боржником) у добровільному порядку.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 27.05.2026 призначено заяви відповідача (боржника) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині, а також про відстрочення виконання судового рішення в справі №910/10892/25, до розгляду в судовому засіданні на 10.06.2026.

28.05.2026 від представника позивача (стягувача) надійшли заперечення на заяву відповідача (боржника) про відстрочення виконання судового рішення строком на один рік.

02.06.2026 від представника позивача (стягувача) надійшли пояснення, у яких, позивач (стягувач), зокрема, підтверджує, що 13.03.2026 відповідачем (боржником) було здійснено оплату в розмірі 1 424 312, 67 грн за електричну енергію поставлену позивачем (стягувачем) у травні 2024 року.

У судове засідання 10.06.2026 з`явились представники сторін. Представник позивача (стягувача) підтримав заяву про заміну сторони виконавчого провадження та просив її задовольнити. Також у засіданні представник відповідача (боржника) підтримав заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині та про відстрочення виконання судового рішення і просив їх задовольнити.

Розглянувши заяву про відстрочення виконання судового рішення, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про таке.

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Тобто, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

При цьому, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Відстрочення це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Так, в обґрунтування поданої заяви відповідач (боржник) зазначає, що Акціонерне товариства «Гарантований покупець» є суб`єктом, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладено спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, зокрема шляхом здійснення розрахунків із виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом. Також зазначає, що виконання його зобов`язань перед такими виробниками безпосередньо залежить від надходження коштів від ПрАТ «НЕК «Укренерго», яке відповідно до законодавства є джерелом фінансування витрат Акціонерного товариства «Гарантований покупець» на виконання покладених на нього спеціальних обов`язків. При цьому відповідач (боржник) наголошує, що не має можливості здійснювати оплату виробникам електричної енергії за «зеленим» тарифом в інший спосіб, ніж у межах спеціального механізму розрахунків, визначеного Законом України «Про ринок електричної енергії» та Порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Крім того, відповідач (боржник) посилається на те, що грошові кошти, які надходять на його рахунки, призначені для проведення розрахунків не лише з позивачем, а й з усіма виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом, кількість яких станом на дату подання заяви перевищує 950 суб`єктів господарювання. Відтак примусове виконання рішення на користь одного виробника може призвести до порушення встановленого законодавством принципу пропорційності розрахунків між усіма учасниками ринку та поставити окремого кредитора у привілейоване становище порівняно з іншими виробниками електричної енергії.

Також відповідач (боржник) зазначає, що його діяльність фінансується виключно в межах кошторису, затвердженого НКРЕКП, а невиконання ПрАТ «НЕК «Укренерго» у повному обсязі покладених на нього спеціальних обов`язків щодо забезпечення фінансування розрахунків за електричну енергію, вироблену за «зеленим» тарифом, істотно ускладнює можливість своєчасного виконання судового рішення.

Окремо відповідач (боржник) звертає увагу на стратегічне значення Акціонерного товариства «Гарантований покупець» для функціонування енергетичної галузі України та забезпечення загальносуспільних інтересів у сфері електроенергетики, визначених статтею 62 Закону України «Про ринок електричної енергії». На думку відповідача (боржника), примусове виконання рішення може негативно вплинути на механізм забезпечення розрахунків на ринку електричної енергії та виконання покладених на нього державою функцій.

Крім того, відповідач (боржник) посилається на обставини, пов`язані з триваючим воєнним станом в Україні, наслідком якого стало істотне ускладнення діяльності учасників ринку електричної енергії, порушення господарських зв`язків та погіршення платіжної дисципліни на ринку.

З огляду на наведене відповідач (боржник) вважає, що сукупність зазначених обставин свідчить про істотне ускладнення виконання рішення суду та є підставою для відстрочення його виконання строком на один рік з дня ухвалення рішення.

Так, статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Згідно з частиною першою статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина «судового розгляду».

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини зазначає, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення судом встановлено, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Суд зазначає, що Акціонерне товариства «Гарантований покупець» хоч і є суб`єктом господарювання, однак договірні правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі вказівки закону, і майнова самостійність Акціонерного товариства «Гарантований покупець» обмежена обсягом прав, закріплених за ним власником.

Також при прийнятті рішення, суд враховує часткову оплату відповідачем (боржником) вартості послуг за спірний період позивачу, та те, що фінансування діяльності Гарантованого покупця здійснюється лише в межах кошторису затвердженого Регулятором (ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії»), відсутність вини щодо несвоєчасної оплати послуг та складний фінансовий стан Акціонерного товариства «Гарантований покупець», участь Гарантованого покупця в функціонуванні критичної сфери інфраструктури.

У той же час, суд враховує, що за практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі «Крапивницький та інші проти України», заява №60858/00).

З огляду на викладене вище, визначений судом строк відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі № 910/10892/25 до 04.08.2026, у тому числі зважаючи на необхідність таких дій задля забезпечення балансу інтересів всіх учасників відносин у сфері виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, жодним чином не зумовить порушення гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції позивачу права на суд.

Отже, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви Акціонерного товариства «Гарантований покупець» та відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі № 910/10892/25 до 04.08.2026.

Згідно з ч. 7 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Керуючись ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання судового рішення в справі №910/10892/25 задовольнити частково.

2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі № 910/10892/25 до 04.08.2026.

3. У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена в порядку та строк встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Повна ухвала складена та підписана 15.06.2026.

Суддя Я.А.Карабань