Рішення № 137415343, 15.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.06.2026Справа № 910/2265/26Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айрон маунтейн центр"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування"

про стягнення 484266,24 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Айрон маунтейн центр" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" про стягнення 484266,24 грн. заборгованості за Угодою про надання послуг від 28.05.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

У заяві про визнання позову відповідач повідомив про визнання позову в повному обсязі.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.05.2012 між позивачем та відповідачем, як клієнтом, укладено угоду про надання послуг, відповідно до пункту 1 розділу 1 якої позивач забезпечує надання послуг по збереженню носіїв інформації та інших послуг, внесених до прейскуранту, що є додатком № 2 до цієї угоди.

Згідно з пунктами 1, 2 розділу 2 угоди термін дії угоди складає 5 років і набуває чинності з моменту її підписання. Угода автоматично продовжується на наступний однорічний строк за умови, якщо жодна зі сторін письмово не попередила іншу про небажання подовжувати дію угоди упродовж трьох-місячного періоду до моменту збігання її дії.

У пункті 4 розділу 3 додатку № 1 до угоди (у редакції додаткової угоди № 4 від 18.12.2023) вказано, що плата за послуги здійснюється за кожен рік зберігання на підставі рахунку-фактури, котрі позивач виставляє та доставляє клієнтові. Виплати за збереження здійснюються заздалегідь перед календарним роком, а виплати за інші послуги здійснюються після надання таких послуг.

Клієнт зобов`язаний здійснити оплату впродовж 3 календарних днів з моменту отримання рахунку-фактури на банківський рахунок, що вказаний у рахунку-фактурі (пункт 6 розділу 3 додатку № 1 до угоди в редакції додаткової угоди № 4 від 18.12.2023).

У додатку № 2 до угоди погоджено прейскурант.

До вказаної угоди сторонами укладалися додаткові угоди з додатками, в яких, зокрема, змінено вартість надання послуг.

Із матеріалів справи слідує, що позивачем виставлено рахунок-фактуру від 31.01.2026 № 274 на суму 484266,24 грн. за надання послуг із зберігання паперових документів за період січень-грудень 2026 року.

Даний рахунок-фактура підписаний у сервісі Вчасно, відправлений відповідачу 06.02.2026, отриманий останнім 06.02.2026 та переглянутий 17.02.2026 року.

У відповіді від 17.02.2026 № 10-19/12 відповідач повідомив позивача про неможливість виконання своїх грошових зобов`язань в передбачені угодою строки, що будуть сплачені після відновлення банками можливості здійснення видаткових операцій.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем 484266,24 грн. упродовж 3 календарних днів з моменту отримання 06.02.2026 рахунку-фактури від 31.01.2026 № 274.

Одночасно, відповідачем подано до суду заяву про визнання позову в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення (частина 2 статті 191 ГПК України).

Частина 4 статті 191 ГПК України передбачає, що в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача становить 484266,24 грн. та підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини 1 статті 130 ГПК України в разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Разом із цим, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд відповідно до статі 129 ГПК України дійшов висновку про покладення понесених позивачем витрат по сплаті судового збору на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 185, 191, 232, 236-241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Айрон маунтейн центр" задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 22; ідентифікаційний код 30968986) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Айрон маунтейн центр" (01013, м. Київ, вул. Промислова, будинок 3-Г; ідентифікаційний код 33500787) 484266 (чотириста вісімдесят чотири тисячі двісті шістдесят шість) грн. 24 коп. заборгованості, а також 7263 (сім тисяч двісті шістдесят три) грн. 99 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова