Рішення № 137415114, 01.06.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/20/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2026 Справа № 908/316/26

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АНКОР-ІНЖИНІРИНГ УКРАЇНА", (65082, м. Одеса, вул. Гоголя, буд. 23, кв. 35), представник позивача адвокат Кожухар Володимир Андрійович, (65000, м. Одеса, бул. Французький, буд. 66/2, офіс 401)

до відповідача Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133)

про стягнення 1 207 069,40 грн

Господарський суд Запорізької області у складі судді Зінченко Н.Г.

при секретарі судового засідання Проценко І.Е.

За участю представників сторін:

від позивача - Томкеєв О.В., директор, на підставі Витягу з ЄДР; Кожухар В.А. на підставі адвокатського свідоцтва серії ОД №002933 від 18.01.2017, Ордеру серії ВН №1657976 від 09.02.2026 (в режимі відеоконференції)

від відповідача - Левченко О.О., на підставі витягу з ЄДР від 23.02.2026 (в режимі відеоконференції)

10.02.2026 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № б/н, сформована в системі "Електронний суд" ЄСІКС 10.02.2026, (вх. № 431/08-07/26 від 10.02.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "АНКОР-ІНЖИНІРИНГ УКРАЇНА", м. Одеса до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Енергодар Запорізької області про стягнення 1 207 069,40 грн заборгованості (основного боргу) за виконані роботи по договору № 23102-21/19-121-13-21-10914 від 08.11.2021.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2026 справу № 908/316/26 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/316/26 в порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/20/26, ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

02.03.2026 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області від АТ "НАЕК "Енергоатом" надійшов Відзив на позовну заяву вих. № б/н, сформований в підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС 02.03.2026, (вх. № 4636/08-08/26 від 02.03.2026). Відзив прийнято судом до розгляду.

03.03.2026 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області від АТ "НАЕК "Енергоатом" надійшла Заява (вх. № 4799/08-08/26 від 03.03.2026) про розгляд справи № 908/316/26 в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

09.03.2026 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 5226/08-08/26 від 09.03.2026).

18.03.2026 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 6086/08-08/26 від 18.03.2026).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.03.2026 встановлено здійснювати розгляд справи № 908/316/26 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 15.04.2026.

Ухвалою від 15.04.2026 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 11.05.2026.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 01.06.2026, про що зазначено в протоколі судового засідання від 11.05.2026.

19.05.2026 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області від позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 11039/08-08/26 від 20.05.2026).

01.06.2026 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області від відповідача надійшли заперечення на додаткові пояснення позивача (вх. № 11814/08-08/26 від 18.03.2026), в яких відповідач просив не брати до уваги подані позивачем додаткові пояснення та долучені до нього докази.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

За визначення ч. 8 цієї статті, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Зважаючи на відсутність обґрунтування позивача щодо неможливості подання доказів у визначений законом строк, подані позивачем 19.05.2026 додаткові пояснення та надані до нього докази судом не приймаються.

01.06.2026 до судового засідання в режимі відеоконференції приєднались представники позивача та відповідача.

В судовому засіданні 01.06.2026 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та долучених судом до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник відповідача проти заявлених вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов. Наголосив на тому, що позивачем не доведено передання робіт за темою договору, оскільки в акті №1 здачі-приймання робіт від 16.12.2022 відсутнє слово «Реконструкція», як то наведено в п. 1.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №1).

В обґрунтування своєї правової позиції у позовній заяві та у відповіді на відзив позивачем зазначено, що відповідач в порушення умов договору від 09.11.2021 № 23102-21/19-121-13-21-10914 не здійснив позивачу повну оплату наданих послуг у порядку та строки передбачені відповідним договором, що призвело до виникнення у останнього заборгованості за договором в розмірі 1 207 069,40 грн. У зв`язку з тим, що направлені на адресу відповідача вимоги щодо сплати заборгованості залишені без задоволення, позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму у судовому порядку. Позивач вважає, що посилання відповідача лише на захоплення збройними формуваннями РФ та зупинення Запорізької АЕС, не може братись до уваги, оскільки це не єдина атомна електростанція компанії, яка виробляє електричну енергію. АТ «НАЕК «Енергоатом» отримує прибуток від Рівненської, Південноукраїнської та Хмельницької атомних електростанцій, а також від Ташлицької ГАЕС, Олександрівської ГЕС та Централізованого сховище відпрацьованого ядерного палива у Чорнобильській зоні. АТ «НАЕК «Енергоатом» активно здійснює господарську діяльність, отримує дохід від здійснення господарської діяльності, що підтверджується фінансовими звітами Товариства та заявами офіційних представників АТ «НАЕК «Енергоатом» у ЗМІ, в тому числі на офіційному сайті АТ «НАЕК «Енергоатом» в розділі «Новини компанії». Посилаючись на приписи ст.ст. 11, 526, 530, 610, 612, 625, 887, 889 Цивільного кодексу України, позивач просив позов задовольнити. Також у позовній заяві наведений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, що складається з: судового збору, а також витрат на правничу допомогу у розмірі 46000,00 грн.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та в запереченнях на відповідь на відзив. Просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі та зазначивши, зокрема, наступне:

- спір у даній справі виник з приводу виконання договірних зобов`язань за договором № 23102-21 від 08.11.2021, укладеним між позивачем та філією «Відокремлений підрозділ» «Запорізька АЕС», яка знаходиться на тимчасово окупованій території за адресою: місто Енергодар, вулиця Промислова, 133. При цьому, первинна документація, у тому числі договір, докази його виконання, листування та інше знаходяться за місцезнаходженням Запорізької АЕС: місто Енергодар Запорізької області;

- АТ «НАЕК «Енергоатом» належить до державного сектору економіки, діяльність якого спрямована на виробництво електроенергії та її реалізації у спосіб визначений законодавством України;

- правовідносини між позивачем та відповідачем, які розглядаються у рамках справи № 908/316/26, нерозривно пов`язані з об`єктами Запорізької АЕС, що забезпечували втрачені виробничі потужності та отримання значної частини доходу;

- окупація Запорізької АЕС збройними формуваннями рф, пошкодження та руйнування інших активів НАЕК "Енергоатом" призвели до недовиробництва електричної енергії близько на 133,0 млн МВт/год, зокрема філією "ВП ЗАЕС" - на 128,6 млн МВт/год;

- через скорочення обсягів виробництва електричної енергії недоотримана вигода відповідача становить близько 455,3 млрд грн, у т.ч. через припинення виробництва електричної енергії філією "ВП ЗАЕС" - 441,3 млрд грн.;

- орієнтовна вартість з відновлення об`єктів енергетичної інфраструктури АТ "НАЕК "Енергоатом", у т.ч. майна, що розташовано на окупованій території та пошкоджено в перший тиждень війни, становить близько 41,6 млрд грн, з якої 35,9 млрд грн - по філії "ВП ЗАЕС";

- втрата відповідачем значної частини виробничих потужностей внаслідок окупації Запорізької АЕС, виконання відповідачем в умовах воєнного стану спеціальних обов`язків на ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільного інтересу і необхідність в таких умовах підтримувати безпеку АЕС (Рівненської, Хмельницької, Південноукраїнської) є надзвичайними обставинами, які істотно ускладнюють своєчасне виконання зобов`язань;

- АТ «НАЕК «Енергоатом» сьогодні відіграє ключову роль у стабільності енергосистеми України та формуванні її експортного потенціалу;

- НАЕК «Енергоатом» має стратегічне значення як державний лідер галузі, від діяльності якого безпосередньо залежить енергетична безпека та економічна стійкість країни;

- неможливість сплати відповідачем коштів за спірним договором викликана об`єктивними негативними чинниками, що, по-перше, не залежать від його волі, по-друге, доводить відсутність вини в діях відповідача, по-третє, нікчемністю правочину;

- позивач з березня по грудень 2022 року не мав права виконувати будь-які роботи для відповідача, який зареєстрований на окупованій території та не мав права переміщувати роботи, як їх результати;

- додаткові угоди № 2 від 11.04.2022 та № 3 від 24.08.2022 до договору № 23102-21 від 08.11.2021, про нікчемність яких заявляє відповідач, з боку відповідача підписані тимчасово виконуючим обов`язки головного інженера - першого заступника генерального директора ВП ЗАЕС Чернічуком Юрієм Олексійовичем. Однак, вказана особа вчинила умисні дії за попередньою змовою з особами із числа громадян України - працівників ВП "Запорізька АЕС", внаслідок чого виник злочинний умисел, спрямований на допомогу (пособництво) державі-агресору Російській Федерації з метою завдання шкоди Україні, шляхом реалізації рішень та дій держави-агресора, направлених на переведення у власність Російської Федерації об`єкту використання атомної енергії ВП "Запорізька АЕС" та всієї науково-технічної, енергетичної та матеріальної бази, необхідної для здійснення вказаною атомною електростанцією діяльності, що підтверджено вироком Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 12.04.2024 по справі № 334/6582/23.

- за наведених обставин таких підстав, на думку відповідача, у позивача відсутнє право на отримання заявлених до стягнення грошових коштів.

Відносно заявлених позивачем у попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат 46 000,00 грн витрат на правову допомогу відповідач зазначив, що має намір скористатися своїм процесуальним правом та подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги після подання позивачем відповідних доказів на їх підтвердження у повному обсязі згідно з вимогами чинного законодавства України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

08.11.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «АНКОР-ІНЖИНІРИНГ УКРАЇНА» (Виконавцем, позивачем і справі) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (Замовником, відповідачем у справі) укладений договір № 23102-21/19-121-13-21-10914 (зареєстрований відповідачем 24.11.2021) (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, за даним договором Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов`язання з виконання робіт на тему: «Технічне переоснащення. ВП «Запорізька АЕС» м. Енергодар, Промислова, 133. Газовий корпус. Азотно-киснева станція №2. Виробництво лікарського засобу - кисню медичного. Розробка проектної документації». Код ДКПП: 71.12 Послуги у сфері інжинірингу, геології та геодезії, послуги з технічного консультування в цих сферах.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що ціна робіт за Договором складає:

- 1 207 069,40 грн (Один мільйон двісті сім тисяч шістдесят дев`ять гривень 40 коп.)

- окрім того ПДВ 241 413,88 грн (двісті сорок одна тисяча чотириста тринадцять гривень 88 коп.),- разом 1 448 483,28 грн (Один мільйон чотириста сорок вісім тисяч чотириста вісімдесят три гривні 28 коп.).

Розрахунок ціни робіт зазначено в Протоколі погодження договірної ціни (невід`ємний Додаток №3 до договору) і визначена на підставі Договірної ціни (невід`ємний Додаток №4 до договору).

Відповідно до п. 2.3 Договору, оплата виконаних робіт Замовником проводиться за фактично виконаний обсяг робіт на підставі Актів здачі-приймання виконаних робіт, підписаних обома Сторонами, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підрядника протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати підписання Акта здачі-приймання виконаних робіт.

Оплата Замовником частини вартості робіт у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Підрядника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що строки виконання робіт за договором визначаються Календарним планом (невід`ємний Додаток № 2 до договору).

За визначенням 4.2 Договору, Підрядник забезпечує розробку проектної документації в стоки, визначені Календарним планом (невід`ємний Додаток № 2 до договору).

Підрядник протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів після підписання договору повинен направити на майданчик ВП «Запорізька АЕС» своїх представників для збору вихідних даних та складання і погодження сторонами вичерпного переліку вихідних даних, які надаються Замовником (п. 4.3 Договору).

Відповідно до пункту 4.5 Договору, проектна документація розробляється Підрядником в обсязі, вказаному у Технічних вимогах (невід`ємний Додаток № 1 до договору) з урахування вимог розділу 10 Технічних вимог (невід`ємний Додаток № 1 до договору) українською мовою та направляється Замовнику на паперових носіях в 6-ти примірниках: 4 (чотири) примірника згідно п.8.3 ДБН А.2.2-3-2014 і 2 (два) додаткових примірника, а також один примірник в електронному вигляді в форматі PDF та кошторисної документації в програмному комплексі АВК з файловим розширенням IMS. Текстова частина проектно-кошторисної документації виконується в редакторі Word розширення doc на аркушах формату А4.

За умовами пункту 5.6 Договору, належним виконанням робіт за договором є підписання сторонами Акта здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідно до п. 12.1 Договору, договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2022.

Сторонами доказів розірвання, припинення чи визнання недійним договору суду не надано.

08.12.2021 сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору (далі - Додаткова угода №1) про наступне:

« 1. Пункт 1.1 Договору викласти в новій редакції: За даним договором Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов`язання з виконання робіт на тему: «Реконструкція. Технічне переоснащення. ВП «Запорізька АЕС» м. Енергодар, Промислова, 133. Газовий корпус. Азотно киснева станція № 2. Виробництво лікарського засобу - кисню медичного. Розробка проектної документації». Код ДКПП: 71.12 Послуги у сфері інжинірингу, геології та геодезії, послуги з технічного консультування в цих сферах»

11.04.2022 сторонами укладено Додаткову угоду №2 до Договору (далі - Додаткова угода №2) про наступне:

« 1. Виключити «Календарний план виконання робіт» (невід`ємний Додаток №2 до даного Договору).

2. Ввести до складу Договору новий «Календарний план виконання робіт» (невід`ємний Додаток №1 до додаткової угоди № 2 даного Договору).

3. Пункт 3.1. Договору викласти у новій редакції: «Строки виконання робіт за договором визначаються Календарним планом (невід`ємний Додаток №1 до додаткової угоди №2 даного Договору)».

4. При виконанні робіт за договором керуватися новим Календарним планом виконання робіт Додаток №1 до додаткової угоди №2 даного Договору).

5. Пункт 12.1 Договору викласти у новій редакції: «Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2023».

24.08.2022 сторонами укладено Додаткову угоду №3 до Договору з протоколом розбіжностей (далі - Додатка угода №3) про наступне:

« 1. В зв`язку з тим що, Товариство з обмеженою відповідальністю «АНКОР ІНЖИНІРИНГ УКРАЇНА», керуючись нормами пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, із урахуванням змін та доповнень, з 15.07.2022 та на період дії воєнного стану переходить на спрощену систему оподаткування із сплатою податку 2%, у зв`язку з платником ПДВ призупиняється. Сторони домовились про зменшення ціни договору.

2. Викласти у новій редакції такі положення цього Договору:

2.1. Ціна робіт за договором складає:- 1 207 069,40 грн (Один мільйон двісті сім тисяч шістдесят дев`ять гривень 40 коп.).

Розрахунок ціни робіт зазначено в Протоколі погодження договірної ціни (невід`ємний Додаток № 3 до договору) і визначена на підставі Договірної ціни (невід`ємний Додаток №4 до договору).

2.3. Оплата виконаних робіт Замовником проводиться за фактично виконаний обсяг робіт на підставі Актів здачі-приймання виконаних робіт, підписаних обома Сторонами, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підрядника протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати підписання Акта здачі-приймання виконаних робіт.

5.7. - Виключити із тексту Договору.

5.8. - Виключити із тексту Договору.»

Сторонами узгоджено та підписано відповідні Додатки до Договору та до Додаткових угод до нього.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання своїх зобов`язань за договором грудні 2022 року надано відповідачу проектну документацію, за результатами розгляду якої сторонами підписано Акт здачі-приймання виконаних робіт № 1 від 16.12.2022 на суму 1 207 069,40 грн. В Акті зазначено, що Замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Згідно накладної № 1 від 29.12.2022 Виконавець передав Замовнику проектну документацію.

За поясненнями позивача, враховуючи підписання Акта №1 здачі-приймання робіт 16.12.2022, строки оплати (60 календарних днів з дати підписання акту) - по 14.02.2023. Однак, відповідач, в порушення умов Договору, грошові кошти за виконані роботи позивачу у встановлений строк не сплатив.

Відповідач листом від 09.06.2023 № 21-3324/08-вих «Про оформлення актів звіряння взаємних розрахунків» повідомив позивача, що у зв`язку з перетворенням ДП «НАЕК «Енергоатом» в акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» Товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків ДП «НАЕК «Енергоатом». В листі відповідач просив скласти акти звіряння заборгованості в розрізі договорів по ВП ЗАЕС станом на 31.03.2023 та направити їх для оформлення на адресу місцезнаходження юридичної особи: ДП «НАЕК «Енергоатом»: 01032, вул. Назарівська, 3, м. Київ (з приміткою для ВП ЗАЕС).

Сторонами було складено та підписано Акт звіряння взаємних розрахунків за період грудень 2022 року - березень 2023 року між ТОВ «АНКОР-ІНЖИНІРИНГ УКРАЇНА» та ДП «НАЕК «Енергоатом» за Договором, згідно з яким станом на 31.03.2023 заборгованість на користь ТОВ «АНКОР ІНЖИНІРИНГ УКРАЇНА» складає 1 207 069,40 грн.

Листом від 09.03.2023 вих. № АИ-808/080/77 позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо оплати за виконані проектні роботи. Відповіді на вказаний лист позивач не отримав.

18.04.2023 позивач повторно звернувся до відповідача з листом вих. № АИ-808/080/78 щодо оплати вартості виконаних проектних робіт.

Відповідач листом від 21.04.2023 № 21-2330/42-вих «Щодо розрахунків з ТОВ «Анкор-Інжиніринг Україна» повідомив позивача, що платежі по ТОВ «Анкор-Інжиніринг Україна» своєчасно та в повному обсязі заявлені до резерву платежів ВП ЗАЕС в ПК «SAP ERP» відповідно до існуючого порядку здійснення платежів у ДП «НАЕК «Енергоатом». Проте, враховуючи довготривалу окупацію Запорізької АЕС, фінансування потреб ЗАЕС на погашення існуючої кредиторської заборгованості з боку ДП «НАЕК «Енергоатом» призупинено. У разі покращення ситуації, або прийняття окремих рішень керівництвом ДП «НАЕК «Енергоатом» щодо розрахунків з кредиторами ВП ЗАЕС, заборгованість перед ТОВ «Анкор-Інжиніринг Україна» буде погашена.

12.11.2025 позивач надіслав відповідачу лист вих. № АІ-808/123/25 щодо оплати вартості виконаних проектних робіт.

У відповідь, 20.11.2025 позивач отримав від Філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» лист № 21-9905/42-вих «Щодо оплати за виконані проектні роботи». У вказаному листі зазначено, що через втрату виробничих потужностей філії «ВП ЗАЕС», що складають 43% встановленої потужності всіх АЕС АТ «НАЕК «Енергоатом», у 2022-2023 році відбулося зменшення надходжень грошових коштів від продажу електричної енергії, що було недостатнім для забезпечення виконання всіх фінансових зобов`язань у встановлені терміни, в тому числі і перед ТОВ «Анкор-Інжиніринг Україна». Станом на дату направлення даного листа, виняткові обставини (зокрема: окупація Енергодарської територіальної громади, на якій розташована філія «ВП ЗАЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом», зупинення її роботи) тривають, що наразі унеможливлює провадження філією «ВП ЗАЕС» господарської діяльності та виконання розрахунків з контрагентами. Також у листі відповідач запевнив, що АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП ЗАЕС», незважаючи на всю складність ситуації, докладає максимум зусиль для вирішення питання погашення кредиторської заборгованості, яка виникла за укладеними договорами, та, у разі покращення ситуації, заборгованість перед ТОВ «Анкор Інжиніринг Україна» буде погашена.

Станом на дату подання даної позовної заяви відповідачем заборгованість не погашено.

Стягнення заборгованості за виконані за Договором роботи (надані послуги) в розмірі 1 207 069,40 грн стало предметом позову у даній справі.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно положень ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішень суду.

Нормами статті 509 цього ж Кодексу встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За правилами ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 854 ЦК України передбачено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно зі ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Обставини справи свідчать, що позивачем виконані, а відповідачем прийняті без зауважень передбачені Договором роботи, що підтверджується двостороннє підписаним Актом № 1 здачі-приймання виконаних робіт на суму 1 207 069,40 грн.

Згідно накладної № 1 від 29.12.2022 зазначену у накладній документацію (всього 60 книг) отримано представником ДП`НАЕК «Енергоатом», ВП «Запорізька АЕС» Блях О.Л.

Жодних зауважень щодо якості виконаних робіт від відповідача на момент підписання цих документів не надходило. Відповідних доказів відповідачем суду не надано.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Виходячи з умов п. 2.3 Договору оплата виконаних робіт здійснюється за фактично виконаний обсяг робіт на підставі Акта здачі-приймання виконаних робіт, підписаних обома Сторонами, шляхом перерахування грошових коштів па розрахунковий рахунок Підрядника протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати підписання Акта здачі-приймання виконаних робіт.

Факт виконання позивачем робіт за Договором підтверджується належним чином засвідченою копією Акта №1 здачі-приймання від 16.12.2022, яка долучена до матеріалів цієї справи.

Відповідач, в порушення умов договору та чинного законодавства, оплату вартості виконаних робіт у визначений у Договорі строк не здійснив.

На день розгляду спору відповідач доказів оплати за виконані роботи суду не надав.

А тому, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за виконані роботи за договором від 08.11.2021 № 23102-21/19-121-13-21-10914 у розмірі 1 207 069,40 грн.

Докази протилежного у матеріалах справи відсутні та суду не надано.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що відповідачем сам факт виконання робіт за Договором на суму 1 207 069,40 грн, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором у визначеному розмірі.

При цьому, надуманими та безпідставними судом визнаються твердження відповідача, зокрема, про те, що:

- оскільки він (відповідач) належить до державного сектору економіки, неможливість своєчасного виконання ним грошового зобов`язання за договором у справі викликана об`єктивними негативними чинниками, що не залежать від волі відповідача, доводять відсутність вини в діях цього учасника договірних відносин та виключають підставу відповідальності за порушення грошового зобов`язання;

- підписані (вчинені) представниками сторін в рамках договору 08.11.2021 № 23102-21/19-121-13-21-10914 додаткові угоди №2 від 11.04.2022 та №3 від 24.08.2022, Акт №1 від 16.12.2022, накладна №1 від 29.12.2022 є нікчемними.

При цьому, відповідачем залишено поза увагою ту обставину, що відповідачем у цій справі є юридична особа - акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (з місцезнаходженням по вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ 19355964), а не філія "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Частиною 2 статті 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 1-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Пунктом 45.2 статті 45 Податкового кодексу України встановлено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ВП "Запорізька атомна електрична станція" станом на момент виникнення спірних правовідносин знаходився за адресою: 71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, яка з 04.03.2022 є тимчасово окупованою територією.

Суд звертає увагу, що договір від 08.11.2021 № 23102-21/19-121-13-21-10914 укладений між юридичними особами, Товариством з обмеженою відповідальністю "АНКОР-ІНЖИНІРИНГ УКРАЇНА" та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

За приписами статті 80, частин 1, 2 статті 96 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем в суді. Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до статті 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Отже, саме юридична особа несе повну юридичну відповідальність по зобов`язанням, що виникають з діяльності її відокремленого підрозділу (філії), відтак відповідальність за належне виконання зобов`язань за 08.11.2021 № 23102-21/19-121-13-21-10914 (у тому числі щодо повної та своєчасної оплати виконаних підрядником робіт) покладається на юридичну особу відповідача - Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", яке є правонаступником Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Судом досліджено та встановлено, що жодним чином на вирішення даної справи не впливає питання відносно території виконання договору (переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в т.ч. автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами) та наявності або відсутності підстав для застосування положень статей 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", оскільки договір про надання послуг від 08.11.2021 № 23102-21/19-121-13-21-10914 виконувався на підставі лише документів, які були надані Замовником (відповідачем) позивачу у відповідності до Технічних вимог на виконання проектних робіт (невід`ємний додаток № 1 до договору).

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що у діях відповідача відсутня вина, оскільки виконанню грошового зобов`язання за договором в термін 60-ти днів перешкодило настання форс-мажорних обставин, з урахуванням їхнього підтвердження листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.

Суд наголошує, що форс-мажор (у даному випадку - військова агресія проти України) повинен бути в причинному зв`язку з негативними наслідками для підприємницької діяльності.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Сторона, яка посилається на вищезгадані обставини, повинна довести, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

Сторона, яка посилається на вищезгадані обставини, повинна довести, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Іншими словами, сама по собі війська агресія Російської Федерації проти України не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні.

Війна як обставина непереборної сили звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин юридична чи фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21.

Підсумовуючи викладене суд зауважує, що форс-мажор не звільняє від обов`язку виконати зобов`язання, він звільняє виключно від відповідальності за невиконання зобов`язання (неустойка у формі штрафу та пені, відшкодування збитків).

Листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, що розміщений в мережі Інтернет, та адресований "Всім кого це стосується", Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст.ст. 14, 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Судова практика Верхового Суду вказує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 по справі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Умовами розділу 10 "Форс-мажорні обставини" договору від 08.11.2021 № 23102-21/19-121-13-21-10914 сторони визначили порядок дій сторін при настанні форс-мажорних обставин. Сторона, що зазнала дії форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов`язань за договором, письмово повідомляє іншу сторону про їх наявність, протягом 5 днів з початку їх дії з наступним наданням, протягом 10 днів, відповідного підтверджуючого документу. Про закінчення дії форс-мажорних обставин Сторона, яка зазнала їх впливу, письмово в 5 денний строк повідомляє другу сторону. Якщо форс-мажорні обставини діють більше 3 місяців, сторони мають право розірвати договір, уклавши відповідну угоду.

У даному випадку відповідачем не надано доказів дотримання порядку, прописаного в Договорі, повідомлення позивача про виникнення форс-мажору та, як наслідок, неможливість своєчасної оплати товару з моменту початку збройної агресії Російської Федерації.

Воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти. Відповідач не підтвердив настання форс-мажорних обставин саме для спірного випадку невиконання господарського зобов`язання

Суд зазначає, що введений в України з 24.02.2022 воєнний стан, який на теперішній час не припинено, є загальновідомою обставиною дії форс-мажорних обставин в Україні до їх офіційного закінчення, що підтверджено Торгово-промисловою палатою України в листі від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1. Однак, лист ТПП є лише одним із документів, необхідних для доведення форс-мажору, та не є доказом наявності форс-мажору у кожному конкретному випадку невиконання договірних зобов`язань. Сторона, яка заявляє про те, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок форс-мажорних повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Крім того, ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п. 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

При цьому, слід зазначити, що як відповідач так і позивач під час воєнного стану в Україні знаходяться в однакових умовах, отже несприятливі обставини, пов`язані з військовою агресію Російської Федерації проти України настали не тільки для відповідача, але й для позивача.

Також суд звертає увагу, що відповідач з моменту укладення Договору та після початку військової агресії РФ (24.02.2022) протягом тривалого часу (близько чотирьох років) до моменту звернення позивача до суду (10.02.2026) з пропозицією розірвання Договору та укладення відповідної угоди до позивача не звертався. Як і жодних заперечень щодо виконання Підрядником робіт за спірним Договором не заявляв.

Більш того, наявне у матеріалах справи листування між сторонами свідчить, що відповідачем узгоджувались з позивачем питання щодо виконання Договору вже після окупації території Енергодарської міської територіальної громади Василівського району Запорізької області, в межах якої розташовані виробничі потужності відповідача.

Зокрема, підписанню сторонами Акта № 1 від 16.12.2022 передувало отримання від представника відповідача Рогової Ірини Вікторівни електронного листа від 02.12.2022, в якому наведено спосіб направлення позивачем оригіналів документів за Договором, зокрема, зазначено наступне:

«По оригіналам документів: 1. Ви направляєте поштою лист на адресу: Вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, Україна ТВО генерального директора ВП ЗАЕС Петру КОТІНУ (для ВП ЗАЕС, Казаєв, Рогова). 2. Якщо відправляєте Новою поштою, то вказуєте адресу: Вул. Гоголівська, 22/24, м. Київ, для Рогової І.В. (050)262-51-36. 3. Через представництво ВП ЗАЕС в Запоріжжі: Заступник начальника управління зовнішнього кризового центру - начальник відділу Гіберт Віктор Іванович, 5-76-27. 061-224-44-78, мобільний тел. НОМЕР_1 В любому випадку, документи направляються з супроводжувальним листом на адресу, вказану в п.1. Якщо бажаєте перевірити та прискорити процес, можна усі ці документи надіслати на ім.'я Головного інженера ВП ЗАЕС Чернічука Ю.О. електронні адреси zaes@mgw.npp.zp.ua; zaes@npp.zp.ua. Але я буду все одно все пересилати скани, як отримаю оригінали, для запобігання колізій, наприклад по датам оформлення, по довіреностям, тощо.»

Також листами від 21.04.2023 № 21-2330/42-вих «Щодо розрахунків з ТОВ «Анкор-Інжиніринг Україна», від 20.11.2025 року № 21-9905/42-вих «Щодо оплати за виконані проектні роботи» відповідач підтверджує, що платежі по ТОВ «Анкор-Інжиніринг Україна» своєчасно та в повному обсязі заявлені до резерву платежів ВП ЗАЕС в ПК «SAP ERP» відповідно до існуючого порядку здійснення платежів у ДП «НАЕК «Енергоатом». Також відповідач зазначає, що у разі покращення ситуації, або прийняття окремих рішень керівництвом ДП «НАЕК «Енергоатом» щодо розрахунків з кредиторами ВП ЗАЕС, заборгованість перед ТОВ «Анкор-Інжиніринг Україна» буде погашена.

Також суд приймає до уваги підписаний сторонами Акт звіряння взаємних розрахунків за період грудень 2022 року - березень 2023 року між ТОВ "АНКОР-ІНЖИНІРИНГ УКРАЇНА" та ДП «НАЕК «Енергоатом» за Договором, згідно з яким сторони підтвердили, що станом на 31.03.2023 заборгованість відповідача на користь позивача становить 1 207 069,40 грн.

Верховний Суд у постанові від 10.11.2020 у справі №910/14900/19 зазначив, що за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та відображають реальні господарські операції.

При цьому, відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин.

Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом. Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання осіб.

Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17.

Щодо твердження відповідача про те, що згідно з Актом №1 від 16.12.2022 були виконані наступні роботи: «Технічне переоснащення. ВП «Запорізька АЕС» м. Енергодар, Промислова, 133. Газовий корпус. Азотно-киснева станція №2. Виробництво лікарського засобу кисню медичного. Розробка проектної документації», що не відповідає темі робіт, які підлягали виконанню по Договору з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 08.12.2021 суд відзначає, що відсутність у Акті слова «Реконструкція» не змінює змісту виконаних позивачем робіт, оскільки роботи здійснювались за наданими відповідачем «Технічними вимогами».

Крім того, в листі відповідача від 12.12.2023 № 21-7446/21-вих «Щодо надання відгуку», останній повідомляє, що роботи з проектування «Технічне переоснащення. ВП "Запорізька АЕС" м. Енергодар, Промислова, 133. Газовий корпус. Азотно киснева станція №2. Виробництво лікарського засобу - кисню медичного. Розробка проектної документації» за Договором № 23102-21/19-121-13-21 10914 від 08.11.2021 виконані в повному обсязі та у встановлені договором строки. Також відповідач вказує у цьому листі про відсутність зауваження до виконаних позивачем робіт.

З урахуванням викладеного та за наведених підстав, також відхиляються доводи відповідача про підписання додаткових угод № 2 та №3 до Договору від ВП ЗАЕС- тимчасово виконуючим обов`язки головного інженера - першого заступника генерального директора ВП ЗАЕС, Чернічуком Ю.О., стовно якого Ленінським районним судом міста Запоріжжя винесено Вирок від 12.04.2024 по справі №334/6582/23, як такі, що не мають вирішального значення при вирішення даної справи.

Суд зауважує, що АТ «НАЕК «Енергоатом» має велику кількість Філій - відокремлених підрозділів (Рівненська, Південноукраїнська, Хмельницька АЕС тощо), на яких можуть бути використаний результат виконаних позивачем робіт за Договором (Проектна документація).

Отже, наведені вище в тексті цього рішення твердження відповідача (його представника) не спростовують факту невиконання відповідачем у цій справі умов Договору та не звільняють АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі філії "ВП "ЗАЕС" АТ "НАЕК "Енергоатом" від обов`язку сплати заборгованості за виконані роботи.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 207 069,40 грн основного боргу за договором 08.11.2021 № 23102-21/19-121-13-21-10914 заявлені до стягнення обґрунтовано і підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, позов задовольняється повністю.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу буде вирішено за результатом розгляду відповідної заяви позивача у передбаченому ГПК України порядку та строк.

Керуючись ст.ст. 11-15, 73-80, 86, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АНКОР-ІНЖИНІРИНГ УКРАЇНА", м. Одеса до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Енергодар Запорізької області задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код ВП 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АНКОР-ІНЖИНІРИНГ УКРАЇНА", (65082, м. Одеса, вул. Гоголя, буд. 23, кв. 35, ідентифікаційний код юридичної особи 40428982) 1 207 069 (один мільйон двісті сім тисяч шістдесят дев`ять) грн 40 коп. основного боргу та 14 484 (чотирнадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн 83 коп. витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

У зв`язку із знаходженням судді Зінченко Н.Г. у відпустці з 08.06.2026 по 12.06.2026 та з урахуванням вихідних днів, повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України "15" червня 2026 року.

Суддя Н.Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.