Рішення № 137414940, 16.06.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.06.2026р. Справа № 905/250/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (код ЄДРПОУ 42086719; адреса: 49001, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, 4-Д)

до відповідача: Релігійної організації "Релігійна громада свідків Єгови міста Краматорська (центр) Донецької області" (код ЄДРПОУ 26011107; адреса: 84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, 39)

про стягнення 41814,18 грн., -

Суддя Величко Н.В., -

без виклику (повідомлення) сторін, -

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» звернулось до Господарського суду Донецької області через підсистему «Електронний суд» з позовною заявою про стягнення з Релігійної організації "Релігійна громада свідків Єгови міста Краматорська (центр) Донецької області" заборгованості за спожиті послуги з постачання електричної енергії у розмірі 41689,79 грн та нарахованих 3% річних за період з 10.01.2026 по 28.02.2026 у розмірі 124,39 грн, крім того 2662,40 грн. відшкодування витрат по сплаті судового збору (вх № 1685/26 від 20.04.2026).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №1566 в частині повної та своєчасної оплати електричної енергії за грудень 2025 січень 2026 року.

На підтвердження заявлених вимог позивачем було надано наступні документи: розрахунок ціни позову, постанова НКРЕКП від 14 червня 2018 №429, виписки по рахунку, Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, комерційна пропозиція «Комунально-технічна», акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунки за грудень 2025, січень 2026 з доказами направлення на електронну пошту, виписки по особовому рахунку, лист АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» від 23.02.2026 №64/2524-вих, інформація щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів за грудень 2025-січень 2026, довіреність від 01.01.2025, лист про підтвердження електронної скриньки, реквізити споживача, лист «Про коригування призначення платежу» від 23.06.2025, статутні документи, правовстановлюючі документи на представника позивача.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх.№01-41/3350/26 від 06.05.2026), за змістом якого зазначає, що він не є стороною за заявленими до стягнення вимогами, оскільки з 15.12.2021 не є власником приміщення, куди здійснювалося електропостачання, про що повідомляв позивача. Також зазначає, що не здійснював споживання електроенергії у спірний період та не мав доступу до приміщення.

До відзиву додано наступні документи: правовстановлюючі (статутні) документи відповідача, листи ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" від 19.07.2023 № 4/5982, від 26.06.2023 № 24/5573, від 12.03.2026 № 28/1448, акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) зв грудень 2025 року та за січень 2026 року, рахунки за спожиту електроенергію за грудень 2025 року та за січень 2026 року, претензію (вимогу про сплату) від 26.03.2023 № 24/5574 з розрахунком на суму 16219,87 грн, відповідь на претензію від 13.07.2023 з доказами надсилання адресату, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 300087216, дата витягу 17.02.2022), лист від 15.04.2026 № 1/2218 про розірвання договору про постачання електричної енергії, квитанції про доставку документів до електронного кабінету користувача ЄСІТС.

У відповіді на відзив (вх.№01-41/3429/26) позивач відхиляє заперечення позивача, зазначивши, що відповідач не ініціював розірвання укладеного між сторонами договору № 1566 від 01.01.2019 у встановленому п. 4.27 розділу ІV Правил роздрібного ринку електричної енергії, затв. постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 порядку, у відповіді на претензію від 13.07.2023 відповідач також не зазначав про намір припинити дію договору та не заявляв про його розірвання, а лише у листі від 27.02.2026 відповідач просив припинити електропостачання за вказаною адресою; після переходу прав власності на будівлю місце реєстрації відповідача не змінилось та залишилось за цією ж адресою, тому, на думку позивача, твердження відповідача про відсутність доступу до приміщення та не здійснення споживання у спірний період, відповідачем не підтверджені жодними доказами.

В запереченнях на відповідь на відзив (вх.№ 01-41/3590/26) відповідач посилається на те, що оскільки позивачу було відомо про зміну власника приміщення, оскільки відповідач повідомив його листом у 2023 році, саме позивач всупереч п. 4.27 ПРРЕЕ та п.2.5 договору № 1566 не вчинив жодних дій щодо перереєстрації договору на нового власника приміщення, не ініціював розірвання договору з відповідачем та не вжив заходів щодо відключення об`єкта від електромереж. Крім того, зазначає, що будівля з 2022 року використовується третіми особами за відсутності договірних відносин з власником. Відповідач стверджує, що не отримував актів та рахунків, доступність рахунків на веб-сайті позивача не є належним способом направлення рахунків.

ХІД СПРАВИ:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2026 позовним матеріалам присвоєно єдиний унікальний номер справи 905/250/26 та передано на розгляд судді Величко Н.В.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.04.2026 відкрито провадження у справі № 905/250/26, справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам строк для вчинення дій процесуального характеру.

Про хід справи сторони повідомлені у встановленому порядку, зокрема позивачу процесуальні документи суду доставлені в його електронний кабінет в системі «Електронний суд» (довідки про доставку електронного листа містяться в матеріалах справи); відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету у системі «Електронний суд», ухвала суду направлена на адресу місцезнаходження рекомендованим листом, який повернувся до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній». Суд також здійснив направлення ухвали на електронні пошти відповідача та намагався передати телефонограму, що підтверджується наявними в справі матеріалами.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Матеріали справи свідчать, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій та надано достатньо часу для надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було дотримано всіх необхідних вимог щодо повідомлення учасників справи про здійснення її розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ, ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ:

Як встановлено, Релігійна організація "Релігійна громада свідків Єгови міста Краматорська (центр) Донецької області" (далі - відповідач), є юридичною особою, резидентом України, організаційно-правова форма юридичної особи - релігійна організація, дата державної реєстрації 08.06.2001 (номер запису в реєстрі 12701200000003106 від 18.11.2009), ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 26011107; місцезнаходженням є 84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, 39; з 09.12.2021 перебуває в стані припинення за рішенням засновників, з Реєстру не виключений (відповідь № 2636372 від 22.04.2026 сформована засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд").

ТОВ «ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» (далі - позивач) є юридичною особою, резидентом України, дата державної реєстрації 24.04.2018 (номер запису в реєстрі 12741020000015183 від 24.04.2018), ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 42086719; місцезнаходженням є 49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, 4-Д; основним видом діяльності є код КВЕД 35.14 торгівля електроенергією; в стані припинення не перебуває (відповідь № 2636385 від 22.04.2026 сформована засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд").

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 14.06.2018 № 429, ТОВ «ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам.

У зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017р., з 01.01.2019 ТОВ «ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» є постачальником універсальних послуг на території Донецької області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 №1268.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Частиною 1 статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.

Згідно із ч. 4 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії», договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Згідно п.3.1.9. ПРРЕЕ споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Абзацом п`ятим пункту 13 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Відповідно до п.7 постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

На офіційному сайті Позивача https://www.dn.yasno.com.ua/ розміщено публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та комерційні пропозиції до нього, роздруківка якого також міститься в матеріалах справи.

Як зазначає позивач, а відповідач не спростовує, Релігійна організація «Релігійна громада свідків Єгови міста Краматорська (Центр) Донецької області 01.01.2019 приєднався до умов публічного договору шляхом фактичного споживання електроенергії та здійснення оплати в розмірі 4536,00 грн. (копія банківської виписки по рахунку за 21.12.2018 міститься в матеріалах справи) на умовах комерційної пропозиції «Комунально-технічна» (далі Комерційна пропозиція).

Для проведення розрахунків позивачем було відкрито відповідачу особовий рахунок № 1566.

Місцезнаходженням об`єкту (зал царства) є Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого (раніше вул. 19 Партз"їзду), 39-12;

ЕІС код точки обліку: 62Z8653362076043;

Дозволена/приєднана потужність складає Р-35,0 кВт.

Згідно з умовами договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1 договору).

У відповідності до п. 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору.

Згідно п. 5.5 договору ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України "Про ринок електричної енергії" і ПРРЕЕ.

Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни (п. 5.7 договору).

Відповідно до пункту 5.8 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно п. 4.1 ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

У відповідності до п.п. 1, 2, п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів) та сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно п. 5.10 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Відповідно до п. 5.1 комерційної пропозиції до договору розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися Споживачем у строк вказаний в рахунку, але в будь-якому випадку не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку.

Рахунок за фактичне споживання формується споживачем самостійно в сервісі «Особистий кабінет». В інших випадках рахунок формується та надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та не може бути отриманий споживачем у відповідному енергоофісі постачальника.

У разі неотримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжними документами самостійно оформленим споживачем (п.5.3 комерційної пропозиції).

Як зазначає позивач, на виконання договору ним було поставлено відповідачу електричну енергію у грудні 2025 року в обсязі 5824кВт*год. та у січні 2026 року в обсязі 3888 кВт*год., що підтверджується інформацією щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку, які надані оператором системи розподілу (виконує функції адміністратора комерційного обліку), АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» (далі ОСР), у відповідності до вимог п. 4.3, 4.12, пп. 31 п. 5.1.2 ПРРЕЕ, та глави 9.14 Розділу IХ, глави п. 12.4 Розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311.

Пунктом 4.12 ПРРЕЕ визначено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від АКО, (функції якого виконує ОСР) в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

На підставі отриманих даних про спожиті відповідачем обсяги електричної енергії, позивач сформував відповідні рахунки та Акти приймання-передавання товарної продукції (електроенергії), зокрема:

Рахунки: № 1566 від 04.01.2026 за грудень 2025 року на суму 25159,68 грн., № 1566 від 05.02.2026 за січень 2026 року на суму 16796,16 грн. ;

Акти: від 31.12.2025 за грудень 2025 року, від 31.01.2026 за січень 2026 року.

Також за даними позивача, на особовому рахунку споживача утворилась переплата з платежів, здійснених в попередніх періодах, яка складає 266,05 грн., а отже за спірний розрахунковий період заборгованість складає 41689,79 грн.

Акти приймання-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунки за спірний період направлені на електронну пошту та доступні в «Особистому кабінеті», однак сплачені не були.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача борг за спожиту електроенергію з урахуванням нарахованих 3 % річних від простроченої суми.

Вирішуючи дану справу, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За змістом цієї норми зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із продажем електричної енергії, здійснюється Цивільним кодексом України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018, Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за № 311 і безпосередньо договором.

У відповідності до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідач зазначає, що не є стороною за спірними правовідносинами, оскільки з 16.12.2021 власником приміщення за адресою м. Краматорськ, вул. Я. Мудрого (вул. 19 партз`їзду), буд. 39/12 є інший суб`єкт Релігійна організація «Релігійна громада свідків Єгови Лівобережного району м. Маріуполя Донецької області». Також зазначає, що повідомляв позивача про зміну власника, на підтвердження надає лист (відповідь на претензію» від 13.07.2023, який був направлений позивачу. Зі змісту листа вбачається, що відповідач зазначив про зміну власника, повідомив, що приміщення з грудня 2022 року зайняте третіми особами, у зв`язку з чим у відповідача відсутній доступ до приміщення, що виключає споживання електричної енергії.

Суд зазначає, що згідно пункту 4.27. Правил роздрібного ринку електричної енергії, у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Дія договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії достроково припиняється у разі отримання оператором системи від нового або від попереднього власника (користувача) об`єкта споживача документального підтвердження факту зміни власника (користувача) цього об`єкта.

Дія договору про постачання електричної енергії достроково припиняється у разі отримання електропостачальником від оператора системи або нового чи попереднього власника (користувача) об`єкта споживача документального підтвердження факту укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між оператором системи і новим власником (користувачем) цього об`єкта.

У такому разі дія відповідних договорів припиняється в частині постачання та розподілу електричної енергії на об`єкт, а в частині виконання фінансових зобов`язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) їх дія продовжується до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами.

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (за наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний здійснювати оплату спожитої на таких об`єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.

Відповідно до п.8.4 договору, якщо за ініціативою споживача необхідно припинити постачання електричної енергії на об`єкті споживача для проведення ремонтних робіт, реконструкції чи технічного переоснащення тощо, споживач має звернутися до оператора системи та поінформувати постачальника.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів відповідного звернення відповідача до позивача або оператора системи про намір припинити дію договору раніше ніж 27.02.2026. Саме лише повідомлення про зміну власника не свідчить про те, що відповідач не здійснював споживання електричної енергії за договором.

Відповідно до листа №64/2524-вих від 23.02.2026 АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» повідомило позивача, що «на теперішній час між АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» та РО «РГ Свідків Єгови м. Краматорська» (ЄДРПОУ 26011107), укладений та діє договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №1566 від 01.01.2019. Місцезнаходження об`єкту (зал царства): Донецька обл., Краматорський р-н, м. Краматорськ, вул. Я. Мудрого, 39-12.

Отже, відповідно до положень п. 4.27 Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), у разі припинення використання електроенергії або передачі об`єкта іншій особі споживач зобов`язаний повідомити про це електропостачальника та ініціювати припинення договору або зміну споживача. Таких дій відповідач не вчинив. Відтак, останній зобов`язаний здійснювати оплату спожитої на таких об`єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідного договору.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності доступу та неможливості використання приміщення, на що посилається відповідач у відзиві.

В матеріалах справи також наявний лист «Про коригування призначення платежу» який адресований позивачу, за договором 1566 від Релігійної організації «Релігійна громада свідків Єгови міста Краматорська (центр) Донецької області. Зі змісту листа слідує, що 20.06.2025 було здійснено оплату за п/д №768741262 на суму 13300,00 грн., платник ОСОБА_1 з призначенням платежу «Сплата за електроенергію». Відправник просить цю оплату вважати оплатою за спожиту електроенергію по договору 1566 Релігійна організація «Релігійна громада свідків Єгови міста Краматорська (центр) Донецької області.

В подальшому, платіж від 30.11.2025 від ОСОБА_1 у розмірі 10600,00 грн, з урахуванням зазначеного у листі, був врахований позивачем в рахунок погашення заборгованості відповідача за попередні періоди, а залишок у розмірі 266,05 грн враховано при розрахунку заборгованості за спірний період.

За умовами комерційної пропозиції відповідач має здійснювати розрахунок (оплату) за фактично спожиту електричну енергію у строк вказаний у рахунку, але в будь-якому випадку не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку.

За умовами п.5.3 комерційної пропозиції у разі не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем. Суд також відзначає, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №1566 покладає обов`язок зі здійснення оплати саме на споживача, тобто відповідача.

Згідно з п.1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 202 ГК України та статті 598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем фактично було спожито електричну енергію, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг вважається укладеним між сторонами на умовах договору № 1566 від 01.01.2019.

Відповідач мав виконати зобов?язання зі сплати отриманої та використаної ним електричної енергії у грудні 2025-січні 2026 року в строк, який зазначений в рахунку, а саме:

за рахунком № 1566 від 04.01.2026 до 09.01.2026 (прострочення з 10.01.2026);

за рахунком № 1566 від 05.02.2026 до 12.02.2026 (прострочення з 13.02.2026).

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні і сторонами не подавалось документального підтвердження розірвання в спірний період, визнання недійсним повністю чи частково договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 1566 від 01.01.2019, у зв`язку з чим суд виходить з принципу правомірності цього правочину, який є обов`язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.

Факт розірвання договору з 27.02.2026 не звільняє відповідача від відповідальності за грошовими зобов`язаннями, які виникли за період грудень 2025-січень 2026 року.

Таким чином, відповідач не спростував факту споживання ним у грудні 2025-січні 2026 року електричної енергії в обсязі 5824 кВт*год. та 3888 кВт*год відповідно за цим договором.

Щодо обсягів розподіленої електричної енергії за визначений позивачем період суд зазначає, що до матеріалів справи додана копія листа АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», згідно якого фактичний (звітній) обсяг споживання по точках комерційного обліку споживача РО «РГ Свідків Єгови м. Краматорська (ЄДРПОУ 26011107) електричної енергії за грудень 2025 становить 5824 кВт*год та за січень 2026 - 3888 кВт*год. Зазначену інформацію підписано кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом керівника Департаменту з клієнтських операцій Шашацькою К.Г.

Відповідачем не надано доказів оскарження вказаних у рахунках постачальника обсягів спожитої електроенергії чи доказів звернення щодо отримання роз`яснень стосовно виставлених рахунків та обсягів споживання електроенергії, зазначених у рахунках у зв`язку з наявністю сумнівів щодо правильності показників обсягів споживання електроенергії.

Суд зазначає, що процедура оскарження даних ОСР та ППКО щодо обсягів споживання електричної енергії передбачена кодексом комерційного обліку електричної енергії, однак відповідачем не було надано до суду доказів оскарження зазначених відомостей.

Враховуючи, що матеріали даної справи не містять обґрунтованих заперечень та належних і допустимих доказів, які б спростовували факт споживання електроенергії за спірні періоди в обсягах, які визначені позивачем, строк оплати за вказаними рахунками на теперішній час є таким, що настав.

Таким чином, станом на дату подання позову заборгованість відповідача зі сплати основного боргу становить 41689,79 грн.

Суд зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, щодо наявності заборгованості в сумі 41689,79 грн., як і не надано належних доказів на підтвердження відсутності прострочення сплати боргу у вказаному розмірі перед позивачем. Таким чином, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманої та використаної електричної енергії у грудні 2025-січні 2026 року підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом зазначеної норми закону нарахування трьох процентів річних та збитків від інфляції входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що останнім було нараховано 3% річних від суми боргу за кожним актом, а саме з 10.01.2026 по 28.02.2026 за грудень 2025 року, що складає 102,30 грн., та за період з 13.02.2026 по 28.02.2026 за січень 2026 року, що складає 22,09 грн..

Перевіривши такий розрахунок, суд дійшов висновку, що він є арифметично та методологічно вірним, а вимоги такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Як визначає ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у справі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з покладенням судових витрат за розгляд цієї справи на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 13, 73-86, 91, 123, 129, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Релігійної організації «Релігійна громада свідків Єгови міста Краматорська (Центр) Донецької області (код ЄДРПОУ 26011107, адреса: 84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, 39) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (код ЄДРПОУ 42086719, адреса: 49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, 4Д) заборгованість в розмірі 41814,18 грн., з яких: 41689,79 грн. борг за спожиту у грудні 2025 січні 2026 року електричну енергію, 124,39 грн. 3% річних, крім того судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення підписано 16.06.2026.

Суддя Н.В. Величко