Ухвала суду № 137414746, 15.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

15.06.2026м. ДніпроСправа № 904/3503/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В., розглянувши без участі (виклику) представників сторін заяву керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра (49000, місто Дніпро, вулиця Архітектора Олега Петрова, будинок 23) (вх. суду №29117/26 від 12.06.2026) про забезпечення позову у справі

за позовом керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Архітектора Олега Петрова, будинок 23) в інтересах держави в особі позивача: Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок, 75; ідентифікаційний код 26510514)

до відповідача Приватного підприємства "Профіт-13" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Рогальова (нове найменування - узвіз Крутогірний), будинок 9, офіс 1; ідентифікаційний код 36368341)

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 338 205,25 грн

ВСТАНОВИВ:

12.06.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області за допомогою системи "Електронний суд" надійшла позовна заява керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі позивача - Дніпровської міської ради до Приватного підприємства "Профіт-13" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 338 205,25 грн, відповідно до якої прокурор просить суд:

- стягнути з приватного підприємства "Профіт-13" (ідентифікаційний код 36368341) на користь Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код 26510514) безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, вул. Будівельників, 34, з кадастровим номером 1210100000:07:202:0053, площею 1,2359 га, за період з 11.10.2022 по 23.10.2025 у розмірі 338 205,25 грн (триста тридцять вісім тисяч двісті п`ять гривень двадцять п`ять копійок);

- стягнути з приватного підприємства "Профіт-13" (ідентифікаційний код 36368341) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA 228201720343160001000000291 у ДКСУ в м. Києві, ідентифікаційний код 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) понесені судові витрати за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову;

- про дату та час розгляду справи повідомити Дніпропетровську обласну прокуратуру, Центральну окружну прокуратуру міста Дніпра та учасників справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2026 справу №904/3503/26 передано на розгляд судді Івановій Т.В.

Ухвалою суду від 15.06.2026 позовну заяву залишено без руху, встановлено керівнику Центральної окружної прокуратури міста Дніпра строк для усунення недоліків - 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: надати до суду - документ, що підтверджує наявність, зазначеного у позовній заяві рахунку Дніпровської міської ради в банку, небанківському надавачі платіжних послуг; - документ, що підтверджує наявність, зазначеного у позовній заяві рахунку Дніпропетровської обласної прокуратури в банку, небанківському надавачі платіжних послуг; - у придатному для читання стані паперову копію розрахунку суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави (пункт 17 переліку додатків до позовної заяви); - докази направлення заяви про усунення недоліків з доданими до неї документами на адресу Дніпровської міської ради.

Крім того, 12.06.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра про забезпечення позову (вх. суду №29117/26 від 12.06.2026), відповідно до якої прокурор просить суд: з метою забезпечення позову Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Приватного підприємства "Профіт-13" про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати за використання земельної ділянки для розміщення нерухомого майна за адресою: м. Дніпро, вул. Будівельників, буд. 34, постановити ухвалу, якою заборонити Приватному підприємству "Профіт-13" (ідентифікаційний код 36368341) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо об`єкту нерухомого майна, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Будівельників, буд. 34 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 349152412101) в межах ціни позову.

Господарський суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви, дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно із частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частинами 1 та 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 звернула увагу, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі № 904/3783/21, від 26.09.2022 у справі № 911/3208/21.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у пункті 23 постанови від 03.03.2023 у справі №905/448/22 звертав увагу, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права Відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Водночас, накладення арешту на майно не має стосуватися саме майна, яке належить до предмета спору.

У пункті 24 постанови від 03.03.2023 у справі №905/448/22 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Суд зазначає, що обрання належного й такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №914/2072/20.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

При цьому суд звертає увагу, що забезпечуючи позов, судом має бути враховано баланс можливого (допустимого) заходу забезпечення позову та необхідного заходу забезпечення позову.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).

Верховний Суд неодноразово наголошував (у тому числі в постановах від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі №910/9627/20) на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що "умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними для захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу".

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18).

Прокурор у даній справі має намір захистити права держави в особі позивача - Дніпровської міської ради, порушені (на його думку) внаслідок ухиляння відповідача від виконання зобов`язання зі сплати коштів за користування земельною ділянкою, на якій розташоване належне йому на праві власності нерухоме майно, внаслідок чого відповідач безпідставно зберіг кошти у розмірі 338 205,25 грн.

Бездіяльність відповідача, яка виражається в ухиленні від сплати вказаних грошових сум, свідчить про потенційну можливість ухилення останнім від виконання і судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

Відчуження нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, яку відповідач використовує без достатньої правової підстави може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у випадку задоволення позовних вимог.

Слід зазначити, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Доводи прокурора про необхідність заборони відповідачу та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі шляхом укладення договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо об`єкту нерухомого майна, що належить на праві власності відповідачу є обґрунтованими, оскільки невжиття таких заходів створює реальний ризик утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду про стягнення грошових коштів.

При цьому доказ наміру відчуження не є обов`язковим достатньо існування ризику, що виконання майбутнього судового рішення може бути ускладнено.

У даному випадку прокурор не зобов`язаний доводити безпосередній факт наміру чи підготовчих дій до відчуження майна, оскільки метою забезпечення позову є запобігання таким діям до їх вчинення.

Застосування заборони вчинення реєстраційних дій щодо майна, що належить відповідачу на праві власності є превентивним (тимчасовим) заходом, спрямованим на збереження активів відповідача до вирішення спору по суті.

Інакше кажучи, доказ наміру відчужити майно не є обов`язковою умовою для забезпечення позову достатньо існування ризику утруднення виконання рішення через можливість відчуження майна у будь-який момент.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з метою забезпечення реального захисту прав та інтересів позивача у майбутньому, з урахуванням принципу співмірності із заявленими прокурором вимогами, заява прокурора про забезпечення позову підлягає задоволенню, а позовні вимоги підлягають забезпеченню шляхом:

- заборони Приватному підприємству "Профіт-13" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Рогальова (нове найменування - узвіз Крутогірний), будинок 9, офіс 1; ідентифікаційний код 36368341) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо об`єкту нерухомого майна, що розташований за адресою: місто Дніпро, вулиця Будівельників, будинок 34 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 349152412101) в межах ціни позову.

Вжиття наведених заходів забезпечення позову у вказаний спосіб спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у цій справі та на ефективний захист порушених прав та інтересів заявника у випадку задоволення поданого позову.

Окремо суд звертає увагу учасників справи на те, що в частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість вирішення судом питання щодо зустрічного забезпечення.

Частинами 1 та 4 статті 141 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

До суду пропозицій від відповідача щодо зустрічного забезпечення позову не надходило.

Наразі суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки у суду відсутня інформація з приводу можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, та їх розміру. Разом з тим, відповідач не позбавлений права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду протягом строків, встановлених статті 141 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того суд роз`яснює, що відповідно до статті 145 Господарського процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

З огляду на викладене, керуючись статтями 42, 136, 137, 138, 139, 140, 141, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради про забезпечення позову - задовольнити.

Заборонити Приватному підприємству "Профіт-13" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Рогальова (нове найменування - узвіз Крутогірний), будинок 9, офіс 1; ідентифікаційний код 36368341) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо об`єкту нерухомого майна, що розташований за адресою: місто Дніпро, вулиця Будівельників, будинок 34 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 349152412101) в межах ціни позову.

Не застосовувати зустрічне забезпечення до Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради.

Стягувачем за даною ухвалою є: Центральна окружна прокуратура міста Дніпра (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Архітектора Олега Петрова, будинок 23) в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок, 75; ідентифікаційний код 26510514)

Боржником за даною ухвалою є: Приватне підприємство "Профіт-13" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Рогальова (нове найменування - узвіз Крутогірний), будинок 9, офіс 1; ідентифікаційний код 36368341)

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з моменту її прийняття -15.06.2026, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в строк до 16.09.2026.

Ухвала з урахуванням пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" має статус виконавчого документа. В силу статті 129-1 Конституції України та статті 144 Господарського процесуального кодексу України ця ухвала є обов`язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Т.В. Іванова