Ухвала суду № 137414715, 11.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність

11.06.2026м. ДніпроСправа № 904/2338/26

за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про визнання неплатоспроможним

Суддя Бєлік В.Г.

Секретар судового засідання Голігорова Т.І.

Представники:

заявник: ОСОБА_1 ;

від заявника: Хохленко А.О., адвокат (поза межами суду);

арбітражний керуючий: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

28.04.2026 гр. ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою (подано через систему "Електронний суд"), в якій просить прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність в порядку, передбаченому положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2026 матеріали заяви передано на розгляд судді Бєлік В.Г.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2026 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, призначено підготовче судове засідання на 26.05.2026 о 15:00 год., особисту явку Заявника у підготовче засідання визнано обов`язковою.

12.05.2026 від заявниці ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" надійшла заява про участь в засіданні, призначеному на 26.05.2026 о 15:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2026 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про участь у підготовчому засіданні, призначеному на 26.05.2026 15:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - відмовлено.

19.05.2026 через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 - адвоката Хохленко Антона Олександровича надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2026 клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Хохленко Антона Олександровича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено, підготовче судове засідання, яке призначене на 26.05.2026 о 15:00 год. вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представника ОСОБА_1 - адвоката Хохленко Антона Олександровича.

У підготовче засідання, призначене на 26.05.2026, заявник не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином.

У підготовче засідання, призначене на 26.05.2026, з`явився представник заявника - адвокат Хохленко Антон Олександрович.

У підготовчому засіданні суд наголосив, що ухвалою господарського суду від 07.05.2026 особисту явку заявника у підготовче засідання було визнано обов`язково.

У судовому засіданні представник заявника - адвокат Хохленко Антон Олександрович заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з неможливістю прибуття заявниці в судове засідання із-за хвороби дітей.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026 відкладено розгляд заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у підготовчому засіданні суду на 11.06.2026 о 14:30 год., яке вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представника ОСОБА_1 - адвоката Хохленко Антона Олександровича.

У підготовче засідання, призначене на 01.04.2026, з`явився заявник ОСОБА_2 , представник заявника - адвокат Савченко Л.В.. Заявник та його представник у засіданні підтримали подану заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Так, згідно приписів ст. 119 КУзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

Розглянувши в судовому засіданні 01.04.2026 наявні матеріали справи, заслухавши присутніх заявника та його представника, господарський суд встановив наступне.

Частиною 1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Із введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий правовий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, у тому числі фізичної особи-підприємця, та є відмінним (наділеним особливостями) за метою і механізмом реалізації від інституту банкрутства юридичних осіб.

З пояснювальної записки до проекту Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави.

Також у преамбулі Кодексу України з процедур банкрутства закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Отже, застосовуючи ці норми, необхідно враховувати, що, на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб Кодексу України з процедур банкрутства не встановлена.

З огляду на виключне право лише боржника - фізичної особи на ініціювання справи про свою неплатоспроможність (стаття 116 Кодексу України з процедур банкрутства), цим Кодексом запроваджено "добровільне банкрутство" боржника - фізичної особи, що є правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації боргів, їх часткового чи повного прощення (списання), за результатом чого отримати звільнення від боргів і відновити свою платоспроможність.

Така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеним у пунктах 44-51 постанови від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.

Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.

Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.

Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

Провадження у справах про банкрутство характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.

З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження.

Відповідно до приписів статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства серед іншого, неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом; грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Згідно з частиною другою статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.

Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи передбачено Книгою четвертою "Відновлення платоспроможності фізичної особи" Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ст.113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Згідно з ч.1 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.

Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи визначені ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства, за якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у такій справі у разі, якщо:

2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців;

3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.

Частиною 3 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що до складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Тобто, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов`язковим існування сукупності всіх трьох підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).

Порядок та наслідки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи визначені статтями 119, 120 Кодексу України з процедур банкрутства.

Частиною 1 ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства регламентовано, що у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви.

Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози.

Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов`язань найближчим часом має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08 листопада 2022 року у cправі № 909/937/21).

Системний аналіз ст.113, частин 1, 2 ст.116, ч.1 ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов`язанням строк або в майбутньому).

Згідно з частинами 3, 4 ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства за наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) боржник виконав зобов`язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; 3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю; 4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що склад і розмір грошових зобов`язань, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Отже, обов`язком суду при вирішенні питання про наявність грошового зобов`язання та визначенні неплатоспроможності є встановлення прострочених грошових зобов`язань боржника перед кредиторами станом на час подання відповідної заяви до суду. Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні.

Згідно з ч. 2 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за результатами проведення підготовчого засідання, дослідивши матеріали відповідної заяви фізичної особи, суд повинен, серед іншого, визначитися з питання наявності грошових вимог до боржника та розміру таких вимог за станом на час подання заяви до суду, несплати боржником на користь кредиторів належних ним коштів.

Поряд із цим, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи суд зобов`язаний дослідити не тільки надану заявником інформацію про кредитні договори, за якими у заявника, як стверджується за його заявою, наявні грошові зобов`язання (зокрема, прострочені) за кредитами (позиками) тощо, але й дослідити та встановити безпосередні докази укладання таких договорів, наявності та розміру заборгованості за такими договорами.

Необхідність аналізу таких договорів пов`язана з визначеною Кодексом України з процедур банкрутства метою проведення підготовчого засідання.

Окрім цього суд вважає за необхідне зазначити, що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.

На відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження. Застосування судам принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності).

Схожий за змістом висновок, викладено у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20.

Поряд із цим, заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.

На момент подачі даної заяви загальна сума заборгованості Боржника згідно з відповідями кредиторів, даними УБКІ та особистими підрахунками боржника приблизно складає приблизно 386 661,31 грн.

Оцінивши наданий боржником кредитний звіт суд зазначає, що його недостатньо для підтвердження вказаних обставин, оскільки такий звіт хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов`язанням; не містить відомостей про дату припинення виконання боржником зобов`язань перед кредиторами.

Подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, однак без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов`язання у розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов`язанням), підстав виникнення зобов`язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі. Подібний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 16.11.2022 року у cправі № 917/1604/21, від 13.05.2024 року у справі №922/5486/23.

Кредитна історія ОСОБА_1 , почалася в лютому 2020 року,

В лютому 2025 року боржниця звернулася до мікрофінансових організацій перший раз. Один кредит, потім інший, і розуміла, що не може впоратися і беру ще один, щоб перекрити інший, навантаження зростає ще більше. Відсотки ростуть, штрафи, пеня.

Зовсім перестала платити всі кредити з листопада 2025 року.

Станом на день подання цієї заяви у боржниці транспортні засоби відповідно до Довідки №31/29/14/602?зі/10?2026?600?2026 від 12.03.2026, виданої РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях відсутні.

В Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №452783899 від 19.11.2025 не виявлено записи щодо права власності на майно.

Заявниця повідомила, що з 15.04.2026 працевлаштована у ФОП Пономаренко М.О. на посаді продавець продовольчих товарів, відповідно до Довідки №1 від 15.04.2026, виданої ФОП Пономаренко М.О. та буде отримувати заробітну плату у сумі 8 647 грн. щомісячно. (без вирахування податків та зборів).

Також отримує матеріальну допомогу від колишнього чоловіка на дитину щомісячно у розмірі 3 200 грн. відповідно до Розписки від 20.04.2026.

Заявниця не має в банківських установах депозитних рахунків т.я. не має потреби та/або можливості вкладати грошові кошти за їх постійною нестачею.

Також, не є партнером в жодній юридичній особі, і не має корпоративних прав ані в Україні ані за її межами.

У боржниці виявлено наступні рахунки в банках, які відкриті на ОСОБА_1 та залишки на рахунках:

1. АТ КБ ПРИВАТБАНК НОМЕР_2 0.00 грн.

АТ КБ ПРИВАТБАНК НОМЕР_3 -8 950,13 грн.

АТ КБ ПРИВАТБАНК НОМЕР_4 0.00 грн.

АТ КБ ПРИВАТБАНК НОМЕР_5 0.75 грн.

АТ КБ ПРИВАТБАНК НОМЕР_6 0.00 грн.

2. АТ ІДЕЯ БАНК НОМЕР_7 0.00 грн.

3. АТ ПУМБ НОМЕР_8 606.72 грн.

АТ ПУМБ НОМЕР_9 280.68 грн.

АТ ПУМБ НОМЕР_10 280.68 грн.

Інших відкритих рахунків/електронних гаманців (у тому числі депозитних рахунків), відкритих в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, не має.

Заявниця повідомила, що станом на день подання заяви до суду загальна заборгованість по всім наявним кредитам складає 386 661,31 грн., поточна прострочена заборгованість складає 319 883,56 грн. Для того, аби хоча б за рік повернутись до щомісячного погашення боргів без простроченої заборгованості я маю в місяць виділяти 26 656,96 грн. на погашення, що неможливо з огляду на її доходи, оскільки її середньомісячний дохід за останнє півріччя складає 6 658,19 грн.

Оцінивши наданий боржником кредитний звіт суд зазначає, що його недостатньо для підтвердження вказаних обставин, оскільки такий звіт хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов`язанням; не містить відомостей про дату припинення виконання боржником зобов`язань перед кредиторами. Подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, однак без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов`язання у розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов`язанням), підстав виникнення зобов`язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі. Подібний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 16.11.2022 року у cправі № 917/1604/21, від 13.05.2024 року у справі №922/5486/23.

При цьому, як вбачається з цього звіту, строки оплати за кожним із зазначених кредитів станом на час звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про порушення справи про визнання неплатоспроможним не настав, а саме:

1) ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС"

1.договір №: 52be0b88-af10-4f3e-a104-3f3f16da4d79;

дата укладення договору: 13.06.2025 року;

сума кредиту: 2 600 грн.;

строк кредиту: 13.06.2030 року;

інформація отримана з УБКІ станом на 18.03.2026 року;

поточна заборгованість: 0 грн.;

прострочена заборгованість: 0 грн.

2.договір №: c7cfcc55-45ed-46ee-b506-8e30321fae5f;

дата укладення договору: 04.06.2025 року;

сума кредиту: 7 500 грн.;

строк кредиту: 04.06.2030 року;

інформація отримана з УБКІ станом на 18.03.2026 року;

поточна заборгованість: 0 грн.

прострочена заборгованість: 0 грн.

2) ТОВ КРЕДИТПРОМІНВЕСТ

договір №: KPI4201748;

дата укладення договору: 15.05.2025 року;

сума кредиту: 13 559 грн.;

строк кредиту: 21.10.2026 року;

інформація отримана з УБКІ станом на 18.03.2026 року;

поточна заборгованість: 0 грн.

прострочена заборгованість: 0 грн.

3) АТ "ПУМБ"

договір №: 2001680811001;

дата укладення договору: 10.09.2020 року;

сума кредиту: 14 983,66 грн.;

строк кредиту: 09.09.2046 року;

інформація отримана з УБКІ станом на 18.03.2026 року;

поточна заборгованість: 18 265,70 грн.

прострочена заборгованість: 4 680,98 грн.

4) АТ "ІДЕЯ БАНК"

договір №: 22766808;

дата укладення договору: 17.02.2022 року;

сума кредиту: 13 000 грн.;

строк кредиту: 17.02.2027 року;

інформація отримана з УБКІ станом на 18.03.2026 року;

поточна заборгованість: 16 074,89 грн.

прострочена заборгованість: 3 046,16 грн.

5) АТ "КБ "ПРИВАТБАНК"

договір №: 26257980900987;

дата укладення договору: 06.11.2017 року;

сума кредиту: 0 грн.;

строк кредиту: 06.11.2026 року;

інформація отримана з УБКІ станом на 18.03.2026 року;

поточна заборгованість: 9 173,96 грн.

прострочена заборгованість: 39,45 грн.

6) ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ"

договір №: 52be0b88-af10-4f3e-a104-3f3f16da4d79;

дата укладення договору: 13.06.2025 року;

сума кредиту: 2 600 грн.;

строк кредиту: 13.06.2030 року;

інформація отримана з УБКІ станом на 18.03.2026 року;

поточна заборгованість: 0 грн.

прострочена заборгованість: 0 грн.

7) ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА"

договір №: c7cfcc55-45ed-46ee-b506-8e30321fae5f;

дата укладення договору: 04.06.2025 року;

сума кредиту: 7 500 грн.;

строк кредиту: 04.06.2030 року;

інформація отримана з УБКІ станом на 18.03.2026 року;

поточна заборгованість: 0 грн.

прострочена заборгованість: 0 грн.

8) ТОВ "ФК "Є ГРОШІ"

договір №: EGROSHI4201748;

дата укладення договору: 15.05.2025 року;

сума кредиту: 13 559 грн.;

строк кредиту: 21.10.2026 року;

інформація отримана з УБКІ станом на 18.03.2026 року;

поточна заборгованість: 0 грн.

прострочена заборгованість: 0 грн.

Суд зазначає, що для відновлення платоспроможності Кодекс України з процедур банкрутства покладає на боржника обов`язки, зокрема на етапі ініціювання справи про його неплатоспроможність: надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства), тому, у разі необхідності, і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог.

Реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно та зобов`язання, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи, тому надання повної і достовірної інформації у декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20).

Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання його неплатоспроможним обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.

Подання декларації про майновий стан боржником надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміку розміру активів за відповідний період.

Боржник має усвідомлювати, що ризики зазначення неповної інформації у декларації покладаються саме на боржника. Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 916/2372/20.

Так, в проекті плані реструктуризації боржник вказує, на витрати в місяць орієнтовано від 8 640,40 грн.

Проте доказів, які б підтверджували, що боржник дійсно щомісяця витрачає вищевказані кошти, а саме чеків, квитанцій, виписок з банківських рахунків заявником не надано, що викликає у суду сумніви у правдивості та реальності відображення боржником відповідних витрат.

Разом з тим, як встановив суд, боржником в поданих до суду деклараціях про майновий стан станом на 01.03.2026 у розділі XIV "Відомості про фінансові зобов`язання боржника та членів його сім`ї та інші витрати, у тому числі за межами України" в розділі 70-73 "витрати на утримання майна - ", "витрати на побутові потреби - ", "інші грошові витрати - " вказана інформація не зазначена.

Отже зазначена боржником інформація щодо його побутових потреб (витрат) є суперечливою та не підтверджена жодними доказами.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що відповідно п. 4 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів). При цьому вимоги до такого проекту плану реструктуризації визначені статтею 126 КУзПБ.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 126 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов`язкових періодичних зобов`язань (виплата аліментів тощо).

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

Виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов`язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.

Системне тлумачення приписів книги четвертої КУзПБ "Відновлення платоспроможності фізичної особи" свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах Кодексу принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Боржник має реалізувати право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою.

Такими чином, погашення вимог кредиторів (виконання взятих на себе грошових зобов`язань) у межах об`єктивних можливостей є проявом добросовісного використання боржником своїх прав у судових процедурах неплатоспроможності та істинного бажання виконати взяті на себе грошові зобов`язання.

Як встановлено судом, боржником долучено проєкт плану реструктуризації боргів у якому боржниця зазначає, що її дохід складає в середньому на місяць 9 858,19грн. та пропонує до погашення щомісячно виділяти на сплату за всіма боргами 1 217,79 грн.

На погашення вимог кредиторів планує виділяти суму лише у розмірі 1 217,79 грн. в місяць на наступні 5 років із загальної кредиторської заборгованості в сумі 386 661,31грн., що дорівнює 73 067,40грн. та складає 19% від загальної суми боргу.

Сума яка підлягає прощенню становить 313 593,91грн, що значно перевищує суми отриманих кредитних коштів (тіла кредиту) без врахування процентів за користування кредитними коштами.

Отже, боржницею не доведено належними доказами, що погашення вимог кредиторів (виконання взятих на себе грошових зобов`язань) у межах об`єктивних можливостей є проявом добросовісного використання боржником своїх прав у судових процедурах неплатоспроможності та істинного бажання виконати взяті на себе грошові зобов`язання.

За вказаних вище обставин господарський суд дійшов висновку про відсутність визначених пунктом 4 частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства інших обставин, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Враховуючи вищевикладене, зазначені заявницею обґрунтування підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не знайшло свого документального підтвердження, тобто не доведено належними доказами.

Згідно з частиною 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною 1 статті 119 КУзПБ, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви.

Частиною 3 статті 119 КУзПБ передбачено, що за наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав у розумінні ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у зв`язку з чим вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

З урахуванням частини 7 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.

Керуючись статтями 8, 9, 115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, а також статтями 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

У відкриті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 11.06.2026.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повну ухвалу складено та підписано - 16.06.2026.

Суддя В.Г. Бєлік