Рішення № 137412420, 16.06.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/258/26

Номер провадження 2/289/767/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді - Кириленка О.О.,

з участю секретаря судового засідання - Науменко І.В.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Радомишльської міської ради Житомирської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить позбавити відповідача батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передати неповнолітню дитину Органу опіки та піклування для подальшого влаштування, а також стягнути з відповідачки на користь Органу опіки та піклування Радомишльської міської ради аліменти на утримання вказаної неповнолітньої доньки у розмірі 1/4 частки від її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня подачі позову до суду. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачка зловживає спиртними напоями та не забезпечує належних умов життя дитини.

Ухвалою судді від 02.03.2026 справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак звернувся до суду з заявою, в якій просив справу розглянути без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачка до суду також не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки до суду не повідомила, тому суд, враховуючи неявку відповідачки без поважних причин та не подання нею відзиву, розглянув справу заочно, без її участі, оскільки в справі достатньо матеріалів про права і взаємовідносини сторін.

Розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачка є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с. 10). Батько дитини - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 17).

Згідно довідок-характеристик №24 та №29 від 14.01.2026, виданої Ставецьким старостинським округом Радомишльської міської ради, відповідачка та її донька за зареєстрованим місцем проживання не проживають, оскільки будинок не придатний для проживання внаслідок пожежі. Відповідачка ніде не працює, зловживає алкоголем, не здійснює належний догляд за донькою, не виконує на належному рівні своїх батьківських обов`язків. ОСОБА_2 фактично проживає в с. Нова Рудня Житомирського району в сім`ї ОСОБА_4 (а.с. 18, 19).

Характеристикою на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наданої Високопічським ліцеєм підтверджується те, що мати ухиляється від своїх батьківських обов`язків, з час навчання дитини у ліцеї мати не виходила на зв`язок з класним керівником, адміністрацією ліцею, не цікавилась станом фізичного та психологічного розвитку дитини (а.с. 26).

Згідно листа Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Радомишльської міської ради №31/07 від 21.01.2026 відповідачка у зареєстрованому будинку не проживає, оскільки він не придатний для проживання. На даний час сім`я постійного місця проживання не має, харчується у сусідки та періодично залишається у неї на ночівлю. Відповідачка не працевлаштована, стабільного доходу не має, що унеможливлює забезпечення базових потреб дитини. Крім того, зі слів старости та за результатами спостережень встановлено факт систематичного вживання алкогольних напоїв, що негативно впливає на її поведінку та свідчить про неспроможність належним чином виконувати батьківські обов`язки. Відповідачка протягом усього часу проживання дитини поза сім`єю не вжила жодних реальних заходів , спрямованих на її повернення та відновлення належних умов проживання (а.с. 33).

З наданого до суду письмового висновку, затвердженого рішенням виконавчого комітету Радомишльської міської ради від 03.02.2026 №1747 вбачається, що позбавлення батьківських прав відповідачки стосовно її неповнолітньої доньки ОСОБА_2 є доцільним, оскільки остання ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не бере участі у її утримання та вихованні, не цікавиться станом здоров`я, фізичним, духовним та моральним розвитком дитини, зловживає алкоголем та веде аморальний спосіб життя (а.с. 43-46).

Згідно з вимогами ч. ч. 4, 5, 6 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з принципом 6 Декларації прав дитини від 20.11.1959, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків.

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на проживання у сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Статтею 12 вищезгаданого Закону визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї, сприяє розвитку мережі дитячих закладів. Відповідно до статті 14 указаного Закону, діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.

Частиною 4 ст. 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2018 року у справі №553/2563/15-ц (провадження №61-12305св18) зроблено висновок по застосуванню пункту 2 частини першої статті 164 СК України і вказано, що «ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що відповідачка ухилялася від виконання своїх обов`язків по вихованню неповнолітньої доньки.

Разом з тим, у відповідності до вимог ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

У відповідності до ч. 5 ст. 167 СК якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

Згідно ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь позивача аліменти на утримання дитини у заявленому ним розмірі.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідачки на користь держави 2662,40 грн судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 150, 155, 164-167, 180-184 СК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 167, 206, 247, 258, 259, 263-265, 280-289, 354, 355, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Органу опіки та піклування Радомишльської міської ради Житомирської області (адреса: Соборний Майдан, 12, м. Радомишль, Житомирська обл., код ЄДРПОУ 25923935) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 батьківських прав щодо її неповнолітньої доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Передати неповнолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Органу опіки та піклування Радомишльської міської ради Житомирської області для подальшого влаштування.

Зобов`язати Радомишльський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести відповідні зміни до актового запису №1 про народження ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Органу опіки та піклування Радомишльської міської ради Житомирської області аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дня пред`явлення позову до суду 10.02.2026 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення в разі його пропуску з поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Олег КИРИЛЕНКО