Рішення № 137412341, 15.06.2026, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/384/26

Провадження № 2/282/341/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року селище Любар

Суддя Любарського районного суду Житомирської області Вальчук В.В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в селищі Любар у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», інтереси якого представляє Паладич А.О. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ "СВЕА ФІНАНС" звернулося до Любарського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості та судових витрат. Просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором №4/85817421 від 22.10.2021 року в розмірі 75000,00 грн. та понесені судові витрати у розмірі 2662,40 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що зазначена у позові заборгованість утворилась у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, що виникли внаслідок укладення ним зазначеного договору з ТОВ «Партнер Фінанс» право вимоги за яким на підставі договорів факторингу відійшло позивачу.

Ухвалою Любарського районного суду Житомирської області від 16 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та визначено відповідачу строк для подання відзиву. Клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено.

Відповідач не скориставсь своїм процесуальним правом та не направив до суду відзив на позовну заяву; про розгляд справи повідомлявсь належним чином, однак поштове відправлення, що направлялось останньому, не повернулось на адресу суду та при відстеженні відправлення на веб-сайті АТ «Укрпошта» вказує «Вручено Одержувачу 14.05.2026», однак у визначений судом строк він заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін не надав, також не надав зустрічного позову в межах визначеного судом строку.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило, а тому суд здійснює розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження.

Відповідно до ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду, розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У зв`язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, встановив наступне.

22.10.2021 року між ТОВ «Партнер Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір позики №4/85817421, який підписано відповідачем особисто. До договору також наявні копії паспорту та картка фізичної особи платника податків відповідача.

Відповідно до умов договору позики позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі встановленому цим договором, а позичальник зобов`язується повернути суму позики позикодавцю та сплатити плату за договором у порядку та строки, передбачені цим договором (пункт 1.1).

Сума позики становить 10000 грн., які позикодавець надає шляхом передачі готівкових коштів позичальнику. Оскільки Договір є відплатним, ним передбачено нарахування наступних платежів на користь Кредитодавця: комісія за видачу Кредиту (у фіксованому розмірі 2800,00 грн) і проценти за Договором у розмірі 2,00% від Суми Кредиту (залишку Суми Кредиту) на день.

Підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він отримав від позикодавця суму позики у повному обсязі у дату підписання цього договору. Позичальник зобов`язаний повернути суму позики в повному обсязі та сплатити плату за договором у строк по 21.10.2022 р.

Тобто первісний кредитор свої зобов`язання за вказаним Договором кредиту виконав.

Відповідач свої зобов`язання за Договором позики належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунку за договором позики №4/85817421 від 22.10.2021 становить 75000,00 грн., що складається з: заборгованості за основним боргом 10000,00 грн., заборгованості за процентами 65000,00 грн.

Відповідач здійснював платежі, відображені у розрахунку заборгованості, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №4/85817421 від 22.10.2021 року, шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за договором, (в загальному було сплачено 8000,00 грн.).

28.12.2023 р. між ТОВ «Партнер Фінанс» та ТОВ «Свеа Фінанс» (на той час ТОВ «Росвен Інвест Україна») укладено договір Факторингу №01.02-91\23, відповідно до якого клієнт відступає фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимоги фінансування в сумі, що дорівнює ціні договору факторингу у порядку та у строки, встановлені цим договором. За даним Договором факторингу було відступлено, в тому числі, право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 за договором м №4/85817421 від 22.10.2021 року.

Під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що статтею 204 ЦК України регламентована презумпція правомірності правочину. Відповідно до наведеної норми права, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

На час розгляду справи договір позики та договір факторингу недійсними, розірваними чи припиненими не визнані.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Таким чином суд дійшов висновку, що при укладенні договору позики сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які передбачені кредитним договором.

Позивач на підставі договору факторингу набув права вимоги до ОСОБА_1 відносно боргових зобов`язань, що виникли внаслідок укладення ним 22.10.2021 року договору позики №4/85817421 з ТОВ «Партнер Фінанс».

За змістом статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "… боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. … неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".

За загальними принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства (статті 12,13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.

Оскільки позивачем надано достатні та належні докази на підтвердження істотного порушення відповідачем умов кредитного договору та існування заборгованості за вказаним кредитним договором в розмірі 75000,00 грн., а також враховуючи позицію відповідача, яка не оспорила ні суму позову, ні правильність проведених позивачем розрахунків, суд задовольняє заявлений позов у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір в сумі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 12, 19, 80, 81, 89, 133, 141, 259, 264, 265, 268, 279, 280, 282, 288, 354 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», інтереси якого представляє Паладич А.О. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, б. 8) заборгованість за кредитним договором №4/85817421 від 22.10.2021 року в розмірі 75000(сімдесят п`ять тисяч) гривень 00 копійок та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В. В. Вальчук