Рішення № 137410960, 05.06.2026, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 396/79/26

Номер провадження по справі 2/387/482/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :

головуючого судді Майстер І. П.

за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

І. Описова частина

Стислий виклад позиції позивача та відповідача

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 16 лютого 2026 роек надійшла позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 68293 гривень 7 копійок за договором про споживчий кредит №975998 від 02.09.2023.

Свій позов ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" обґрунтовує тим, що 02.09.2023між ТОВ "Селфі Кредит" та було укладено кредитний договір №975998 у електронній формі. Відповідно до умов зазначеного кредитного договору відповідач отримав 10 000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, строком на 364 днів. 21.06.2024 між первісним кредитором та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" було укладено договір відступлення прав вимог №21062024 від 21.06.2024 відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №975998 від 02.09.2023, укладеним з відповідачем. Однак відповідач не виконує взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків, тому є заборгованість перед позивачем на загальну суму 68293,7 грн, яку в добровільному порядку сплатити не бажає, що спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.

Представник позивача через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника, проти винесення заочного рішення не заперечує, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився. При цьому суд зважає, що про дату, час і місце судового засідання останній повідомлявся у встановленому законом порядку, а саме шляхом направлення ухвали суду за місцем реєстрації, якою відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Проте, поштове відправлення повернуто суду без вручення з відміткою працівника поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою». За наведеного, ухвала про відкриття провадження у відповідності до ч.8ст.128,ч.1ст.131 ЦПК України, вважається врученою. Крім того судом опубліковано оголошення про виклик відповідача на офіційному веб-сайті «Судова влада України».

Процесуальні дії суду

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 20.02.2026 відкрито провадження по справі. Розгляд справи постановлено провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін .

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 05.06.2026 суд постановив провести заочний розгляд справи та винести заочне рішення.

Інші заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, процесуальні дії не вчинялись.

Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що відповідач у встановлений судом строк відзиву до суду на позов не подав, про причини неподання суду відзиву не повідомив, зустрічного позову не пред`являв, з огляду на положення ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІ. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.09.2021 ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" зареєстроване як юридична особа 26.06.2007, види економічної діяльності: 64.92 - інші види кредитування .

Судом встановлено, що 02.09.2023між ТОВ "Селфі Кредит" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №975998 .

За цим договором, ТОВ "Селфі Кредит" зобов`язується на умовах визначених цим Договором, надати споживачу позику у гривні, а споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п. 1.3.Договору сума кредиту становить 10000,00 грн., позика надається строком на 364 днів. Тип процентної ставки фіксована. Знижена процентна ставка становить 0,88% . Стандартна процентна ставка 2,2% в день від суми позики та застосовується у межах строку надання позики, зазначеного в п. 1.4. цього Договору, якщо споживач не виконав умови Договору для застосування зниженої процентної ставки; та у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування позикою відповідно до п. 4.1.-4.6 цього Договору.

Відповідно до реквізитів Договору № 975998 від 02.09.2023, укладеного між сторонами, відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Ідентифікацію особи підтверджено довідкою про ідентифікацію.

Відповідно до зазначених вище умов договору, ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 10000,00 грн., шляхом перерахування 02.09.2023 на номер карти НОМЕР_1 , що не заперечується відповідачем.

21.06.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 21062024, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» набуло право грошової вимоги, включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №975998 від 02.09.2023.

На підтвердження переходу прав вимоги позивач надає Договір відступлення прав вимоги № 21062024, акт приймання передачі реєстру боржників, витяг з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 975998 від 02.09.2023загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 68293,7 грн., з них: прострочена заборгованість за тілом кредиту 9000,00 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків 58294,7 грн.

Згідно з листом АТ КБ "Приват Банк" від 11.03.2026 на ім`я ОСОБА_1 в банку не емітовано карту № НОМЕР_2 .

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.

Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Судом встановлено, що 02 вересня 2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про споживчий кредит №975998.

З наданих позивачем документів убачається, що відповідач пройшов процедуру ідентифікації та підписав кредитний договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію».

Таким чином, суд дійшов висновку, що кредитний договір №975998 від 02.09.2023 був укладений сторонами належним чином та є таким, що відповідає вимогам статей 626, 627, 638, 639, 1055 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».

Разом із тим, відповідно до статті 1054 ЦК України обов`язок позичальника повернути кредит виникає лише після фактичного надання кредитодавцем грошових коштів.

Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України саме позивач зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

На підтвердження факту надання кредитних коштів позивачем надано лист ТОВ «Пейпек», згідно з яким 02.09.2023 на платіжну картку № НОМЕР_3 було перераховано 10 000 гривень

Однак суд не може визнати зазначений документ належним та достатнім доказом фактичного перерахування кредитних коштів відповідачу з таких підстав.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні містити визначені законом обов`язкові реквізити. Аналогічні вимоги щодо оформлення первинних документів містяться у Положенні про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженому постановою Правління Національного банку України №75 від 04.07.2018.

Наданий позивачем лист ТОВ «Пейпек» не містить відомостей, які б підтверджували виконання платіжної операції банківською установою, не містить підпису відповідальної особи або кваліфікованого електронного підпису, не є банківською випискою, платіжним дорученням чи іншим первинним документом, який підтверджує фактичне зарахування коштів на рахунок відповідача. Тому сам по собі він не може бути достатнім доказом отримання відповідачем кредитних коштів.

При цьому згідно з листом АТ КБ «ПриватБанк» від 11.03.2026 платіжна картка № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 банком не емітувалася.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт зарахування кредитних коштів саме відповідачу, зокрема банківських виписок, платіжних доручень з відмітками про виконання, інформації банківської установи про належність карткового рахунку відповідачу або документів про зарахування коштів на такий рахунок, позивачем суду не надано.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої належним підтвердженням виконання кредитодавцем свого обов`язку щодо надання кредитних коштів є первинні бухгалтерські документи, оформлені відповідно до вимог закону, а не лише внутрішні довідки чи розрахунки кредитора.

Суд враховує, що позивачем надано розрахунок заборгованості, сформований первісним кредитором, який містить відомості про нарахування процентів, облік заборгованості та рух коштів за договором. Разом із тим зазначений розрахунок є внутрішнім обліковим документом кредитора та сам по собі не підтверджує фактичного зарахування кредитних коштів відповідачу.

Вирішальне значення для встановлення факту виникнення кредитного зобов`язання має підтвердження перерахування грошових коштів саме позичальнику.

На підтвердження такої обставини позивачем надано лист платіжного сервісу, однак належних доказів належності платіжної картки відповідачу або документів банківської установи про зарахування коштів на рахунок відповідача матеріали справи не містять.

Натомість відповідно до відповіді АТ КБ «ПриватБанк» платіжна картка, на яку, за твердженням позивача, були перераховані кредитні кошти, на ім`я відповідача не емітувалася.

За таких обставин надані позивачем докази не дають можливості достеменно встановити факт отримання відповідачем кредитних коштів, а отже і виникнення у нього обов`язку щодо їх повернення.

Витяг з реєстру боржників, який є додатком до договору відступлення права вимоги, лише підтверджує передачу новому кредитору інформації про наявність певної вимоги до боржника та розмір такої вимоги за даними первісного кредитора, однак не є доказом фактичного виникнення зобов`язання, отримання відповідачем кредитних коштів чи правильності здійсненого розрахунку заборгованості.

Сам по собі розрахунок заборгованості, витяг з реєстру боржників та договір відступлення права вимоги підтверджують лише обсяг вимоги, яка була передана новому кредитору, однак не підтверджують фактичного надання кредитних коштів відповідачу первісним кредитором. Зазначені документи є похідними від первинного зобов`язання та не можуть замінити належні докази видачі кредиту позичальнику.

Отже, хоча факт укладення між сторонами кредитного договору підтверджений належними доказами, позивач не довів належними та допустимими доказами факт надання відповідачу кредитних коштів та виникнення у нього грошового зобов`язання у заявленому розмірі.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» є недоведеними, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, понесені позивачем судові витрати, у тому числі витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу, залишаються за позивачем і відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 263265, 280284 ЦПК України, статтями 509, 512, 514, 516, 517, 519, 1054, 1055 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кіровоградського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (вулиця Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, місто Львів, Львівська область, код ЄДРПОУ 35234236);

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області Майстер І.П.