Вирок № 137410902, 15.06.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12087/25

Провадження № 1-кп/344/568/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретарів с/з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

з участю: прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

захисників ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

потерпілої ОСОБА_14 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду кримінальне провадження щодо:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , з середньою спеціальною освітою, неодруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, непрацюючого, інваліда ІІІ групи, раніше судимого, востаннє:

- 14.09.2023 року Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області за ч.1 ст.263 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17000 гривень,

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_2 , з вищою освітою, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 п.п.11, 12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_10 вчинив закінчений замах на вчинення умисного вбивства на замовлення, за попередньою змовою групою осіб; придбання та зберігання вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

ОСОБА_11 вчинив закінчений замах на вчинення умисного вбивства на замовлення, за попередньою змовою групою осіб; придбання та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Кримінальні правопорушення скоєно за наступних обставин.

Так, у січні 2025 року ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 звернувся до свого товариша ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 із проханням знайти особу, яка за грошову винагороду у сумі 2000 доларів США спричинить тяжкі тілесні ушкодження його дружині ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительці АДРЕСА_3 .

Неприязні відносини ОСОБА_10 та ОСОБА_14 склалися у зв`язку із підозрами ОСОБА_10 про те, що його дружина зраджує йому та витратила усі грошові кошти зароблені ним під час проходження служби у Збройних силах України та виконанні бойових завдань на сході України.

ОСОБА_11 , за дорученням ОСОБА_10 , здійснював пошуки особи, із числа раніше судимих, яка зможе умисно спричинити тяжкі тілесні ушкодження його дружині ОСОБА_14 за грошову винагороду у сумі 2000 доларів США.

В подальшому, 19.01.2025 року ОСОБА_11 зустрівся із знайомим ОСОБА_15 на Привокзальній площі в м. Івано-Франківську, та знаючи, що останній раніше судимий за вчинення насильницьких злочинів, запропонував йому спричинити тілесні ушкодження іншій людині за грошову винагороду в сумі 2000 доларів США.

ОСОБА_15 погодився на таку пропозицію, так як перебував у скрутному фінансовому становищі.

23 січня 2025 року в обідню пору доби, ОСОБА_15 зустрівся із ОСОБА_11 та ОСОБА_10 по вул. Тролейбусній в м. Івано-Франківську. Під час спілкування ОСОБА_10 вказав ОСОБА_15 , що потрібно виколоти очі та вбити його дружину ОСОБА_14 .

Також, ОСОБА_10 показував фото дружини у соцмережі «Фейсбук» та вказував на те, що вона наркозалежна та цю обставину можна використати для позбавлення життя людини.

За умовами узгодженого плану під час розмови між ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_15 , останній, як виконавець повинен здійснити ОСОБА_14 ін`єкцію наркотичних засобів, спрямованої на заподіяння смерті особи.

Крім того, було обумовлено, що 28.01.2025 року о 10 год 00 хв ОСОБА_14 буде приймати участь у судовому розгляді справи про адміністративне правопорушення в Івано-Франківському міському суді за її заявою про вчинення домашнього насильства ОСОБА_10 , який також буде учасником процесу.

Після того, як ОСОБА_14 вийде із приміщення суду ОСОБА_11 вкаже ОСОБА_15 на особу, якій необхідно буде спричинити ін`єкцію наркотичних засобів, спрямованої на позбавлення життя.

27 січня 2025 року, відбулася чергова зустріч між ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_16 в м. Івано-Франківську на Привокзальній площі.

Під час вказаної зустрічі, ОСОБА_10 передав ОСОБА_11 , а той у свою чергу передав ОСОБА_15 грошові кошти, спрямовані для придбання засобів конспірації, одягу, мобільного телефону, знаряддя та інших засобів для вчинення кримінального правопорушення в сумі 3420 грн.

Також в ході розмови було уточнено час та місце, де має перебувати потерпіла, а також узгоджено, про те що ОСОБА_11 чітко вкаже на неї, після того як її побачить. Також повторно було обумовлено дії ОСОБА_15 , а саме введення ОСОБА_14 смертельної дози наркотичного засобу.

28 січня 2025 року, близько 09 год 00 хв ОСОБА_11 , забрав з обумовленого місця ОСОБА_15 та перемістився на вул. Грюнвальдська, у м. Івано-Франківську, де спільно із останнім розпочав очікувати появи ОСОБА_14 .

ОСОБА_10 у свою чергу, знаходився у приміщенні Івано-Франківського міського суду, де відбувалося засідання та де він був учасником процесу спільно із ОСОБА_14 .

В подальшому за інформуванням ОСОБА_10 , ОСОБА_11 підтвердив ОСОБА_15 про те, що потерпіла вийшла з приміщення суду та вказав на ОСОБА_14 , надавши кінцеві настанови у деталях вчинення злочину.

ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , вчинили усі дії спрямовані на вчинення замовлення умисного вбивства ОСОБА_14 групою осіб, та були переконані у подальшій реалізації свого злочинного умислу.

Окрім того, встановлено, що ОСОБА_10 , діючи умисно, при невстановлених обставинах придбав два саморобні вибухових пристрої, які всупереч вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.07.1998 року та Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, зберігав у приміщенні квартири за адресою АДРЕСА_1 , що перебуває у його власності, не маючи на це передбаченого законом дозволу на носіння та зберігання вибухових речовин.

Так, відповідно до п.3 Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576 (надалі Положення), громадяни мають право у встановленому порядку використовувати, зберігати, перевозити предмети, матеріали і речовини, на які поширюється дозвільна система.

Пунктом 1 Положення передбачено, що дозвільна система - це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, метою якого є охорона інтересів держави та безпеки громадян.

Згідно із п.2 Положення до предметів, матеріалів і речовин, на які поширюється дозвільна система, належать, серед іншого, вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна), бойові припаси до неї, вибухові матеріали і речовини.

У відповідності до п.9 Положення, видача дозволів на придбання, зберігання, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин здійснюється: на вогнепальну зброю (нарізну воєнних зразків, несучасну стрілецьку, спортивну, навчальну, охолощену, мисливську нарізну і гладкоствольну), бойові припаси до неї, здійснюється у порядку, визначеному МВС, а на вибухові матеріали і речовини, їх перевезення - у порядку, визначеному Держнаглядохоронпраці разом з МВС.

Відповідно до пункту 2.1 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 662 від 21.08.1998 (надалі Інструкція), здійснюючи дозвільну систему, органи (підрозділи) поліції відповідно до законодавства України приймають рішення про надання міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва та ремонту вогнепальної зброї невійськового призначення і боєприпасів до неї, холодної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду; торгівлі вогнепальною зброєю невійськового призначення та боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду; виробництва спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та їх продажу (далі - суб`єкти господарювання), дозволів на придбання, зберігання, перевезення (через митний кордон України, територією України, транзит через територію України) й використання вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, основних частин зброї, холодної зброї, охолощеної зброї, пневматичної зброї; пристроїв та патронів до них; вибухових матеріалів і речовин; на відкриття та функціонування сховищ, складів і баз, де вони зберігаються, стрілецьких тирів і стрільбищ, мисливсько-спортивних стендів, а також підприємств і майстерень з виготовлення і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічних майстерень, пунктів вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазинів, у яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї, пристроїв та патронів до них (далі - об`єкти дозвільної системи); громадянам - дозволів на придбання, зберігання та носіння вогнепальної мисливської зброї, холодної, охолощеної, пневматичної зброї, пристроїв.

Отже, громадянам заборонено придбання, зберігання та носіння вибухових пристроїв, матеріалів та речовин.

28 січня 2025 року у період часу з 13 год 27 хв по 18 год 22 хв в ході проведення обшуку квартири за адресою АДРЕСА_1 , що перебуває у власності ОСОБА_10 , було виявлено та вилучено дерев`яний брусок розмірами близько 94х54х49 мм у верхній частині якого наявний не наскрізний отвір, діаметром близько 35 мм, який заповнено пластичною речовиною кремового кольору з вкрапленнями сірого кольору, яка за зовнішніми ознаками схожа на пластичну вибухову речовину, а також металевий предмет циліндричної форми, чорного кольору у верхній торцевій частині якого наявний отвір із різьбовою втулкою, в якій поміщено п`ять трубчастих предметів, ззовні схожих на артилерійський порох.

Вилучені предмети є саморобними вибуховими пристроями при цьому вибуховий пристрій у металевій основі було виготовлено саморобним способом із використанням промислових компонентів, а саме корпусу гранатометного пострілу ВОГ-17М, що відноситься до заряду вибухових речовин та артилерійського пороху. Окрім того, пристрій із металевою основою був оснащений вибуховою речовиною метальної дії двохосновним нітроцелюлозним бездимним порохом, а пристрій із дерев`яною основою був оснащений вибуховою речовиною бризантної дії підвищеної потужності на основі гексогену.

Окрім того, встановлено, що ОСОБА_11 , діючи умисно, при невстановлених обставинах придбав вибухову речовину, яку всупереч вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.07.1998 року та Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, зберігав у гаражному приміщенні за адресою АДРЕСА_4 , що перебуває у нього в користуванні, не маючи на це передбаченого законом дозволу на носіння та зберігання вибухових речовин.

28 січня 2025 року у період часу з 16 год 25 хв по 19 год 51 хв в ході проведення обшуку домоволодіння за адресою АДРЕСА_4 у приміщенні гаражу, що перебуває у користуванні ОСОБА_11 , було виявлено та вилучено тканинний мішечок світлого кольору у якому знаходились предмети трубчастої форми світло-коричневого кольору, які за зовнішніми ознаками схожі на метальну вибухову речовину, а також полімерний пакет білого кольору в якому знаходились гранули циліндричної форми, світло-коричневого відтінку, які за зовнішніми ознаками схожі на артилерійський порох.

Вилучені предмети є вибуховою речовиною метальної дії - нітроцелюлозним (бездимним) двохосновним порохом з дифеніламіном (стабілізатор нітроцелюлозих порохів) і є придатним до вибухового перетворення.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_10 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав, з обвинувальним актом не погодився та пояснив, що у 2018 році познайомився з потерпілою ОСОБА_14 , згодом вони одружились. Під час проходження ним військової служби у Збройних Силах України та виконання бойових завдань на сході України між ними були позитивні стосунки: потерпіла підтримувала з ним зв`язок, він надавав їй матеріальну допомогу та забезпечував її. Однак, після того, як він повернувся з військової служби, 23 жовтня 2024 року ОСОБА_14 з`явилася до нього у стані наркотичного сп`яніння та з ознаками захворювань, при цьому повідомила про обставини свого способу життя, які, за її словами, склалися не з власної волі. Обвинувачений запропонував звернутись в органи поліції та лікарню, однак потерпіла після цих слів від нього втекла. Наступного дня зателефонувала мати ОСОБА_14 з вимогою повернути речі дочки. ОСОБА_10 пояснив, що погодився повернути речі за умови, що потерпіла сама з`явиться й пояснить обставини своєї поведінки, оскільки, за його словами, серед знайомих про неї поширювалися негативні чутки. Речі до прибуття дружини він не передав, після чого потерпіла викликала поліцію. ОСОБА_10 підтвердив, що працівники поліції склали щодо нього протокол про вчинення домашнього насильства стосовно дружини ОСОБА_14 . Обвинувачений зазначив, що мав намір розірвати шлюб із ОСОБА_14 - передусім у зв`язку з її подружньою зрадою, однак потерпіла розлучатися не бажала, заперечувала його звинувачення щодо її способу життя, ставила умови довести її провину, чим, провокувала його на конфліктні дії. Оскільки ОСОБА_14 відмовлялася з`являтися до обвинуваченого, він самостійно здійснював пошуки осіб із оточення потерпілої, які могли б надати йому інформацію про її місцезнаходження та спосіб життя.

Обвинувачений ОСОБА_10 також повідомив, що був знайомий з ОСОБА_11 , однак товариських відносин між ними не було. Разом з тим, ОСОБА_10 пояснив, що передав ОСОБА_11 фотознімок потерпілої ОСОБА_14 з метою з`ясувати чи перебуває зображена особа у стані наркотичного сп`яніння, а також просив знайти особу з числа наркозалежних, яка, поглянувши на фотознімок, могла б оцінити стан потерпілої. Обвинувачений зазначив, що метою пошуку такої особи було довести самій потерпілій факт її наркотичної залежності та спонукати її до проходження лікування. Крім того, ОСОБА_10 додав, що звертався до ОСОБА_11 з проханням з`ясувати чим займається його дружина. Будь-якого умислу на заподіяння шкоди здоров`ю чи позбавлення ОСОБА_14 життя ОСОБА_10 заперечив.

Крім зазначеного, обвинувачений пояснив, що особисто з свідком ОСОБА_15 знайомий не був, їх познайомив ОСОБА_11 . Під час зустрічі на вул. Тролейбусній в м. Івано-Франківську ОСОБА_10 показав фотознімок дружини ОСОБА_15 , після чого останній просив у нього грошей, однак він йому коштів не надав. Зазначив, що грошові кошти у сумі 1 800 грн передав ОСОБА_11 як оплату за надану допомогу, стверджуючи, що вказана сума не призначалася для підготовки чи вчинення кримінального правопорушення. Згодом ОСОБА_15 сам підійшов до ОСОБА_10 на вокзалі та, посилаючись на стан потерпілої з фотознімка, заявив: «Твоя жінка у такому стані - я б за таке вбив». За словами ОСОБА_10 , він відповів, що йому «жмур не потрібен» і що кримінальна відповідальність його не цікавить. Наголосив, що ідею вбивства нав`язував саме ОСОБА_15 , тоді як він сам такого наміру не мав і не підтримував. Стосовно грошових коштів у сумі 2 000 доларів США повідомив, що вказана сума призначалася не для організації кримінального правопорушення, а для придбання у ОСОБА_11 автомобіля.

Щодо зафіксованих та досліджених у ході судових засідань аудіозаписів розмов, у яких йдеться про смертельну ін`єкцію, обвинувачений заперечив їхню причетність до особи потерпілої ОСОБА_14 , стверджуючи, що відповідні висловлювання стосувалися іншої особи та іншого контексту.

Щодо виявлених вибухових речовин та вибухових пристроїв ОСОБА_10 повідомив, що вказані предмети було вилучено у коридорі загального користування, який не перебуває у його власності та є доступним для невизначеного кола осіб. Заявив, що ці предмети йому не належать і хто є їх власником - йому невідомо.

Обвинувачений ОСОБА_10 зазначив, що справу щодо нього сфабриковано, а в діях працівників поліції вбачається провокація, на його думку, правоохоронні органи цілеспрямовано створили умови, що спонукали його до вчинення певних дій, які були використані як підстава для кримінальної відповідальності.

Обвинувачений ОСОБА_11 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав, з обвинувальним актом не погодився та пояснив, що з ОСОБА_10 познайомився давно - разом навчались у школі № 15. Після повернення ОСОБА_10 з військової служби зустрів його на вокзалі, він перебував у пригніченому стані через конфлікт з дружиною та висловлював думки про самогубство, хотів знайти її та повернути. ОСОБА_10 часто приїжджав до нього, вони товаришували. З потерпілою ОСОБА_14 особисто знайомий не був - бачив її одного разу на території гаражного масиву, коли ОСОБА_10 приїхав туди та повідомив, що одружився. Щодо прохань ОСОБА_10 обвинувачений ОСОБА_11 пояснив, що той просив стежити за дружиною, однак він відмовився. Зазначив, що ОСОБА_10 також просив знайти особу, яка б по фотознімку підтвердила наркотичну залежність потерпілої. ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_10 про знайомого - ОСОБА_15 , звів їх, після чого ОСОБА_15 по фотознімку розповів ОСОБА_10 , що потерпіла є наркозалежною. Обвинувачений пояснив, що познайомився з ОСОБА_15 приблизно за рік до події, останній ходив, просив гроші та шукав роботу, ОСОБА_11 пригощав його кавою та підвозив додому. ОСОБА_15 розповідав про своє життя, зокрема про судимості та вживання наркотиків. ОСОБА_11 заперечив, що пропонував ОСОБА_15 вчинення будь-якого кримінального правопорушення стосовно потерпілої. Щодо поїздки до с. Лісний Хлібичин показання ОСОБА_11 були непослідовними. Зокрема, обвинувачений пояснив, що на прохання ОСОБА_10 їздив до с. Лісний Хлібичин з ОСОБА_15 та показував маршрут яким потерпіла добирається додому. Водночас ОСОБА_11 стверджував, що ОСОБА_10 особисто знайомий з ОСОБА_15 не був, що є очевидною суперечністю з попереднім твердженням про виконання прохань ОСОБА_10 щодо ОСОБА_15 . Щодо перебування біля суду 28 січня 2025 року обвинувачений пояснив, що був там, щоб показати ОСОБА_15 потерпілу та простежити чи буде вона з коханцем. ОСОБА_11 зазначив, що саме ОСОБА_15 запропонував вчинити кримінальне правопорушення, а він, зрозумівши злочинні наміри останнього, хотів звернутись до муніципальної поліції, щоб його викрити, однак працівники поліції затримали ОСОБА_11 . Обвинувачений пояснив також, що ОСОБА_10 надіслав йому фотознімок потерпілої, оскільки він її не знав, однак ОСОБА_15 цей фотознімок не показував. Щодо зафіксованих у судових засіданнях аудіозаписів розмов ОСОБА_11 заперечив їхнє доказове значення, стверджуючи, що відповідні висловлювання були жартами, а не відображенням реальних намірів.

Окрім того, ОСОБА_11 пояснив, що певний час користувався гаражем, який належав його батьку по АДРЕСА_4 , де зберігався непотріб. Зазначив, що про наявність у гаражі будь-яких вибухових речовин йому нічого не відомо, він їх не бачив та жодного відношення до них не має.

ОСОБА_11 стверджував, що справу щодо нього сфабриковано. Заперечив факт передачі грошових коштів, не погодився з кваліфікацією дій як закінченого замаху на вбивство, зазначивши що інкримінованих йому діянь він не вчиняв.

Незважаючи на те, що обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вину у вчинених кримінальних правопорушеннях не визнали, їх вина повністю доведена сукупністю зібраних в кримінальному провадженні та досліджених в судовому засіданні доказів, які суд вважає належними та допустимими.

Так, потерпіла ОСОБА_14 в судовому засіданні повідомила, що з ОСОБА_10 познайомилась у 2018 році через спільну подругу, спільно проживали по АДРЕСА_1 . До повернення з військової служби ОСОБА_10 був спокійним, однак після повернення його поведінка змінилась. У травні 2024 року залишила ОСОБА_10 та поїхала працювати в с. Поляниця. ОСОБА_10 розшукував її через матір та знайомих. Потерпіла пояснила, що вони одружились у жовтні 2024 року, однак вже на четвертий день після одруження ОСОБА_10 почав ревнувати та влаштовувати скандали, у зв`язку з чим вона покинула його. ОСОБА_14 зазначила, що ОСОБА_10 роздавав її номер телефону стороннім особам, зокрема таксистам, після чого їй телефонували з пропозиціями інтимних послуг. З жовтня 2024 року по січень 2025 року ОСОБА_10 систематично телефонував їй, погрожував фізичною розправою, зокрема висловлювався «знайду і прив`яжу у квартирі», «заб`ю тебе», а також погрожував знищенням майна та психологічно тиснув на неї. На даний час потерпіла офіційно розлучилась з ОСОБА_10 . З обвинуваченим ОСОБА_11 особисто знайома не була - лише бачила його під час зустрічей ОСОБА_10 з останнім. Щодо подій 28 січня 2025 року ОСОБА_14 пояснила, що вийшла з приміщення суду першою. Прямуючи до вокзалу, зайшла до дворику покурити, де до неї підійшов чоловік у масці та кепці, схожий на безхатька, який попросив закурити. Отримавши відмову, відійшов та закурив власну сигарету. Невдовзі їй зателефонували працівники поліції та попросили залишатись на місці. Потерпіла зазначила, що особистих претензій до ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не має, просила не призначати їм суворого покарання.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що обох обвинувачених знає як просто знайомих. З ОСОБА_11 познайомився приблизно два роки тому через спільного знайомого на вокзалі, де часто перетинались, ОСОБА_11 надавав послуги таксі. Під час однієї із зустрічей на вокзалі ОСОБА_11 запропонував йому підробіток у сумі 2 000 доларів США, а саме виколоти очі ОСОБА_14 . Він погодився. Свідок зазначив, що після цієї зустрічі звернувся до працівників поліції. Після отримання пропозиції, наступного дня разом з ОСОБА_11 поїхали до с. Лісний Хлібичин, де ОСОБА_11 показував місця можливого перебування потерпілої ОСОБА_14 23 січня 2025 року відбулась зустріч з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в м. Івано-Франківську, по вул. Тролейбусній, де ОСОБА_10 пояснив причину замовлення - потерпіла привласнила його грошові кошти. Окрім того, ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_15 , що для того щоб розрахуватись з ним за виконану роботу, він продасть свій транспортний засіб. Також під час зустрічі обговорювались різні варіанти вчинення кримінального правопорушення - зарізати, виколоти очі, зрештою вирішили зробити потерпілій передозування наркотичного засобу. ОСОБА_10 показував фотознімки потерпілої у Facebook. Свідок повідомив, що також зустрічався з ОСОБА_11 в м. Івано-Франківську, по вул. Привокзальна, де вони обговорювали спосіб введення ОСОБА_14 ін`єкції. Напередодні судового засідання, яке мало відбутись 28.01.2025 року в Івано-Франківському міському суді, учасниками якого були ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , ОСОБА_11 особисто передав свідку передоплату орієнтовно у сумі 3 400 гривень - 3 000 гривень дав ОСОБА_10 та 400 гривень дав ОСОБА_11 , для придбання наркотичної речовини та мобільного телефону. 28 січня 2025 року, за 30 хвилин до початку судового засідання, яке було призначене на 10 год 00 хв, свідок прийшов на вокзал, звідки разом з ОСОБА_11 переїхали до приміщення суду та очікували неподалік. Після закінчення засідання ОСОБА_11 особисто вказав йому на потерпілу ОСОБА_14 , яка виходила із суду. ОСОБА_15 пішов за потерпілою і коли вона разом з матір`ю зупинилась покурити, підійшов до неї та попросив сигарету. Свідок зазначив, що спочатку ОСОБА_11 пропонував лише заподіяти потерпілій тілесні ушкодження, однак у процесі подальших зустрічей умисел змінився на позбавлення життя.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснила, що з ОСОБА_10 познайомилась через Facebook у зв`язку з пошуком кімнати для оренди. 18 вересня 2024 року прибула для огляду квартири по АДРЕСА_1 , після чого уклала договір оренди кімнати у вказаному помешканні. ОСОБА_17 повідомила, що була присутня під час проведення обшуку по АДРЕСА_1 , працівники поліції забрали її з місця роботи. Пояснила, що обшук проводився з фіксацією на відеокамеру, розпочався із вхідного коридору. Свідок зазначила, що вибухові пристрої було вилучено у коридорі з тумбочки для взуття. Вказаною тумбочкою вона не користувалась та про наявність у ній будь-яких предметів їй відомо не було. Хто користувався тумбочкою їй невідомо. Окрім того свідок повідомила, що під час обшуку також було вилучено мобільний телефон, SIM-карти, роздруковані на аркуші А4 фотознімки дружини ОСОБА_10 та документи. Дружину ОСОБА_10 свідок не бачила, знала лише про її існування та що на той момент між ними тривав процес розлучення. ОСОБА_14 жодного разу не з`являлась до квартири за весь час проживання свідка там.

Від допиту свідка ОСОБА_18 в судовому засіданні прокурор відмовився, про наслідки такої відмови йому відомо.

Вина обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях доводиться також наступними дослідженими у судовому засіданні письмовими матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до протоколу обшуку від 28 січня 2025 року, проведеного у квартирі обвинуваченого ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено два дерев`яні бруски, які роз`єднуються посередині та мають отвори всередині. У першому бруску виявлено пластичну вибухову речовину жовто-сірого кольору. У другому бруску виявлено постріл ВОГ-17М, у верхній частині якого наявна перехідна втулка з різьбою, в яку встановлено п`ять трубок темно-коричневого кольору, схожих на артилерійський порох; через різьбовий отвір проглядається речовина світло-рожевого або помаранчевого кольору, яка за своїми характеристиками схожа на вибухову речовину А-ІХ-1. Крім того, вилучено мобільні телефони, зокрема «Samsung Galaxy A24» з номерами телефону « НОМЕР_3 » та « НОМЕР_4 » (т.4 а.с.20-27).

Карта пам`яті із відеозаписом обшуку долучена до матеріалів провадження та досліджена безпосередньо в судовому засіданні (т.5 а.с.92).

З протоколу огляду місця події від 06.02.2025 року слідує, що оглядом являється територія тимчасового підривного майданчика. Огляд проводився з метою знешкодження вибухових пристроїв, вилучених під час обшуку за адресою АДРЕСА_1 , у квартирі ОСОБА_10 , які відповідно до довідок про категорію небезпечності були віднесені до категорії - надзвичайно небезпечні. В ході проведення огляду після знешкодження пристроїв було виявлено та вилучено: зразки ґрунту з місця підриву саморобного вибухового пристрою у металевому корпусі та контрольні зразки ґрунту з того ж місця; зразки ґрунту з місця підриву саморобного вибухового пристрою у дерев`яному корпусі та контрольні зразки ґрунту з того ж місця; металеві фрагменти після підриву саморобного вибухового пристрою у металевому корпусі (т.4 а.с.78-81).

Відповідно до висновку експерта № КСЕ-19/109-25/2597 від 25.02.2025 року, надані на дослідження предмети (металеві частини та їх фрагменти) були складовими частинами 30-мм гранатометного пострілу ВОГ-17М, що відноситься до заряду вибухової речовини та артилерійського пороху. Даний пристрій було виготовлено саморобним способом із використанням промислових компонентів, а саме корпусу гранатометного пострілу ВОГ-17М, що відноситься до заряду вибухової речовини та артилерійського пороху. Досліджені зразки речовин містять: вибуховий пристрій у дерев`яній основі - вибухову речовину бризантної дії підвищеної потужності на основі гексогену; вибуховий пристрій у металевій основі - вибухову речовину метальної дії, а саме двохосновний нітроцелюлозний бездимний порох. У зразку ґрунту з епіцентру вибуху пристрою у дерев`яній основі виявлено сліди вибухової речовини гексогену. У зразку ґрунту з епіцентру вибуху пристрою у металевій основі виявлено неорганічні окисники, нітрит- та нітрат-іони, нітрогліцерин та дифеніламін, що відносяться до продуктів вибухового перетворення заряду нітроцелюлозного двохосновного пороху. Експертом також зазначено, що встановити спосіб підриву вилучених пристроїв та визначити їх придатність до використання не видається можливим у зв`язку з неможливістю ідентифікації окремих елементів вибухових пристроїв, зокрема засобів ініціювання (т.4 а.с.85-98).

Згідно з протоколом огляду предмету від 30.01.2025 року, оглянуто мобільний телефон «Samsung Galaxy A24» з сім-картами мобільного оператора «Водафон» НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , вилучений у ОСОБА_10 під час обшуку квартири 28 січня 2025 року, та встановлено наступне. У розділі «Виклики» виявлено вхідні та вихідні дзвінки з абонентом ОСОБА_11 , що свідчить про наявність комунікації між обвинуваченими, та абонентом « ОСОБА_19 ». У галереї виявлено фотознімки потерпілої ОСОБА_14 , скріншоти переписок, а також скріншоти тегів з додатку «GetContact». У месенджері «Viber» виявлено переписку з користувачами щодо потерпілої, зокрема обмін повідомленнями з особою на ім`я « ОСОБА_20 » та користувачем « ОСОБА_21 », під час якої ОСОБА_10 пересилав скріншоти зі своєї галереї. Також виявлено переписку з користувачем « ОСОБА_22 » з номером НОМЕР_5 , яким користується сам ОСОБА_10 . У месенджері «WhatsApp» виявлено переписку з потерпілою ОСОБА_14 , під час якої ОСОБА_10 представився невідомим чоловіком та вів з нею активне листування під чужим іменем. У додатку «Facebook» виявлено фейковий обліковий запис з іменем « ОСОБА_23 », за допомогою якого ОСОБА_10 здійснював спроби вести переписку з потерпілою ОСОБА_14 (т.4 а.с.28-35).

Відповідно до протоколу обшуку від 28.01.2025 року проведеного у гаражі, який знаходиться у користуванні обвинуваченого ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_4 , виявлено та вилучено речовини, схожі на метальну вибухову речовину, а саме артилерійський порох (т.4 а.с.40-44). Карта пам`яті із відеозаписом обшуку долучена до матеріалів провадження та досліджена безпосередньо в судовому засіданні (т.5 а.с.93).

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/109-25/2645-ФХВР від 14.02.2025 року, наданий на дослідження зразок речовини є вибуховою речовиною метальної дії - нітроцелюлозним (бездимним) двохосновним порохом з дифеніламіном (стабілізатор нітроцелюлозних порохів) і є придатним до вибухового перетворення (т.4 а.с.101-104).

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/109-25/2646-ФХВР від 14.02.2025 року, надані на дослідження зразки речовини є вибуховою речовиною метальної дії - нітроцелюлозним (бездимним) двохосновним порохом з дифеніламіном (стабілізатор нітроцелюлозних порохів) і є придатним до вибухового перетворення (т.4 а.с.107-110).

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28.01.2025 року, ОСОБА_10 затримано 28.01.2025 року о 10 год 35 хв за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 9 (т.4 а.с.45-48).

Відповідно до протоколу огляду предмету від 30.01.2025 року, проведено огляд мобільного телефону «Redmi 13C» з номером телефону « НОМЕР_6 », вилученого у ОСОБА_10 під час затримання, від 30 січня 2025 року, та встановлено наступне. У галереї виявлено фотознімки потерпілої ОСОБА_14 , зроблені у приміщенні Івано-Франківського міського суду 28 січня 2025 року о 09 год 27 хв - тобто безпосередньо в день та час запланованого вчинення кримінального правопорушення, а також фотознімки ОСОБА_14 та скріншоти переписок з іншими особами щодо потерпілої. У месенджерах «Viber», «WhatsApp» та «Messenger» виявлено обмін повідомленнями з потерпілою ОСОБА_14 та іншими особами щодо неї. У розділі «Виклики» виявлено відомості про вхідні та вихідні дзвінки ОСОБА_10 , серед яких зафіксовано дзвінки з обвинуваченим ОСОБА_11 (т.4 а.с.49-62).

Згідно протоколу огляду відеозапису від 30.01.2025 року, проведено огляд цифрового носія інформації - USD флеш накопичувача, вилученого у ОСОБА_10 під час затримання, та встановлено, що на носії містяться відеофайли з нагрудних камер працівників поліції, зафіксовані під час виїзду за зверненням потерпілої ОСОБА_14 у зв`язку з тим, що ОСОБА_10 відмовлявся повернути їй її речі з квартири. На відеозаписах зафіксовано діалоги між учасниками, які завершуються складанням протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_10 . Під час діалогів ОСОБА_10 розповідав працівникам поліції про ймовірні зради своєї дружини та вживання нею наркотичних речовин, а також звертався з проханням примусово направити потерпілу на медичне освідування на факт вживання наркотиків, однак працівники поліції повідомили про відсутність правових підстав для здійснення таких дій у примусовому порядку (т.4 а.с.63-66).

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28.01.2025 року, ОСОБА_11 затримано 28.01.2025 року о 10 год 35 хв за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Залізнична, 49 (т.4 а.с.67-70).

Згідно протоколу огляду предмету від 31.01.2025 року, проведено огляд мобільного телефону, вилученого 28.01.2025 року у ОСОБА_11 під час затримання, «Samsung Galaxy A72» з номером телефону « НОМЕР_7 » та встановлено, що у месенджері «Viber» виявлено листування з користувачем « ОСОБА_22 », SIM-карта якого належить обвинуваченому ОСОБА_10 , а також фотознімок потерпілої ОСОБА_14 , зроблену у приміщенні Івано-Франківського міського суду та надіслану ОСОБА_10 28 січня 2025 року о 09 год 29 хв - тобто через дві хвилини після того, як ОСОБА_10 сфотографував потерпілу зі свого телефону о 09 год 27 хв. У месенджері «Telegram» виявлено листування з особою « ОСОБА_24 », під час якого ОСОБА_11 надіслав номер телефону потерпілої ОСОБА_14 та просив вказану особу вивести потерпілу на зустріч. У розділі мобільних з`єднань виявлено інтенсивні дзвінки з ОСОБА_15 , а у розділі набраних номерів - номер телефону, який належить обвинуваченому ОСОБА_10 (т.4 а.с.71-77).

З висновку судово-психіатричного експерта № 132/2025 від 17.04.2025 року слідує, що ОСОБА_10 будь-якими психічними розладами не страждає і не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних дій. На період часу, що відноситься до інкримінованого йому злочину ОСОБА_10 перебував в стані і перебуває на даний час, при якому здатний у повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_10 не потребує (т.4 а.с.114-118).

З висновку судово-психіатричного експерта № 131/2025 від 17.04.2025 року слідує, що ОСОБА_11 будь-якими психічними розладами не страждає і не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних дій. На період часу, що відноситься до інкримінованого йому злочину ОСОБА_11 перебував в стані і перебуває на даний час, при якому здатний у повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_11 не потребує (т.4 а.с.122-125).

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 16.04.2025 року, на підставі ухвали Івано-Франківського міського суду від 19.02.2025 року (т.4 а.с.128-129), вилучено інформацію про користувачів номерів телефонів ПрАТ «ВФ Україна»: НОМЕР_8 , НОМЕР_7 , НОМЕР_9 , НОМЕР_6 , НОМЕР_10 у період часу із 01.10.2024 по 29.01.2025, зокрема, відомостей про адреси розташування та номери базових станцій, типи з`єднань (вхідні, вихідні, SMS, MMS, GPRS, переадресація), дату, час, тривалість з`єднань, ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання, (абонента А), (абонентський серійний ІМSІ, номери сім-карти, ІМЕІ), ідентифікаційні ознаки терміналу з яким відбувався сеанс зв`язку (абонента Б), з`єднання нульової тривалості, за наявності контрактної угоди надання відомостей про даного абонента, в електронному вигляді, що записані на оптичний носій (т.4 а.с.130).

Згідно з протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 16.04.2025 року, на підставі ухвали Івано-Франківського міського суду від 26.02.2025 року (т.4 а.с.134), вилучено інформацію про користувачів номерів телефонів ПрАТ «Київстар»: НОМЕР_5 , у період часу із 01.10.2024 по 29.01.2025, зокрема, відомостей про адреси розташування та номери базових станцій, типи з`єднань (вхідні, вихідні, SMS, MMS, GPRS, переадресація), дату, час, тривалість з`єднань, ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання, (абонента А), (абонентський серійний ІМSІ, номери сім-карти, ІМЕІ), ідентифікаційні ознаки терміналу з яким відбувався сеанс зв`язку (абонента Б), з`єднання нульової тривалості, за наявності контрактної угоди надання відомостей про даного абонента, в електронному вигляді, що записані на оптичний носій (т.4 а.с.135).

Результатами аналізу мобільних з`єднань встановлено інформацію щодо типу, дати, часу, тривалості дзвінків, IMEI, азимуту ретрансляційних антен та адрес базових станцій. До вказаного документу долучено картографічні матеріали з відображенням локації абонентів. Аналізом з`єднань встановлено, що 27 та 28 січня 2025 року між номерами телефонів, які належать ОСОБА_10 ( НОМЕР_8 , НОМЕР_6 , НОМЕР_5 ) та ОСОБА_11 ( НОМЕР_7 ), зафіксовано мобільні з`єднання, що підтверджує їх комунікацію у період безпосередньої підготовки та вчинення кримінального правопорушення (т.4 а.с.139-150).

З протоколу № 574т/108/14 за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 29.01.2025 року - аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_15 , проведеного на підставі ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 23.01.2025 року слідує, що в період з 23 по 27 січня 2025 року зафіксовано три зустрічі між ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_25 , під час яких здійснювалась підготовка до вчинення кримінального правопорушення стосовно потерпілої ОСОБА_14 . Зокрема, під час зустрічі 23 січня 2025 року зафіксовано, що ОСОБА_11 у розмові з ОСОБА_15 обговорював спосіб вчинення кримінального правопорушення - введення потерпілій ін`єкції наркотичного засобу смертельної дози. Після того як до розмови приєднався ОСОБА_10 , останній зазначив що спосіб виконання кримінального правопорушення для нього значення не має, вказавши, що ОСОБА_15 може різати потерпілій горло або ввести ін`єкцію. Окрім того, ОСОБА_10 наголосив на необхідності виколоти потерпілій очі. ОСОБА_10 демонстрував ОСОБА_15 фотознімки потерпілої ОСОБА_14 та вказував на ознаки вживання нею наркотичних речовин. Також ОСОБА_10 підтвердив виплату винагороди у розмірі 2 000 доларів США після виконання зазначеного завдання. Під час подальшої розмови ОСОБА_10 показав повістку на судове засідання 28 січня 2025 року, яке визначалось як момент для вчинення кримінального правопорушення. 25 січня 2025 року зафіксовано зустріч між ОСОБА_11 та ОСОБА_15 , під час якої обговорювались питання підготовки до вчинення кримінального правопорушення. Під час зустрічі 27 січня 2025 року зафіксовано передачу ОСОБА_10 через ОСОБА_11 грошових коштів у сумі 3 420 гривень на підготовку до вчинення кримінального правопорушення. ОСОБА_10 зазначив, що виплатить винагороду лише після того як переконається у виконанні кримінального правопорушення (т.4 а.с.227-232).

Оптичний носій, на якому зафіксована вказана інформація, було досліджено безпосередньо в судовому засіданні (т.5 а.с.4).

З протоколу № 573т/108/14 за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 29.01.2025 року - аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_11 , проведеного на підставі ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 23.01.2025 року слідує, що 28.01.2025 року ОСОБА_11 забрав ОСОБА_15 та разом з ним направився на вул. Грюнвальдську до приміщення суду. До ОСОБА_11 надійшов телефонний дзвінок, після якого він показав ОСОБА_15 зі свого телефону фотознімок потерпілої для впізнання, описав її зовнішній вигляд, зокрема в чому одягнена ОСОБА_14 , та підтвердив що вона вже знаходиться у приміщенні суду. ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_15 , що особисто вкаже на потерпілу після її виходу. Окрім того, ОСОБА_11 інструктував ОСОБА_15 щодо способу вчинення кримінального правопорушення: підійти до потерпілої, здійснити ін`єкцію, після чого негайно залишити місце події та викинути шприц. Зазначив, що наркотичний засіб подіє протягом п`яти хвилин. Також обговорювались заходи конспірації - уникнення камер відеоспостереження. Зафіксовано, що ОСОБА_11 отримав телефонний дзвінок, після якого повідомив ОСОБА_15 , що потерпіла незабаром виходитиме із суду. ОСОБА_11 та ОСОБА_15 спостерігали за входом-виходом будинку суду зі скверу навпроти. Зрештою ОСОБА_11 особисто вказав ОСОБА_15 на потерпілу ОСОБА_14 , яка виходила з суду разом з матір`ю, після чого ОСОБА_15 вирушив за потерпілою, а ОСОБА_11 направився до припаркованого автомобіля по вул. Героїв Крут (т.4 а.с.233-238).

Оптичний носій, на якому зафіксована вказана інформація, було досліджено безпосередньо в судовому засіданні (т.5 а.с.25).

З протоколу № 798т/108/14 за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 07.02.2025 року - аудіо-, відеоконтролю особи, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж за номерами НОМЕР_8, НОМЕР_6, НОМЕР_5, НОМЕР_10, якими користувався ОСОБА_10 , проведеного на підставі ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 23.01.2025 року слідує, що 28.01.2025 року ОСОБА_10 з невідомою особою обговорював питання постановки автомобіля на облік, проведення експертної оцінки та передачі ОСОБА_10 грошових коштів у сумі 4 400 доларів США. Крім того, зафіксовано розмову у якій невідома особа повідомляла ОСОБА_10 про неможливість додзвонитися до потерпілої ОСОБА_14 , на що ОСОБА_10 рекомендував спробувати зв`язатися через Viber та встановити її місцезнаходження. Також зафіксовані розмови ОСОБА_10 з ОСОБА_11 , а саме 28 січня 2025 року о 09 год 24 хв ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_11 та запитав про місцезнаходження ОСОБА_11 та ОСОБА_15 , а також повідомив, що мати потерпілої та потерпіла вже прибули до суду. О 10 год 05 хв ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_11 , що потерпіла незабаром виходитиме із приміщення суду. О 10 год 26 хв ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_11 та запитав чи побачив він потерпілу, а також дав вказівку щоб ОСОБА_15 йшов та виконував доручену йому роботу (т.4 а.с.266-269).

Оптичний носій, на якому зафіксована вказана інформація, було досліджено безпосередньо в судовому засіданні (т.5 а.с.26).

Згідно з протоколом № 801т/108/14 за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 07.02.2025 року - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж за номером НОМЕР_7, якими користувався ОСОБА_11 , проведеного на підставі ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 23.01.2025 року слідує, що ОСОБА_11 28.01.2025 року о 09 год 25 хв телефонував до ОСОБА_15 та повідомив, що уже приїхав на вокзал та чекає на нього. Також зафіксовані розмови ОСОБА_10 з ОСОБА_11 , а саме 28 січня 2025 року о 09 год 24 хв ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_11 та запитав про місцезнаходження ОСОБА_11 та ОСОБА_15 , а також повідомив, що мати потерпілої вже прибула до суду. О 10 год 05 хв ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_11 , що потерпіла незабаром виходитиме із приміщення суду. О 10 год 26 хв ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_11 та запитав чи побачив він потерпілу, а також дав вказівку щоб ОСОБА_15 йшов та виконував доручену йому роботу (т.4 а.с.275-276).

Оптичний носій, на якому зафіксована вказана інформація, було досліджено безпосередньо в судовому засіданні (т.5 а.с.26).

Відповідно до протоколу № 799т/108/14 за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 07.02.2025 року - спостереження за особою ОСОБА_10 із застосуванням фото- відео фіксації, спеціальних технічних засобів, встановлення осіб з ким він контактує, проведеного на підставі ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 23.01.2025 року, 28 січня 2025 року о 07 год 30 хв було організовано візуальне спостереження за ОСОБА_10 за місцем його проживання. О 07 год 31 хв ОСОБА_10 виїхав із спостережуваної адреси на автомобілі «Мерседес-Бенц 208D» д.н.з. НОМЕР_11 , який належить йому. О 07 год 44 хв ОСОБА_10 прибув до Територіального сервісного центру МВС № 2641 по вул. Коновальця, 229, де перебував до 09 год 10 хв. О 09 год 22 хв ОСОБА_10 прибув до приміщення Івано-Франківського міського суду по вул. Грюнвальдська, 11, де зустрівся з потерпілою ОСОБА_14 та разом з нею зайшов до залу судових засідань. О 10 год 25 хв із приміщення суду вийшла ОСОБА_14 , о 10 год 26 хв - ОСОБА_10 , який був переданий під затримання. В 10 год 30 хв візуальне спостереження за ОСОБА_10 було перервано (т.4 а.с.270-271).

Згідно з протоколом № 800т/108/14 за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 07.02.2025 року - спостереження за особою ОСОБА_11 із застосуванням фото- відео фіксації, спеціальних технічних засобів, встановлення осіб з ким він контактує, проведеного на підставі ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 23.01.2025 року, 25 січня 2025 року об 11 год 30 хв було організовано візуальне спостереження за ОСОБА_11 , за місцем його можливого перебування: стоянка автомашин ТАXI., яка знаходиться навпроти ЗД вокзалу, що за адресою: Привокзальна площа 2, м. Івано-Франківськ. О 12 год 03 хв на стоянці автомашин навпроти залізничного вокзалу по Привокзальній площі, 2 до ОСОБА_11 підійшов ОСОБА_15 , після чого вони розмовляли до 12 год 10 хв та розпрощались. 27 січня 2025 року о 12 год 17 хв ОСОБА_11 зустрівся з ОСОБА_15 та розмовляв з ним до 12 год 25 хв. О 12 год 44 хв ОСОБА_11 на автомобілі «Джилі» сірого кольору д.н.з. НОМЕР_12 підібрав ОСОБА_15 та о 12 год 47 хв прибули на стоянку навпроти залізничного вокзалу, де вони зустрілись з ОСОБА_10 . Всі троє сіли в автомобіль ОСОБА_10 «Мерседес-Бенц 208D» д.н.з. НОМЕР_11 та розмовляли до 12 год 53 хв. О 12 год 57 хв ОСОБА_15 попрощався з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 і пішов у напрямку вул. Грюнвальдська. 28 січня 2025 року о 09 год 15 хв ОСОБА_11 виїхав із спостережуваної адреси на автомобілі «Джилі» сірого кольору д.н.з. НОМЕР_12 . О 09 год 25 хв зупинився на стоянці навпроти залізничного вокзалу. О 09 год 27 хв до ОСОБА_11 підійшов ОСОБА_15 та вони разом поїхали. О 09 год 32 хв зупинились біля буд. № 3 по вул. Героїв Крут, вийшли з автомобіля та стали очікувати у сквері по вул. Грюнвальдська навпроти приміщення суду. О 09 год 43 хв ОСОБА_15 вийшов з двору сусіднього будинку, одягнувши медичну маску синього кольору та капюшон, і підійшов до ОСОБА_11 . О 10 год 27 хв ОСОБА_11 та ОСОБА_15 розпрощались: ОСОБА_15 пішов у напрямку Привокзальної площі, а ОСОБА_11 поїхав слідом. О 10 год 30 хв ОСОБА_11 зупинився на стоянці навпроти залізничного вокзалу, після чого був переданий під затримання (т.4 а.с.272-274).

Відповідно до заяви від 28.01.2025 року, написаної ОСОБА_15 , останній надав добровільну згоду працівникам поліції на залучення його до проведення контролю за вчиненням кримінального правопорушення у формі спеціального слідчого експерименту та імітування обстановки кримінального правопорушення (т.4 а.с.251).

Згідно з протоколом № 558т/108/14 про результати контролю за вчиненням злочину від 28.01.2025 року, 27.01.2025 року о 16 год 10 хв ОСОБА_15 у приміщенні службового кабінету адміністративного приміщення УКР ГУНП в Івано-Франківській області у присутності понятих добровільно видав грошові кошти у сумі 3 420 гривень, банкнотами номіналом: одна тисяча серія АБ5111544, одна тисяча серія ЕБ7392835, одна тисяча серія ЯБ1957303, двісті серія ГВ1990384, двісті серія ЕБ3572570, двадцять серія ЕИ8274722. Вказані грошові кошти, які призначались для підготовки до вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_15 попередньо отримав від ОСОБА_11 , який у свою чергу отримав їх від ОСОБА_10 . У подальшому о 17 год 50 хв того ж дня, у приміщенні службового кабінету УКР ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_15 було вручено речі та предмети, придбані за грошові кошти отримані зі спеціального фонду та призначені для проведення контролю за вчиненням злочину, а саме: куртку чорного кольору, кепку темного кольору з надписом «DSQUARED», ніж кольору хакі, ручка якого обмотана шнурком кольору хакі, у чохлі кольору хакі, мобільний телефон марки Nomi і1890 IMEI1 № НОМЕР_13 , IMEI2 № НОМЕР_14 , сім карту оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_15 , медичний шприц 10 мл в упаковці «моя аптечка», воду ін`єкційну натрію хлориду у скляній банці ємкістю 100 мл та дві пари медичних резинових рукавиць синього кольору. Вказані речі та предмети видали ОСОБА_15 для вчинення кримінального правопорушення та вжиття заходів конспірації після його вчинення (т.4 а.с.252-254).

Протоколом огляду та вручення речей та предметів від 27.01.2025 року зафіксовано, що 27.01.2025 року о 17 год 50 хв в приміщенні службового кабінету УКР ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_15 було вручено куртку чорного кольору, кепку темного кольору з надписом «DSQUARED», ніж кольору хакі, ручка якого обмотана шнурком кольору хакі, у чохлі кольору хакі, мобільний телефон марки Nomi і1890 IMEI1 № НОМЕР_13 , IMEI2 № НОМЕР_14 , сім карту оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_15 , медичний шприц 10 мл в упаковці «моя аптечка», воду ін`єкційну натрію хлориду у скляній банці ємкістю 100 мл та дві пари медичних резинових рукавиць синього кольору. Вказані речі та предмети надали ОСОБА_15 для вчинення кримінального правопорушення та вжиття заходів конспірації після його вчинення (т.4 а.с.255).

Відповідно до протоколу добровільної видачі від 27.01.2025 року, 27.01.2025 року о 16 год 10 хв в приміщенні службового кабінету УКР ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_15 добровільно видав грошові кошти в сумі 3420 гривень, банкнотами номіналом: одна тисяча серія АБ5111544, одна тисяча серія ЕБ7392835, одна тисяча серія ЯБ1957303, двісті серія ГВ1990384, двісті серія ЕБ3572570, двадцять серія ЕИ8274722. Вказані грошові кошти видані ОСОБА_15 вилучені в ході негласної слідчої (розшукової) дії, а саме контролю за вчиненням кримінального правопорушення (т.4 а.с.256-258).

Згідно із заявою ОСОБА_15 від 28.01.2025 року, останній добровільно надав речі, видані йому працівниками поліції для проведення контролю за вчиненням кримінального правопорушення, шляхом проведення спеціального слідчого експерименту та імітування обстановки кримінального правопорушення, а саме: куртку, кепку, ніж, медичний шприц, мобільний телефон, сім карту, ін`єкційний розчин, медичну маску, дві порожні коробки з під «метафину» (т.4 а.с.259).

Відповідно до протоколу добровільної видачі від 28.01.2025 року, 28.01.2025 року ОСОБА_15 добровільно видав старшому слідчому відділу СУ ГУНП в Івано-Франківській області наступні речі: куртку чорного кольору, кепку темного-коричневого кольору з надписом «DSQUARED», ніж кольору хакі, ручка якого обмотана шнурком кольору хакі, у чохлі кольору хакі, мобільний телефон марки Nomi і1890 IMEI1 № НОМЕР_13 , IMEI2 № НОМЕР_14 , сім карту оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_15 , медичний шприц 10 мл в упаковці «моя аптечка», воду ін`єкційну натрію хлориду у скляній банці ємкістю 100 мл (не повна), дві порожні коробки від Метафіну (метадон), одна з яких № 50 по 10 мг, а друга № 50 по 5 мг, медичну маску синього кольору та дві пари медичних резинових рукавиць синього кольору (т.4 а.с.260-261).

Протоколом огляду предмета від 31.01.2025 року зафіксовано, що оглядом являється куртка чорного кольору, кепка темного-коричневого кольору з надписом «DSQUARED», ніж кольору хакі, ручка якого обмотана шнурком кольору хакі, у чохлі кольору хакі, мобільний телефон марки Nomi і1890 IMEI1 № НОМЕР_13 , IMEI2 № НОМЕР_14 , сім карту оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_15 , медичний шприц 10 мл в упаковці «моя аптечка», воду ін`єкційну натрію хлориду у скляній банці ємкістю 100 мл, дві порожні коробки від Метафіну, одна з яких №50 по 10 мг, а друга №50 по 5 мг, медичну маску синього кольору та дві пари медичних резинових рукавиць синього кольору. При детальному огляді кожного із предметів встановлені ідентифікуючі ознаки, які зображені на фотознімках, що долучені до даного протоколу (т.4 а.с.262-265).

Також безпосередньо в судовому засіданні оглянуто речові докази, зокрема: грошові кошти в сумі 3420 гривень, банкнотами номіналом: одна тисяча серія АБ5111544, одна тисяча серія ЕБ7392835, одна тисяча серія ЯБ1957303, двісті серія ГВ1990384, двісті серія ЕБ3572570, двадцять серія ЕИ8274722, які були видані ОСОБА_15 для вчинення кримінального правопорушення та вжиття заходів конспірації після його вчинення; куртку чорного кольору, кепку темного-коричневого кольору з надписом «DSQUARED», ніж кольору хакі, мобільний телефон марки Nomi, сім карту оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_15 , медичний шприц 10 мл, воду ін`єкційну натрію хлориду у скляній банці, дві порожні коробки від Метафіну (метадон), медичну маску синього кольору та дві пари медичних резинових рукавиць синього кольору; копію протоколу про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_10 за ч.3 ст.173-2 КУпАП; мобільний телефон «Samsung Galaxy A24» з сім-картами мобільного оператора «Водафон» НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_10 ; флеш-карту, де містяться відеофайли з нагрудних камер працівників поліції, зафіксовані під час виїзду за зверненням потерпілої ОСОБА_14 про вчинення щодо неї домашнього насильства ОСОБА_10 ; мобільний телефон «Samsung Galaxy A72», який належить ОСОБА_11 ; мобільний телефон «Redmi 13C», який належить ОСОБА_10 .

Суд, дослідивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушеннях знайшла своє підтвердження та кваліфікує дії ОСОБА_10 за ч.2 ст.15 п.п.11, 12 ч.2 ст.115 КК України, як закінчений замах на вчинення умисного вбивства на замовлення, за попередньою змовою групою осіб; за ч.1 ст.263 КК України, як придбання та зберігання вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу; дії ОСОБА_11 за ч.2 ст.15 п.п.11, 12 ч.2 ст.115 КК України, як закінчений замах на вчинення умисного вбивства на замовлення, за попередньою змовою групою осіб; за ч.1 ст.263 КК України, як придбання та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_10 , діючи з прямим умислом на позбавлення життя потерпілої ОСОБА_14 , організував та фінансував вчинення її вбивства, залучивши до реалізації злочинного умислу ОСОБА_11 як посередника та ОСОБА_15 як безпосереднього виконавця. ОСОБА_11 у свою чергу, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 , здійснював пошук виконавця, організовував зустрічі, передавав грошові кошти, інструктував ОСОБА_15 щодо способу вчинення кримінального правопорушення та безпосередньо координував його дії у день вчинення кримінального правопорушення. Незважаючи на розподіл ролей між учасниками кримінального правопорушення, кожен з обвинувачених є співучасником замаху на умисне вбивство, оскільки діяв з єдиним злочинним умислом та усвідомлював що його дії є частиною спільного кримінального правопорушення.

Прямий умисел ОСОБА_10 на позбавлення життя потерпілої підтверджується передусім змістом зафіксованих у ході НСРД розмов. Зокрема, під час зустрічі 23 січня 2025 року ОСОБА_10 особисто вказав ОСОБА_15 , що спосіб вчинення кримінального правопорушення для нього значення не має - різання по горлу або введення ін`єкції, наголосив на необхідності виколоти потерпілій очі. ОСОБА_11 у тій же розмові зазначив, що доза наркотичного засобу має бути смертельною. Посилання ОСОБА_10 у судовому засіданні на те що він лише хотів знайти потерпілу та направити її на лікування повністю спростовується змістом цих розмов.

Додатково умисел ОСОБА_10 на вбивство підтверджується його діями 28 січня 2025 року: перебуваючи у приміщенні Івано-Франківського міського суду, він о 09 год 27 хв сфотографував потерпілу та о 09 год 29 хв надіслав фотознімок ОСОБА_11 для передачі ОСОБА_15 з метою впізнання; о 09 год 24 хв телефонував ОСОБА_11 та повідомляв про прибуття потерпілої до суду; о 10 год 05 хв повідомив ОСОБА_11 , що потерпіла незабаром виходитиме; о 10 год 26 хв дав ОСОБА_11 вказівку щоб ОСОБА_15 йшов та виконував доручену роботу. Таким чином ОСОБА_10 особисто здійснював координацію кримінального правопорушення в режимі реального часу, що беззаперечно свідчить про наявність у нього прямого умислу на позбавлення життя потерпілої.

Показання ОСОБА_10 про те що грошові кошти у сумі 2 000 доларів США призначались для придбання автомобіля у ОСОБА_11 суд вважає безпідставними як такі, що суперечить матеріалам справи. Зокрема, із зафіксованих протоколами НСРД розмов між ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_15 вбачається, що вказана сума обговорювалась виключно як винагорода за вчинення кримінального правопорушення щодо потерпілої та мала бути виплачена після отримання підтвердження її виконання. Жодних доказів на підтвердження версії про купівлю-продаж автомобіля матеріали справи не містять.

Вчинення вбивства на замовлення (п.11 ч.2 ст.115 КК України) підтверджується фактом передачі ОСОБА_10 через ОСОБА_11 грошової винагороди ОСОБА_15 у сумі 3 420 грн. як передоплати, а також домовленістю про виплату 2 000 доларів США після виконання кримінального правопорушення, що зафіксовано як у протоколах НСРД так і підтверджено показаннями ОСОБА_15 .

Вчинення вбивства за попередньою змовою групою осіб (п.12 ч.2 ст.115 КК України) підтверджується тим що ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_15 заздалегідь узгодили між собою спосіб, час, місце та розподіл ролей при вчиненні кримінального правопорушення, що підтверджується протоколами НСРД зустрічей 23 та 27 січня 2025 року, а також діями учасників 28 січня 2025 року.

Щодо кваліфікації діяння як закінченого замаху суд зазначає наступне. Кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі обвинувачених, втручання працівників поліції. При цьому ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вчинили усі дії, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця: було визначено виконавця, погоджено спосіб та знаряддя вчинення кримінального правопорушення, передано грошові кошти на підготовку, визначено час та місце, забезпечено впізнання потерпілої та надано кінцеві вказівки виконавцю. ОСОБА_15 підійшов до потерпілої та вступив з нею у контакт. За таких обставин суд кваліфікує дії обвинувачених як закінчений замах на умисне вбивство.

Щодо доводів обвинувачених про провокацію з боку працівників поліції суд зазначає, що вони є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Раманаускас проти Литви», провокація має місце лише тоді коли правоохоронні органи не обмежуються пасивним розслідуванням злочинної діяльності, а здійснюють вплив з метою підбурення особи до вчинення злочину якого вона інакше б не вчинила. При цьому ЄСПЛ визначив, що визначальним фактором є поведінка самого заявника - у випадку коли органи прокуратури лише «приєднались» до вже існуючої злочинної діяльності, а не ініціювали її, провокації немає. У цій справі ініціатива вчинення кримінального правопорушення виходила від ОСОБА_10 та ОСОБА_11 задовго до залучення ОСОБА_15 до участі у контролі за вчиненням кримінального правопорушення - про що свідчать записи НСРД зустрічей 23 та 27 січня 2025 року. Заява ОСОБА_15 про добровільне залучення до проведення контролю за вчиненням злочину датована 28 січня 2025 року, тобто після того як злочинний умисел вже був сформований та активно реалізовувався. Таким чином, працівники поліції лише задокументували злочинну діяльність обвинувачених, що вже тривала - тобто приєднались до неї, а не ініціювали злочинний умисел.

Показання свідка ОСОБА_15 суд оцінює як достовірні, оскільки вони є послідовними, узгоджуються з іншими доказами у справі - зокрема з протоколами НСРД, результатами аналізу мобільних з`єднань, протоколами оглядів телефонів обвинувачених, протоколом контролю за вчиненням кримінального правопорушення - та не спростовані жодним іншим доказом. Той факт що ОСОБА_15 брав участь у контролі за вчиненням злочину не ставить під сумнів достовірність його показань, оскільки участь є добровільною та належним чином процесуально оформленою.

Показання обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 суд розцінює як такі що є способом захисту та спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності. Показання ОСОБА_10 про відсутність умислу на вбивство та бажання лише знайти і вилікувати потерпілу повністю спростовується змістом зафіксованих розмов, де він особисто обговорював способи позбавлення її життя. Позиція ОСОБА_11 про намір здати ОСОБА_15 поліції спростовується тим, що він продовжував активно координувати дії ОСОБА_15 аж до моменту затримання, особисто вказав ОСОБА_15 на потерпілу та надавав йому кінцеві інструкції. Суперечність у показаннях ОСОБА_11 - твердження що ОСОБА_10 не був знайомий з ОСОБА_15 при одночасному поясненні, що возив ОСОБА_15 на прохання ОСОБА_10 - свідчить про непослідовність його позиції захисту та додатково підтверджує узгодженість дій обвинувачених.

Щодо обвинувачення за ч.1 ст.263 КК України суд зазначає наступне. Винуватість ОСОБА_10 у незаконному зберіганні вибухових пристроїв підтверджується протоколом обшуку квартири ОСОБА_10 від 28 січня 2025 року, висновком вибухотехнічної експертизи, а також показаннями свідка ОСОБА_17 , яка підтвердила що вибухові пристрої було вилучено з тумбочки у коридорі під час обшуку. Посилання ОСОБА_10 на те що вибухові пристрої було вилучено у місці загального користування та що вони йому не належать, суд розцінює як непереконливі. Стороною захисту на підтвердження цієї версії долучено копію технічного паспорту квартири, однак вказаний документ належним чином не завірений, а на його копії наявні дописування та домальовування у частині позначення коридору та місця вилучення вибухових пристроїв, що викликає обґрунтовані сумніви у його достовірності.

Доводи ОСОБА_10 щодо невідповідності зображення 30-мм гранатометного пострілу ВОГ-17М у висновку експерта вигляду фактично вилученого предмета суд відхиляє, оскільки вибуховий пристрій у металевому корпусі було знищено в ході знешкодження, у зв`язку з чим експерт при складанні висновку використовував зображення із довідкової літератури, що є усталеною експертною практикою та не ставить під сумнів достовірність висновку по суті.

Винуватість ОСОБА_11 у незаконному зберіганні вибухових речовин підтверджується протоколом обшуку гаражного приміщення ОСОБА_11 від 28 січня 2025 року та висновком вибухотехнічної експертизи. Заперечення ОСОБА_11 щодо обізнаності про наявність речовини у гаражі суд розцінює як непереконливі, оскільки ОСОБА_11 користувався гаражем та не міг не знати про наявність у ньому сторонніх предметів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_10 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу винного, який раніше судимий, не працює, неодружений, на утриманні одна неповнолітня дитина, є учаником бойових дій, інвалідом ІІІ групи, в КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради» та в КНП «Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради» не звертався, амбулаторну допомогу не отримував, думку потерпілої ОСОБА_14 про несувору міру покарання обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_10 судом не встановлено. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_11 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу винного, який раніше не судимий, не працює, одружений, в КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради» не звертався, в КНП «Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради» перебував на стаціонарному лікуванні, думку потерпілої ОСОБА_14 про несувору міру покарання обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_11 судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації призначеного покарання, при цьому керується вимогами ст.65 КК України, відповідно до якої особі має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Прокурор в судовому засіданні просив призначити обвинуваченому ОСОБА_10 покарання за ч.2 ст.15 п.п.11, 12 ч.2 ст.115 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 років, за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст.70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, призначити обвинуваченому ОСОБА_10 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років.

Обвинуваченому ОСОБА_11 прокурор просив призначити покарання за ч.2 ст.15 п.п.11, 12 ч.2 ст.115 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 років, за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст.70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, призначити обвинуваченому ОСОБА_11 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років.

За таких обставин справи, суд, враховуючи думку прокурора, вважає, що виправлення обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не можливе без ізоляції від суспільства, а тому покарання їм слід призначити в межах санкцій ч.2 ст.15 п.п.11, 12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі.

Таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_10 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 п.п.11, 12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України та призначити покарання:

- за ч.2 ст.15 п.п.11, 12 ч.2 ст.115 КК України - 10 років позбавлення волі;

- за ч.1 ст.263 КК України - 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_10 остаточне покарання - 10 років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_10 обчислювати з дня затримання - з 28.01.2025 року.

ОСОБА_11 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 п.п.11, 12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України та призначити покарання:

- за ч.2 ст.15 п.п.11, 12 ч.2 ст.115 КК України - 10 років позбавлення волі;

- за ч.1 ст.263 КК України - 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_11 остаточне покарання - 10 років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_11 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_11 обчислювати з дня затримання - з 28.01.2025 року.

Стягнути із обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в солідарному порядку в користь держави 33 550,25 гривень витрат за проведення експертиз.

Скасувати арешт, накладений на речі ОСОБА_10 , а саме: мобільний телефон марки redmi чорного кольору у чохлі книжці, зіп-пакет із порошкоподібною речовиною білого кольору, диктофон марки savetec, usb флешка марки verico, газовий балончик «Кобра-1Н», відповідно до ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 30.01.2025 року (т.5 а.с.147).

Скасувати арешт, накладений на речі ОСОБА_11 , а саме: мобільний телефон марки Samsung GalaxyA72 з сім картою мобільного оператора ПрАт ВФ Україна НОМЕР_16 , з позбавленням права відчуження, розпорядження, використання, відповідно до ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 30.01.2025 року (т.5 а.с.148).

Речові докази по справі:

- 48 (сорок вісім) аркушів А4 із скриншотами переписок, копію Протокола про адміністративне правопорушення, фото карточку із особою жіночої статі а саме ОСОБА_26 , 3(три) сім картки "Водафон" та 3 (три) сім картки "Київстар", які передані на зберігання у камеру зберігання речових доказів ГУНП в Івано-Франківській області (т.5 а.с.131) - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- мобільний телефон марки «SAMSUNG A24» із двома сім картами "Водафон", який переданий на зберігання у камеру зберігання речових доказів ГУНП в Івано-Франківській області (т.5 а.с.131) - конфіскувати в дохід держави;

- упаковку із сімома ампулами з сипучою речовиною чорного кольору, пластичну речовину зовні схожу на пластичну вибухову речовину (Пластид), осколкову гранату пострілу ВОГ - 17М з 5 - ма наявними трубками схожими на артилерійський порох, які передані на зберігання у камеру зберігання речових доказів ГУНП в Івано-Франківській області (т.5 а.с.131) - знищити;

- мобільний телефон співмешканки ОСОБА_10 гр. ОСОБА_17 марки iPhone 8 Plus із сім карткою "Водафон", який переданий на зберігання у камеру зберігання речових доказів ГУНП в Івано-Франківській області (т.5 а.с.131) - повернути ОСОБА_17 ;

- білий пакет в якому наявні гранули темно-жовтого кольору та тканевий мішечок в якому знаходяться тонкі палички коричневого кольору, взірець речовини з тканевого мішечка, взірець речовини білого пакета, які передані на зберігання у камеру зберігання речових доказів ГУНП в Івано-Франківській області (т.5 а.с.132) - знищити;

- мобільний телефон марки Redmi чорного кольору у чохлі книжці, який переданий на зберігання у камеру зберігання речових доказів ГУНП в Івано-Франківській області (т.5 а.с.133) - конфіскувати в дохід держави;

- зіп-пакет із порошкоподібною речовиною білого кольору, які передані на зберігання у камеру зберігання речових доказів ГУНП в Івано-Франківській області (т.5 а.с.133) - знищити;

- мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A72» з сім картою мобільного оператора ПрАт «ВФ Україна» НОМЕР_16 , який переданий на зберігання у камеру зберігання речових доказів ГУНП в Івано-Франківській області (т.5 а.с.134) - конфіскувати в дохід держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_27

Судді ОСОБА_28

ОСОБА_29