Ухвала суду № 137410184, 04.06.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/5394/26

Провадження № 1-кс/202/3975/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026040000001287 від 01.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, працюючий у ПрАТ «ЦГЗК» на посаді головного механіку кар`єру, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

Слідчий слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

Згідно клопотання досудовим розслідуванням встановлено, що 01 червня 2026 року о 18 годині 30 хвилин водій ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем «Great Wall Hover» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 16.10.2019, належить останньому, рухався в світлий час доби, у ясну погоду без опадів, по сухому асфальтобетонному покриттю, в другій смузі для руху проїзної частини вулиці Сергія Колачевського в напрямку вулиці Олексія Солом`яного, що в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Дана ділянка проїзної частини є дорогою із двостороннім рухом та має по три полоси для руху в кожній зі сторін, які розділені горизонтальною дорожньою розміткою у вигляді двійної суцільної лінії п. 1.3 Правил дорожнього руху України.

В цей час поблизу електроопори будинку № 96 по вулиці Сергія Колачевського, що в Тернівському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, неповнолітня ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повільним бігом перетинала проїзну частину дороги зліва направо відносно руху автомобіля, на невстановленому для переходу місці.

Під час руху вулицею Сергія Колачевського, що в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, водій ОСОБА_5 , порушуючи правила безпеки дорожнього руху, діючи з кримінальною протиправною злочинною недбалістю, не передбачив можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змінам, рухаючись зі швидкістю не менше ніж 50 км/год, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, маючи об`єктивну технічну можливість виявити попереду себе на вищезазначеній ділянці місця невстановленого переходу пішоходом, не здійснив дій аби запобігти наїзду на неповнолітнього пішохода шляхом екстреного гальмування керованого ним автомобіля «Great Wall Hover» та не зменшив швидкість свого руху для виконання п. 12.3 Правил дорожнього руху України, щоб дати дорогу неповнолітньому пішоходу ОСОБА_8 та переконатися, що на проїзній частині немає пішоходів.

Внаслідок чого, 01 червня 2026 року о 18 годині 30 хвилин біля будинку № 96 по вулиці Сергія Колачевського, що в Тернівському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, водій ОСОБА_5 здійснив наїзд передньою правою частиною керованого ним автомобіля на неповнолітнього пішохода ОСОБА_8 , яка перетинала проїзну частину вулиці Сергія Колачевського на невстановленому для переходу місці зліва направо відносно напрямку руху автомобіля «Great Wall Hover» з реєстраційним номером НОМЕР_1 .

Своїми діями ОСОБА_5 грубо порушив вимоги п. п. 1.3., 1.5., 1.7, 2.3 «б», 12.3, 12.4, 12.9 «б» Правил дорожнього руху України, якими передбачено:

п. 1.3: «Учасники дорожнього руху зобов`язано знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;

п. 1.5: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п. 1.7: «Водії зобов`язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як велосипедисти, особи, які рухаються в кріслах колісних, та пішоходи.»;

п. 2.3: «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 12.3: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди»;

п. 12.4: «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.»;

п. 12.9: Водієві забороняється:

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «й» пункту 30.3 Правил дорожнього руху України.

Порушення вимог п. 12.3 та п. 12.9 «б» Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_5 знаходиться у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої неповнолітній пішохід ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження, у вигляді: сполученої тупої травми тіла.

Смерть неповнолітньої ОСОБА_8 настала 01.06.2026 близько 18 години 30 хвилин від сполученої тупої травми тіла на місці дорожньо-транспортної пригоди, тобто поблизу будинку № 96 по вулиці Сергія Колачевського у Тернівському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

02.06.2026 ОСОБА_5 вручене письмове повідомлення про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, у зв`язку із чим, слідчий, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане раніше клопотання. Вказує на наявність обґрунтованої підозри відносно підозрюваного та ризиків, визначених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тому просив застосувати міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких заходів не зможе запобігти наявним ризикам.

На питання суду пояснив, що швидкість руху достеменно ще не встановлено, вираховувалася слідчим по відеозапису з камер. В місці, де потерпіла переходила дорогу, пішохідний перехід був відсутній, перебігала у невстановленому місці. Батьки дитини ведуть аморальний спосіб життя.

Підозрюваний в судовому засіданні пред`явлену підозру визнав. На питання суду пояснив, що на спідометр не дивився, швидкість руху не знає. На дослідженому відео дійсно він. Зазначив, що побачив дівчину коли вона була вже занадто близько, оскільки засліпило сонце. Відчуває провину, хоче допомогти родичам потерпілої. Авто купив 5 років тому, працює головним механіком, автомобіль потрібен для роботи.

Захисник підтримав підозрюваного, зазначив, що він допомагає родичам потерпілої, взяв на себе витрати з поховання. Зауважив, що раніше підозрюваний не притягувався до жодного виду юридичної відповідальності. Просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, щоб він й надалі мав можливість допомоги потерпілим, оскільки вони вимагають щоб усі витрати ніс саме підозрюваний, а не його родичі.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у скоєнні якого йому повідомлено про підозру.

Обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме протоколами оглядів; відеозаписом, слідчим експериментом, речовими доказами, характеризуючим матеріалом відносно ОСОБА_5 ; іншими матеріалами кримінального провадження.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 286 КК України у скоєнні якого повідомлено про підозру ОСОБА_5 відповідно ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Враховуючи викладене, слідчий суддя прийшов до переконання, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

Слідчий суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій.

З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, згідно вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, слідчим суддею встановлено доведеність прокурором наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

При вирішенні наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду суд зазначає, що сам по собі факт тяжкості злочину, який інкримінується особі, не може бути підставою для застосування запобіжного заходу, однак врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятися від слідства й суду.

Зважаючи встановлені обставини, слідчий суддя вважає, що наявні чинники та обставини, які б підтвердили наявність небезпеки того, що підозрюваний може почати переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду відсутні.

Заявлені ризики, передбачені п. п. 2, 3,4 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає недоведеними.

В той же час, слідчий суддя приймає до уваги обставини кримінального правопорушення, зокрема те, що потерпіла перебігала оживлену ділянку дороги, яка потребує особливої уваги у невстановленому місці, а також поведінку підозрюваного після вчинення кримінального правопорушення, який визнає підозру та вчиняє активні дії з метою усунення наслідків злочину, здійснює фінансові витрати та підтримку родини потерпілої, про що свідчать надані чеки та квитанції.

Відповідно до п.п. 3 та 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини - обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

У цьому ключі послідовною та логічною є позиція ЄСПЛ, згідно якої небезпека переховування особи від правосуддя повинна оцінюватися не лише у світлі тяжкості покарання, але й виходячи з усіх інших обставин, які можуть або підтвердити наявності такої небезпеки, або звести її до такого мінімуму, що попереднє ув`язнення виявиться невиправданим.

Таким чином, підстави, якими обґрунтовується необхідність обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на переконання суду, носять ймовірний характер та не всі ризики обґрунтовані та доведені в судовому засіданні.

Згідно ст.5 Європейської конвенції з прав людини, яка у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи. Крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом.

Так, у справі «Смирнов проти Росії» Європейський суд з прав людини наголосив, що особа, обвинувачена в скоєнні злочину, завжди повинна знаходитися на свободі, до закінчення розгляду справи, якщо Держава не зможе довести, що маються «умісні і достатні» причини взяти її під варту, і зокрема, коли є підстави вважати, що особа ухилятиметься від слідства та суду, перешкоджатиме встановленню істини у справі, або продовжить злочину діяльність.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує дані, що характеризують особу підозрюваного, його вік та стан здоров`я, сімейний й майновий стан, тяжкість покарання, суть та встановлені обставини кримінального правопорушення, у зв`язку з чим слідчий суддя дійшов до переконання, що прокурором не в повній мірі обґрунтовано недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленому ризику та неможливість їх запобігти шляхом обрання більш м`якого виду запобіжного заходу.

У справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було отримано принципу «законності» і воно не було свавільним», та у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Враховуючи встановлені обставини, слідчий суддя дійшов до переконання, що підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під варту, який є найбільш суворим з запобіжних заходів необґрунтовані, у зв`язку з чим дійшов до переконання, що застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, відповідатиме меті та завданням кримінального провадження, гарантуватиме та забезпечуватиме запобігання встановленому ризику та виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 альтернативний вид запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши залишати місце проживання: АДРЕСА_1 в період часу з 23 години до 06 години наступної доби.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України зобов`язання:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не залишати місце проживання: АДРЕСА_1 в період часу з 23 години до 06 години наступної доби без дозволу слідчого, прокурора або суду, за винятком випадків, необхідних для збереження життя та здоров`я;

- не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

В порядку п.2 ч.3 ст. 202 КПК України у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваного, який був затриманий, негайно звільнити з-під варти та зобов`язати невідкладно прибути до місця свого проживання.

Ухвала слідчого судді діє до 04 серпня 2026 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню органом Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчого.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1