Рішення № 137407989, 11.06.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1602/26

Провадження № 2/307/750/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Сас Л.Р., секретар судового засідання Семко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України (за відсутності учасників справи та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу) цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» 17 квітня 2026 року пред`явило до ОСОБА_1 позов про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 17 250,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 30.04.2024 між ТОВАРИСТВОМ 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір № 1586298 про надання споживчого кредиту відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 2 500,00 грн. на строк 359 днів з 30.04.2024 по 25.04.2025 та зобов`язався повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором, який підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором H529.

Відповідно до зазначених умов договору, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 2 500,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Згідно з п.3.1. договору, проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Пунктом 1.5.1. договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. договору. Пунктом 1.5.2. передбачено знижену процентну ставку, яка становить 0,01% в день та застосовується на наступних умовах. Якщо споживач до 30.05.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Відповідно до п. 5.1. договору, сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в п. п.5.3. Договору.

30.05.2024 відповідач не здійснив оплату процентів згідно графіку платежу та не повернув тіло кредиту.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 24 грудня 2024 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на підставі договору факторингу № 24122024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Відповідача належним чином повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором.

Отже, до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором.

Відтак, до позивача відповідно до укладеного договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 1586298 від 30.04.2024 загальна сума заборгованості склала 12 675 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 2 500 грн., заборгованості за процентами 8 925 грн., штрафні санкції 1 250 грн.

У зв`язку із чим позивач просив стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 17 250,00 грн., судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 662, 40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 01 травня 2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, витребувано докази та судове засідання призначено на 11 червня 2026 року.

Позивач ТОВ «ФК» ФІНТРАСТ УКРАЇНА» подав заяву про розгляд справи за відсутності його представника та не заперечував протии проведення з-аочного розгляду справи.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про судове засідання, що вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, у судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзив не подав, тому на підставі п. 1) ч. 3 ст. 223 ЦПК України суд постановив ухвалу про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

30.04.2024 між ТОВАРИСТВОМ 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір № 1586298 про надання споживчого кредиту відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 2 500 грн. на строк 359 днів з 30.04.2024 по 25.04.2025 та зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором, який підписав за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором H529.

Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору.

Згідно з п. 3.1. договору, проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Відповідно до п. 5.1. договору, сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно графіка платежів, крім випадку визначеного в п. п. 5.3. Договору.

Пунктами 6.1., 6.2., 6.3., 6.4. передбачено, що сторони несуть відповідальність за порушення умов цього договору згідно чинного законодавства України, цього договору. Порушенням умов цього договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору. У випадку повернення простроченої суми кредиту та/або сплати прострочених процентів за користування кредитом протягом 3 (трьох) календарних днів, після закінчення строку їх сплати, штраф за несвоєчасне виконання Споживачем зобов`язань за таким простроченням не нараховується. У випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф: 6.4.1. у розмірі 125,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та 6.4.2. у розмірі 25,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Згідно з п. п. 9.1., 9.2., 9.3., 9.4. договору, цей договір складено в 2 (двох) оригінальних примірниках українською мовою, по одному для кожної із сторін, що мають однакову юридичну силу. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в п. 1. 4. договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, договір продовжує діяти до повного виконання споживачем зобов`язань за ним. Усі неврегульовані цим договором правовідносини сторін регулюються чинним законодавством України. Недійсність окремих умов цього договору, встановлена рішенням суду, не може мати наслідків недійсності всього договору та в будь-якому разі не звільняє споживача від грошового зобов`язання повернути кредит, сплатити проценти та суму неустойки за користування кредитом.

Згідно з п. 9.8. договору, підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що перед укладенням цього договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування»; вказана в ч.1, 2, 4, 5 ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та розміщена на Веб-сайті; він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів або банківських металів у кредит, ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЛОН КРЕДИТ», що розміщені на Веб-сайті, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Вказаний договір підписаною відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором H529, 30.04.2024 15:55:22.

Із паспорта споживчого кредиту видно, що ОСОБА_1 30.04.2024 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором X268 підписав паспорт споживчого кредиту, у якому визначені основні умови кредитування, а саме: тип кредиту, сума кредиту, строк кредитування, мета отримання кредиту, спосіб та строк надання кредиту, процентна ставка, тип процентної ставки, платежі за додаткові та супутні послуги третіх осоіб, загальні витрати за кредитом, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом, реальна річна процентна ставка, кількість та розмір платежів, наслідки прострочення та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, штрафи, процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту.

Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача відбулось через систему Pay Tech, на підставі укладеного договору про організацію переказу грошових коштів № 06062022-1 від 06.06.2022 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ "ПЕЙТЕК". ТОВ «ПЕЙТЕК», надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, внесене в державний реєстр фінансових установ (рішення від 29.05.2023 № 21/990-РК), та отримало Ліцензію Національного банка України. За інформацією в листі ТОВ «ПЕЙТЕК», відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ»: 30.04.2024 15:56:16 на суму 2500.00 грн. на платіжну карту № НОМЕР_1 .

ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 2 500,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 ., що вбачається із повідомлення ТОВ «ПЕЙТЕК», договору про організацію переказу грошових коштів від 06 червня 2022 року.

Пунктом 3) п. 4.1. кредитного договору передбачено, що ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача, але з обов`язковим повідомленням споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення у спосіб, визначений частиною першою статті 25 Закону України «Про споживче кредитування», що забезпечить доведення до відома споживача такого факту.

24 грудня 2024 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на підставі договору факторингу № 24122024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до п. 1.3. договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms - повідомлення) на зазначену в анкеті боржника електронну адресу та/або телефонний номер.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 12675 грн., з яких: 2 500,00 грн. - тіло кредиту; 8 925,00 грн. проценти та 1 250,00 грн. штрафи.

Із платіжної інструкції від 26.12.2024 відомо, що ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» перерахувало ТОВ « СЛОН КРЕДИТ» 2 159 760,91 грн. згідно договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024.

ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» повідомило в особистих кабінетах усіх боржників, права вимоги за кредитними договорами до яких передані Новому кредитору - ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», проінформовано про відступлення права грошової вимоги за Договорами та передачу персональних даних ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» із зазначенням банківських реквізитів нового кредитора. Враховуючи вищезазначене, відповідача належним чином повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором.

Отже, до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором.

Із розрахунку заборгованості, проведенного ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» станом на 25.04.2025 заборгованість за кредитним договором відповідача склала 17 250,00 грн., з яких: 2 500,00 грн. - тіло кредиту; 8 925,00 грн. проценти та 1 250,00 грн. штрафи.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором, провденого позивачем за період з 25.12.2024 по 25.04.2025, заборгованість відповідача за процентами після укладення договору факторингу складає 4 575,00 грн.

Всупереч умов кредитного договору, незважаючи на повідомлення ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», відповідач не виконав свого зобов`язання.

Рішенням № 251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ Україна» на нове найменування ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, ОСОБА_1 не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 910/1238/17 суд касаційної інстанції дійшов висновку, що проценти за користування кредитом це проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник.

Як регламентовано ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження (ст. 1080 ЦК України).

За сформованою позицією Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора у зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору факторингу (глава 73 ЦК України).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним (що відповідає належному виконанню відповідно до ст. 516 ЦК України). Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від о6ов`язку погашення кредиту взагалі».

Тобто, якщо відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимогст. 516 ЦК України.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом досліджені надані товариством докази видачі відповідачу кредиту, користування нею кредитними коштами, враховано, що зазначені докази відповідачемне спростовані, що є його процесуальним обов`язком.

Наведене узгоджується з висновком висловленим Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц.

Також позивач стверджує, що ОСОБА_1 має заборгованість за штрафом у розмірі 1 250,00 грн., чим порушуються його права та інтереси, однак суд дійшов висновку, що відсутні законні підстави для стягнення із відповідача заборгованості за штрафними санкціями з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу Українипередбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, Законом України від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64» на території України введено військовий стан, який згодом на підставі Указів Президента продовжувався та триває на час розгляду даної справи в суді.

Водночас, як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором, провденого за період з 30.04.2024 по 24.12.2024, заборгованість відповідача за штрафами складає 1 250,00 грн.

Відтак, з огляду на положення норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яка поширюються на спірні правовідносини, ОСОБА_2 , як позичальник, звільнений від обов`язку сплати на користь позивача неустойки (штрафу, пені) за прострочення нею виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, оскільки на час укладення та дії договору, а також розгляду справи у суді та ухвалення у ній рішення в Україні діяв та продовжує діяти воєнний стан.

За наведених обставин, аргументи позивача про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 1 250,00 грн. суд вважає необґрунтованими та безпідставними, а тому такі задоволенню не підлягають.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково та необхідно стягнути із відповідача на користь позивача 16 000,00 грн. з яких: 2 500,00 грн. - тіло кредиту, 8 925,00 грн. проценти, 4 575,00 грн. проценти за 122 календарні дні, нараховані позивачем у період з 24.12.20024 по 25 квітня 2025 року та відмовити у частині вимог про стягнення штрафу у розмірі 1 250,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову також підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення із ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 2 475,66 грн., пов`язаних зі сплатою судового збору, які документально підтверджені.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За змістом ч. ч. 5-6 ст.137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Матеріалами справи підтверджується, що правнича допомога у справі надавалася адвокатом Столітнім М.М., свідоцтво серії КС № 9422/10 від 18.09.2020 року.

Відповідно до договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, рахунку на оплату від 10 квітня 2026 року, акта прийому-передачі викоанинх робіт від 10 квітня 2026 року, загальна вартість наданих послуг адвоката на правову допомогу складає 10 000 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи є належними та достатніми доказами на підтвердження витрат, які позивач поніс на оплату професійної правничої допомоги у цій справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Враховуючи вищевикладене, слід дійти висновку, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Верховний Суд у постанові від 25 липня 2023 року у справі №340/4492/22 прийшов до висновку, що наявність або відсутність заперечень процесуального опонента проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення лише для розв`язання питання про співмірність судових витрат на правову допомогу, заявлених до відшкодування. Водночас, це не впливає на обов`язок перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим критеріям.

З урахуванням встановлених обставин, на думку суду, у даному випадку розмір витрат на професійну правничу допомогу, є очевидно завищеними та підлягають зменшенню, адже виконані адвокатом роботи не потребували багато часу та були не складними.

Витрати на професійну правничу допомогу не є співмірними.

Виходячи з критеріїв обґрунтованості та пропорційності судових витрат, а також принципу розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача повинен становити 3 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 1586298 від 30 квітня 2024 року у розмірі 16 000,00 грн. з яких: 2 500,00 грн. - тіло кредиту, 8 925,00 грн. проценти, 4 575,00 грн. проценти, нараховані за період 24.12.20024 по 25 квітня 2025 року, 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу, а також 2 475,66 грн. судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Відмовити в іншій частині позову про стягнення штрафних санкцій у розмірі 1 250,00 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 16 червня 2026 року.

Суддя Л.Р.Сас