Рішення № 137407827, 12.06.2026, Сновський районний суд Чернігівської області (до 25.04.2025 - Щорський районний суд Чернігівської області)

Справа № 749/322/26

Номер провадження 2/749/339/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року Сновський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Чигвінцева М.С.

за участі секретаря Михалевич М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Сновськ в порядку спрощеного позовного провадженняцивільну справу № 749/322/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі ТОВ «Споживчий центр») звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 7920 грн. та судових витрат.

Позовні вимоги мотивує, тим що 02.12.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 02.12.2023-100000292, згідно з яким позивач надав відповідачу кредит у розмірі 4000 грн. на строк 42 дні зі сплатою процентів за користування кредитом.

Відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконував, внаслідок чого станом на 12.01.2024 утворилася заборгованість у розмірі 7920 грн., що складається: 4000 грн. тіло кредиту; 3920 грн., проценти.

Представник позивача у позові зазначив про розгляд справи без участі представника ТОВ «Споживчий центр» та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час, дату і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

02.12.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 02.12.2023-100000292. Відповідно до його умов ТОВ "Споживчий центр" надало відповідачу кредит у розмірі 4000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом. Надання кредитних коштів підтверджується квитанцією від 02.12.2023. Строк повернення кредиту - 12.01.2024.

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 12.01.2024 становить 7920 грн., що складається: 4000 грн. основний борг; 3920 грн. проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги», встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Судом встановлено, що кредитний договір між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 у тому числі заявку на укладення кредитного договору від 02.12.2023 року, пропозицію про укладення кредитного договору, додаток до анкети позичальника, підписано шляхом накладення електронного цифрового підпису ОСОБА_1 .

Отже, між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у позивача виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання повернути кредит зі сплатою відсотків у визначений договором строк.

Встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором ТОВ "Споживчий центр" виконало належним чином, надававши відповідачу кредиті кошти в сумі 4000 грн.

Однак, відповідач не виконав умови кредитного договору в частині повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в сумі 7920,00 грн., з яких: 4000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 3920,00 грн. заборгованість за відсотками.

Ураховуючи, що відповідач користувався наданими позивачем коштами, не виконуючи зобов`язань за кредитним договором щодо своєчасного повернення наданих грошових коштів та сплати відсотків, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.141ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн.

Керуючись статтями4,12,13,76-81,141,259,263-265 ЦПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (код ЄДРПОУ 37356833, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133А) заборгованість за кредитним договором № 02.12.2023-100000292 від 02.12.2023 у розмірі 7920 (сім тисяч дев`ятсот двадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України або через Сновський районний суд Чернігівської області відповідно до п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.

Суддя М.С. Чигвінцев