Рішення № 137407560, 15.06.2026, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/599/26

провадження № 2/588/404/26

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року м. Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Сумської області Лебедь О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Зміст позовних вимог

ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» у квітні 2026 року звернулося до суду із указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 29.05.2025 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір про споживчий кредит № 185462 у формі електронного документа із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов даного кредитного договору відповідачці надано кредит у розмірі 17722,00 грн шляхом перерахування коштів на банківську карту.

10.10.2025 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладеного договір факторингу №10102025, відповідно до якого ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» передало (відступило) ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимоги, зокрема до ОСОБА_1 .

Станом на дату звернення з позовом до ОСОБА_1 остання має заборгованість за кредитним договором у розмірі 36017,46 грн, яка складається з наступного: заборгованості по кредиту в розмірі 17722,00 грн; заборгованість по несплаченим процентам у розмірі 13894,46 грн; заборгованість по комісії у розмірі 801,00 грн; заборгованість за штрафними санкціями (штраф, пеня) у розмірі 3600,00 грн.

Позивач звертає увагу на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог становить 32417,46 грн.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд стягнути на користь позивача із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 185462 від 29.05.2025 у розмірі 32417,46 грн, сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн..

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 13.04.2026 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, та сторонам встановлено строки для подання відповідних заяв по суті.

Відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду від сторін не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Відповідачці було направлено копію ухвали суду від 13.04.2026 за місцем її реєстрації. Поштове відправлення повернуте до суду з відміткою «адресат відсутній» 27.04.2026. Також, відповідачка була повідомлена про розгляд справи шляхом розміщення оголошення на веб-сторінці суду.

Зважаючи на зазначене, поштова кореспонденція направлена судом з дотриманням вимог процесуального закону за належною адресою та є достатнім сповіщенням відповідачки.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, пов`язані зі спорами про виконання зобов`язань, які виникли за кредитним договором, позов частково обґрунтований і підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи встановлені судом та мотиви суду

Судом установлено, що 29.05.2025 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №185462, відповідно до якого відповідачка отримала кредит у розмірі 17722 грн, який надається в наступному порядку: у розмірі 14000,38 грн на № рахунку позичальника № НОМЕР_1 ; у розмірі 3721,62 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини. Кредит надається строком на 126 днів з 29.05.2025 до 02.10.2025, за стандартною процентною ставкою 0,7893% на день (а.с. 25-28).

Зазначений договір був укладений між сторонами у формі електронного документа з відповідним електронним підписом позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора 76bfc16a.

Сторонами були погоджені графік платежів, який є невід`ємною частиною договору та паспорт споживчого кредиту (а.с. 28зв, 36-37).

Також, у матеріалах справи міститься Договір про споживчий кредит (Публічна частина) та Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» (а.с. 29-34, 38).

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Враховуючи положення частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (частин 1, 2 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Із врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. В силу статті 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Отже, зі змісту договору, вбачається, що у ньому визначені основні істотні умови, характерні для таких видів договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальниця ОСОБА_1 погодилася на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання нею цього договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Водночас, суд не приймає як складову частину кредитного договору укладеного між позивачем та відповідачем паспорт споживчого кредиту, оскільки ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Такі висновки суду щодо застосування норм права відповідають висновкам Верховного Суду викладеним у постанові у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2022 у справі №393/126/20.

Відтак, зміст укладеного сторонами договору та умови кредитування відображені в договорі про споживчий кредит № 185462, який підписала ОСОБА_1 29.05.2025.

Згідно з відповіддю АТ «Ощабданк» № 46/12-11/59194/2026/Вт від 27.04.2026 на платіжну картку № НОМЕР_2 , емітовану на ОСОБА_1 31.05.2025 зараховано кошти у сумі 14000,38 грн (а.с. 65-67).

Отже, ТОВ «ФК КРЕДІПЛЮС» свої зобов`язання за договором виконало та надало відповідачці кредит.

10.10.2025 між ТОВ «ФК КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладеного договір факторингу № 10102025, відповідно до якого ТОВ «ФК КРЕДІПЛЮС» передало (відступило) ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимоги від 10.10.2025, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 185462 від 29.05.2025 на суму 54870,32 грн (а.с. 39-40, 46-48).

Позивач додаткових нарахувань не здійснював.

Отже, враховуючи досліджені докази, а також встановлені обставини, суд вважає доведеним, що ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачкою, відповідно до умов кредитного договору № 185462 від 29.05.2025, що був укладений між ОСОБА_1 та первісним кредитором ТОВ «ФК КРЕДІПЛЮС».

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статті 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Всупереч умов кредитного договору відповідачка взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, що створило заборгованість ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» розмір якої, відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 185462 від 29.05.2025, складає 36017,46 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 17722,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами 13894,46 грн; заборгованість за нарахованими комісіями 801,00 грн; пеня 3600,00 грн (а.с. 11-12).

Також, позивач у позовній заяві зазначив, щодо необхідності стягнення з відповідачки тіла кредиту та процентів та комісії у сумі 32417,46 грн без штрафних санкцій.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказів, які б спростовували установлені судом обставини на підставі доказів наданих стороною позивача, відповідачкою не надано.

Суд частково погоджується із вимогами позивача про стягнення з відповідачки заборгованості в частині тіла кредиту у сумі 14000,38 грн замість 17722,00 грн, оскільки указану суму отримала позичальниця та заборгованості по відсотках у сумі 13894,46 грн,.

Вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за комісією пов`язаною з наданням кредиту у розмірі 3 721,62 позивачем помилково зараховано до тіла кредиту, хоча фактично ці кошти позичальниці надані не були. Ці вимоги не підлягають стягненню зважаючи на таке. Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи та виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Отже умова договору щодо сплати винагороди за надання фінансового інструменту фактично є нікчемною.

Такі висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15, від 21 квітня 2021 року в справі №677/1535/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 21 липня 2021 року в справі №751/4015/15, від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15-ц.

Також, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за комісією пов`язаною з наданням кредиту у розмірі 801,00 грн зважаючи на таке.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку та виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Отже умова договору щодо сплати винагороди за надання фінансового інструменту фактично є нікчемною.

Такі висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15, від 21 квітня 2021 року в справі №677/1535/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 21 липня 2021 року в справі №751/4015/15, від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15-ц.

Враховуючи установлені судом обставини та вимоги викладеного чинного законодавства, зважаючи на те, що відповідачкою належним чином не виконано зобов`язання за кредитним договором внаслідок чого утворилась заборгованість, суд вважає, що вимоги позивача, як нового кредитора про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати

Вирішуючи питання про судові витрати в справі, суд керується положеннями частини 1 статті 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги судом задоволені частково на 86,04%, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати на оплату судового збору в розмірі 2290,72 грн.

Що стосується вимоги про стягнення 7000,00 грн витрат на правничу допомогу, то суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідачки понесених позивачем судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн, суд враховує таке.

У обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача подав: договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026; додаткову угоду № 25771398012 до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, акт прийому-передачі наданих послуг, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю; довіреність (а.с. 14-15, 16, 17, 18, 19).

Указані докази підтверджують факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір в сумі 7000,00 грн.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в п.95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши надані представником позивача докази понесених витрат на професійну правничу допомогу суд вважає, що заявлений представником позивача розмір витрат на правничу допомогу є завищеним зважаючи на таке.

Суд вважає, що вартість правничих послуг є завищеною, оскільки дана справа незначної складності, наявна стала судова практика щодо вирішення спорів пов`язаних зі стягненням кредитної заборгованості, тому її складання не вимагає значного часу.

Зважаючи на обсяг наданих правничих послуг та виконаних робіт, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності правничих послуг, а також розумності їхнього розміру, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ»до суми 3000 грн. Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.

Керуючись статтями 13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 185462 від 29.05.2025 в розмірі 27894 (двадцять сім тисяч вісімсот дев`яносто чотири) грн 84 коп., судові витрати у сумі 2290 (дві тисячі двісті дев`яносто) грн 72 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 34 офіс 333, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 43541163;

відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя О.В. Лебедь