Рішення № 137406176, 15.06.2026, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/225/2026

Справа № 679/1607/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі головуючої судді Сопронюк О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 15.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4872311. Згідно п.1.2. договору сума (загальний розмір) кредиту становить 4000 грн. Відповідно до п.1.5.2. договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 750 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п.1.6. договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Умовами договору передбачена видача кредитних коштів позичальнику безготівково, а саме шляхом переказу коштів на картковий рахунок. Відповідно до розділу 2 договору, сторони погодили умови щодо сплати за кредитом, пролонгації строку користування кредитом, повернення кредиту тощо. Згідно п.6.1. кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Пунктом 6.3. договору передбачено, що приймаючи пропозицію товариства про укладання цього кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що: він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на сайті товариства та є невід`ємною частиною цього договору.

ТОВ «Мілоан» виконало свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами договору. Строк повернення грошових коштів наступив, однак відповідач не виконав своїх зобов`язань за договором, грошові кошти не повернув, проценти за користування коштами не сплатив.

26.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №26-01/2022-83, за яким ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4872311, укладеним з відповідачем.

10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір №10-03/2023/01, за яким «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4872311, укладеним з відповідачем.

Таким чином, позивач ТОВ «Коллект Центр» набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4872311 від 15.09.2021.

Відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість, розмір якої станом на день формування позовної заяви становить 18525,72 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 3296 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 14789,72 грн; заборгованість за комісіями - 440 грн.

Крім того, 14.01.2022 ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 уклали договір позики №3556803037-179810, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти в розмірі 1500 грн., дата видачі кредиту 14.01.2022, дата повернення кредиту 28.01.2022 (включно), термін користування кредитом 15 діб. Відповідно до п.п.2.3 договору плата за користування кредитом встановлена в розмірі 1,95 % за кожен день користування кредитом. Відповідно до п.п.9.2 договору позики, цей договір укладається в електронній формі та є електронним договором, підписання якого відбувається, у відповідності до вимог ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних позичальником, який прийняв пропозицію (оферту) укласти цей договір, надсилаються товариству та призначені для ідентифікації підписувача цих даних. Пунктом 9.3. договору позики встановлено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором, вказаний у п.п.9.2. цього договору, має юридичну силу власноручного підпису.

ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» виконало свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами договору. Строк повернення грошових коштів наступив, однак відповідач не виконав своїх зобов`язань за договором, грошові кошти не повернув, проценти за користування коштами не сплатив.

07.03.2023 між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір №07/03/23, відповідно до якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3556803037-179810, укладеним з відповідачем..

Таким чином, позивач ТОВ «Коллект Центр» набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №3556803037-179810 від 14.01.2022.

Відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість, розмір якої станом на день формування позовної заяви становить 3485,50 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 1500 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 1985,50 грн.

На підставі наведеного, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором №4872311 від 15.09.2021 та за договором №3556803037-179810 від 14.01.2022 в загальному розмірі 22011,22 грн, судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 13000 грн.

Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 07.11.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Сторони про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін повідомлені належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від останніх не надійшло. Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, відзив на позов не подав, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 15.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , на підставі анкети-заяви на кредит №4872311 від 15.09.2021 поданої відповідачем, укладено в електронній формі договір про споживчий кредит №4872311 із додатками: Графік платежів за договором про споживчий кредит №4872311 від 15.09.2021, Паспорт споживчого кредиту №4872311. Згідно умов договору, товариство надало позичальнику грошові кошти в сумі 4000 грн. шляхом переказу на картковий рахунок на строк 15 днів, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування ним до 30.09.2021, виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах, що визначені договором.

Згідно п.1.5.1 договору, комісія за надання кредиту: 440 грн, яка нараховується за ставкою 11 відсотків від суми кредиту одноразово.

Пунктом 1.5.2. договору встановлено проценти за користування кредитом: 750 грн, які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідно до п.1.6. договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Пунктом 1.7. договору передбачено тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2, 2.3 цього договору.

Вказаний договір про споживчий кредит укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, що передбачено п.6.1 договору та підтверджується хронологією вчинення дій щодо укладення цього договору, що вміститься в анкеті-заяві на кредит №4872311 від 15.09.2021 і довідкою про ідентифікацію ОСОБА_1 при укладенні даного договору.

ОСОБА_1 підписав договір про споживчий кредит №4872311 від 15.09.2021 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором (W24569), що підтверджено наданою позивачем довідкою про ідентифікацію, одноразовий ідентифікатор було відправлено на номер телефону: НОМЕР_1 , вказаний відповідачем в анкеті - заяві на кредит №4872311.

ТОВ «Мілоан» виконало свої зобов`язання за кредитним договором та надало ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 4000 грн, що підтверджується даними квитанції ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» «»№с13d06e8-9ca7-4e93-8b9d-d0d67cd0bb4a_637673339008333068 від 15.09.2021, з якої вбачається, що кошти в сумі 4000 грн. перераховано на платіжну картку № НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , НОМЕР_3 , кредитний договір №4872311 від 15.09.2021.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 умов договору про споживчий кредит №4872311 від 15.09.2021, утворилася заборгованість, розмір якої станом на 22.12.2021 складав 13746,52 грн, з яких: 3296 грн - заборгованість за тілом кредиту; 10010,52 грн - заборгованість за процентами; 440 грн - заборгованість за комісією, що підтверджується відомістю про щоденні нарахування та погашення, складеною ТОВ «Мілоан».

26.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №26-01/2022-83, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі до відповідача за кредитним договором №4872311 від 15.09.2021 в розмірі 13746,52 грн, що також підтверджується актом приймання - передавання реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу №26-01/2022-83 від 26.01.2022, витягом з реєстру боржників до договору факторингу №26-01/2022-83 від 26.01.2022.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №4872311 від 15.09.2021, проведеного ТОВ «Вердикт Капітал», станом на 10.03.2023 загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 18525,72 грн, з яких: 1) заборгованість за тілом кредиту - 3296 грн, 2) заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 10010,52 грн, 3) нараховані відсотки згідно кредитного договору за період з 26.01.2022 по 23.02.2022 - 4779,20 грн, 4) заборгованість за комісією - 440 грн.

10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-03/2023/01, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі до відповідача за кредитним договором №4872311 від 15.09.2021 в розмірі 18525,72 грн, що також підтверджується актом прийому - передачі реєстру боржників за договором №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023, витягом з реєстру боржників від 10.03.2023 до договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023.

Таким чином, позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №4872311 від 15.09.2021 в розмірі 18525,72 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, проведеного ТОВ «Коллект Центр», станом на 01.10.2025, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №№4872311 від 15.09.2021 становить 18525,72 грн, з яких: 1) заборгованість за тілом кредиту - 3296 грн, 2) заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 14789,72 грн, 3) заборгованість за комісією - 440 грн.

Крім того, 14.01.2022 ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» уклали договір позики №3556803037-179810, за умовами якого позикодавець надав відповідачу кредит в розмірі сумі 1500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 14 днів з 14.01.2022 по 28.01.2022 року (включно) (п.п.2.3 договору), а останній зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.

Відповідно до п.п.2.5. договору позики, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплатити товариству плату згідно Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору (Додаток №1 до цього договору). Згідно Графіка, розмір процентів за користування кредитом за період з 14.01.2022 по 28.01.2022 року (включно) становить 406 грн.

Пунктом 2.7. договору позики встановлено, що плата за користування кредитом нараховується в процентному значенні, за фактичну кількість днів, користування кредитом, визначену у п.п.2.3. цього договору та починається у дату списання кредитних коштів з рахунку товариства й закінчується у дату зарахування суми кредиту та плати за користування кредитом на рахунок товариства.

Відповідно до п.п.9.2 договору позики, цей договір укладається в електронній формі та є електронним договором, підписання якого відбувається, у відповідності до вимог ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних позичальником, який прийняв пропозицію (оферту) укласти цей договір, надсилаються товариству та призначені для ідентифікації підписувача цих даних.

Пунктом 9.3. договору позики встановлено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором, вказаний у п.п.9.2. цього договору, має юридичну силу власноручного підпису.

Вказаний кредитний договір та Додаток 1 до нього ОСОБА_1 підписав електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «Z8X8FMZU», який відправлено 14.01.2022 о 18:26:58 на номер телефону НОМЕР_1 та введено 14.01.2022 о 18:27:51.

ТОВ «ФК «Інкасо фінанс» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі за кредитним договором та надало ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 1500 грн, вказане підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №2873_250804110817 від 04.08.2025, з якого вбачається, що вказане товариство, що надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, на підставі укладеного з ТОВ «ФК «Інкасо фінанс» договору про переказ коштів ФК-П-20/08-08 від 20.08.2020, успішно перерахувало кошти на платіжну картку клієнта: 14.01.2022 18:31:35 на суму 1500 грн, маска картки НОМЕР_4 , номер транзакції в системі iPay.ua - 131247931, призначення платежу: зарахування 1500 грн на картку НОМЕР_4 .

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 умов договору №3556803037-179810 від 14.01.2022, станом на 07.03.2023 утворилася заборгованість, розмір якої становить 1906 грн, з яких: 1500 грн - заборгованість за тілом кредиту; 406 грн - заборгованість за процентами (нараховано за період з 14.01.2022 по 28.01.2022 включно), що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №3556803037-179810 від 14.01.2022, складеним ТОВ «ФК «Інкасо фінанс».

07.03.2023 між ТОВ «ФК «Інкасо фінанс» та ТОВ «Коллект Центр», укладено договір №07/03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Інкасо фінанс» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі до відповідача за кредитним договором №3556803037-179810 від 14.01.2022 в розмірі 1906 грн, що також підтверджується витягом з реєстру боржників від до договору №07/03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 07.03.2023.

Таким чином, позивач ТОВ «Коллект центр» набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №3556803037-179810 від 14.01.2022 в розмірі 1906 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, проведеного ТОВ «Коллект Центр», станом на 01.10.2025, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором позики №3556803037-179810 від 14.01.2022 становить 3485,50 грн, з яких: 1) заборгованість за тілом кредиту - 1500 грн, 2) заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги (07.03.2023) - 406 грн, 3) нараховані відсотки за користування кредитними коштами за період з 28.01.2022 по 23.02.2022 - 1579,50 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Закон України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Оскільки вищевказані кредитні договори укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем товариств, доступ до яких забезпечується споживачу через веб-сайт та відповідач підписав їх електронним підписом одноразовим ідентифікатором, то без отримання відповідного ідентифікатора на номер мобільного телефону, який ним особисто зазначений, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційних систем товариств, такі договори не були б укладені.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20, від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20, від 12.08.2022 у справі №234/7297/20.

З огляду на наведене, укладання кредитних договорів між первісними кредиторами і відповідачем підтверджено належними та допустимими доказами.

Зібрані докази вказують на те, що ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 , а також ТОВ «ФК «Інкасо фінанс» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитні договори, у яких досягли згоди з усіх істотних умов, а саме щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, комісій, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави щодо позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того є роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).

У разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором (ст.1052 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст.ст.525-527 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В ході розгляду справи встановлено, що первісні кредитори свої зобов`язання перед відповідачем виконали у повному обсязі, у той час як ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання кредитними договорами по поверненню кредитних коштів, сплаті відсотків за користування ними та інших платежів не виконав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №4872311 від 15.09.2021 та договором позики №3556803037-179810 від 14.01.2022, що підтверджується належними та допустимими доказами.

Розпоряджаючись своїми цивільними та процесуальними правами на свій розсуд, відповідач відзив на позов до суду не подав, не заперечував факт укладання кредитних договорів, отримання та користування кредитними коштами, не подав своїх доказів на заперечення відповідних доводів позивача. Отже, відповідач не довів відсутність його вини у порушенні зобов`язань, не спростував підстави позову.

Водночас при визначенні розміру заборгованості за відсотками за договором про споживчий кредит №4872311 від 15.09.2021 та договором позики №3556803037-179810 від 14.01.2022, що підлягає стягненню з відповідача, суд виходить з наступних мотивів.

Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до ст.252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу ч.4 ст.263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом із процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Так, з матеріалів справи вбачається, що на підставі договору факторингу №26-01/2022-83 від 26.01.2022 ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимогу до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №4872311 від 15.09.2021 у розмірі 13746,52 грн, з яких: 3296 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10010,52 грн. - заборгованість за процентами; 440 грн. - заборгованість за комісією. Зазначена сума боргу, нарахована за період із 15.09.2021 по 22.12.2021, що підтверджується відомістю про щоденні нарахування та погашення, складеною ТОВ «Мілоан» за вказаним договором.

10.03.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» за договором відступлення (купівлі-продажу) права вимоги №10-03/2023/01 відступило ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №4872311 від 15.09.2021 у розмірі 18525,72 грн, з яких: 1) заборгованість за тілом кредиту - 3296 грн, 2) заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 10010,52 грн, 3) нараховані відсотки згідно кредитного договору за період з 26.01.2022 по 23.02.2022 - 4779,20 грн, 4) заборгованість за комісією - 440 грн.

ТОВ «Коллект Центр» заявлено до стягнення заборгованість за відсотками за вказаним договором у розмірі 14789,20 грн.

Однак у позовній заяві та додатках до неї позивач жодним чином не обґрунтував право ТОВ «Вердикт Капітал» самостійно нараховувати відсотки за договором №4872311 від 15.09.2021 у розмірі 4779,20 грн. за період з 26.01.2022 по 23.02.2022.

Пунктом 1.4 договору про споживчий кредит №4872311 від 15.09.2021 визначено, що терміном повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту, процентів за користування кредитом є 30.09.2021.

Водночас п.2.3 договору передбачає пролонгацію строку кредитування як на пільгових, так і стандартних (базових) умовах наступним чином.

Так, згідно п.2.3.1.1. пролонгація на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі - сайт товариства) за посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід`ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту: строк продовження на 3 дні - максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту 3%, на 7 днів - 5%, на 15 днів - 10%.

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 договору.

Відповідно п.2.3.1.2. договору, пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування(пролонганаії) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умова пільгових умовах, дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Зазначені обставини свідчать про те, що умовами кредитного договору сторони передбачили порядок продовження строку кредитування та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом.

Відповідно до п.2.4.1 договору, позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну, передбаченого п.1.4 договору (у даному випадку 30.09.2021), а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду, на який продовжено строк кредитування.

У випадку, якщо станом на дату закінчення строку кредитування (настання дати повернення кредиту) будуть існувати будь-які боргові зобов`язання позичальника за цим договором, в тому числі, але не виключно, плата за кредит, пеня та/або інші платежі на користь кредитодавця встановлені умовами цього договору, то така заборгованість повинна бути сплачена позичальником одночасно з поверненням кредиту в термін, передбачений п.1.4 договору або у дату завершення періоду пролонгації. Якщо заборгованість не буде погашена після завершення строку кредитування, визначеного згідно з п.1.3 та п.2.3 цього договору, виконання зобов`язань зі сплати платежів вважається простроченим позичальником та передбачає настання наслідків, обумовлених розділом 4, п. 3.2.5 договору (п.2.4.2 договору).

З урахуванням пролонгацій строку кредитування, передбачених договором (п.п.2.3.1.1, 2.3.1.2) та відображених у відомості про щоденні нарахування та погашення, складеній ТОВ «Мілоан», первісним кредитором ТОВ «Мілоан» нараховано заборгованість за відсотками в межах строку кредитування в розмірі 10010,52 грн. і лише таке нарахування відсотків у даному випадку слід вважати правомірним.

Відтак відсутні правові підстави для стягнення додатково нарахованих ТОВ «Вердикт Капітал» відсотків за договором про споживчий кредит №4872311 від 15.09.2021 у розмірі 4779,20 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на підставі договору №07/03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 07.03.2023 між ТОВ «ФК «Інкасо фінанс» відступило ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №3556803037-179810 від 14.01.2022 у розмірі 1906 грн, з яких: 1500 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 406 грн. - заборгованість за відсотками, що нарахована за період з 14.01.2022 по 28.01.2022 включно, що підтверджується розрахунком заборгованості ОСОБА_1 кредитним договором №3556803037-179810, складеним ТОВ «ФК «Інкасо фінанс».

Однак, позивачем ТОВ «Коллект Центр» заявлено до стягнення заборгованість за відсотками за вищевказаним договором у розмірі 1985,50 грн., з яких: 406 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги та 1579,50 грн - нараховані відсотки за період з 28.01.2022 по 23.02.2022.

Однак у позовній заяві та додатках до неї позивач жодним чином не обґрунтував право самостійно нараховувати відсотки за договором №3556803037-179810 від 14.01.2022 у розмірі 1579,50 грн.

Пунктом 2.3 договору позики №3556803037-179810 від 14.01.2022 визначено, що строк період користування кредитними коштами складає 14 днів та починається з 14.01.2022 року та закінчується 28.01.2022 року (включно).

Згідно п.2.7 договору, плата за користування кредитом нараховується в процентному значенні, за фактичну кількість днів, користування кредитом, визначену у п.п.2.3 цього договору та починається у дату списання кредитних коштів з рахунку товариства й закінчується у дату зарахування суми кредиту та плати за користування кредитом на рахунок товариства.

З наведеного вище вбачається, що первісним кредитором ТОВ «ФК «Інкасо фінанс» нараховано заборгованість за відсотками в межах строку кредитування в розмірі 406 грн. і лише таке нарахування відсотків у даному випадку слід вважати правомірним.

Відтак, суд вважає, що відсутні правові підстави для стягнення додатково нарахованих ТОВ «Коллект Центр» відсотків за договору позики №3556803037-179810 від 14.01.2022 у розмірі 1579,50 грн.

З огляду на вищевикладене суд вважає за необхідне задовольнити позов частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про споживчий кредит №4872311 від 15.09.2021 у розмірі 13746,52 грн. (з яких: 3296 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10010,52 грн - заборгованість за процентами; 440 грн. - заборгованість за комісією); за договором позики №3556803037-179810 від 14.01.2022 у розмірі 1906 грн (з яких: 1500 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 406 грн. - заборгованість за відсотками), а всього: 15652,52 грн.

Щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно вимог ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволені судом частково на 71,11% (15652,52 грн. х 100% /22011,22 грн.), з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1722,57 грн. (2422,40 грн. х 71,11% / 100%).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги №01-07/2024, укладений між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», в особі керуючого партнера Бурдюг Т.В., предметом якого є надання юридичної допомоги в обсязі та на умовах передбачених договором, заявку на надання юридичної допомоги №2382 від 01.09.2025, перелік вартості наданих послуг, витяг з Акту №14 про надання юридичної допомоги від 30.09.2025, відповідно до яких позивач поніс витрати на отримання правових (юридичних) послуг щодо примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у загальному розмірі 13000 грн.

При цьому суд бере до уваги правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №640/10548/19, в якому наголошується, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).

Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас у правовому висновку, викладеному у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У той же час відповідач, який належним чином повідомлявся про розгляд справи судом, не скористався своїм правом заявити клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги, понесеної позивачем, із посиланням на неспівмірність таких витрат, а тому суд не вбачає підстав стверджувати про неспівмірність таких витрат.

Отже, розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу з огляду на положення ч.4 ст.137 ЦПК України суд вважає співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, оскільки вони відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, а тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Водночас, враховуючи те, що задоволенню підлягають 71,11% позовних вимог (15652,52 грн х 100% /22011,22 грн), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, понесені останнім, у розмірі 9244,30 грн (13000 грн х 71,11% / 100%) пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.205, 207, 512, 514, 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077, 1078 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст.5, 10-13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором про споживчий кредит №4872311 від 15.09.2021 у розмірі 13746,52 грн. та договором позики №3556803037-179810 від 14.01.2022 у розмірі 1906 грн., а всього: 15652,52 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір в розмірі 1722,57 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9244,30 грн, а всього: 10966,87 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м.Киїів, вул.Мечнікова, 3, оф.306.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя О.В. Сопронюк