Єдиний державний реєстр судових рішень
КОПІЯ
Єдиний унікальний номер судової справи №678/448/26
Номер провадження №2-678-316/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2026 року селище Летичів
Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Лазаренка А. В.,
за участю секретаря судового засідання Непийвода Л. Д.,
представника відповідача адвоката Скользнєвої В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду селища Летичів справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЛТ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
18 березня 2026 року на адресу суду надійшла позовна заява про стягнення заборгованості за кредитним договором, за змістом якої 20 листопада 2024 між Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЛТ КРЕДИТ» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «КЛТ КРЕДИТ») і ОСОБА_1 укладено кредитний договір №22148, який підписаний відповідачем електронним цифровим підписом, та їй було надано у кредит кошти в сумі 11 000,00 грн.
ТОВ «Фінансова компанія «КЛТ КРЕДИТ» свої зобов`язання за договором виконало належним чином і надало кредитні кошти в користування відповідача, однак ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконує і у неї утворилась заборгованість в розмірі 42172,00 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 30.12.2024 року по 03.02.2026 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та Графіку платежів та 5500,00 грн. штраф за порушення умов Кредитного договору.
За цих обставин позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість і судові витрати.
20 березня 2026 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно позовної заяви представник позивача просить розгляд справи проводити у їх відсутність, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
03 квітня 2026 року від представника відповідача - адвоката Скользнєвої В. В. надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого матеріалах справи відсутні докази складання Позивачем досудової вимоги та подальше її направлення Відповідачу. Також відсутні докази отримання такої вимоги, що прямо суперечить нормам ЗУ «Про споживче кредитування», оскільки право стягувати борг достроково виникає тільки після закінчення 30-денного строку, який обраховується з моменту вручення досудової вимоги боржнику. Положення частини 2 стаття 625 ЦК України до Відповідача не можуть бути застосовані, а всі нараховані відсотки, інфляційні У зв`язку із чим, Кредитор не мав право нараховувати штрафи. В той же час відсутність детального розрахунку заборгованості за кредитним договором позбавляє відповідача можливості встановити точну суму відсотків, які банк незаконно нарахував. Відшкодування заявлених представником Позивача витрат у розмірі обумовленого сторонами угодою є завищеним та необґрунтованим, а також неспівмірними з витраченим часом та обсягом виконаних робіт. Просить в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЛТ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити в повному обсязі. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЛТ КРЕДИТ» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн.
06 квітня 2026 року від представника позивача надійшла Відповідь на відзив, згідно якого на підставі укладеного Кредитного договору був здійснений переказ суми кредиту на платіжну картку Відповідача, на підтвердження здійсненого переказу надано довідку платіжної установи про проведення переказу, що в повному обсязі відповідає суворим нормам Закону України "Про платіжні послуги" та нормативно- правовим актам Національного банку України. В довідці про переказ коштів відсутнє ПІБ та ІПН отримувача, однак зазначено унікальний номер транзакції, дата та час проведення переказу, маска платіжної картки № НОМЕР_1 зарахування переказу, що відповідає масці платіжної картки зазначеній в Кредитному договорі. Як зазначалось вище Відповідач, перед укладенням Кредитного договору, верифікував свою платіжну картку та підтвердив, що саме на неї має бути зарахована сума кредиту, в тому числі підписанням Кредитного договору. Відповідач перед укладенням Кредитного договору, ознайомився з Паспортом споживчого кредиту в якому стисло у формі таблиці повідомляється про основні умови кредитування, а саме сума кредиту, розмір процентної ставки, строк користування кредитом, розмір щомісячного платежу, тощо. Відповідач перед укладенням Кредитного договору також ознайомився з його змістом. Зі змісту укладеного Кредитного договору вбачається, що сторони погодили строк кредитування, розмір відсотків та порядок їх сплати. Також договір містить інформацію про реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту. Просить стягнути з Відповідача на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» заборгованість за Договором № 22148 від 20.11.2024 року у розмірі 42 172,00 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 30.12.2024 року по 03.02.2026 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та Графіку платежів; та 5500,00 грн. штраф за порушення умов Кредитного договору, а також судові витрати у розмірі 2662,40 гривень та 10000,00 гривень витрат на правову допомогу. Розгляд справи провести за відсутності представника ТОВ «КЛТ КРЕДИТ».
03 червня 2026 року від представника відповідача - адвоката Скользнєвої В. В. надійшли Додаткові пояснення, згідно яких Відповідачка просить суд врахувати обставини виникнення цієї заборгованості та її майновий стан. На момент оформлення спірних кредитних зобов`язань ОСОБА_1 проживала разом зі своїм чоловіком з яким перебуває у шлюбі з 11.07.2009 року, що підтверджується актовим записом про шлюб №368 від 11.07.2009 року. Відповідачка тривалий час вона не була обізнана взагалі про існування кредитних договорів за якими мала заборгованість. Лише згодом їй стало відомо про існування значної кількості кредитних позик, оформлених чоловіком на її ім`я під час того, як вони проживали разом. Відповідачка фактично не користувалася кредитними коштами та не мала інформації про обсяг усіх оформлених кредитних зобов`язань. При цьому номер телефону та банківська картка були зареєстровані на її ім`я та перебували за місцем спільного проживання подружжя, що істотно ускладнює можливість доведення обставин оформлення кредитів іншою особою. Також відповідачка зазначає, що її чоловік у період спільного проживання почав зловживати наркотичними речовинами, у зв`язку з чим сімейні відносини фактично припинилися. Відповідачка залишилася самостійно утримувати та виховувати малолітню дитину, що суттєво вплинуло на її матеріальний стан та можливість виконувати кредитні зобов`язання в повному обсязі. Водночас відповідачка не ухилялась від виконання своїх обов`язків та в межах наявних фінансових можливостей поступово здійснювала погашення заборгованості, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем. Зазначена обставина свідчить про відсутність наміру уникнути виконання зобов`язань та про добросовісну поведінку відповідачки. З огляду на викладене, сторона відповідача просить суд врахувати наведені обставини під час оцінки причин виникнення заборгованості, поведінки відповідачки та вирішення спору по суті. У випадку, якщо суд не погодиться з позицією яка була викладена у відзиві на позовну заяву, просимо перерахувати суму боргу відповідно до ЗУ «Про захист прав споживачів». Відповідач вважає, що нарахована позивачем сума боргу в загальному розмірі 47 672 грн. не відповідає нормам Закону України «Про захист прав споживачів». Особливо, враховуючи той факт, що ця сума боргу складається виключно з відсотків та штрафів! Позивач не просить в своїй позовній заяві стягнути заборгованість за тілом кредиту. Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого Позивачем, Відповідачка сплатила в рахунок погашення боргу 4791 грн! Заявлена сума боргу, з урахуванням сплачених коштів, є невиправдано завищеною і призводить до безпідставного фінансового тиску на Відповідачку, яка не ухилялась від виконання зобов`язань і сплачувала кошти за кредитом. Слід звернути увагу, що Відповідачка, як пересічний споживач кредитних послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не змогла ефективно здійснити свої права бути поінформованим про дійсні умови кредитування ТОВ «КЛТ Кредит», які викладені в декількох значних за об`ємом документах, які не містять прозорості та зрозумілості, зокрема щодо дійсного періоду та розміру нарахувань за кредитом. Договір містить зрозумілий розрахунок лише щодо першого базового періоду. А тому, укладення ОСОБА_1 договору перетворюється на непомірний тягар для відповідача, як споживача та джерело отримання невиправданих прибутків кредитором. Тож, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Застосовуючи аналогію та враховуючи те, що загальна сума заборгованості за кредитом в розмірі 47 672 грн., з урахуванням сплачених 4791 грн, не є співрозмірною сумі отриманих кредитних коштів 11 000 грн. за кредитним договором, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, просимо суд прийти до висновку про необхідність зменшити розмір процентів за вказаним договором до розміру половини отриманих Відповідачем кредитних коштів. Тобто не більше ніж 5500 грн! Просимо суд застосувати такий розрахунок і врахувати, що позивач просить стягнути борг виключно за відсотками, без тіла кредиту
У судовому засіданні представник відповідача адвокат Скользнєва В. В. заперечила проти позовних вимог, а також зазначила, що позивач не вправі застосувати ст. 625 ЦК України щодо нарахування штрафних санкції, а також про сплату відповідачем 4 791 грн. у рахунок погашення боргу.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (абз. 1 ч. 1). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (абз. 1 ч. 2).
За змістом ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Як зазначено у ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
В ч. 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Як зазначено у ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як зазначено у ч. 1 ст. 1048 ЦК України, норми якої в силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч. 2).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (п. 5); електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6).
Як зазначено у ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1). Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. (ч. 3). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (абз. 1 ч. 12).
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що 20 листопада 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «КЛТ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі кредитний договір №22148.
Згідно ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» та Відповідно до умов договору ТОВ «Фінансова компанія «КЛТ КРЕДИТ» надало відповідачу кредит у розмірі 11 000 грн., строком на 730 днів з дати його надання, визначено період користування кредитом і процентна ставка, розмір неустойки та процентів, а також інші умови.
У п. 1.2.-1.4. Договору сторони погодили, що мета отримання кредиту на споживчі цілі, процентна ставка за користування кредитом становить 1,0 % від суми кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 365,0%) користування Кредитом. Процентна ставка є фіксованою. Строк надання кредиту становить 730 днів, з сплатою кредиту в кінці строку користування згідно Додатку №1 до цього Договору. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 20 днів.
Факт перерахування ТОВ «КЛТ Кредит» грошових коштів ОСОБА_1 відповідно до умов договору підтверджується відомостями, наданими суду АБ «Укргазбанк» про те, що на платіжну картку на ім`я ОСОБА_1 20 листопада 2024 року були зараховані грошові кошти у сумі 11000,00 грн.
Згідно позовної заяви, довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №22148 від 20 листопада 2024 року, позичальник ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором в розмірі 42172 ,00 грн. (заборгованість по процентам).
Так, позивач розраховує та просить стягнути заборгованість по процентам за період з 30.12.2024 року по 03.02.2026 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних)
При цьому, як зазначає представник відповідача та представник позивача у розрахунку заборгованості, відповідач сплатила у рахунок погашення заборгованості 4 791 грн..
10 грудня 2024 року відповідач сплатила 2530 грн., з яких 330 грн. зараховано на погашення заборгованості за тілом кредиту та 2200 грн. зараховано на погашення заборгованості за процентами.
30 грудня 2024 року відповідач сплатила 2261 грн., з яких 127 грн. зараховано на погашення заборгованості за тілом кредиту та 2134 грн. зараховано на погашення заборгованості за процентами.
Таким чином, з урахуванням сплачених коштів у сумі 4 791 грн., станом на 03 лютого 2026 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за Договором 22148 від 20 листопада 2024 року становить 58 215 гривень 00 коп., в тому числі: строкова заборгованість за сумою кредиту становить 10 543,00 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом становить 42 172,00 грн.
Оскільки у наявних в матеріалах справи копії Кредитного договору та Паспорту кредиту наявні всі істотні умови кредитного договору, зокрема сума кредиту, строк користування кредитом, процентна ставка за користування кредитом, комісія, графік платежів, оскільки заявка кредитного договору та підтвердження кредитного договору підписані власноручним електронним підписом відповідача, суд вважає, що наявні підстави вважати, що відповідач підписував кредитний договір та був проінформований про всі істотні умови кредитного договору.
Таким чином підтверджено, що між сторонами укладено електронний кредитний договір, на підставі якого відповідач отримав кредитні кошти, тобто позивач виконав свої зобов`язання і надав кредит, однак відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань і не повернув кредит та платежі за користування кредитом у визначений строк та розмірах у зв`язку з чим виникла заборгованість.
Відповідач не надав суду доказів того, що кредитні кошти не отримував, ними не користувався або що у нього немає заборгованості за вказаним договором.
Відповідачем не заявлено клопотання про призначення у справі експертизи з метою визначення правильності встановленого позивачем розміру заборгованості.
Щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій, суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, а також п.18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22(61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Отже, суд вважає, що нарахування штрафу в сумі 5 500 грн. за невиконання грошового зобов`язання є неправомірним, а відтак задоволенню не підлягає.
У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України позивач належними і допустимими доказами довів правомірність своїх вимог, водночас відповідач не надав доказів, які спростовують твердження позивача, що є його процесуальним обов`язком, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню, однак частково з вказаних в мотивувальній частині рішення суду підстав.
Щодо судових витрат, то суд зазначає наступне.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша друга статті 133 ЦПК України).
Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3).
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Судом встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. надано копію договору про надання юридичних послуг № 16/09/2024 від 16.09.2024 року, довіреність, копію свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю, Акт приймання-передачі наданих послуг № 57 до договору № 16/09/2024 від 03.11.2025 року, витяг з реєстру № 1 до Акту приймання-передачі наданих послуг № 57 до договору № 16/09/2024 від 16.09.2024 року від 03.11.2025 року.
Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У відзиві на позову заяву від 03 квітня 2026 року, представник відповідача зазначила, що відшкодування заявлених представником Позивача витрат у розмірі обумовленого сторонами угодою є завищеним та необґрунтованим, а також неспівмірними з витраченим часом та обсягом виконаних робіт
Суд враховує, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням ціни позову, а також те, що представник позивача безпосередньої участі у судових засіданнях не брав, тому погоджується з доводами представника відповідача про те, що заявлена сума у 10 000,00 грн. є завищеною.
Отже, суд вважає за необхідне, виходячи з засад розумності, беручи до уваги співмірність розміру витрат на виконання професійної правничої допомоги з ціною позову та обсягом фактично виконаних робіт, а також пропорційності стягнення судових витрат, стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.
Як зазначено у ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1). Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2).
Як зазначено у ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Так, позивачем подано позовну заяву через систему «Електронний суд», тому й сплачено судовий збір за її подання із застосуванням коефіцієнта 0,8.
У даній справі позовні вимоги підлягають задоволенню частково, тому судовий збір (ч. 1 ст. 141 ЦПК України) та витрати на професійну правничу допомогу (п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України) покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ціна позову становить 47 672,00 грн., а позовні вимоги підлягають задоволенню частково на загальну суму 42 172 грн., тобто на 88,46%.
Отже, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «КЛТ КРЕДИТ» необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2 355,16 грн. (2662,40 * 88,46/ 100);
Окрім того, відповідачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн. надано копію договору про надання правничої допомоги від 19 березня 2026 року, ордер, копію свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю, Акт здачі-приймання наданих послуг до договору.
Оскільки представником позивача не заявлено вимог про зменшення витрат на правничу допомогу відповідачу, проте зважаючи на часткове задоволення позовних вимог та вимоги ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з позивача на користь відповідача слід стягнути 923 грн. 20 коп. (8 000 * (100-88,46/100) = 11,54%)
Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 10-13, 42-43, 48-49, 76-83, 89, 128, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280-284, 351-352, 354-355 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЛТ КРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором №22148 від 20 листопада 2024 року, в розмірі 42 172,00 грн. - за процентами за користування кредитом за період з 30.12.2024 року по 03.02.2026 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та Графіку платежів.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЛТ КРЕДИТ» судовий збір в розмірі 2 355,16 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЛТ КРЕДИТ» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 923 грн. 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
УЧАСНИКИ СПРАВИ:
ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЛТ КРЕДИТ», код ЄДРПОУ 40076206, місцезнаходження площа Солом`янська, буд.2, прим. 04, м. Київ, п.і. 03035, наявний зареєстрований Електронний кабінет.
ПРЕДСТАВНИК ПОЗИВАЧА: Руденко Костянтин Васильович, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявний зареєстрований Електронний кабінет.
ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_2 , ел. Пошта ІНФОРМАЦІЯ_3 , має зареєстрований Електронний кабінет
ПРЕДСТАВНИК ВІДПОВІДАЧА: адвокат Скользнєва Валерія Владиславівна, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса вул. Парковий Бульвар, 13 прим. 14 м. Запоріжжя, 69006, ІНФОРМАЦІЯ_4 , наявний зареєстрований Електронний кабінет
Суддя: підпис А. В. Лазаренко
Суддя: А. В. Лазаренко
Судове рішення № 137406161, Летичівський районний суд Хмельницької області було прийнято 11.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 678/448/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: