Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 487/2959/26
Провадження № 2/487/2425/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.06.2026 м. Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва в складі головуючої судді Скоринчук К.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», в особі директора Велікданова Сергія Костянтиновича звернулося у Заводський районний суд міста Миколаєва з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики у загальному розмірі 17 981,67 грн, а також судових витрат.
В обґрунтування позову представник зазначив, що 12.07.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 75678437, (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (надалі Договір позики), за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн. строк позики 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99 % в день (базова процентна ставка/фіксована).
Вказав, що Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
У позові зазначив, що Позикодавець на виконання Договору позики №75678437 від 12.07.2021 передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн за посередництвом платіжної системи (ТОВ «ФК Фінекспрес»), так як перерахунок коштів з банківського рахунку юридичної особи (IBAN) на банківську платіжну картку фізичної особи технічно неможливий без використання платіжної системи.
В обґрунтування нарахування процентів та строку договору позивач посилався на п. 5.2. договору позики №75678437, відповідно до умов якого позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.
Також посилався на п. 6.5 Правил, у редакції, що діяла на час укладення договору позики, передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.
Таким чином вважав, що у договорі позики встановлено строк позики 30 днів, однак у самому договорі позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою. Умовами, які передбачені у Правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями.
У позові представник позивача зазначив, що ураховуючи умови Договору позики № 75678437 від 12.07.2021, та здійснені Відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають 4 839,91 грн, заборгованість останнього за договором позики складає 17 981,67 грн, яка складається з такого: 5 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 12 981,67 грн сума заборгованості за відсотками.
У позові також вказав, що 04.01.2022 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали Договір факторингу № 025-040122 від 04.01.2022 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики № 75678437 від 12.07.2021.
05.12.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали Договір факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025 за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики № 75678437 від 12.07.2021.
Посилаючись на вказана і те, що відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основних сум боргу за Договором позики та заборгованості за процентами не виконав ані перед Позикодавцем/Первісним кредитором, ані перед Позивачем/Фактором ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», останній набув право вимоги за договором позики № 75678437 на підставі договору факторингу.
Через те, що позичені кошти відповідачем не повернуті, позивач звернувся в суд з цим позовом.
Ухвалою суду від 24.04.2026 провадження по зазначеній справі було відкрито та справа призначена до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Одночасно запропоновано відповідачу у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Заводського районного суду міста Миколаєва заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов.
Копію ухвали надіслано сторонам.
За адресою проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття провадження, яка повернулась з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Крім того, оскільки відповідач є користувачем підсистеми «Електронний Суд», ухвала про відкриття провадження була надіслана ОСОБА_1 у її електронний кабінет.
Своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву відповідач не скористалася.
Відповідач у встановлений судом строк клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подала, у зв`язку з чим, згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, суд доходить таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 12.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 уклали Договір позики № 75678437 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого Товариство надало відповідачу кошти у позику в розмірі 5 000,00 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача, як позичальника. Договір укладений в електронному виді та підписаний відповідачем із застосуванням одноразового ідентифікатора «PHo4d5Wm4l» (а.с. 18-19).
Сторони узгодили, що позика надається строком на 30 днів, тобто до 11.08.2021. Процентна ставка (базова) на день становить 1,99% та є фіксованою. Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики (п.п. 2.2.-2.3., п.4 Договору).
Відповідач був ознайомлений з Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальною річною процентною ставкою за договором про споживчий кредит, який є Додатком № 1 до Договору позики № 75678437, про що також свідчить електронний підпис відповідача з одноразовим ідентифікатором «PHo4d5Wm4l» (а.с. 19).
Факт виконання позикодавцем своїх зобов`язань за договором підтверджений наявною у матеріалах справи копією платіжної інструкції 8ae337fc-0b23-4c97-a03c-c8e738ab3561 від 12.07.2021 на суму 5 000,00 грн; інформаційним повідомленням ТОВ 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ від 05.12.2025 щодо даних, які підтверджують видачу коштів на банківські картки клієнтів; довідкою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» від 08.01.2026 про успішне зарахування на рахунок отримувача ОСОБА_1 12.07.2021 коштів в сумі 5 000,00 грн (а.с. 11, 20, 21).
Факт надання ОСОБА_1 позичених коштів також підтверджений відомостями, отриманими на підставі ухвали суду про відкриття провадження та витребування доказів у справі, згідно з яким АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» було емітовано банківську картку № НОМЕР_1 та у період з 12.07.2021 до 15.07.2021 на її картковий рахунок були зараховані кошти в сумі 5 000,00 грн (а.с. 63-64).
З наявного у матеріалах справи розрахунку слідує, що у період з 11.08.2021 до 01.12.2021 відповідачем були у добровільному порядку сплачені кошти у загальному розмірі 4 839,91 грн, що також підтверджено позивачем у позовній заяві (а.с. 15-18).
Згідно з вказаним розрахунком, станом на 11.06.2022 загальний розмір заборгованості відповідача за Договором позики № 75678437 становить 17 821,58 грн, з яких: 5 000,00 грн борг за тілом кредиту; 12 981,67 грн борг за відсотками.
Судом також встановлено, що 04.01.2022 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали Договір факторингу № 025-040122 від 04.01.2022. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №75678437 від 12.07.2021.
05.12.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали Договір факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025 за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики №75678437 від 12.07.2021.
Відповідно до ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного пронесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.
У відповідності зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 05/12/25-01 ОСОБА_1 є боржником за Договором надання позики № 75678437 від 12.07.2021.
Таким чином, до позивача перейшло право вимоги за названим кредитним договором до відповідача.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за період з 10.06.2022 до 10.02.2026 слідує, що ані ТОВ «Сіроко Фінанс», ані ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» нарахування боргу за договором позики № 75678437 від 12.07.2021 не проводилися.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
З аналізу Договору позики № 75678437 (на умовах повернення позики в кінці строку позик) від 12.07.2021 слідує, що у договорі сторони визначили строк договору (позики) узгодивши, що він становить 30 днів.
У пункті 2.3.Договору № 75678437 узгоджено, що датою повернення позики (останній день) є 11.08.2021; знижена процентна ставка/день, % (застосовується у відповідності до умов Програми лояльності) і складає 0,70%; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день, % (не застосовується в період карантину) становить 2,70%. Цим же пунктом визначено, що орієнтовна загальна вартість позики складає 6 044,75 грн.
З наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості слідує, що 11.08.2021 відповідачем на виконання умов Договору позики був здійснений добровільний платіж в сумі 1044,91 грн, що дорівнює визначеному цим договором розміру відсотків за користування позиченими коштами.
З названого розрахунку заборгованості також встановлено, що у період з 10.09.2021 до 01.12.2021 відповідачем у добровільному порядку були здійснені часткові платежі на погашення заборгованості, яка утворилася за Договором у загальному розмірі 3 795,00 грн.
Крім того, з вказаного розрахунку заборгованості було встановлено, що після 11.08.2021 (закінчення строку дії договору/позики) до 29.03.2022 первісним кредитором продовжували нараховуватися відсотки за користування позиченими коштами, а всі внесені відповідачем кошти у період з 10.09.2021 до 01.12.2021 були зараховані позикодавцем на оплату відсотків за користування позикою після закінчення строку дії договору (позики).
Проте, перевіряючи наданий позивачем розрахунок заборгованості та аналізуючи узгоджені між сторонами умови Договору позики № 75678437 від 12.07.2021, суд доходить висновку про безпідставність таких дій позикодавця, оскільки такі не передбачені умовами договору.
Обґрунтовуючи нарахування заборгованості за відсотками за користування позиченими коштами після строку дії позики (після 11.08.2021), позивач вказував, що у самому Договорі позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою до 90 календарних днів та посилався на узгодженість з відповідачем таких умов, зокрема у п. 5.2. Договору позики № 75678437, а також п. 6.5. Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ». Тому вважав, що між сторонами було досягнуто згоди щодо порядку повернення кредиту та сплати процентів за користування ним поза межами строку кредитування.
Проте, з такою думкою позивача суд не погоджується. Так, у п. 5.2. Договору позики № 75678437 від 12.07.2021 передбачено, що позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documentslicense/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.
У пункті 6.5. Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», затверджених наказом Директора Товариства № 14/05/2021 від 14.05.2021, передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення Позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту Позику (або її частину) Товариство має право нараховувати Проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування Позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення Позики (або її частини) та Процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування Процентів на Позику (або її частину) за понадстрокове користування Позикою за Договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на Позику за понадстрокове користування.
Однак, долучені позивачем до позовної заяви Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» не містять підпису відповідача, а отже, позивачем не доведено, що відповідач, підписуючи 12.07.2021 Договір позики № 75678437 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), погодився та розумів передбачені цими Правилами умови щодо пролонгації договору, порядку нарахування відсотків, у тому числі за понадстрокове користування позикою або її частиною, тим паче, що у самому Договорі позики, зокрема у пункті 2.3., передбачено, що процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) у розмірі 2,70% не застосовується у період карантину.
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що Постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARA-CoV-2 з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) був встановлений карантин в Україні з 12.03.2020 та діяв до 30.06.2023 (Постанова КМУ від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»).
Крім того, перевіряючи правильність проведених позивачем нарахувань з урахуванням узгоджених між сторонами умов, суд також звернув увагу на те, що обґрунтовуючи своє право на нарахування відповідачу заборгованості за понадстрокове користування позиченими коштами, у наданому суду розрахунку позикодавцем були здійснені нарахування саме за користування позикою у період з 12.08.2021 до 29.03.2022, а не за понадстрокове користування.
Вимог щодо стягнення з відповідача відсотків за понадстрокове користування позикою, позивачем не заявлено.
З приводу нарахування відсотків за користування кредитними коштами після закінчення строку дії позики, суд зазначає таке.
Згідно з ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.
Отже сторони вправі встановити строк кредитування (позики), протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту (позику) та сплати проценти. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
У постанові від 05 квітня 2023 року по справі №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
За такого, оскільки у Договорі позики № 75678437 від 12.07.2021, зокрема у пункті 2.2., сторони погодили, що позика надається строком на 30 днів з датою надання такої позики 12.07.2021 та датою повернення (останнім днем) позики 11.08.2021, правові підстави для нарахування відсотків за користування позиченими коштами з 12.08.2021 у позивача відсутні.
Суд дійшов висновку, що всі сплачені відповідачем кошти у період з 10.09.2021 до 01.12.2021 у загальному розмірі 3 795,00 грн, мають бути зараховані на погашення заборгованості за тілом кредиту.
За такого, з урахуванням узгоджених між сторонами умов Договору та здійснених часткових платежів відповідача на погашення боргу, залишок боргу за Договором позики №75678437 від 12.07.2021 становить 1 204,84 грн (6044,75 грн 4839,91 грн).
Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення статті 141 ЦПК України, та стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача були задоволені на 0,067%, то компенсації відповідачем понесених позивачем судових витрат по сплаті судового збору підлягає сума у розмірі 178,40 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4500,00 грн, суд зазначає наступне.
За положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 та ч. ч. 1-3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу позивач надав суду договір про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025; витяг з Акту № 6-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025; Акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, який є Додатком № 1до Договору № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025; платіжну інструкцію кредитного переказу коштів № 579938010.1 від 16.01.2026; ордер на надання правничої допомоги від 03.09.2025; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2099 від 03.04.2018.
З урахуванням того, що позовну заяву було задоволено частково (на 0,067%), розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає компенсації з боку відповідача на користь позивача становить 301,50 грн.
Керуючись статтями 7, 8, 12, 13, 141, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Частково задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» залишок заборгованості за Договором позики № 75678437 від 12.07.2021 у розмірі 1 204,84 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» витрати зі сплати судового збору у пропорційному розмірі до задоволених позовних вимог в сумі 178,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 301,50 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін по справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП»», код ЄДРПОУ 44280974; адреса місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, будинок 31/33, офіс 40/3;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: К.М. Скоринчук
Судове рішення № 137405928, Заводський районний суд м. Миколаєва було прийнято 16.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 487/2959/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: