Ухвала суду № 137405517, 09.06.2026, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1121/25

Провадження №2/443/35/26

УХВАЛА

судового засідання

09 червня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Шальвіра І.І.,

у процесі розгляду у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Жидачівська міська рада про визнання осіб такими, що втратили право на частку в майні колишнього колгоспного двору,

встановив:

Суть справи та поданих клопотань.

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_5 подала до суду позовну заяву до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (відповідачі), третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Жидачівська міська рада, у якій просить визнати ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 такими, що втратили право на частку в майні колишнього колгоспного двору домоволодіння, яке розташовано по АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 подав до суду клопотання про закриття провадження у справі (Т.2 а.с.191), в обґрунтування якого покликаючись на те, що ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 02.10.2001 провадження у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання втративши ми право на житлове приміщення закрито з тих самих питань, про той самий предмет та не доведено наявність права власності колишнього колгоспного двору.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Чехов Д.А. подав до суду клопотання про закриття провадження у справі (Т.2 а.с.169-171), в обґрунтування якого покликаючись на те, що у провадженні Жидачівського районного суду Львівської області перебувала справа за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання втратившими право на житлове приміщення, провадження у якій закрито. Аналізуючи закриття провадження у цій справі вбачається, що ОСОБА_7 не довів наявність порушеного права, оскільки не довів наявність у нього відповідного права. Тому провадження у справі законно закрито. Правовою підставою для закриття провадження у справі, яка розглядається, є положення пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 клопотання підтримав та просить суд його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Чехов Д.А. підтримав клопотання свого довірителя та просить суд закрити провадження у справі на підстав пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України.

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_5 проти задоволення клопотань заперечила, звернувши увагу суду, що позови у наведених справах не є тотожними.

Позиція суду.

Суд, заслухавши аргументи відповідача та його представника, думку представника позивача, а також вивчивши матеріали справи, доходить висновку, що провадження у справі не підлягає закриттю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 16.09.1999 у справі №2-384/1999 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання втратившими право на житлове приміщення, визнано ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 втратившими право на житло будинок у с. Загурщина Жидачівського району Львівської області, власником якого являється ОСОБА_7 (Т.1 а.с.15-18).

Постановою президії Львівського обласного суду від 10.08.2000 скасовано рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 16.09.1999 у справі №2-384/1999 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання втратившими право на житлове приміщення та направлено на новий розгляд (Т.1 а.с.18-20).

Ухвалою судового засідання від 02.02.2001, яка набрала законної сили, справу за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання втратившими право на житлове приміщення провадженням закрито (Т.1 а.с.37, Т.2 а.с.122).

Нормативно-правові акти, якими керувався суд.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Мотиви, з яких суд дійшов висновків.

Суд зазначає, що закриття провадження у справі з підстави, передбаченої пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України, можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Суд зауважує, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Так, у розумінні цивільного процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

При визначенні підстави позову як елементу його змісту, суд зважає, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Такі висновки повністю узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладених у постановах від 22.05.2019 у справі № 640/7778/18, від 08.04.2020 у справі № 910/16868/19, від 12.08.2020 у справі № 347/2115/17, від 02.09.2020 у справі № 417/7171/19, від 08 січня 2024 року № 947/31700/20.

Аналіз цивільної справи за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання такими, що втратили право на житлове приміщення (далі справа 1), на яку покликається сторона відповідача як на тотожну справу, яка розглядається (далі справа 2), дозволяє дійти висновку, що такі справи не є тотожними.

Так, склад сторін у зазначених справах не є однаковим, оскільки у справі 1 позивачем був ОСОБА_7 , тоді як у справі 2 позивачем є ОСОБА_1 . При цьому збіг відповідачів сам по собі не свідчить про тотожність спорів.

Крім того, не є тотожними й предмети позовів. Так, у справі 1 предметом позову було визнання відповідачів такими, що втратили право на житлове приміщення, тоді як у справі 2 позивач просить визнати відповідачів такими, що втратили право на частку в майні колишнього колгоспного двору. Незважаючи на певну зовнішню схожість формулювання позовних вимог, зазначені вимоги мають різну правову природу, оскільки стосуються різних об`єктів цивільних прав та регулюються різними нормами матеріального права.

Не є тотожними і підстави позовів. Так, у справі 1 позовні вимоги були обґрунтовані положеннями житлового законодавства та пов`язані з втратою права користування житловим приміщенням, тоді як у справі 2 позивач покликається на норми Цивільного кодексу Української РСР, що регулювали правовий режим майна колгоспного двору, та обставини, пов`язані із втратою права на частку у такому майні.

Таким чином, між справою 1 та справою 2 відсутня тотожність сторін, предмета та підстав позову, що виключає можливість застосування положень пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України, у зв`язку з чим у задоволенні клопотань слід відмовити.

Керуючись статтями 255, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотань відповідача ОСОБА_2 та представника ОСОБА_8 про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Жидачівська міська рада про визнання осіб такими, що втратили право на частку в майні колишнього колгоспного двору з підстави набрання законної сили рішення суду, ухваленого з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Дата складення повного тексту ухвали 15 червня 2026 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів