Рішення № 137404269, 21.05.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/9158/25

Номер провадження2/205/1038/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Курбанової Н. М.,

за участю секретаря судового засідання Коваленко Т. О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Комунальне підприємство «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (далі КП «Дніпроводоканал» ДМР) звернулось до суду із вказаною позовною заявою в якій просили стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь КП «Дніпроводоканал» ДМР суму заборгованості по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення з урахуванням 3 % річних та інфляційного збільшення у розмірі 38 313,41 грн., з яких: 33 394,01 грн. - сума основного боргу; 562,86 грн. - сума 3 % річних, 4 356,54 грн. - інфляційне збільшення, а також судові витрати по справі у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначили, що між КП «Дніпроводоканал» ДМР та відповідачем ОСОБА_1 встановилися фактичні відносини з приводу надання послуг, згідно рішення Дніпровської міської ради № 526 від 20.04.1995 про розподіл платні за надання населенню комунальних послуг, споживачам, переданим на обслуговування КП «Дніпроводоканал», абоненту відкрито особовий рахунок. Відкритий особовий рахунок є підтвердженням отримання послуг та договірних відносин. Позивач належним чином виконував та виконує покладені на нього законодавством обов`язки щодо надання послуг водопостачання та водовідведення Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання по оплаті послуг водопостачання та водовідведення належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. Відповідно до розрахунку позивача сума заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , де відповідальним квартиронаймачем є ОСОБА_1 , якій відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , станом на 28.02.2025 року складає 33 394,01 грн. Вказана заборгованість утворилась за період з січня 2007 по лютий 2025. Загальна заборгованість відповідача перед КП «Дніпроводоканал» ДМР складає 38 313,41 грн., з яких: 33 394,01 грн. - сума основного боргу; 562,86 грн. - сума 3 % річних, 4 356,54 грн. - інфляційне збільшення. Також зазначили, що факт часткової оплати отриманої послуги водопостачання та водовідведення свідчить про фактичну згоду відповідача на отримання та оплату комунальних послуг в частині фактично отриманого водопостачання та водовідведення. 19 березня 2025 року позивачем було направлено відповідачу досудове повідомлення в порядку досудового врегулювання спору з вимогою про сплату заборгованості у розмірі 38 313,41, яке відповідачем виконано не було. Викладені обставини слугували підставою для звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою судді від 06 липня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача, яка діє на підставі довіреності Скиба А. Ю. в судове засідання не з`явилась, однак надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, в якій також зазначила, що позовні вимоги КП «Дніпроводоканал» ДМР підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити та не заперечує проти заочного порядку вирішення справи. (а.с. 39)

Відповідач в судове засідання не з`явилась за невідомими суду причинами, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, шляхом направлення судових повісток та поштової кореспонденції засобами поштового зв`язку на зареєстровану адресу проживання рекомендованими листами з повідомленням, в порядку ст. 128 ЦПК України. Проте, до суду повернулись конверти з відміткою «Укрпошти» «за закінченням терміну зберігання», заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи, як і відзиву до суду не надходило.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідачів, які належним чином були повідомлені і від яких не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ними причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила та не подала відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення про задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що предметом господарської діяльності позивача КП «Дніпроводоканал» ДМР є, зокрема, надання послуг водопостачання та водовідведення, про що зазначено у п. 2.2.1 Статуту Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (нова редакція),затвердженого рішенням міської ради від 21 лютого 2024 року № 79/47.

Згідно рішення Дніпровської міської ради №526 від 20 квітня 1995 року про розподіл платні за надання населенню комунальних послуг, споживачам, переданим на обслуговування КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради, за адресою: м м. Дніпро, вул. Орлівська, буд. 36, кв. 26 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2 .

Згідно довідки про склад сім`ї та зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб б/н від 14.03.2025 та листа Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 07.07.2025, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована: відповідач ОСОБА_1 (а.с. 6, 24)

З матеріалів справи також вбачається, що відповідач свої зобов`язання по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення не виконує, у зв`язку з чим відповідно до розрахунку, наданого позивачем, станом на 28.02.2025 року виникла заборгованість за період з січня 2007 року по лютий 2025 року у розмірі 33 394,01 грн. Відповідно розрахунку боргу з урахуванням положень ст. 625 ЦК України, інфляційне збільшення суми боргу складає 4 356,54 грн. за період з липня 2018 по січень 2022; сума 3% річних складає 562,86 грн. за період з липня 2018 по січень 2022. (а.с. 10-13)

З вказаного розрахунку також вбачається, що відповідач не здійснювала погашення заборгованості, що утворилась.

Таким чином, суд доходить висновку, що між сторонами виник спір який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Прожитлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також, відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач. (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону)

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону)

Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону комунальні послуги це послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Враховуючи наведене обов`язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця.

У частині першій статті 12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до частин 1,3 статті 9 Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» визначено, що споживачі питної води зобов`язані: своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про основні засади житлової політики» особи зобов`язані своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги, вносити орендну плату, виконувати зобов`язання за фінансово-кредитними механізмами підтримки будівництва, придбання та оренди житла.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Поряд з цим, вказаний обов`язок виникає лише у разі отримання споживачем певних послуг.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448 цс 19) та постановах Верховного Суду: від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц (провадження № 61-11107 св 18), від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16 (провадження № 61-26204 св 18), від 04 вересня 2022 року у справі № 201/1807/21 (провадження № 61-2572 св 22), від 07 листопада 2023 року у справі № 643/17352/20 (провадження № 61-9449 св 22), від 22 грудня 2023 року у справі № 607/2611/22 (провадження № 61-9399 св 23), від 25 березня 2024 року у справі № 462/1232/23 (провадження № 61-16076 св 23)

Отже, правовідносини з надання послуг водопостачання та водовідведення за адресою АДРЕСА_1 , між КП «Дніпроводоканал» ДМР та відповідачем ОСОБА_1 виникли з 29.06.1984, тобто з моменту її реєстрації за вказаною адресою, у зв`язку з фактичним отриманням та користуванням послугами з водопостачання та водовідведення. В подальшому між сторонами укладено публічний індивідуальний договір приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання свого обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відтак, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення суми основного боргу за спожиті послуги водопостачання та водовідведення ґрунтується на законі, узгоджується із вищенаведеними доказами по справі та підлягає задоволенню

Щодо позовних вимог у частині стягнення трьох відсотків річних та інфляційного збільшення суми боргу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріали справи не містять відомостей про встановлений між сторонами інший розмір відсотків за несвоєчасне виконання зобов`язання, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних та інфляційного збільшення суми боргу обґрунтована й підлягає задоволенню.

Таким чином, аналізуючи здобуті у справі докази, суд доходить висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, а з відповідача підлягає стягненню заборгованість за особовим рахунком № НОМЕР_2 станом на 28.02.2025 року у загальному розмірі 38 313,41 грн., з яких: 33 394,01 грн. - сума основного боргу; 562,86 грн. - сума 3 % річних, 4 356,54 грн. - інфляційне збільшення.

Суд зауважує, що відповідач, будучи належним чином повідомленою про розгляд даної цивільної справи по суті, в судове засідання не з`явилась, заперечень на позов та доказів на їх обґрунтування суду не надала, що дає суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 141, 247, 263-265, 268, 280 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради заборгованість по оплаті послуг водопостачання та водовідведення за особовим рахунком № НОМЕР_2 , станом на 28 лютого 2025 року у загальному розмірі 38 313 (тридцять вісім тисяч триста тринадцять) грн. 41 коп., з яких: 33 394,01 грн. - сума основного боргу; 562,86 грн. - сума 3 % річних, 4 356,54 грн. - інфляційне збільшення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Комунальне підприємство «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ 03341305, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Троїцька, 21а;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Суддя: Н. М. Курбанова