Ухвала суду № 137404002, 15.06.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 242/12/22

Провадження № 1-кс/932/2646/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні заяву судді ОСОБА_3 «про самовідвід» від розгляду кримінального провадження№242/12/22, внесеного до ЄРДР за №12020050000000724 від 19 листопада 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307КК України, ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.1 ст.309КК України, ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.255-1КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В судовому провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020050000000724 від 19 листопада 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307КК України, ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.1 ст.309КК України, ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.255-1КК України.

12 червня 2026 року суддею Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_3 надано заяву про самовідвід від розгляду вказаного кримінального провадження, яку, головуюча у справі, обґрунтовує наступним.

Суддею ОСОБА_3 , як головуючою суддею, розглядалося кримінальне провадження №242/12/22 (внесене до ЄРДР за №12020050000000724 від 19 листопада 2020 року) за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307КК України, ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.1 ст.309КК України, ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.255-1КК України.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 10 червня 2026 року було виділено з вказаного кримінального провадження окреме провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307КК України.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10 червня 2026 року для розгляду виділеного кримінального провадження №932/7238/26 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020050000000724 від 19 листопада 2020 року у частині обвинувачення ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307КК України.

Вироком від 10 червня 2026 року, суддею ОСОБА_3 , у виділеному кримінальному провадженні №932/7238/26(внесене до ЄРДР за №12020050000000724 від 19 листопада 2020 року),затверджено угоду про визнання винуватості, що укладена між начальником відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Донецької обласної прокуратури ОСОБА_8 , з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_7 , з іншого боку, за участю захисника адвоката ОСОБА_9 .

ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307КК Українита призначено йому узгоджене сторонами угоди покарання. Згідно з даною угодою ОСОБА_7 під час судового розгляду беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307КК України і зобов`язався надавати під час судового розгляду показання, що викривають його власні протиправні дії, а також дії його співучасників, а саме обставини вчинення ним у складі організованої групи, спільно та узгоджено з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , під керівництвом останнього, у період з жовтня 2020 року до 06.07.2021 ряду кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, а саме «перекидань» наркотичних засобів на територію Державної установи «Селидівська виправна колонія (№82)» з метою збуту, а також подальшого збуту наркотичних засобів засудженим.

Посилаючись на Бангалорські принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, практику ЄСПЛ та положення п.1 ст.6 (право на справедливий суд) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, головуюча суддя ОСОБА_3 , вважає, що на підставі п.4 ч.1 ст.75КК України вона не може брати участь у подальшому розгляді кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020050000000724 від 19 листопада 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307КК України, ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.1 ст.309КК України, ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.255-1КК України,за наявності обставини, яка у оточуючих осіб може викликати сумнів у її неупередженості, як головуючої судді.

Учасники судового провадження, про день та час розгляду заяви були повідомлені належним чином, заяв та/або клопотань про відкладення судового розгляду від них не надходило, тому їх неявка не перешкоджає вирішенню цього питання.

Дослідивши заяву судді ОСОБА_3 та всі необхідні для прийняття рішення матеріали, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.75КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до п.2.5Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення по справі, або в тому випадку коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до положень ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий суд, які узгоджуються з ст.21КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

В рішенні у справі «Муча проти Словаччини» (скарга №63703/19) - ЄСПЛ було встановлено порушення частини 1?статті 6 (право на справедливий суд) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки суд, який схвалив угоди спільників про визнання винуватості, що заподіюють шкоду презумпції невинуватості основного обвинуваченого, є упередженим у процесі над ним.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п.1 ст.6Конвенції має визначатися згідно з (і) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (і) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

ЄСПЛ зазначає у рішеннях у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Таким чином, враховуючи, Бангалорські принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року,практику ЄСПЛ, положення п.1 ст.6(право на справедливий суд) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ч.1 ст.21КПК України, приходжу до висновку, що суддею ОСОБА_3 сформульовано та висловлено свою правову позицію щодо обвинувачення та події, яка інкримінується, як ОСОБА_7 так і ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , яким висунуто пов`язане між собою обвинувачення. Вказана обставина свідчить про формування у судді думки про наявність події та складу кримінального правопорушення, що об`єктивно може позначитись на її безсторонності у разі повторного розгляду та свідчити про упередженість. Участь головуючої судді ОСОБА_3 в розгляді кримінального провадження №242/12/22,внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за за №12020050000000724 від 19 листопада 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307КК України, ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.1 ст.309КК України, ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.255-1КК України,після постановлення нею вироку на підставі угоди у виділеному кримінальному провадженні №932/7238/26, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020050000000724 від 19 листопада 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , яким останнього визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307КК України протирічить Бангалорським принципам поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року,практиці ЄСПЛ, положенням п.1 ст.6 (право на справедливий суд) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та ч.1 ст.21КПК України, а рішення, які будуть прийняті в подальшому, як проміжні ухвали, так і рішення по суті справи, викликатимуть сумнів у оточуючих осіб, оскільки будуть ухвалені упередженим, а відповідно незаконним складом суду, а тому заява судді ОСОБА_3 про самовідвід, як головуючої у справі, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.75,81,369,372КПК України

ПОСТАНОВИВ:

Заяву судді ОСОБА_3 «про самовідвід» - задовольнити.

Відвести суддю ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12020050000000724 від 19 листопада 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307КК України, ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.1 ст.309КК України, ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.255-1КК України (Справа №242/12/22).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Шевченківського районного

суду міста Дніпра ОСОБА_1