Рішення № 137402656, 09.06.2026, Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/143/26

Провадження № 2/144/318/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2026 р. с-ще Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої- судді Магдяк Н.І.,

за участі секретаря Дудник С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернувся до суду з указаним позовом до відповідача ОСОБА_1 , мотивуючи свої вимоги тим, що 26.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі Первісний кредитор, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 782291468 на суму 4000,00 грн. у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора MNV55SA9. За умовами кредитного договору первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти в сумі 4000,00 грн. шляхом перерахування через банк-провайдер. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, в зв`язку з чим загальна сума становить 8000 грн.

28.11.2018 між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі Договір Факторингу1), відповідно до умов якого позивачеві відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.

30.10.2023 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі ТОВ «ФК ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 30/1023-01 (далі Договір Факторингу2).

11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е (далі Договір Факторингу3), відповідно до якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення коштів, в зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 33 554,34 грн, яка складається з наступного: 8000,00 грн заборгованість по кредиту, 25554,34 заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 33 554,34 грн., судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Ухвалою судді від 13.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Витребувано докази по справі за клопотанням позивача.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором, який поданий через систему «Електронний суд», в якому представник зазначає, що відповідач вважає, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, та такими, що підлягають частковому задоволенню. До матеріалів справи додано розрахунок заборгованості за кредитним договором від 26.08.2021 №782291468, розрахунок вчинений ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» станом на 26.10.2021 заборгованість за кредитним договором складає 19 488, 74 грн. Крім цього, до матеріалів справи розрахунок заборгованості за кредитним договором від 26.08.2021 №782291468 , розрахунок вчинений ТОВ «Таліон Плюс» станом на 20.12.2023 заборгованість за даним договором складає 33 554,34 грн. Також до матеріалів справи приєднано виписку, вчинену ТОВ «ФК «Ейс». Розрахунку заборгованості за договором від 26.08.2021 №782291468 виконаним безпосередньо останнім кредитором позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» до матеріалів справи не долучено. У матеріалах справи відсутні докази продовження строку договору (дисконтного періоду) після закінчення дисконтного періоду 25 вересня 2021 року через здійснення позичальником ОСОБА_1 сплати нарахованих процентів, за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця встановлено функцію продовження строку дисконтного періоду. Крім того, ТОВ «ФК «Ейс», звертаючись до суду з позовом, не посилалося на нарахування процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. Сторона відповідача вважає, що відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» процентів за користування кредитом з 26.09.2021 по 20.12.2023, тобто поза межами строку кредитування. Відповідно до розрахунку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», за договором між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 кредиту від 26.08.2021 №782291468 нараховано проценти з 26.08.2021 по 25.09.2021 в сумі 1261,41 грн. (якщо вважати даний розрахунок належним доказом по справі, оскільки він вчинений первісним кредитором, а не позивачем). Сторона відповідача вважає, що з ОСОБА_1 підлягає до стягнення на користь ТОВ «ФК «Ейс» тіла кредиту в сумі 8000 грн. та проценти за користування кредитом з 26.08.2021 по 25.09.2021 в сумі 1261,41 грн., що разом становить 9261,41 грн. В стягненні витрат на правничу допомогу просять відмовити, оскільки надані позивачем документи не містять доказів про отримання адвокатом оплати наданих послуг від позивача в сумі 7000 гривень.

Позивачем надана відповідь на відзив, в якій вказується, що на підтвердження позовних вимог позивачем надані платіжні доручення від 26.08.2021, 29.08.2021, 30.08.2021, 30.08.2021, 02.09.2021. Звертають увагу суду, що жодного юридичного факту щодо помилкового або неналежного переказу на рахунок відповідача коштів за кожною із транзакцій, ініційованими ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», не встановлено, позивач документально підтвердив виконання перерахування коштів відповідачеві. Позивач підтвердив факт укладання кредитного договору №782291468 від 26.08.2021 та наявність заборгованості у боржника. Щодо розрахунків заборгованості, то звертають увагу суд, що надані розрахунки не суперечать один одному та узгоджуються з іншими доказами у справі, зокрема із витягами із Реєстру прав вимоги №157 від 26.10.2021 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, Реєстру прав вимоги №2 від 20.12.2023 до Договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023. Наголошують, що за весь період перебування права вимоги за вищезазначеними договорами, позивач не здійснив жодних додаткових нарахувань і не застосував жодних штрафних санкцій до боржника. До матеріалів справи долучено виписку з особового рахунку боржника, яку вважають належним та допустимим доказом відповідно до статті 77 ЦПК України. Виписка детально відображає структуру заборгованості, а саме просторочене тіло кредиту, прострочені відсотки та загальну суму заборгованості. Позивач довів перехід права вимоги за договорами факторингу. Щодо нарахування відсотків, то воно здійснювалось в межах погоджених умов кредитного договору. За умовами кредитного договору та осбавинами справи існувало два періоди нарахування процентів: за користування кредитними коштами згідно зі ст. 1048 ЦК України; за користування кредитними коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України і за весь час прострочення. Враховуючи порушення відповідачем норм матеріального права, що регулюють договірні зобов`язання, та умов договору в частині повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом та процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами, у позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії (відповідно до ст. 1048 ЦК України), так і після спливу строку кредитування (відповідно до ст. 625 ЦК України). Щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу, то позивачем долучено акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг, робота адвоката виконана належним чином. Зазначають, що згідно п. 3.6 Договору про надання правничої допомоги №20\08\25-1 від 20.08.2025, сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь клієнта сплачується на користь адвоката не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок клієнта. Просили позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Представник відповідача адвокат Присяжнюк О.В. подала заяву, в якій просить справу слухати за відсутності відповідача та представника, при винесенні рішення просить врахувати правові висновки Верховного Суду, визначені у постанові від 07.01.2026 у справі №727/2790/25, оскільки Верховний Суд впродовж 2026 року продовжує формувати та уточнювати висновки щодо застосування норм права, а тому під час вирішення даної справи доцільно врахувати актуальну судову практику.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом, 26.08.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №782291468 у формі електронного документа з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором (а. с. 102-104).

Згідно п. 1.1 кредитного договору, за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 8 000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».

Пунктом 1.5 договору передбачено, що загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту (траншів), отриманих протягом всього строку дії договору.

Кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту позичальником (далі- дисконтний період), а саме до 25.09.2021. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору, строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладання договору, строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором (п. 1.7 договору).

Відповідно до довідок, наданих ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 21.09.2025, товариство здійснило ряд платіжних операцій на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: за №825d00f4-2204-4183-9b05-84d8cb0bb7eb від 26.08.2021 на картку № НОМЕР_2 в сумі 4000 гривень; за №be0fea83-b4b7-46c1-9381-a55abfl26035 від 29.08.2021 на картку № НОМЕР_2 в сумі 1100 гривень; за №98ea0506-b077-461a-b355-b3355e971d18 від 30.08.2021 на картку № НОМЕР_2 в сумі 600 гривень; за №4beed32a-6679-4435-ba3b-2787d30e1089 від 30.08.2021 на картку № НОМЕР_2 в сумі 400 гривень; за №0a1345d4-9be1-4cc6-b8c3-b93c9598d847 від 02.09.2021 на картку № НОМЕР_2 в сумі 1900 гривень; (а. с. 21зв-23зв). Також надані відповідні платіжні інструкції (а. с. 78-80).

Згідно наданої інформації на виконання ухвали суду від 13.02.2026 року про витребування доказів, АТ «Універсал Банк» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 . Щодо поповнення картки зазначають, що успішними зарахуваннями є: зарахування на платіжну карту НОМЕР_3 : за період з 26.08.2021 по 31.08.2021 в сумі 4000,00 грн., за період з 29.08.2021 по 03.09.2021 в сумі 1100,00 грн., за період з 30.08.2021 по 04.09.2021 в сумі 400,00 грн., за період з 30.08.2021 по 04.09.2021 в сумі 600,00 грн., за період з 02.09.2021 по 07.09.2021 в сумі 1900,00 грн. Номер телефону НОМЕР_4 був фінансовим номером телефону за карткою НОМЕР_3 та знаходиться в анкетних даних клієнта (а. с. 116-117). Також, суду було надано виписку про рух коштів по картці від 17.03.2026 по рахунку ОСОБА_1 за період з 26.08.2021 року по 06.09.2021 року, згідно якої на картковий рахунок ОСОБА_1 26.08.2021 року були зараховані кошти у сумі 4000 грн., 29.08.2021 1100 грн., 30.08.2021- 400 грн, 30.08.2021 600 грн., 02.09.2021 1900 грн. (а. с. 118-119).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором №782291468 від 26.08.2021 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором за період з 26.08.2021 року по 25.09.2021 року складає 19 727 грн. 14 коп., з яких: 8000 грн. 00 коп. - тіло кредиту; 11 727 грн. 14 коп. - проценти (а. с. 36зв-37). Даний розрахунок наданий первісним кредитором.

28 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (фактор) укладено договір факторингу №28/1118-01, зі строком дії до 28 листопада 2019 року (а. с. 69зв-72).

Згідно укладених між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» додаткових угод №19 від 28 листопада 2019 року, №26 від 31 грудня 2020 року, №27 від 31 грудня 2021 року, №31 від 31 грудня 2022 року та №32 від 31.12.2023 року було продовжено строк дії договору факторингу до 31 грудня 2024 року (а. с. 58-64).

Предметом договору факторингу №28/1118-01 є відступлення права вимоги, що зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

Пунктом договору факторингу 1.2. визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.

Під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому (п. 1.3 договору факторингу).

У пункті 1.5. договору факторингу зазначено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма реєстру прав вимоги наведена в Додатку №1 до цього договору. Пунктом 4.1. встановлено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №157 від 26.10.2021 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 (зазначений під номером 866) за кредитним договором №782291468 від 26.08.2021 року на загальну суму 19727 грн. 14 коп.: 8000,00 грн. тіло кредиту, 11727,14 грн. - проценти (а. с. 57).

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором №782291468 від 26.08.2021 року, за період з 26.10.2021 року по 20.12.2023 року загальний розмір боргу ОСОБА_1 становить 33 554 грн. 34 коп., з яких: 8000 грн. 00 коп. - тіло кредиту; 25 554 грн. 34 коп. - проценти (а. с. 35).

Судом також встановлено, що 30.10.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №30/1023-01 зі строком дії до 31.12.2024 року (а. с. 51зв-55).

Предметом даного договору факторингу є відступлення права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, встановленому в відповідному додатку договору (п. 2.1, 4.1 договору факторингу).

Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 від 20.12.2023 року до договору факторингу №30/1023-01, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №782291468 від 26.08.2021 року на загальну суму 33554 грн. 34 коп., з яких: 8000 грн. 00 коп. - тіло кредиту; 25554 грн. 34 коп. проценти (а. с. 50).

Крім того, 11.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (клієнт) та ТОВ «ФК «Ейс» (фактор) укладено договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Ейс» відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №782291468 від 26.08.2021 року (а. с. 43-48).

За цим договором фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань, за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 є невід`ємною частиною договору (п. 1.1 договору факторингу).

Відповідно до п. 1.2 цього договору, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 року, ТОВ «Ейс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №782291468 від 11.07.2021 року на загальну суму 33 554 грн. 34 коп., з яких: 8000 грн. 00 коп. - тіло кредиту; 25334 грн. 34 коп. прострочені відсотки (а. с. 41-42).

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №782291468 від 26.08.2021 року, наданої ТОВ «ФК «Ейс», загальна сума заборгованості за кредитним договором за період з 14.07.2025 року-26.12.2025 становить 33554 грн. 34 коп., яка складається з наступного: 8000 грн. 00 коп. прострочена заборгованість за кредитом; 25554 грн. 34 коп. прострочена заборгованість за процентами (а. с. 33). З аналізу зазначених вище розрахунків вбачається, що нарахування прогцентів здійснено з 26.08.2021 по 20.12.2023.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Отже, судом встановлено, що ТОВ «ФК «Ейс» у визначеному Законом порядку набуло право вимоги до ОСОБА_1 . Перехід права вимоги за кредитним договором стосувався дійсного на той момент зобов`язання та відбувся на законних підставах, оскільки реєстри прав вимоги укладені в межах чинності договорів факторингу та вже після укладення кредитного договору, тому ТОВ «ФК «Ейс» довело своє право вимоги до відповідача.

Із дослідженого судом договору № 782291468 від 26.08.2021 року встановлено, що договір укладено в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Положеннями ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Із врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; -електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як було встановлено судом, договір №782291468 від 26.08.2021 року укладено в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписано сторонами, відповідно до вимог ст. 12 вказаного Закону, а саме: з боку позикодавця засвідчено кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу, а з боку позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора (MNV55SA9), та за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі.

Із кредитного договору видно, що ОСОБА_1 як позичальник та споживач за договором, ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі, надавши Товариству свої персональні дані (місце проживання, податковий номер 3748409330, номер телефону НОМЕР_4 , електронну пошту).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, укладений між сторонами договір відповідає вимогам Закону та є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, у підписаному відповідачем договорі чітко визначені сума кредиту, відсотки за користування кредитними коштами, отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Щодо визначення суми заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, суд зазначає наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» на підтвердження розміру не виконаного ОСОБА_1 обов`язання за договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 кредиту від 26 серпня 2021 року № 782291468 надано виписку заборгованості, за яким не виконано зобов`язання з повернення кредиту в сумі 33554, 34 грн., здійснену на підставі розрахунку за період з 26 серпня 2021 року по 20 грудня 2023 року.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) зазначено, що, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

На підставі ч. 1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. За змістом ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із положеннями частини першої, четвертої, п`ятої, шостої ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилом статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з приписами статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За правилами частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону України "Про електронну комерцію" розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Емітенти зобов`язані в порядку та строки, установлені договором, надавати власникам рахунків виписки про рух коштів на їх рахунках за операціями, що виконані користувачами електронних платіжних засобів. Форма виписки повинна включати всі обов`язкові реквізити, передбачені нормативно-правовим актом Національного банку з питань організації операційної діяльності в банках України (пункт 8 розділу VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705.

Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань (пункт 4 розділу VII Положення).

Первинні документи мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі (пункт 4.3. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254.

Первинні документи складаються на паперових носіях або в електронній формі (абзац другий пункту 4.10. Положення).

Інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного) (пункт 5.1 Положення ).

Банки обов`язково мають складати на паперових та/або електронних носіях, зокрема, такі регістри як особові рахунки та виписки з них (згідно із абзацом першим пункту 5.3. Положення ).

У постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 Верховний Суд зазначив, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.

З огляду на наведене, приєднана до матеріалів справи виписка з особового рахунку ОСОБА_1 за договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 кредиту від 26 серпня 2021 року № 782291468 Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» не є належним доказом невиконаного зобов`язання.

Як зазначалось вище, відповідно до п. 1.7 договору кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту позичальником (далі- дисконтний період), а саме до 25.09.2021. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору, строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладання договору, строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.

Сторони погодили, що встановлений в пункті 1.7 договору строк дисконтного періоду та відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця встановлено функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена (п. 1.8 кредитного договору).

Відповідно до пункту 1.9, 1.9.1, 1.9.2, 1.9.3 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 208,05 процентів річних, що становить 0,57 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним.

За умови продовження строку дисконтного періоду на умовах пункту 1.8 договору з наступного дня після закінчення вказаного в пункті 1.7 договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

У випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення дисконтного періоду без своєчасної сплати процентів в порядку, передбаченому пунктом 1.8 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються, застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що складають 1,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

За змістом пункту 1.12.2 договору з наступного після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щодення сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц викладено правовий висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) в п. 95-108, щодо нарахування процентів на підставі статті 625 ЦК України, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).

Натомість, у матеріалах справи відсутні докази продовження строку договору (дисконтного періоду) після закінчення дисконтного періоду 25 вересня 2021 року, здійснення позичальником ОСОБА_1 сплати нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця встановлено функцію продовження строку дисконтного періоду.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», звертаючись до суду з позовом, не посилалося на нарахування процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК України.

З огляду на наведене відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» процентів за користування кредитом з 26 вересня 2021 року по 20 грудня 2023 року, тобто поза межами строку кредитування, як зазначено у виписці.

Відповідно до розрахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» за договором кредиту від 26 серпня 2021 року № 782291468 нараховано проценти з 26 серпня 2021 року по 25 вересня 2021 року за тридцять днів в сумі 11727 грн 14 коп.

Отже, доведеним є зобов`язання ОСОБА_1 з повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» кредиту в сумі 8000 грн, процентів за користування кредитом з 26 серпня 2021 року по 25 вересня 2021 року в сумі 11727, грн 14 коп., які в загальній сумі 19727,14 грн. підлягають стягненню з відповідача. Отже, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову на зазначену суму.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути в рахунок судових витрат судовий збір у розмірі 1565 грн. 22 коп.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Порядок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу здійснюється відповідно до статей 134, 137, 141 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

З огляду на статтю 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявила клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) дійшла висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункти 107-109).

Частина друга статті 141 ЦПК України передбачає, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Так, представником позивача до позовної заяви було долучено договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року, укладений між АБ «Соломко та Партнери» та ТОВ «ФК «Ейс»; копію свідоцтва Соломко О.В. про право на заняття адвокатською діяльністю від 19.10.2018 року, довіреності від 11.08.2025 року; додаткову угоду №25770937587 до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року, відповідно до якої АБ «Соломко та Партнери» прийняло на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу про захисту прав та інтересів, що відноситься до юрисдикції господарських судів, судів загальної юрисдикції, адміністративних судів по справам про стягнення заборгованості за кредитним договором, зокрема відносно ОСОБА_1 за договором №782291468 від 26.08.2021 року.

Також, до матеріалів справи долучено акт прийому-передачі наданих послуг від 20.08.2025 року, відповідно до якого АБ «Соломко та Партнери» (виконавець) та ТОВ «ФК «Ейс» (клієнт) засвідчують, що виконавець надав, а клієнт отримав наступні послуги: складання позовної заяви ТОВ «ФК «Ейс» до боржника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №782291468 від 26.08.2021 року, кількість витраченого часу - 2 години, вартість послуги - 5000 гривень; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №782291468 від 26.08.2021 року, кількість витраченого часу - 2 години, вартість послуги - 1000 гривень; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №782291468 від 26.08.2021 року на рахунок боржника ОСОБА_1 , кількість витраченого часу 1 година, вартість послуги - 500 гривень; підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №782291468 від 26.08.2021 року на рахунок боржника ОСОБА_1 , кількість витраченого часу - 1 година, вартість послуги - 500 гривень. Загальна вартість наданих послуг 7000 гривень.

Згідно вимог ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі дотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно зі сталою практикою Верховного Суду, витрати на професійну правничу допомогу відшкодовуються незалежно від того, чи були вони фактично сплачені на момент ухвалення рішення.

Так, позивач звернувся до суду із позовною вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 33554 грн. 34 коп., а судом позовні вимоги ТОВ «ФК» Ейс» задоволено частково у розмірі 19727 грн. 14 коп.

Тому витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн. 00 коп., які просить стягнути представник позивача, підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 4115 грн. 30 коп.

Оцінюючи аргументи, викладені в позовній заяві, суд в тому числі керується практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29).

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549 , 610, 611, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (02094, м. Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок, 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором № 782291468 від 26.08.2021 у сумі 19727 (дев`ятнадцять тисяч сімсот двадцять сім) гривень 14 копійок, судовий збір у розмірі 1565 (одна тисяча п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 22 копійки та 4115 (чотири тисячі сто п`ятнадцять) гривень 30 копійок судових витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти позвоних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (місце знаходження: 02094, м. Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок, 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15 червня 2026 року.

Суддя Н.І. Магдяк