Рішення № 137402650, 04.06.2026, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/49/26

провадження № 2/136/20/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 червня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді Іванця О.Д., за участю секретаря судового засідання Козаченко А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Орган опіки і піклування в особі Служби у справах дітей Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про позбавлення батьківських прав та зміну способу стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

14.01.2026 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та зміну способу стягнення аліментів.

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 . Матір`ю дітей є відповідач ОСОБА_5 . Відповідно сім`я позивача - син ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , проживають разом за адресою: АДРЕСА_1 , та є особами внутрішньо переміщеними. Місце знаходження відповідача, позивачу невідомо, так як 09.02.2022 року Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області між сторонами шлюб було розірвано. Судовим наказом судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 15.02.2022 року у справі №219/14057/21, вирішено стягнути із відповідача на користь позивача на утримання дітей щомісячно аліменти в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з дня пред`явлення заяви про видачу судового наказу, а саме з 13.12.2021 року до досягнення дітьми повноліття. Іншою інформацією щодо місця перебування відповідача, позивач не володіє. Відповідач не надавала та ненадає жодної матеріальної допомоги дітям, незважаючи на наявність рішення суду, відповідно в силу приписів ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сини ОСОБА_7 та ОСОБА_6 навчаються наразі у КЗ «Староприлуцькій спеціалізованій школі». Відповідач, мама синів ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , навчанням дітей не займається, школу не відвідує, у вихованні участі не бере. Вихованням, навчанням та піклуванням про дітей займається батько ОСОБА_1 . З огляду на вищевикладене, позивач просить суд позбавити відповідача батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та змінити розмір аліментів з 1/3 частки з усіх видів заробітку на тверду грошову суду по 5000 грн. щомісячно на кожну дитину, до досягнення дітьми повноліття.

Викладені обставини послугували підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 20.01.2026 розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, а у справі призначене підготовче судове засідання. Виклик ОСОБА_2 про розгляд справи здійснено через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подала, повідомлялась неодноразово про день та час розгляду справи шляхом розміщення оголошення про розгляд справи на офіційному веб-сайті судової влади України. За таких обставин, суд вважає, що відповідач була належним чином повідомлена.

Сторонами не врегульовано спір до судового розгляду.

Ухвалою суду від 16.04.2026 закрито підготовче провадження в справі, призначено її до судового розгляду по суті.

Учасники процесу у судове засідання не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, однак позивач та його представник подали заяви про проведення підготовчого судового засідання без їх участі. Від третьої особи - служби у справах дітей Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області надійшов висновок по суті спору з проханням про розгляд справи за відсутності їх представника.

Тому суд, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 6).

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 7).

Матір`ю дітей є відповідач ОСОБА_5 .

Відповідно сім`я позивача - син ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , проживають разом за адресою: АДРЕСА_1 , та є особами внутрішньо переміщеними, що підтверджується довідками від 17.10.2022 (а.с. 8-10).

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 09.02.2022, справа №219/14056/21 (а.с. 11) шлюб між відповідачем ОСОБА_5 та позивачем ОСОБА_1 було розірвано, а також прізвище відповідачу змінено на дошлюбне « ОСОБА_8 ».

Судовим наказом Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 15.02.2022, справа №219/14057/21 (а.с. 12), вирішено стягнути аліменти з відповідача на користь позивача на утримання дітей щомісячно в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з дня пред`явлення заяви про видачу судового наказу, а саме з 13.12.2021 року до досягнення дітьми повноліття.

Утім, станом на 16.12.2025 наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 3 роки та становить 158744,40 грн., що підтверджується довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів від 16.12.2025 (а.с. 13).

Із довідки Турбівської селищної ради від 06.11.2025 за №03-09/3/377 (а.с. 14) слідує, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 дійсно проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 разом з батьком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Із довідок КЗ «Староприлуцька спеціалізована школа» від 24.11.2025 за №108, №109 (а.с. 15) слідує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 дійсно навчаються в даному закладі.

Відповідно до довідок КЗ «Староприлуцька спеціалізована школа» від 20.11.2025 за №106, №107 (а.с. 16) слідує, що ОСОБА_5 , мати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навчанням дітей не займається, в школі дітей не відвідує, у вихованні участі не бере. Вихованням, навчанням, піклуванням про дітей займається батько ОСОБА_1 .

Із довідки-характеристики виданої Турбівською селищною радою на ОСОБА_1 (а.с. 17) вбачається, що він дійсно не зареєстрований але проживає по АДРЕСА_1 . Заяв та скарг на порушення громадського порядку на даного громадянина до Сиваковецького старостинського округу не надходило. Компрометуючих матеріалів на даного громадянина до старостинського округу не надходили. Стосунки в сім`ї та з сусідами задовільні. Шкідливих звичок немає, умови проживання задовільні. За місцем проживання характеризується задовільно.

Відповідно до довідки Парасковіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Соледарської міської ради Донецької області від 06.12.2021 за №290 (а.с. 18) вбачається, що ОСОБА_3 дійсно навчається в 4 класі Парасковіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Соледарської міської ради Донецької області. Відповідно інформації класного керівника ОСОБА_10 про участь матері у шкільному житті дитини повідомляємо наступне: матір учня ОСОБА_5 контакту зі школою та класним керівником, де навчається дитина, не підтримує, батьківські збори не відвідує.

Крім того, до матеріалів позовної заяви позивачем долучено психологічні характеристики дітей (а.с. 19 та на звороті).

Згідно Акту обстеження матеріально-побутових умов №226 від 18.11.2025 (а.с. 20), складеного комісією у складі депутата селищної ради та сусідів за адресою місця проживання позивача, а саме АДРЕСА_1 слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 проживає за вказаною адресою разом з батьком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Умови проживання задовільні.

15.04.2026 представником позивача до матеріалів справи було долучено копії медичних висновків синів позивача ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо їх захворювань (а.с. 38-39).

Надалі, 16.04.2026 позивачем було долучено довідку з місця роботи (а.с. 41) з якої слідує, що ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 03.03.2026 року і по теперішній час працює в ТОВ «ПЕЛЛЕГРІН» на посаді оператора розфасувально-пакувального автомата, виробничого відділу. За час роботи зарекомендував себе як відповідальний і дисциплінований працівник, який може проявити ініціативу і прийняти правильне рішення в питаннях, що стосуються його професійної діяльності і знаходиться в межах його компетенції. Взаємовідносини з колективом склалися хороші, підтримував співробітників в складний період, але при цьому дотримується корпоративних правил і норм. Неодноразово залишався на усне прохання керівництва на роботі після завершення робочого часу для вирішення проблем під час кризової ситуації.

Також долучено довідку (а.с. 42) в якій зазначено, що дохід ОСОБА_1 за період з 03.03.2026 по 31.03.2026 склав 28 383,20 грн.

З метою захисту прав дітей, 14 квітня 2026 року, на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Турбівської селищної ради було розглянуто питання про стан виконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 стосовно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

За результатами оцінки встановлено, що потреби дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у сім`ї задовольняються в повному обсязі. Під час відвідування встановлено, що діти мають прив`язаність до батька та дідуся. Батько гарно турбується за своїми дітьми, тривожиться про їх здоров`я та емоційний стан, негативні стосунки з мамою ОСОБА_2 .

З метою всебічного та об`єктивного розгляду справи службою у справах дітей Турбівської селищної ради від 17 лютого 2026 року було надіслано відповідні листи до відділу служби у справах дітей Сихівського району Львівської міської ради та комунальної установи змішаного типу «Львівський міський центр соціальних послуг та реабілітації «Джерело» за місцем фактичного проживання матері ОСОБА_2 , з проханням провести обстеження умов її проживання, здійснити оцінку потреб сім`ї, а також з`ясувати позицію щодо доцільності позбавлення її батьківських прав відносно дітей. У відповідях на зазначені листи повідомлено, що під час здійснення відповідних заходів мати дітей ОСОБА_2 не надала доступу до житлового приміщення, у зв`язку з чим провести обстеження умов проживання та здійснити оцінку потреб сім`ї не вбачається можливим. Разом з тим зазначено, що ОСОБА_2 висловила заперечення щодо позбавлення її батьківських прав стосовно дітей.

Таким чином, встановлено факт свідомого та умисного невиконання матір`ю своїх батьківських обов`язків щодо дітей, відсутність участі у вихованні, самоусунення від забезпечення морального, духовного та фізичного розвитку дітей, ненадання матеріальної допомоги, байдужість до їхнього навчання та потреб, нехтування виконанням батьківських обов`язків, без поважних причин залишивши дітей без материнської уваги та турботи.

Також, службою у справах дітей Турбівської селищної ради було надісланов відповідний лист від 16 лютого 2026 року № 01-07-122 до Відділу поліці №4 ВРУП у Вінницькій області, на який отримали відповідь 10 березня 2026 року № 57810-2025, де зазначено, що будь яких звернень, заяв та повідомлень пре можливі факти вчинення домашнього насильства в сім`ї гр. ОСОБА_11 ( ОСОБА_12 , до ВП № 4 не надходили. Згідно баз даних ІП «Особая ІП «Адмінпрактика», ІП «Кривдник» ІКС ІПНП України гр. ОСОБА_13 ( ОСОБА_12 до адміністративної відповідальності не притягувалась та профілактичному обліку «Кривдник» не перебуває.

Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, свідчать про свідоме нехтування матір`ю своїми обов`язками, ухилення від виконання обов`язків по догляду та утриманню дітей.

Таким чином, членами комісії встановлено факт свідомого та умисного невиконання матір`ю своїх батьківських обов`язків щодо своїх дітей, відсутності з її боку будь-якої участі у їх вихованні, не надання матеріальної допомоги, невиконання матір`ю своїх батьківських обов`язків щодо своїх дітей, відсутності свідоме самоусунення від забезпечення морального та духовного розвитку дітей, нехтування виконанням батьківських обов`язків щодо виховання своїх дітей, без поважних причин залишивши їх без материнської уваги та турботи. Поведінка матері відносно дітей є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками, що свідчить про наявність підстав для позбавлення матері батьківських прав.

За результатами розгляду прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 відносно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

У зв`язку із відсутністю будь-якої допомоги з боку відповідача, в тому числі матеріальної на утримання дітей, позивач у прохальній частині позовної заяви просив суд змінити розмір аліментів на дітей з 1/3 частки з усіх її заробітку (доходу) від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на тверду грошову суму по 5000 грн щомісячно, на кожну дитину, до досягнення дітьми повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Частиною першою статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він поміж іншого ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно зі ст. 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки, як для батька (матері), так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав щодо дитини вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Разом з цим, права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції. Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Суд дійшов висновку, що наявні усі правові підстави, передбачені частиною першою статті 164 СК України для позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки мати самоусунулася від виконання своїх обов`язків щодо виховання та утримання дітей, жодних об`єктивних причин, які позбавляють її можливості виконувати батьківські обов`язки по відношенню до дитини не наведено.

За таких обставин, суд вважає, що є достатні усі правові підстави для застосування крайнього заходу впливу до відповідача шляхом позбавлення відповідача батьківських прав, який відповідає інтересам дитини, отож позов підлягає до задоволення.

Вирішуючи вимоги про зміну способу стягнення аліментів на утримання дітей, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.2, 3 ст.166 С України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку зі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я боржника або стягувача вони можуть подати до суду заяву про збільшення або зменщення розміру аліментів.

Разом з тим, право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України).

Разом з тим, ст. 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених СК Укрвїни.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Таким чином, закон не встановлює обов`язок доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю, а тому платник аліментів позбавлений можливості впливати на обрання чи зміну способу стягнення аліментів, однак може звернутися до суду з позовом про зменшення їх розміру.

Враховуючи те, що позивач має право на зміну способу стягнення аліментів на утримання проживаючих з ним неповнолітніх дітей, а тому суд керується ч. 2 ст. 182 СК України, згідно з якою передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Крім того, суд враховує, що приписами ч. 5 ст. 183 СК України законодавцем визначено можливість для того із батьків, разом з яким проживає дитина, звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - 1/4, на двох дітей - 1/3, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Суд, враховуючи розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, рівність обов`язку батьків щодо утримання дитини, матеріальне становище сторін, стан здоров`я дітей, відсутність заперечень відповідача, який не подав відзиву, та не довів неспроможність сплачувати аліменти у розмірі, який визначений позивачем, вважає, що є усі підстави для задоволення позовної вимоги та зміни способу стягнення визначених раніше судом аліментів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до Глави 8 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 12-13, 7680, 89, 258259, 263265, 268, 273279, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ), третя особа без самостійних вимог: Орган опіки і піклування в особі Служби у справах дітей Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області (місцезнаходження: вул. Миру, буд. 44, с-ще Турбів, Вінницький р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ 43913318) про позбавлення батьківських прав та зміну способу стягнення аліментів задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , батьківських прав стосовно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються із ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_11 , на підставі судового наказу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 15.02.2022 року, на користь ОСОБА_1 , на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 1/3 частки з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, - на тверду грошову суму по 5000 грн щомісячно, на кожну дитину, до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , сплачений ним судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Д. Іванець