Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 752/10103/26
Провадження №: 1-кс/752/4956/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.06.2026 м. Київ
Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026100000000308 від 17.03.2026, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України,
в с т а н о в и в:
09.06.2026 до Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026100000000308 від 17.03.2026, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що слідчим управлінням головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026100000000308 від 17.03.2026, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 29.01.2026, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння шахрайським шляхом об`єктами нерухомого майна на території м. Києва та Київської області.
Діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою шахрайського заволодіння чужим майном, ОСОБА_5 будучи обізнаним про способи, методи відчуження нерухомого майна, що належить соціально вразливим верствам населення, діючи за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, вирішив підшукати об`єкти нерухомого майна в яких проживали самотні особи або особи, які зловживають алкогольними напоями з метою подальшого заволодіння нерухомим майном, належним останнім.
З метою реалізації вказаного вище злочинного умислу, ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 29.01.2026, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин познайомився з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в ході розмови з яким дізнався, що останній схильний до зловживання алкогольними напоями та успадкував від своїх родичів будинок та земельну ділянку з кадастровим номером 3222485901:01:012:0009 за адресою: АДРЕСА_1 та квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, направленого на заволодіння шахрайським шляхом об`єктами нерухомого майна, ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, спільно з невстановленими досудовим розслідуванням особами, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше ніж 29.01.2026 розробив злочинний план направлений на заволодіння нерухомим майном, власником якого є ОСОБА_7 .
Після цього, ОСОБА_5 реалізуючи єдиний злочинний умисел, направлений на заволодіння шляхом обману чужим майном, а саме будинком та земельною ділянкою з кадастровим номером 3222485901:01:012:0009 за адресою: АДРЕСА_1 та квартирою за адресою: АДРЕСА_2 підшукав та залучив ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якому повідомив план злочинних дій, направлений на заволодіння вказаним об`єктами нерухомості, згідно з яким він мав психологічно вплинути на ОСОБА_7 представившись представником РТЦК та СП та повідомити останнього, що він перебуває у розшуку за порушення правил мобілізації, а ОСОБА_5 , відповідно до розробленого плану має вчинити дії начебто по звільненню від працівників ТЦК та СП та подальшому зняттю з розшуку ОСОБА_7 , чим ввійти в довіру до потерпілого ОСОБА_7 та в майбутньому здійснити відчуження об`єктів нерухомого майна на користь третіх осіб.
У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 05.02.2026, у вечірню пору доби, з метою реалізації злочинного плану ОСОБА_5 використовуючи номер телефону НОМЕР_1 зателефонував до потерпілого ОСОБА_7 та повідомив йому про необхідність вийти зі свого будинку та пройти у напрямку вулиці Чкалова в с. Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київської області з метою подальшої зустрічі з ним.
В цей же час, ОСОБА_8 разом з іншою невстановленою особою, діючи за вказівкою ОСОБА_5 , перебуваючи на автомобілі марки «Volkswagen Jetta» сірого кольору за адресою: по вул. Мельниченка с. Петропавлівська Борщагівка, Київської області зустрів потерпілого ОСОБА_7 та представившись працівником ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомив останнього, що він перебуває у розшуку за ухилення від мобілізації та повідомив про необхідність сісти на заднє сидіння автомобіля, що ОСОБА_7 і зробив, усвідомлюючи що перед ним знаходиться діючий працівник ІНФОРМАЦІЯ_4 та він виконує його законні вимоги.
Після чого, ОСОБА_8 перебуваючи у вищевказаному автомобілі почав словесно погрожувати та кричати до ОСОБА_7 , що відправить його в район ведення військових дій.
В цей момент, за попередньо узгодженим злочинним планом до ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_5 та розмовляючи за допомогою голосного зв`язку, з метою дійсного уявлення у потерпілого намірів про надання йому допомоги у вирішені питання, яке полягає звільненні від мобілізації, повідомив ОСОБА_8 , що начебто він є опікуном ОСОБА_7 та його необхідно відпустити, що ОСОБА_8 виконуючи вказівки ОСОБА_5 і зробив.
Після чого, 13.02.2026 року о 13:43 год. ОСОБА_5 перебуваючи у автомобілі «Volkswagen Passat», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Мельниченка в с. Петропавівська Борщагівка, Київської області приїхав за місцем проживання потерпілого ОСОБА_7 та повідомив, що для того щоб зареєстроване за ним нерухоме майно не відчужили на користь третіх осіб через перебування останнього у розшуку РТЦК та СП необхідно здійснити відчуження належному йому нерухомого майна, а саме будинку за адресою: АДРЕСА_1 із земельною ділянкою з кадастровим номером 3222485901:01:012:0009, а також квартиру за адресою: АДРЕСА_2 на підконтрольних йому осіб, таким чином викликавши у потерпілого ОСОБА_7 уявлення про загрозу заволодіння його нерухомим майном невідомими особами через перебування у розшуку в РТЦК та СП.
Продовжуючи виконання спільного злочинного умислу з ОСОБА_8 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, спрямованим на заволодіння нерухомого майна, належного ОСОБА_7 , 19.02.2026 ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 забрав ОСОБА_7 на автомобілі «Volkswagen Passat», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , привіз останнього за адресою: АДРЕСА_3 за місцем здійснення діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 , яка не була обізнана про злочинний план ОСОБА_5 де потерпілий, будучи впевненим, що діє з метою збереження свого майна від відчуження на користь третіх осіб через перебування у розшуку РТЦК та СП, за вказівкою ОСОБА_5 підписав договір купівлі продажу нерухомого майна № 1124 від 19.02.2026, а саме будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , яким передав право на нерухоме майно на користь ОСОБА_10 , яка після підписання передала для потерпілого згідно договору грошові кошти в доларах США, що еквівалентно 4 786 875 грн, які в подальшому ОСОБА_7 вийшовши з приміщення приватного нотаріуса передав для ОСОБА_5 діючи за його вказівкою.
В подальшому, 19.02.2026 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 , яка не була обізнана стосовно злочинних намірів вказаної групи осіб, за результатом укладання вищевказаного правочину здійснила реєстрацію права власності будинку та земельної ділянки з кадастровим номером 3222485901:01:012:0009 за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_10 про що остання внесла відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Продовжуючи свої злочинні дії охоплені єдиним умислом, направленого на заволодіння шахрайським шляхом об`єктами нерухомого майна ОСОБА_7 , ОСОБА_5 04.03.2026, близько 12:00 год зателефонував до потерпілого ОСОБА_7 на мобільний телефон за номером НОМЕР_3 та повідомив останнього про необхідність прибуття до приватного нотаріуса для переоформлення права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 шляхом дарування третім особам.
Після чого, 04.03.2026 близько 14:00 год, ОСОБА_5 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 забрав ОСОБА_7 на автомобілі «Volkswagen Passat», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , привіз останнього за адресою: м. Київ, проспект Академіка Палладіна, 44, оф. НОМЕР_4, за місцем здійснення діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 , який не був обізнаний про спільний злочинний умисел ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , відповідно до якого потерпілий за вказівкою ОСОБА_5 в присутності ОСОБА_8 підписав договір дарування квартири АДРЕСА_4 від 04.03.2026 за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_12 від імені якої діяв ОСОБА_13 .
Того ж дня, а саме 04.03.2026 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 , який не був обізнаний стосовно злочинних намірів вказаної групи осіб, здійснив реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_12 про що вніс відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За результатами вчинених злочинних дій ОСОБА_5 , діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , шляхом зловживання довірою, заволодів будинком за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 3 798 750 грн та земельною ділянку з кадастровим номером 3222485901:01:012:0009 вартістю 988 125 грн, а також квартирою за адресою: АДРЕСА_2 вартістю 816 400 грн, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_7 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 5 603 275 грн (п`ять мільйонів шістсот три тисячі двісті сімдесят п`ять гривень), що становить особливо великі розміри.
У вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України 09.06.2026 повідомлено про підозру:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Михайлівка, Одеської області, українцю, громадянину України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 , раніше судимого, відносно якого 27.06.2024 до Оболонського районного суду м. Києва скеровано обвинувальний акт за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, приймаючи до уваги, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, беручи до уваги особу підозрюваного, обставини вчинення злочину, слідчий за погодженням із прокурором вважає доцільним застосувати відносно підозрюваної запобіжних захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.
В судовому засіданні прокурор вимоги даного клопотання підтримав, вказуючи на те, що стосовно підозрюваного існують ризики, що передбачені ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків, у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати запобіжний захід у вигляді .
Захисник надав суду письмові заперечення.
Дослідивши матеріали клопотання слідчого, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та захисника, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим управлінням головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026100000000308 від 17.03.2026, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
09.06.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
-Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме:
?Заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 ;
?протоколами допитів потерпілого ОСОБА_7 від 24.03.2026 та 17.04.2026 показами якого підтверджується факт заволодіння нерухомим майном ОСОБА_5 та ОСОБА_8 ;
?протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_7 від 24.03.2026;
?протоколом за результатом проведення ОТЗ в тому числі, але не виключно, (зняття інформації з електронних комунікаційних мереж) від 09.02.2026;
?протоколом за результатами проведення ОТЗ від 23.03.2026;
?протоколом за результатами проведення ОТЗ (аудіо-, відеоконтроль особи) від 30.03.2026;
?протоколом за результатами проведення ОТЗ (особою, річчю або місцем) від 30.03.2026;
?протоколом огляду від 10.04.2026;
?протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 07.05.2026.;
?інформаційним листом ІНФОРМАЦІЯ_5 від 15.05.2026;
?- протоколом обшуку від 09.06.2026 за місцем проживання ОСОБА_5
?іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити всі обставини, які можуть свідчити на користь збільшення або зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно ч. 4 ст.176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком понад п`ять років.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання, у тому числі, у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, а отже, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні є достатньою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом із тим, на даному етапі суд позбавлений права надавати оцінку правильності кваліфікації пред`явленої підозри, а оцінює лише сам факт пред`явлення ОСОБА_5 обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України.
Також прокурором у судовому засіданні доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме:
Зокрема, ризик, передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України - переховування від органів досудового розслідування та суду.
Даний ризик обґрунтовується тим, що 9 червня 2026 року ОСОБА_5 , повідомлено про те, що останній, усвідомлюючи міру покарання за кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, може навмисно переховуватись від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки покарання за особливо тяжкий злочин передбачає позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому усвідомлюючи настання можливого покарання, та з метою його уникнення ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового слідства та суду. Обставини того, що ОСОБА_5 немає офіційного та законного джерела доходів, заробляє на життя шляхом вчинення дій спрямованих на шахрайське заволодіння нерухомим майном та притягався до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини, відсутність в нього міцних соціальних зав`язків значно збільшує зазначений ризик.
Крім того, відповідно до обліків ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 перебуває у розшуку за ухилення від мобілізації.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після затримання, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Однією з обставин, яка має враховуватись судом при оцінці ризику переховування, є суворість покарання, яке загрожує особі у випадку доведення його винуватості. При цьому, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте така підозра (обвинувачення) у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». У рішенні «Боротюк проти України» від 16.12.2010 року зазначається про те, що тримання особи під вартою допускається за наявності реального суспільного інтересу, який, за належного врахування принципу презумпції невинуватості, виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи.
Наявний ризик, передбачений пунктом 3 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України - незаконно впливати на потерпілого та свідків, в даному кримінальному провадженні. Даний ризик обґрунтовується тим, що у кримінальному провадженні допитані свідки та потерпілий, які підтвердили про злочинні дії ОСОБА_5 , а також те, що у кримінальному провадженні підлягають встановленню та допиту ряд інших потерпілих і свідків, показання яких можуть мати суттєве значення у кримінальному провадженні, однак такі особи не були допитані через короткі строки, які пройшли з моменту повідомлення про підозру останньому. Саме тому є підстави вважати, що ОСОБА_5 , безпосередньо чи за посередництва інших осіб буде незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_7 , чи інших, наразі недопитаних свідків у кримінальному провадженню, в тому числі іншого підозрюваного ОСОБА_8 , шляхом вмовляння, погрози або підкупу може схиляти таких осіб до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.
Так, щодо наявності обґрунтованого ризику впливу на свідків та можливості спотворення доказів, Європейський суд з прав людини в справі «Лабіта проти Італії» (заява № 26772/95, рішення від 6 квітня 2000 року) допускає посилання національних судів на ризик тиску на свідків і фальсифікацію доказів крізь призму складності справи та потреби проведення значного обсягу слідчих розшукових дій. Суд зауважує, що такі підстави, викладені у відповідних рішеннях, можуть вважатися розумними на початкових етапах досудового розслідування, маючи при цьому дуже загальний характер. В той же час, показання інформатора (pentito) на початковому етапі можуть бути підставою для тримання під вартою підозрюваного.
Також у справі «Летельє проти Франції» (заява № 12369/86, рішення від 26.06.1991 року), суд визнає обґрунтованим наявність ризику впливу на свідків зокрема, коли звинувачення ґрунтуються головним чином на їх свідченнях. Так, серед мотивів рішення була необхідність попередження тиску на свідків, що могло спонукати їх змінити свої показання під час очних ставок. Знову ж таки, на думку суду таке побоювання може бути виправданим і перестає бути визначальним лише після численних допитів свідків.
Наявний ризик, передбачений пунктом 4 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Даний ризик обґрунтовується тим, що з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynskiv. Poland § 43) та з огляду на те, що на даний час органом досудового розслідування не встановлено всіх осіб причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення осіб та можливих потерпілих, підозрюваний ОСОБА_5 може перешкоджати встановленню таких обставин.
Наявний ризик, передбачений пунктом 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Даний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний вчинив злочин який має тривалий характер та систематичність вчинення інкримінованого йому злочину, а також те, що підозрюваний на теперішній час не працевлаштований, не має постійних джерел доходу та належних засобів для існування, підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб та перебуваючи на волі може продовжити свою злочинну діяльність. В тому числі слід врахувати спосіб, методи і цинічність вчинення кримінальних правопорушень, а тому вказаний ризик слід розглядати в аспекті наявності інших підтверджених ризиків та систематичності описаних у письмовому повідомленні про підозру діянь, що в сукупності свідчить про ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки ОСОБА_5 .
Все вищезазначене вказує на те, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків, у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При цьому, варто зазначити, що сукупність матеріалів кримінального провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Слідчий суддя відповідно до вимог ст.178 КПК України приймає до уваги вказані дані про особу підозрюваного, зокрема міцність його соціальних зв`язків, перебування на його утриманні неповнолітніх дітей, те, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, раніше судимий.
Крім того, слідчий суддя враховує вік та стан здоров`я ОСОБА_5 , щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об`єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою.
Обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_5 , слідчим суддею, на даному етапі не встановлено та стороною захисту не доведено.
З огляду на викладене, слідчий суддя, вважає, що існують підстави для обрання ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки будь-яких даних про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, який би усунув вказані ризики та забезпечив його належну процесуальну поведінку не встановлено.
Разом з тим, у відповідності до положень ч. 3, ч.4 ст. 183 КПК України, суд обирає підозрюваному альтернативний запобіжний захід у виді застави з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки визначення застави саме в такому розмірі буде помірною для підозрюваного та може гарантувати належну процесуальну поведінку останнього та виконання ним покладених на нього обов`язків.
Керуючись ст.ст. 32, 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193,194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
п о с т а н о в и в:
Клопотання задовольнити частково.
Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 08.08.2026 включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень у національній грошовій одиниці, та надати можливість йому або іншій особі внести зазначену суму на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за реквізитами для внесення застави (отримувач: ТУ ДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р №UA128201720355259002001012089), та надати документ, що підтверджує сплату слідчому, прокурору, суду.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного у разі внесення застави наступні обов`язки:
-прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на їх першу вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
-не відлучатися із населеного пункту, де останній фактично проживає, а саме за межі с. Софіївська Борщагівка, Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
-заборонити спілкуватись із свідками, потерпілим ОСОБА_7 та іншим підозрюваним ОСОБА_8 у вказаному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу ДМС паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в?їзд в Україну.
Визначити 2-х місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду міста Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в цій ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави, а до нього для забезпечення виконання визначених законом обов`язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.
Для утримання підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає направленню до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 15.06.2026 о 12 год. 45 хв.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Судове рішення № 137402263, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 10.06.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 752/10103/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: