Рішення № 137401916, 12.06.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/1107/26

Провадження № 2/459/476/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

12 червня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області в складі:

головуючого судді Отчак Н.Я.,

з участю секретаря судового засідання Савіцької Б.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шептицький за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

20.03.2026 представник ТОВ «Факторинг Партнерс» через систему «Електронний Суд» звернувся в суд із вказаним вище позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором №5358764 від 03.03.2025 в розмірі 63052,71 грн., та судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 03.03.2025 між ТзОВ «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено договір №5358764, за умовами якого відповідачу надається кредит у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитаи платіжної картки позичальника, реквізити якої надано позичальником з метою отримання кредиту в розмірі 10000,00 гривень. Строк кредиту 360 днів Відповідно до кредитного договору відповідач зобов`язується в поряду та на умовах, що визначених договором, повертати кредит, сплачувати кошти за користування кредитом, та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передб ачені кредитним договором.

Договір є укладеним у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно - телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного цифрового підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало повністю, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі передбаченому договором.

28.11.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Факторинг Партнерс», укладено договір факторингу №28-11/2025Л, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором №5358764 від 03.03.2025 перейшло до ТОВ «Факторинг Партнерс».

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав своїх зобов`язань, за кредитним договором перед позивачем внаслідок чого утворилася заборгованість яка станом на день формування позовної заяви становить 43402,69 гривень, та складається з: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 9999,97 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 21372,75 грн.; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 8454,97 грн.; заборгованість за пенею та/або штрафами 3575,00 грн.

Ухвалою від 02.04.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач не скористався правом на подачу відзиву.

У зв`язку із першою неявкою в судове засідання належним чином повідомленого відповідача, розгляд справи 22.05.2026 відкладено.

В судове засідання 12.06.2026 сторони не з`явились.

Представник позивача у позовній заяві просив проводити розгляд справи у його відсутності та зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач повторно у судове засідання не з`явилася, не повідомила суду про причини своєї відсутності, заяв чи клопотань не подала, хоча належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи.

За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

В зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно до ст.247 ЦПК України, розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст.ст. 81,83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що 03.03.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5358764, за умовами якого відповідачу було надано кредит в розмірі 10000,00 гривень, строком кредитування на 360 днів. Відповідно до кредитного договору відповідач зобов`язується в поряду та на умовах, що визначених договором, повертати кредит, сплачувати кошти за користування кредитом, та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Договір підписано позичальником власноручно.

Відповідно до п.2.1. договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Зарахування коштів на рахунок відповідача підтверджується листом ТОВ «УПР» від 01.12.2025 №1-0112.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з досліджених доказів, умови договору відповідачем належним чином не виконані, передбачена договором позики заборгованість не погашена.

28.11.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №28-11/2025Л, згідно з яким останнє отримало право вимоги за договором позики №5358764 від 03.03.2025.

Як вбачається з реєстру боржників до даного договору факторингу ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5358764 від 03.03.2025 в сумі 34947,72 гривень.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав своїх зобов`язань, за кредитним договором перед позивачем внаслідок чого утворилася заборгованість яка станом на день формування позовної заяви становить 43402,69 гривень, та складається з: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 9999,97 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 21372,75 грн.; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 8454,97 грн.; заборгованість за пенею та/або штрафами 3575,00 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача пені, штрафу в розмірі 3575,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Таким чином позовні вимоги про стягнення заборгованості за пенею відповідно до договору є безпідставними у зв`язку зі звільненням позичальника від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за договором у період дії воєнного стану.

З огляду на викладене, враховуючи період нарахування пені за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, що було здійснено безпосередньо в період дії воєнного стану, правові підстави для стягнення з відповідача пені, штрафу в сумі 3575,00 грн., як складової частини заборгованості за договором позики, відсутні, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Відтак суд приходить до висновку про те, що позов підлягає до задоволення частково, зокрема з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в сумі 39827,69 гривень, та складається з: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 9999,97 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 21372,75 грн.; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 8454.97 грн.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 16000 грн., суд виходить з наступного.

Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір здійснених позивачем витрат на правничу допомогу підтверджується належними доказами. Однак суд вважає їх не співмірними з розглядом даної справи, яка розглянута у спрощеному провадженні, та зважаючи на вимоги розумності і справедливості вважає за доцільне стягнути з відповідача 4000 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2443,10 грн.

Керуючись ст.12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України,-

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (ЄДРПОУ 42640371, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» суму заборгованості за кредитним договором №5358764 від 03.03.2025 в розмірі 39827,69 гривень, та складається з: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 9999,97 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 21372,75 грн.; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 8454.97 грн..

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 2443,10 грн судового збору.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 4000,00 грн витрат на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 12.06.2026.

Суддя: Н. Я. Отчак