Рішення № 137401591, 15.06.2026, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/160/26

Провадження № 2/139/133/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року селище Муровані Курилівці

Суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Ліщина Т.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» (у тексті - ТОВ «ФК «Фінтраст капітал», позивач) до ОСОБА_1 (у тексті - ОСОБА_1 , позичальник, споживач, відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» адвокат Столітній М.М. засобами підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (у тексті - підсистема «Електронний суд» ЄСІТС) звернувся до Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який обґрунтував тим, що 13.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон кредит» (у тексті - ТОВ «Слон кредит», товариство) та ОСОБА_1 укладено договір № 1990271 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний», за умовами якого споживач отримав на строк 360 днів кредит в розмірі 5500,00 грн, який зобов`язався повернути, а також сплатити проценти за користування кредитними коштами, та виконати інші зобов`язання, передбачені договором. ТОВ «Слон кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, надавши відповідачеві грошові кошти на обумовлених договором умовах, однак ОСОБА_1 свої зобов`язання з повернення кредиту, сплати процентів та інших платежів належним чином не виконав.

13.08.2025 між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» укладено договір факторингу № 13082025-1, на підставі якого право вимоги за договором № 1990271 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» перейшло до позивача. Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Слон кредит» складала 16802,49 грн, з яких 5499,99 грн - тіло кредиту, 11302,50 грн - нараховані первісним кредитором проценти та 11000,00 грн - штрафні санкції. Оскільки станом на дату укладення договору факторингу № 13082025-1 строк дії договору № 1990271 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» не закінчився, то ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» здійснило донарахування процентів за період з 14.08.2025 по 07.12.2025 у розмірі 4785,00 грн, тому заборгованість ОСОБА_1 на дату звернення до суду із даним позовом становить 32587,49 грн.

У зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань з повернення коштів за договором № 1990271 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний», представник позивач звернувся до суду із даним позовом, у якому просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» заборгованість в сумі 32587,49 грн, з яких 5499,99 грн - тіло кредиту, 11302,50 грн - нараховані первісним кредитором проценти, 4785,00 грн - нараховані позивачем проценти, 11000,00 грн - штрафні санкції. Крім того просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн і оплати професійної правничої допомоги в розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою від 19.03.2026 позовну заяву судом прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (а. с. 23, 24), а розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позивачеві та його представникові копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі доставлена в електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС 22.03.2026, що підтверджується складеною відповідальним працівником суду довідкою (а. с. 26, зворот а. с. 26).

Відповідачеві копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі доставлена в електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС 22.03.2026, що підтверджується складеною відповідальним працівником суду довідкою (а. с. 27). Відзиву на позовну заяву, інших заяв по суті справи, будь-яких пояснень, доказів на спростування заяви позивача про існування заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, яка є предметом цього позову, відповідач до суду не подав.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 і абз. 1 ч. 2 ст. 191 Цивільного процесуального кодексу України (у тексті - ЦПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при її підготовці до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п. 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).

Процесуальні обов`язки відповідача полягають, зокрема, у здійсненні ним активних процесуальних дій, наданні доводів та доказів, що стосуються існування цивільних прав позивача як кредитора у зобов`язанні. Така правова позиція міститься у п. 6.8. постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. У зв`язку з наведеним і відсутністю передбаченого ч. 5 ст. 279 ЦПК України клопотання будь-якої із сторін, суд ухвалив проводити розгляд справи в порядку письмового провадження без проведення судового засідання. За вказаних обставин, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, оцінивши докази за правилами ч. ч. 1 - 3 ст. 89 ЦПК України, суд установив наступне та дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 13.12.2024 між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 укладений договір № 1990271 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» (у тексті також кредитний договір та/або договір), який позичальник підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором К454.

Перед підписанням кредитного договору відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором X848 підписав паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма)) по продукту «Зручний».

Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифра, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайт інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення... Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позичальником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в справі № 561/77/19 від 16.12.2020 зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України). Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19. Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».

Підписанням кредитного договору позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання коштів у кредит, а також засвідчив, що він у встановленій законом формі повідомлений кредитодавцем про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом в постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

На встановлених договором умовах товариство надало споживачу кредит в сумі 5500,00 грн. (п. 1.3.), строком на 360 днів, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів (п. 1.4.), а споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п. 1.2.).

Пунктом 1.5. договору передбачено, що за користування кредитом нараховуються проценти за фіксованою ставкою у наступних розмірах та відповідно до таких умов: підвищена процентна ставка становить 15,00 % в день та застосовується за перший день користування кредитом (за календарний день в якому надано кредит); стандартна процентна ставка становить 3,00 % в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 11.01.2025 включно; знижена процентна ставка 0,03 % в день застосовується в період дії стандартної процентної ставки, відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 11.01.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою протягом періоду її дії до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача у період дії стандартної ставки здійснюється за стандартною процентною ставкою, на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та проінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка протягом періоду її дії, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки користування кредитом за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки протягом періоду її дії; пільгова процентна ставка становить 0,75 % в день та застосовується з 12.01.2025 (включно) до останнього дня строку кредиту (включно).

Кошти кредиту надаються ТОВ «Слон кредит» у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 (п. 2.1.).

ТОВ «Слон кредит» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за цим договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Споживача (п/п. 3 п. 4.1.).

Підписання ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором К454 Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит підтверджується доведення до його відома інформації про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом, дати платежів.

Листом ТОВ «Пейтек» від 20.08.2025 № 20250820-1627 підтверджується успішне перерахування 13.12.2024 о 17:08:38 год. грошових коштів у розмірі 5500,00 грн від ТОВ «Слон кредит» на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 . Договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_3 укладений між ТОВ «Пейтек» і ТОВ «Слон кредит» 31.10.2024.

З витребуваної судом в АТ «Універсал Банк» інформації вбачається, що банком на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , на яку 13.12.2024 зараховано платіж у сумі 5500,00 грн.

Зазначеним підтверджується, що ТОВ «Слон кредит» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти після підписання ним паспорту споживчого кредиту і договору. Наведене свідчить про виконання первісним кредитором вимог ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», згідно з якими кредитодавець завчасно надає споживачу повну інформацію для прийняття ним обґрунтованого рішення, зокрема безоплатно надає паспорт споживчого кредиту у визначеній законом формі. Отже, відповідач мав можливість належно ознайомитися з умовами кредитування до моменту укладення договору, що підтверджує усвідомленість його волевиявлення.

Відповідно до проведеного первісним кредитором розрахунку заборгованості за договором від 13.12.2024 № 1990271, станом на дату відступлення права вимоги (13.08.2025) в ОСОБА_1 утворилася заборгованість у сумі 27802,49 грн, з яких 5499,99 грн - тіло кредиту, 11302,50 грн - проценти, 11000,00 грн - штрафні санкції.

З даного розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 здійснив на користь ТОВ «Слон кредит» одноразовий платіж в сумі 23,11 грн, з яких 0,01 грн - сплата тіла кредиту і 23,10 грн - сплата процентів. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. Аналогічна позиція міститься у п. 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, де зазначено, що «Не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами». У постанові Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 127/23910/14-ц зазначено, що «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу».

13.08.2025 ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» уклали договір факторингу № 13082025-1, відповідно до умов якого ТОВ «Слон кредит» відступає (передає) за плату ТОВ «ФК «Фінтраст капітал», а ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» набуває права вимоги до боржників і приймає їх від ТОВ «Слон кредит». Цього ж дня сторони підписали Акт прийому-передачі Реєстру боржників за даним договором факторингу і Реєстр боржників.

Згідно платіжної інструкції № 4838 від 15.08.2025 ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» перерахувало ТОВ «Слон кредит» кошти за договором факторингу № 13082025-1 від 13.08.2025.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу від 13.08.2025 № 13082025-1 від ТОВ «Слон кредит» до ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 1990271 в сумі 27802,49 грн.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, проведеного новим кредитором ТОВ «ФК «Фінтраст капітал», у зв`язку з тим, що кредитний договір не закінчився, воно на підставі п/п. 1.5.3. кредитного договору і п. 1.1. договору факторингу здійснило нарахування процентів за ставкою 0,75 % за 115 календарних днів (з 15.08.2025 по 07.12.2025) на суму 4743,75 грн, а не за 116 календарних днів (з 14.08.2025 по 07.12.2025) на суму 4785,00 грн, як зазначено у позовній заяві.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України (у тексті - ЦК України) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт переходу права грошової вимоги від ТОВ «Слон кредит» до ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» за договором № 1990271 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний», укладеним між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 13.12.2024.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 с. 1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим в електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у виді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Тобто наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Під час розгляду справи судом встановлено, що між відповідачем ОСОБА_1 та первісним кредитором ТОВ «Слон кредит» в електронній формі укладений договір про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» від 13.12.2024 № 1990271, який підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором. На виконання умов договору ТОВ «Слон кредит» надало ОСОБА_1 кошти в сумі 5500,00 грн строком на 360 днів, які він зобов`язався повернути та сплатити проценти за користування ними, розмір яких визначений договором.

В подальшому позивач ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 1990271 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний», укладеним між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 13.12.2024. У підписаному відповідачем кредитному договорі визначена сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк кредиту, тобто між сторонами досягнуто згоди щодо істотних умов договору. Такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК України, створює презумпцію його правомірності і у зв`язку з цим, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, за приписами ст. 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, оскільки не повернув ні первісному, ні новому кредитору кредитні кошти та проценти за користування ними, внаслідок чого в нього утворилася заборгованість в сумі 32546,24 грн, з яких 5499,99 грн - тіло кредиту, 11302,50 грн - нараховані первісним кредитором проценти, 4743,75 грн - нараховані позивачем проценти за 115 календарних днів, 11000,00 грн - штрафні санкції.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Вказані обставини відповідач не спростував, інших розрахунків чи доказів про належне виконання умов договору суду не надав.

Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості є доведеними, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за договором від 13.12.2024 № 1990271 у розмірі 32546,24 грн, з яких: 5499,99 грн - тіло кредиту, 11302,50 грн - нараховані первісним кредитором проценти, 4743,75 грн - нараховані позивачем проценти за 115 календарних днів, 11000,00 грн - штрафні санкції.

При цьому, суд не має підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 11000,00 грн, оскільки відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Тому позов необхідно задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 13.12.2024 № 1990271 в сумі 21546,24 грн, що становить 66,20 % від ціни позову.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

За подання до суду позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1779 від 09.03.2026 (а. с. 17). У зв`язку з частковим задоволенням позову, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 1762,50 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 т. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У постанові Верховного Суду від 12.02.2020 в справі № 648/1102/19 вказано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження вимог про стягнення з ОСОБА_1 судових витрат, понесених ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» у зв`язку з розглядом в суді цієї справи, до суду надано копії: свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 9422/10, договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, заявки № 16210 від 09.02.2026 про виконання доручення до договору № 10/12-2024 від 10.12.2024, ордеру на надання правничої допомоги від 10.03.2026 серії АІ № 2148362, рахунку на оплату № 16210-10/03-2026 від 10.03.2026, акту прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) № 16210 від 10.03.2026 згідно договору № 10/12-2024 від 10.12.2024.

Оскільки позов задоволено частково, то на підставі п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6620,00 грн, тобто пропорційно до задоволених позовних вимог - 66,20 % від ціни позову.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 137, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» заборгованість за договором від 13 грудня 2024 року № 1990271 в розмірі 21546 (двадцять одна тисяча п`ятсот сорок шість) гривень 24 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 50 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6620 (шість тисяч шістсот двадцять) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03045, місто Київ, вулиця Набережно-Корчуватська, будинок 27, приміщення 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Тарас ЛІЩИНА