Рішення № 137401493, 10.06.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/751/24-Е

Провадження № 2/522/609/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м.Одеса

Приморський районний суд м.Одеси в складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Навроцької Є.І.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАНБЕР» про скасування рішення про державну реєстрацію,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 18.01.2024 року через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАНБЕР» про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №49326981 від 24.10.2019р. прийняте державним реєстратормо-приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Т.В. на квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову позивач вказує, що квартира АДРЕСА_1 , яка належить позивачу та квартира АДРЕСА_1 є одним й тим самим об`єктом нерухомості.

Позивач посилається на порушення державним реєстратором - приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Т.В Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за яким було зареєстровано за ТОВ «ХАНБЕР» право власності на квартиру АДРЕСА_1 з відкриттям нового розділу. Підставою незаконності державної реєстрації вказує на відповідь ОСББ «ГРАФ», де зазначено що в ході обстеження встановлено, що квартира АДРЕСА_2 фізично не існує та фактично квартира АДРЕСА_2 є квартирою АДРЕСА_2 . Також відсутні особові рахунки на квартиру АДРЕСА_2 . Речове право позивача було зареєстровано на квартиру АДРЕСА_2 б раніше.

Матеріали позову отримано суддею 19.01.2024 року.

Ухвалою суду від 22.01.2024 року було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.03.2024 року.

У підготовчому засіданні 04.03.2024 року був присутній представник ОСОБА_1 - адвокат Регульський Д.В., позов підтримав, зазначивши, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 . За відповідачем ТОВ «ХАНБЕР» зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Проте, квартири АДРЕСА_1 фактично не існує, оскільки квартира АДРЕСА_1 фактично є квартирою АДРЕСА_1 . Вважає, що усі докази по справі надані, тому не заперечував проти закриття підготовче провадження по справі та призначити її до розгляду по суті.

Представник ТОВ «ХАНБЕР» відзив суду не надав.

Ухвалою суду від 04.03.2024 року підготовче засідання по справі закрито та справу призначено до розгляду по суті на 30.04.2024 року.

У судове засідання 30.04.2024 року з`явився представник позивача - адвокат Регульський Д.В., від представника ТОВ «ХАНБЕР» - адвоката Кротова І.О. надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою суд задовольнив клопотання представника відповідача та відклав розгляд справи на 19.06.2024 року.

У зв`язку з відсутністю електропостачання у приміщенні Приморського районного суду м.Одеси розгляд справи, призначений на 19.06.2024 року відкладено на 26.06.2024 року.

У зв`язку з відсутністю електропостачання у приміщенні Приморського районного суду м.Одеси розгляд справи, призначений на 26.06.2024 року, відкладено на 10.09.2024 року.

До суду 10.09.2024 року від представника ТОВ «ХАНБЕР» - адвоката Кротова І.О. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі. (а.с.76-111)

У судове засідання 10.09.2024 року з`явилися представники позивача - адвокат Регульський Д.В. та адвокат Заяць К.В., та представник ТОВ «ХАНБЕР» - адвокат Кротов І.О.

Представник ТОВ «ХАНБЕР» - адвокат Кротов І.О. просив зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили рішеннями у судових справах №522/6745/21 та №522/8519/22.

1Представник позивача - адвокат Заяць К.В. заперечував проти зупинення провадження, оскільки вважає, що дані справи не пов`язані між собою. Представник позивача - адвокат Регульський Д.В. також заперечував проти зупинення провадження, оскільки підстави позовів не пов`язані між собою.

Протокольною ухвалою суд, з урахуванням часу подачі клопотання про зупинення провадження, відклав розгляд справи з метою ознайомлення та аналізу підстав клопотання, з урахуванням призначених справ на 30.10.2024 року.

До суду 30.10.2024 року від представника ТОВ «ХАНБЕР» - адвоката Згода О.О. надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи. (а.с.120-164)

У зв`язку з перебуванням судді Домусчі Л.В. у відпустці, розгляд справи призначений на 30.10.2024 року, відкладено на 09.01.2025 року.

У судове засідання 09.01.2025 року сторони не з`явилися, представники сторін надали клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладено на 27.02.2025 року.

До суду 26.02.2025 року від представника ТОВ «ХАНБЕР» - адвоката Чукітової В.В. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішеннями у судових справах №522/1423/25-Е та №522/21606/24-Е.

До суду 27.02.2025 року від представника позивача - адвоката Заяць К.В. надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження.

Ухвалою суду від 27.02.2025 року клопотання представника ТОВ «ХАНБЕР» - адвоката КротоваІ.О. про зупинення провадження у справі від 10.09.2024 року - задоволено частково.

Зупинено провадження у цивільній справі №522/751/24-Е за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАНБЕР» про скасування рішення про державну реєстрацію до розгляду Верховним Судом цивільної справи № 522/6745/21 за позовом ТОВ «ХАНБЕР» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОК «ЕКОДОМ-1», Державного реєстратора виконавчого апарату Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельничук Володимира Олександровича, за участю третьої особи: Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Писаренко Євгена Сергійовича, про визнання недійсними договорів, визнання незаконним та скасування рішення приватного нотаріуса, скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В іншій частині клопотання - відмовлено.

Клопотання представника ТОВ «ХАНБЕР» - адвоката Чукітової В.В. про зупинення провадження у справі від 26.02.2025 року - залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 25.02.2025 року поновлено провадження по справі та призначено судовий розгляд на 14.04.2026 року.

В судове засідання 08.05.2026 року з`явилась представник відповідача адв. Чукітова В.В., не з`явилися представники позивача, причини неявки суду не повідомили. У зв`язку з чим судове засідання відкладено на 09.06.2026 року.

В судове засідання 09.06.2026 року з`явилась представник відповідача адв. Чукітова В.В., не з`явилися представники позивача, причини неявки суду не повідомили, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Суд, згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, ухвалив розглядати справу на підставі наявних в справі доказів за відсутністю належним чином повідомленого представника позивача.

Представник відповідача адв. Чукітова В.В. позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні, зазначивши що між сторонами з приводу спірних квартир розглядались судом декілька справ №522/8519/22, №522/1423/25, та рішенням суду по справі №522/1423/25 було задоволено їх позов та витребувано на їх користь від позивача квартиру за АДРЕСА_2 в цьому будинку. Також наголосила, що сам позивач зазначив у позові що це одна й та сама квартира.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників справи, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що предметом даної справи є позовна вимога ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 49326981, прийняте 24.10.2019 року державним реєстратором-приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Т.В., квартири АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , заг.пл.172,7 кв.м, житл.пл.58,0 кв.м згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 14.08.2019 року. Вказану квартиру позивач купив у ОСОБА_4 , якому ця квартира належала на підставі: Договору №25б про сплату пайових внесків, виданим ОК «ЕКОДОМ-1» та ОСОБА_4 від 06.04.2019 року та Актом №б/н прийомупередачі, виданим ОК «ЕКОДОМ-1»від 06.04.2019 року, зареєстрованих у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31.07.2019 року, реєстр номер об`єкту нерухомості: 1884524751101. Номер запису про право власності: 32633898, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виданим Коноплянською сільською радою Іванівського району Одеської області 31.07.2019 року за індексним номером: 175870595. (а.с.25-26).

Згідно інформаційної довідки від 16.01.2024 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного Реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна встановлено, що за ТОВ «ХАНБЕР» зареєстровано 22.10.2019 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 , заг.пл.174,4 кв.м та житл.пл.95,3 кв.м. На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 49326981 від 24.10.2019 року приватним нотаріусом Дишлевою Т.В. згідно наданих документів: довідка б/н ТОВ «ХАНБЕР», технічного паспорту виданого 15.10.2019 року виданого ТОВ «АРХЕКСПЕРТБУД».

Судом встановлено, що між сторонами щодо предмета спору а саме квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 , заг.пл172,7 кв.м, житл.пл.58,0 кв.м тривали судові спори:

Справа №522/6745/21 за позовом ТОВ «ХАНБЕР» до ОК «ЕКОДОМ-1», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , державного реєстратора Мельничук В.О., третя особа приватний нотаріус Писаренко Є.С., про визнання недійсними договорів, визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора, визнання незаконним і скасування рішення приватного нотаріуса, скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Встановлено, що у квітні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАНБЕР» (далі - ТОВ «ХАНБЕР») звернулось до суду з позовом в якому просило:

- визнати недійсним договір про сплату пайових внесків у Обслуговуючому кооперативі «ЕКОДОМ-1» від 06 березня 2019 року №25б, який був укладений між Обслуговуючим кооперативом «ЕКОДОМ-1» (далі - «ЕКОДОМ-1») та ОСОБА_4 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого апарату Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельничука В. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 31 липня 2019 року 19:05:51, індексний номер: 48039081;

- скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 32633898, який був здійснений на підставі рішення за індексним номером 48039081, прийнятим державним реєстратором виконавчого апарату Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельничуком В. О. 31 липня 2019 року 19:05:51;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 14 серпня 2019 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Писаренком Є. С. за реєстровим номером 2864;

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Писаренка Є. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 серпня 2019 року 12:22:11, індексний номер: 48232141;

- скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 32811909, який був здійснений на підставі рішення за індексним номером 48232141, яке було прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Писаренком Є. С. від 14 серпня 2019 року 12:22:11.

Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 21 березня 2024 року було відмовлено у задоволені позовних вимог.

Постановою Верховного Суду від 16.10.2025р. рішення Приморського районного суду міста Одеси від 21 березня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року залишено без змін.

З постанови ВС вбачається, про те, колегія суддів погодилась з висновками судів про те, що якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем ОСОБА_1 , то ефективним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на майно за незаконним володільцем не є необхідними для відновлення його права. Задоволення позову про витребування майна є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.

Колегія суддів погоджується із висновками судів, які правильно зауважували, що задоволення заявлених вимог у цій справі з тих підстав, що ТОВ «ХАНБЕР» вважає себе власником майна не призведе до відновлення становища, що існувало до вчинення оспорюваних правочинів. Натомість, задоволення вимог по теперішній справі, з якими звернувся позивач, вважаючи себе власником майна, на яке, на його думку існує подвійна реєстрація, не призведе до відновлення становища, що існувало до вчинення оспорюваних правочинів.

Справа №522/8519/22 за позовом ОК «ЕКОДОМ-1» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє також і в інтересах ОСОБА_3 , третя особа-ТОВ «ХАНБЕР», державний реєстратор Мельничук В.О., про визнання недійсними договорів, скасування рішення державного реєстратора.

Позивач в цій справі просив:

- визнати недійсним договір №25б про сплату пайових внесків в ОК «Екодом-1» від 06.03.2019 року підписаний між ОК «ЕКОДОМ-1», від імені голови ОСОБА_5 , та ОСОБА_4 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 14.08.2019 року посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Писаренко Є.С., зареєстрований в реєстрі за №2864, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Позов було обґрунтовано тим, що позивачу стало відомо що нібито 06.03.2019 року невстановленими особами від імені голови ОК «ЕКОДОМ-1» в особі голови Корнієнко Н.О. та ОСОБА_4 був підписаний договір про сплату пайових внесків у ОК «ЕКОДОМ-1» №25б, згідно умов якого ОК зобов`язується організувати будівництво багатоповерхового житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими громадськими приміщеннями по АДРЕСА_3 за рахунок внесків учасників та інших асоційованих членів ОК «ЕКОДОМ-1», здати його в експлуатацію, передати учаснику квартиру в об`єкті будівництва, обумовлену цим договором та всі необхідні документи, необхідні учаснику для реєстрації права власності, а учасник зобов`язується сплатити до ОК «ЕКОДОМ-1» внески в розмірах та в порядку, встановленому договором та має право отримати об`єкти нерухомості лише за повної сплати внеску, встановленого договором.

Об`єктом нерухомості є трикімнатна квартира, на 8 поверсі, загальною площею 172,7 кв.м, номер АДРЕСА_1 .

Також невстановленими особами видано ОСОБА_6 довідку про сплату внеску від 06.04.2019 року та акт прийому-передачі від 06.04.2019 року. Відкрито кримінальне провадження. Таким чином, позивач посилався на те, що оспорюваний договір ним не укладався, волевиявлення позивача на укладення договору не було, жодні реальні наслідки сторонами не узгоджувалися, що є підставою для визнання договору недійсним. Після незаконної реєстрації права власності за ОСОБА_4 , 14.08.2019 року останній уклав договір купівлі-продажу з ОСОБА_1 , який став власником квартири. На думку представника позивача такий договір також підлягає визнанню недійсним, оскільки продавець не законно набув право власності на квартиру. У теперішній час право власності на вищевказану квартиру зареєстровано за ТОВ «ХАНБЕР». Наявність двох договорів щодо однієї квартири може потягти за собою матеріальні претензії від ТОВ «ХАНБЕР», що спричинить майнову шкоду позивачу.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 02.10.2024 року у задоволенні позову ОК «ЕКОДОМ-1» було відмовлено. Суд першої інстанції виходив із того, що обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним.

Постановою Одеського апеляційного суду від 01.04.2025 року рішення Приморського районного суду м.Одеси від 02жовтня 2024 року - залишено без змін.

При цьому Суд вказав, що наслідками недійсності договору є реституція, тобто повернення сторін до попереднього стану, однак право власності на предмет оскаржуваного договору належить третій особі, тобто визнання недійсним договору укладеного між позивачем та відповідачем не матиме наслідком повернення майна у власність позивача.

Застосування реституції як наслідку недійсності правочину, насамперед, відновлює права учасників цього правочину. Інтерес іншої особи полягає в тому, щоб відновити свої права через повернення майна відчужувачу. Якщо повернення майна відчужувачу не відновлює права позивача, то суд може застосувати інший ефективний спосіб захисту порушеного права в межах заявлених позовних вимог.

За недійсності правочину взаємне повернення сторонами одержаного за ним (двостороння реституція) є юридичним обов`язком, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину.

Таке поновлення сторін у попередньому становищі може застосовуватися лише тоді, коли майно, передане за відповідним правочином, залишається в його сторони. У разі неможливості здійснити реституцію в натурі, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, сторони зобов`язані відшкодувати вартість того, що одержали, за цінами, які існують на момент відшкодування (абзац другий ч.1 ст.216 ЦК України).

Крім того, наслідком недійсності правочину є відшкодування за рахунок винної сторони другій стороні недійсного правочину або третій особі збитків і моральної шкоди, завданих у зв`язку із вчиненням недійсного правочину (ч.2 ст.216 ЦК України).

Отже, ЦК України визначає такі загальні юридичні наслідки недійсності правочину:

1) основний - двостороння реституція - повернення сторін недійсного правочину до попереднього стану, тобто становища, яке існувало до його вчинення (абзац другий ч.1 ст.216 ЦК України);

2) додатковий - відшкодування збитків і моральної шкоди винною стороною на користь другої сторони недійсного правочину та третьої особи, якщо їх завдано у зв`язку із вчиненням такого правочину (ч.2 ст.216 цього кодексу).

Правові наслідки, передбачені ч.ч.1 та 2 ст.216 ЦК України, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів (ч.3 ст.216 ЦК України).

Проте, в даному випадку не вбачається порушення суб`єктивного цивільного права (інтересу) позивача та не визнання чи оспорення правочину для того, щоб застосувати такий спосіб захисту, як визнання правочину недійсним.

Тобто, в даному випадку визнання оскаржуваних договорів недійсними не призведе до повернення сторін до попереднього стану, а підстав для захисту позивача від можливих претензій третьої особи не встановлено.

Таким чином, в разі визнання недійсним договору, за яким право власності померлого ОСОБА_4 не зареєстровано, матиме наслідком для позивача повернення коштів, що суперечить інтересу позивача.

Крім того, як вже зазначалось вище, за життя ОСОБА_4 продав квартиру ОСОБА_1 , за яким наразі зареєстровано право власності, а тому двостороння реституція за спірним договором купівлі-продажу є неможливою, що свідчить про неефективність способу захисту права позивача.

Справа №522/1423/25 за позовом ТОВ «ХАНБЕР» до ОСОБА_1 , треті особи: ОК «ЕКОДОМ-1», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про витребування майна.

Постановою Одеського апеляційного суду від 08.04.2026 року рішення Приморського районного суду м.Одеси від 30 вересня 2025 року залишено без змін, яким позов задоволено. Витребувано квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1884524751101 з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ханбер».

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 06 березня 2019 року між обслуговуючим кооперативом «ЕКОДОМ-1» в особі голови Корнієнко Н.О. та ОСОБА_4 було укладено договір №25б про сплату пайових внесків у ОК «ЕКОДОМ-1», відповідно до п.1.1., якого ОК зобов`язалося організувати будівництво житлового будинку по АДРЕСА_3 за рахунок внесків учасника та внесків інших асоційованих членів ЖБК, здати його в експлуатацію, передати учаснику квартиру (трикімнатна квартира АДРЕСА_2 на 5 поверсі, загальною площею 1727 кв.м) в об`єкті будівництва та всі документи, необхідні учаснику для реєстрації права власності на нього, а учасник зобов`язався сплатити до ЖБК внески, та має право отримати об`єкт нерухомого майна лише за умови повної сплати внеску.

Голова ОК «Екодом-1» Корнієнко Н.О. видала ОСОБА_4 довідку про те, що він зробив внесок в повному обсязі на виконання договору №25б від 06.03.2019 у розмірі 320 000 доларів США.

06 квітня 2019 року ОК «Екодом-1» в особі голови ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було підписано акт прийому-передачі до Договору №25б про сплату пайових внесків у ОК «Екодом-1» від 06.03.2019 року, відповідно до якого позивач передає, а відповідач приймає квартиру АДРЕСА_1 .

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що 31 липня 2019 року державним реєстратором Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельничуком Володимиром Олександровичем було зареєстровано за ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Відтак, 14 серпня 2019 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 уклали договір купівлі-продажу цієї квартири, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Писаренко Є.С. за №2864.

14 серпня 2019 року право власності на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №2864 від 14.08.2019 року.

09 серпня 2020 року ОСОБА_4 уклав шлюб з ОСОБА_2 , в результаті чого змінив прізвище як ОСОБА_7 .

Разом з тим, згідно з інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що за ТОВ «Ханбер» 07.02.2023 року зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно з висновку судового експерта Рапача Костянтина Васильовича №25/22 від 12.09.2022, об`єкт нерухомості у вигляді квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна №1884524751101, на який виготовлено технічний паспорт від 19.07.2019, виданий Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» ОСОБА_8 відповідає об`єкту нерухомості у вигляді квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна №1944515451101 на який виготовлено технічний паспорт від 15.10.2019 виданий товариством з обмеженою відповідальністю «Архекспертбуд» товариству з обмеженою відповідальністю «Ханбер».

У результаті розгляду Міністерством юстиції України скарги ТОВ «ХАНБЕР» та ОК «ЕКОДОМ-1», наказом №3085/5 від 08.09.2020 року скасована вищевказана державна реєстрація права власності за ОСОБА_4 ..

Згідно із звіту про фактичні результати виконаних погоджених аудиторських процедур стосовно фінансової інформації ОК «Екодом-1», виконаного 21.12.2021 року ТОВ «Арте Аудит», облікові записи в регістрах бухгалтерського обліку не відображають повністю і достовірно усю інформацію проведених з учасниками кооперативу розрахунків по оплаті пайових внесків та передачі об`єктів нерухомості, зокрема, учасником ОСОБА_4 ..

У рішенні Приморського районного суду м.Одеси від 12 жовтня 2024 року у справі №522/8519/22 надано оцінку вказаному звіту та висновку експерта та зазначено, що ОК «Екодом-1» не доказав своїх доводів про те, що оплата за оспорюваним договором від ОСОБА_6 не надходила, адже висновок експертного дослідження лише підтверджує правильність звіту за яким облікові записи в регістрах не повністю і достовірно всю інформацію. В той час, як свідок ( ОСОБА_5 допитувалася у судовому засіданні) підтвердила, що клієнта кооперативу ОСОБА_9 вона пам`ятає, і 90% оплат по договорам відбувалися готівкою, незважаючи на відсутність офіційно каси у кооперативу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 .

З копії спадкової справи відкритої до майна померлого ОСОБА_6 вбачається, що свідоцтва про право на спадщину за законом отримали дочка ОСОБА_3 та свідоцтво про право власності дружина ОСОБА_2 .

ТОВ «Ханбер» звертаючись до суду вказує на те, що ОК «Екодом-1» не мало права укладати договори без дозволу позивача, а тому ОСОБА_4 та в подальшому ОСОБА_1 , не набули права власності.

Договір оренди землі за адресою: м.Одеса, вул.Віце-Адмірала Азарова, 6/Морська, 8, укладено між Одеською міською радою та ТОВ «Ханбер».

Замовником будівництва є ТОВ «Ханбер», про що свідчить дозвіл Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №ОД №114163562986 від 21.12.2016 року та сертифікат ОД №162183622574.

22 жовтня 2015 року між ТОВ «Ханбер» та ОК «Екодом-1» укладено договір про співробітництво №1, предметом якого є діяльність сторін, направлена на будівництва об`єкта і отримання в ньому приміщень, встановлених цим договором та 5 грудня 2015 року між ТОВ «Ханбер» та ОК «Екодом-1» укладено додаткову угоду №1 .

Суд виснував, що обраний позивачем спосіб захистує ефективним для захисту його прав і продиктований судовими рішеннями у справі №522/6745/21.

Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).

Відтак, квартира АДРЕСА_1 , та квартира АДРЕСА_1 , є одним приміщенням, які зареєстровані за різними власниками: квартира АДРЕСА_1 , зареєстрована за ОСОБА_1 .

При тому, ТОВ «Ханбер» як замовник будівництва є власником квартири в силу договору про співробітництво №1 та додаткової угоди №1 до Договору про співробітництво №1 від 15.12.2015 року. ОСОБА_10 набув право власності на квартиру в результаті укладеного договору купівлі-продажу з ОСОБА_4 , який в свою чергу 06 березня 2019 року уклав з обслуговуючим кооперативом «ЕКОДОМ-1» в особі голови Корнієнко Н.О. та договір №25б про сплату пайових внесків у ОК «ЕКОДОМ-1».

Оскільки, додатковою угодою №1 від 15.12.2015 року передбачено продаж приміщень за письмовим погодженням з ТОВ «Ханбер» і такого дозволу на продаж квартири АДРЕСА_2 , надано не було, то ОК «Екодом-1» не мав права здійснювати продаж квартири, а тому квартира вибула з володіння ТОВ «Ханбер» не з його волі, без його відома, що є підставою для витребування майна від добросовісного набувача ОСОБА_1 .

За таких підстав, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем квартири, яка вибула з власності ТОВ «Ханбер» без його відома, продана особою, яка не мала права її відчужувати, тому така квартира підлягає витребуванню на користь ТОВ «Ханбер».

Предметом доказування є правові та фактичні обставини.

Фактичні обставини справи встановлені вище переліченими рішеннями судів.

Відповідно до положень частин першої, третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодепксом випадках, і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (статті 76 ЦПК України). Характеристиками доказів є їх належність, достовірність, допустимість та достатність.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту (статті 15, 16 ЦК України).

У постанові ВС від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20 вказано, що відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові і не потребує перевірки обраного позивачем способу захисту і правової оцінки по суті спору.

З огляду на частину першу та частину другу статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 331 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновлює порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року у справі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

З аналізу змісту наведеного правила випливає, що право власника підлягає захисту у випадку наявності такого права та встановлення факту його порушення.

Суд встановив відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача у зв`язку з позбавленням позивача права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Враховуюче те, що підставою порушення своїх прав позивач вказав, що квартира АДРЕСА_2 , яка йому належить, і квартира АДРЕСА_1 є одним і тим самим об`єктом нерухомості, і що ТОВ «ХАНЕБЕР» незаконно зареєструвало за собою право власності на квартиру АДРЕСА_2 , що повністю спростовується встановленими судом обставинами по справі №522/1423/25, яким на користь ТОВ «ХАНБЕР» витребовано з незаконного володіння у ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 , суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.15, 16, 203, 215, 325, 328, 391 ЦК України, ст.ст.12-14, 18, 22, 24, ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАНБЕР» про скасування рішення про державну реєстрацію залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду буде складено 15.06.2026 року.

Суддя: Домусчі Л.В.