Рішення № 137401492, 11.05.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/11561/25

Провадження № 2/522/3625/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Чорнухи Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Донцової Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 44564,48 гривень та судових витрат, які складаються з витрат зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.08.2021 між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 був укладений договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 002/11342756-SP. 28.04.2024 між АТ «ТАСКОМБАНК» та позивачем укладено договір факторингу № НІ/11//15-Ф, у відповідності до умов якого «ТАСКОМБАНК» передає (відступає) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги. Відповідно до реєстру боржників від 28.02.2024 до договору факторингу № НІ/11/15-Ф від 28.04.2024 позивач набув права грошової вимоги до відповідача у сумі 44564,48 гривень, з яких: 19984,23 гривень сума заборгованості по тілу кредиту; 24580,25 гривень сума заборгованості за відсотками. Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 002/11342756-SP у розмірі 44564,48 гривень, з яких: 19984,23 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 24580,25 гривень - сума заборгованості за відсотками.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначенням судового засідання на 04.09.2025.

У судові засідання 04.09.2025, 19.11.2025 сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися. Сторони про причини неявки до суду не повідомили, клопотання та заяви не подавали.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02.03.2026 запропоновано позивачу надати суду додатки до позовної заяви, які зазначені у позовній заяві, однак, не надані суду, зокрема: копію кредитного договору з додатками; розрахунок заборгованості за кредитним договором, а також надати суду доказів направлення цих додатків відповідачу. Розгляд справи відкладено на 30.04.2026.

У судове засідання 30.04.2026 учасники справи не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 (провадження № 61-22682св19) зазначив про те, що у разі, коли наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Оскільки судом вжито всіх заходів для забезпечення належного сповіщення відповідача про судовий розгляд, однак відповідач до суду не з`являвся, про причини неявки до суду не повідомляв, не подав відзив, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти ухвалення судом заочного рішення у справі, суд дійшов висновку про необхідність розглядати справу по суті за відсутності відповідача, повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, за правилами заочного розгляду справи та на підставі наявних у справі доказів, згідно з вимогами ч. 4 ст. 223 ЦПК України та ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

На підставі ч. 1 ст. 244 ЦПК України 30.04.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 11.05.2026.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, надавши оцінку доказам, наявним у справі, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Положеннями ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 1055 ЦК України встановлює вимоги до форми кредитного договору, зокрема кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України).

Згідно з п. п. 6, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі - Закону України № 675-VIII) електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору;

електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 11 Закону України № 675-VIII).

Згідно з ч. ч. 3, 12 ст. 11 Закону України № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України № 675-VIII).

Суд встановив, що 22.08.2021 ОСОБА_1 підписав заяву № 591641 про приєднання до частини 1 Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачі платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту Sportbank (далі - Публічна пропозиція), відповідно до якої відповідач приєднався до частини 1 Публічної пропозиції та просив АТ «ТАСКОМБАНК» надавати йому електронні довірчі послуги, що включають створення удосконаленого електронного підпису відповідача на будь-яких правочинах та документах, що адресовані банку або третім особам (які мають право використовувати мобільний додаток) та доступні (формуються) з використанням мобільного додатку.

Згідно п. 5 Заяви № 591641 від 22.08.2021 відповідач підтвердив, що перед підписанням цієї Заяви з Публічною пропозицією з додатками, в тому числі частиною 1 Публічної пропозиції, що розміщена на сайті банку та лендинговій сторінці, посилання на примірник якої разом з додатками відповідач отримав в мобільному додатку «Sportbank», із якою відповідач ознайомлений, повністю згоден, зміст розуміє, положення якої зобов`язується неухильно дотримуватися.

Згідно п. 6 Заяви № 591641 від 22.08.2021 відповідач просив вважати наведений нижчий зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний/ удосконалений електронний підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті відповідачу в банку згідно цього Договору.

У матеріалах справи міститься довідка про відкриття рахунку ОСОБА_1 в АТ «ТАСКОМБАНК», виписка по особовому рахунку ОСОБА_1 , у якій міститься інформацію про утворення заборгованості у розмірі 19984,23 гривень, 2335,24 гривень та 22245,01 гривень по кредитному договору.

Наявні у матеріалах справи докази: копія договору факторингу № НІ/11/15-Ф від 28.02.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів" (фактор) та Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» (клієнт), копія акта прийому-передачі реєстру прав вимоги за договором факторингу № НФ/11/15-Ф від 28.02.2004, копія реєстру прав вимоги до договору факторингу № НФ/11/15-Ф від 28.02.2004, свідчать про відступлення Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» позивачу права вимоги до відповідача, а саме: заборгованість за тілом кредиту 19984,23 гривень, заборгованість за процентами 24580,25 гривень.

У матеріалах справі відсутні докази сплати заборгованості відповідачем за кредитним договором. Відповідач не скористався правом подати відзив на позовну заяву, надати докази на спростування тверджень, наведених у позовній заяві, подати контррозрахунок заборгованості.

Досліджені під час розгляду справи докази є належними та допустимими, у своїй сукупності достатніми для висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, відсотками та комісії. Отже, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До матеріалів справи додана копія платіжної інструкції про сплату позивачем судового збору у розмірі 3028,00 гривень. Факт зарахування сплаченої суми грошових коштів до спеціального фонду Державного бюджету України встановлений судом та підтверджений відповідною випискою.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 3028,00 гривень. Інші судові витрати по справі не заявлені.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 76-83, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, 610, 625, 626, 628, 629, 1049, 1054, 1055, 1077, 1078 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, б. 30; реквізити IBAN НОМЕР_2 , АТ «Таскомбанк») заборгованість за кредитним договором у розмірі 44564,48 гривень (сорок чотири тисячі п`ятсот шістдесят чотири гривні 48 коп.), з яких: 19984,23 гривень - сума заборгованості за тілом кредиту; 24580,25 гривень - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, б. 30; реквізити IBAN НОМЕР_2 , АТ «Таскомбанк») витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 гривень (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений 18.05.2026.

Суддя Юлія ЧОРНУХА