Ухвала суду № 137401228, 15.06.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/5440/14-ц

Провадження № 6/369/255/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

судді Лапченко О.М.,

за участю секретаря Дубицької М.І.,

розглянувши у відкритому судовому цивільну справу за заявою заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи (стягувачі) Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» про визнання виконавчих документів такими, що не підлягає виконанню,

встановила:

представник заявників адвокат Ліщук О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звернулась до суду із заявою про визнання виконавчих документів такими, що не підлягає виконанню, згідно якої просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист № 369/5440/14-ц (провадження № 2/369/1727/15), виданий Києво-Святошинським районним судом Київської області від 29.05.2015 року відносно ОСОБА_2 , та визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист № 369/5440/14-ц (провадження № 2/369/1727/15), виданий Києво-Святошинським районним судом Київської області від 29.05.2015 року відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування заявлених вимог заявники посилаються на положення статті 432 ЦПК України, відповідно до якої суд має право визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням або з інших причин. Заявники зазначають, що виконавчі листи були видані на підставі заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 травня 2015 року у цивільній справі № 369/5440/14-ц за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Разом з тим вказують, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 грудня 2015 року заяву про перегляд заочного рішення було задоволено, у зв`язку з чим заочне рішення від 29 травня 2015 року скасовано, а справу призначено до судового розгляду. Крім того, заявники зазначають, що ухвалою цього ж суду від 03 лютого 2016 року позов публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду, яка набрала законної сили та в апеляційному порядку не оскаржувалася. Також у заяві заявники посилаються на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20 та від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22, відповідно до яких положення частини другої статті 432 ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, а скасування судового рішення після видачі виконавчого листа може бути підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню. Окрім того, наголошують, що у зв`язку зі скасуванням заочного рішення, на підставі якого було видано виконавчі листи, та подальшим залишенням позову без розгляду, у них відсутній будь-який матеріально-правовий обов`язок перед стягувачем за зазначеними виконавчими документами, у зв`язку з чим їх подальше виконання є неможливим та таким, що порушує баланс прав сторін виконавчого провадження. На підставі викладеного заявники просять суд визнати виконавчі листи № 369/5440/14-ц (провадження № 2/369/1727/15), видані 29 травня 2015 року Києво-Святошинським районним судом.

У судовому засіданні представник заявників підтримала подану заяву в повному обсязі та надала пояснення, аналогічні викладеним у заяві, наполягала на її задоволенні, зазначивши, що на її думку наявні передбачені статтею 432 ЦПК України підстави для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, оскільки судове рішення, на підставі якого вони були видані, скасоване, а подальше провадження у справі завершено залишенням позову без розгляду, у зв`язку з чим відсутній матеріально-правовий обов`язок боржників за спірними виконавчими документами.

Представники ПАТ «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ТОВ «Він Фінанс» у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомили, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутності не подали, що відповідно до вимог процесуального закону не перешкоджає розгляду заяви по суті за наявними у справі матеріалами.

Неявка учасників справи та інших осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду заяви, відповідно до частини третьої статті 432 Цивільного процесуального кодексу України, не є перешкодою для вирішення питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Суд, перевіривши матеріали справи та доводи заяви, приходить до такого.

Дослідивши матеріали заяви та надані документи, суд встановив, що у 2014 році публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулося до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11374839000 від 23 липня 2008 року.

Як убачається зі змісту заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 травня 2015 року, позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що між АКІБ «УкрСиббанк», який у подальшому змінив найменування на ПАТ «УкрСиббанк» та став його правонаступником, та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 29 230,00 доларів США зі строком повернення до 23 липня 2015 року, а виконання зобов`язань було забезпечено договором поруки, укладеним із ОСОБА_3 від 23 липня 2008 року.

Судом у зазначеному рішенні встановлено факт неналежного виконання позичальником умов кредитного договору, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 55 260,35 доларів США, що еквівалентно 643 598,29 грн станом на 13 травня 2014 року.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 травня 2015 року позов ПАТ «Дельта Банк» було задоволено повністю, та постановлено стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у вказаному розмірі, а також судові витрати - судовий збір у розмірі 1 827,00 грн з кожного з відповідачів.

Вказане заочне рішення було ухвалено 29 травня 2015 року у порядку заочного розгляду справи на підставі статей 224226 ЦПК України у зв`язку з неявкою відповідачів у судове засідання та відсутністю заперечень позивача щодо ухвалення заочного рішення.

Разом з тим, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 грудня 2015 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення встановлено, що відповідач не була належним чином повідомлена про розгляд справи, у зв`язку з чим її неявка в судове засідання 29 травня 2015 року була визнана судом поважною.

Вказаною ухвалою від 22 грудня 2015 року заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 травня 2015 року було скасовано, а справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Таким чином, судове рішення від 29 травня 2015 року, на підставі якого були видані виконавчі листи, було скасовано у встановленому процесуальному порядку ухвалою суду від 22 грудня 2015 року.

Суд також враховує, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 лютого 2016 року позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором було залишено без розгляду.

Зазначена ухвала постановлена з підстав відсутності належних повноважень у особи, яка подала позовну заяву від імені позивача, у зв`язку із припиненням дії договору доручення та відповідної довіреності, на підставі яких здійснювалося представництво інтересів ПАТ «Дельта Банк».

У зв`язку з прийняттям вказаної ухвали судове провадження у справі було припинено без вирішення спору по суті, тобто без ухвалення рішення щодо наявності чи відсутності заборгованості та без встановлення обсягу будь-яких зобов`язань сторін.

На запит суду надійшов лист Звягельського відділу державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 28 квітня 2026 року № 54649/20.10-26/вх 4980/32-26.

Згідно зі змістом зазначеного листа зазначено, що у відділі державної виконавчої служби перебувало виконавче провадження № 49036470 з примусового виконання виконавчого листа № 369/5440/14-ц, виданого 30 червня 2015 року Києво-Святошинським районним судом Київської області, про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 55 260,35 доларів США, що еквівалентно 643 598,29 грн станом на 13 травня 2014 року. 23 жовтня 2015 року вказане виконавче провадження було завершено на підставі пункту 4 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку зі скасуванням заочного рішення у справі № 369/5440/14-ц, яке слугувало підставою для видачі виконавчого документа. Крім того, орган державної виконавчої служби повідомив, що станом на 28 квітня 2026 року, відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, повторно виконавчі документи щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» до виконання не надходили, а нові виконавчі провадження з цього приводу не відкривалися.

Відповідно до ч.1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч.2 ст. 432 ЦПК суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися виконанням, проведеним належним чином, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, смертю фізичної особи.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).

Отже, положення статті 432 Цивільного процесуального кодексу України передбачають можливість визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у випадках, коли він виданий компетентним судом і формально є належним виконавчим документом, однак наявність певних юридично значимих обставин виключає можливість або необхідність його подальшого примусового виконання.

Аналіз зазначеної норми свідчить, що підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві самостійні групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Матеріально-правові підстави пов`язані із відсутністю або припиненням обов`язку боржника повністю чи частково, зокрема у зв`язку з виконанням зобов`язання, його припиненням з підстав, передбачених цивільним законодавством, або у разі відсутності правової підстави для його існування.

Процесуально-правові підстави мають місце у випадках, коли виконавчий документ видано з порушенням процесуального закону або коли після його видачі відбулися процесуальні події, які нівелюють його юридичну силу, зокрема скасування судового рішення, на підставі якого він був виданий.

До таких процесуальних підстав, зокрема, належать випадки видачі виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (за винятком рішень, що підлягають негайному виконанню), видача виконавчого листа за рішенням, яке не підлягає примусовому виконанню, а також випадки, коли після видачі виконавчого листа судове рішення, яке було його підставою, скасовано у встановленому законом порядку.

Зазначені підходи узгоджуються із правовими висновками, викладеними в узагальненій судовій практиці, зокрема в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року, відповідно до якого процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є, серед іншого, саме скасування судового рішення після видачі виконавчого документа.

Крім того, відповідно до пункту 4 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», скасування судового рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, є самостійною та безумовною підставою для закінчення виконавчого провадження, що свідчить про втрату таким виконавчим документом здатності до примусового виконання.

Установлено, що виконавчий лист № 369/5440/14-ц був виданий на підставі заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 травня 2015 року, яким було задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 11374839000 у розмірі 55 260,35 доларів США, що еквівалентно 643 598,29 грн, а також судові витрати.

Водночас ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 грудня 2015 року вказане заочне рішення було скасовано, після чого справу призначено до нового розгляду.

Надалі ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 лютого 2016 року позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до відповідачів про стягнення заборгованості залишено без розгляду з процесуальних підстав, пов`язаних із відсутністю належних повноважень у представника позивача.

Таким чином, судове рішення від 29 травня 2015 року, яке було єдиною матеріально-правовою підставою для видачі виконавчого листа, у подальшому було скасовано, а спір між сторонами не був вирішений судом по суті шляхом ухвалення нового рішення про наявність або відсутність заборгованості.

Отже, у зв`язку зі скасуванням судового рішення, на підставі якого було видано виконавчий лист, та відсутністю чинного судового акта, який би підтверджував існування обов`язку боржників, виконавчий лист № 369/5440/14-ц втратив свою правову підставу та не може бути предметом подальшого примусового виконання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність передбачених статтею 432 ЦПК України підстав для задоволення заяви та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-6, 13, 76-81, 83, 260, 432 ЦПК України, суд, -

постановив:

заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, - задовольнити.

Визнати такими, що не підлягають виконанню виконавчі листи № 369/5440/14-ц (провадження № 2/369/1727/15), видані 30 червня 2015 року Києво-Святошинським районним судом Київської області на підставі заочного рішення від 29 травня 2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя - О.М.Лапченко