Ухвала суду № 137401068, 12.06.2026, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кс/759/5827/26

ун. № 759/15940/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором у кримінальному провадженні - заступником начальника першого відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42026110000000271 від 30.04.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Клавдієве, Бородянського району, Київської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 строком на 60 діб.

В обґрунтування свого клопотання слідчий посилався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрований обраним депутатом та має повноваження депутата Бородянської селищної ради VIII скликання Бучанського району Київської області.

Статтею 141 Конституції України визначено, що до складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п`ять років. Припинення повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради має наслідком припинення повноважень депутатів відповідної ради.

При цьому, статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються законом.

Згідно з статтею 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Водночас, нормами статті 8 вищевказаного Закону передбачено, що депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та член ради, здійснюючи депутатські повноваження, повинен дотримуватися, зокрема, таких правил депутатської етики: керуватися загальнодержавними інтересами та інтересами територіальної громади чи виборців свого виборчого округу, від яких його обрано; не використовувати депутатський мандат в особистих інтересах чи в корисливих цілях; керуватися у своїй діяльності та поведінці загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності; не приймати будь-яких гонорарів, подарунків, не отримувати винагород безпосередньо чи опосередковано за дії, пов`язані зі здійсненням ним депутатських повноважень.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», неправомірна вигода - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Нормами статті 22 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Згідно зі статтею 18 Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції, яка ратифікована Верховною Радою України 18.10.2006 та набрала чинності для України 01.01.2010, кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочинами наступних дій, якщо вони вчинені умисно:

a) обіцянка, пропозиція або надання державній посадовій особі чи будь-якій іншій особі, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги, щоб ця посадова особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації чи державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги для ініціатора таких дій чи будь-якої іншої особи;

b) вимагання або прийняття державною посадовою особою чи будь-якою іншою особою, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги для самої себе чи для іншої особи, щоб ця особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації або державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги.

Відповідно до підпункту б) пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, зокрема, є депутати місцевих рад.

У порушення вищевказаних норм депутат Бородянської селищної ради VIII скликання Бучанського району Київської області ОСОБА_4 , діючи умисно та з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, вчинив корупційний злочин за наступних обставин.

У точно невстановлені досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 09.04.2026, ОСОБА_4 вступив у злочинну змову зі своєю знайомою ОСОБА_8 , яка обіймає посаду заступника селищного голови з питань виконавчих органів Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області з метою реалізації спільного злочинного наміру, направленого на протиправне збагачення, шляхом вимагання та одержання неправомірної вигоди для себе та ОСОБА_8 за вплив на невстановлену досудовим розслідуванням військову посадову особу Збройних Сил України, уповноважену на виконання функцій держави, на прийняття нею рішень, пов`язаних з незаконним уникненням мобілізації військовозобов`язаними.

При цьому, відповідно до підпункту г) пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, зокрема, є військові посадові особи Збройних Сил України.

На виконання спільного злочинного задуму, з метою реалізації спільного злочинного наміру, направленого на протиправне збагачення, 09.04.2026 о 12 год 30 хв поблизу кафе «Food Place № 1», розташованому за адресою: вул. Центральна, 236-Б, с. Бородянка, Бучанський район Київської області, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 зустрілись з раніше їм знайомою ОСОБА_9 .

У ході обговорення питань, пов`язаних з мобілізацією під час розмови між вищевказаними особами ОСОБА_9 повідомила, що має занепокоєння за знайомого, який підлягає мобілізації, на що ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_9 , що має дружні стосунки з командиром однієї з військових частин, завдяки чому, зокрема, сам був працевлаштований до такої частини на цивільну посаду та отримав бронювання.

Надалі ОСОБА_4 висунув вимогу ОСОБА_9 щодо надання неправомірної вигоди за вплив на невстановлену досудовим розслідуванням військову посадову особу Збройних Сил України, уповноважену на виконання функцій держави, за запропоновані ним варіанти ухилення від мобілізації, зокрема, за працевлаштування знайомого ОСОБА_9 до військової частини на цивільну посаду з подальшим бронюванням, а також переведення діючих військовослужбовців із бойових підрозділів на тилові посади та зазначив, що в інакшому випадку її знайомий буде направлений на бойові позиції.

При цьому ОСОБА_4 запевнив, що сума неправомірної вигоди, яку ОСОБА_9 повинна надати ОСОБА_4 , залежить від обраного нею варіанту із числа запропонованих ним.

ОСОБА_8 усвідомлюючи, що вона поряд з ОСОБА_4 є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», та несе кримінальну відповідальність за вчинення діянь, які можуть бути визнані злочином, під час вказаної розмови, підтвердила обізнаність щодо можливостей ОСОБА_4 та навела приклади осіб, яким останній за грошову винагороду вирішував питання, пов`язані з уникненням військовозобов`язаними особами мобілізації.

Надалі, продовжуючи виконання спільного злочинного задуму, з метою реалізації спільного злочинного наміру, направленого на протиправне збагачення, 19.05.2026 о 15 год 30 хв в кафе «Food Place № 1», розташованому за адресою: вул. Центральна, 236-Б, с. Бородянка, Бучанський район Київської області, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 зустрілись з ОСОБА_9 та спонукали останню до надання їм неправомірної вигоди за вплив на невстановлену досудовим розслідуванням військову посадову особу Збройних Сил України, уповноважену на виконання функцій держави, щодо прийняття останнім рішень, пов`язаних з незаконним уникненням мобілізації військовозобов`язаними особами, які є знайомими ОСОБА_9 , зокрема, ОСОБА_4 висунув ОСОБА_9 вимогу щодо надання неправомірної вигоди та зазначив, що в інакшому випадку її знайомі будуть направлені на бойові позиції.

У подальшому, 20.05.2026 о 14 год 23 хв та 14 год 55 хв, в ході телефонних розмов, які відбулись між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , остання підтвердила дійсність їх з ОСОБА_4 намірів, направлених на здійснення впливу на посадову особу, уповноважену на виконання функцій держави.

Цього ж дня, о 18 год 22 хв в ході телефонної розмови, яка відбулась між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , останній, продовжуючи виконання спільного злочинного задуму, з метою реалізації спільного злочинного наміру, направленого на протиправне збагачення, запевнив ОСОБА_9 про наявну домовленість щодо впливу на невстановлену досудовим розслідуванням військову посадову особу Збройних Сил України, уповноважену на виконання функцій держави, стосовно прийняття ним рішень, пов`язаних з незаконним уникненням мобілізації двох військовозобов`язаних знайомих ОСОБА_9 .

Крім того, в ході даної розмови ОСОБА_4 надав ОСОБА_9 вказівки щодо порядку дій, пов`язаних із незаконним працевлаштуванням та подальшим бронюванням двох військовозобов`язаних знайомих ОСОБА_9 та вказав на строки, в межах яких заплановано реалізувати задумане.

У ході зустрічі, яка відбулась о 17 год 35 хв 21.05.2026 в кафе «Food Place № 1», розташованому за адресою: вул. Центральна, 236-Б, с. Бородянка, Бучанський район Київської області, продовжуючи виконання спільного злочинного задуму, з метою реалізації спільного злочинного наміру, направленого на протиправне збагачення, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що вони є суб`єктами, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», та несуть кримінальну відповідальність за вчинення діянь, які можуть бути визнані злочином, виказали ОСОБА_9 особливості схеми незаконного працевлаштування та бронювання, яка буде реалізована спільниками за умови виконання їх вимоги щодо необхідності надання їм неправомірної вигоди з розрахунку 4500 доларів США за 1 особу, що загалом складає 9000 доларів США за бронювання двох військовозобов`язаних знайомих ОСОБА_9 .

У ході телефонних розмов, які відбулись між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 27.05.2026 о 12 год 12 хв, а також 28.05.2026 о 10 год 45 хв, 17 год 04 хв та 20 год 38 хв, останній вказав на час та місце, куди потрібно прибути ОСОБА_9 разом із ОСОБА_10 для його працевлаштування у військову частину.

У подальшому, ОСОБА_9 , виконуючи вимогу ОСОБА_4 , 29.05.2026 о 10 год 29 хв прибула разом із ОСОБА_10 до військової частини НОМЕР_1 , яка розташована на території АДРЕСА_2 , де ОСОБА_10 на виконання ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб в проміжок часу з 10 год 30 хв до 12 год 00 хв підписав власним підписом заяву на працевлаштування до даної військової частини, після чого отримав від посадової особи військової частини НОМЕР_1 направлення на медогляд від 29.05.2026 за вихідним номером 854, підписане командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_12 та скріплене гербовою печаткою військової частини НОМЕР_1 .

Згодом, 29.05.2026 о 12 год 30 хв перебуваючи в салоні автомобіля марки «Porsche Cayenne» д.н.з. НОМЕР_2 , належного на праві приватної власності ОСОБА_4 , припаркованому поруч з військовою частиною НОМЕР_1 на території АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , продовжуючи виконання спільного злочинного задуму, з метою реалізації спільного злочинного наміру, направленого на протиправне збагачення, виказали ОСОБА_9 вимогу надання неправомірної вигоди за вплив на невстановлену досудовим розслідуванням військову посадову особу Збройних Сил України, уповноважену на виконання функцій держави щодо працевлаштування ОСОБА_10 до вказаної військової частини та його подальше бронювання.

На підтвердження факту здійснення реального впливу на військову посадову особу Збройних Сил України, уповноважену на виконання функцій держави, щодо працевлаштування ОСОБА_10 , 03.06.2026 о 12 год 48 хв, шляхом листування за допомогою месенджеру Whatsapp, ОСОБА_4 надіслав ОСОБА_9 фотографію довідки за підписом командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_13 , за вихідним номером 46 від 03.06.2026 про те, що ОСОБА_10 з 03.06.2026 працює в військовій частині НОМЕР_1 на посаді акумуляторника відділення телекомунікацій інформаційно-телекомунікаційного вузла.

У ході телефонної розмови, яка відбулась 08.06.2026 о 11 год 00 хв між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , останній, продовжуючи виконання спільного злочинного задуму, з метою реалізації спільного злочинного наміру, направленого на протиправне збагачення шляхом отримання від ОСОБА_9 неправомірної вигоди з розрахунку 4500 доларів США за 1 особу, що загалом складає 9000 доларів США, вказав ОСОБА_9 на час та місце, куди їй потрібно прибути разом із її другим знайомим для його працевлаштування у військову частину НОМЕР_1 .

У ході телефонної розмови, яка відбулась між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 10.06.2026 о 12 год 10 хв, останній вказав на час та місце, куди потрібно прибути ОСОБА_9 разом із ОСОБА_14 для його працевлаштування у військову частину НОМЕР_1 .

У подальшому, ОСОБА_9 , виконуючи вимогу ОСОБА_4 , 11.06.2026 о 14 год 00 хв прибула разом із ОСОБА_14 до військової частини НОМЕР_1 , яка розташована на території АДРЕСА_2 , де ОСОБА_14 на виконання вказівок ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб в проміжок часу з 14 год 05 хв до 14 год 40 хв підписав власним підписом заяву на працевлаштування до даної військової частини.

Завершуючи виконання обумовленого ОСОБА_4 та ОСОБА_8 спільного злочинного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди шляхом реалізації спільної злочинної схеми з вимагання та одержання неправомірної вигоди для себе та ОСОБА_8 за вплив на невстановлену досудовим розслідуванням військову посадову особу Збройних Сил України, уповноважену на виконання функцій держави, щодо прийняття останнім рішень, пов`язаних з незаконним уникненням мобілізації військовозобов`язаними, 11.06.2026 о 16 год 30 хв у ході зустрічі, яка відбулась за участі ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , остання виконуючи вимогу ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , перебуваючи поруч з автомобілем марки «Porsche Cayenne» д.н.з. НОМЕР_2 , належного на праві приватної власності ОСОБА_4 , який припаркований поруч з житловим будинком за адресою: АДРЕСА_3 , передала в руки ОСОБА_4 обумовлену раніше неправомірну вигоду у виді грошових коштів у розмірі 9 тис. дол. США за вплив на невстановлену досудовим розслідуванням військову посадову особу Збройних Сил України, уповноважену на виконання функцій держави за прийняття ним рішень, пов`язаних з незаконним уникненням мобілізації військовозобов`язаними.

Ураховуючи вищевикладене, депутат Бородянської селищної ради VIII скликання Бучанського району Київської області ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вимаганні, вчиненому за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , у ОСОБА_9 впродовж квітня-червня 2026 року неправомірної вигоди у розмірі - 4 500 доларів США за кожну особу, що загалом складає 9 000 доларів США, та одержанні ними 11 червня 2026 року о 16 год 30 хв, неправомірної вигоди від ОСОБА_9 у загальному розмірі 9 000 доларів США для себе та ОСОБА_8 за вплив на невстановлену досудовим розслідуванням військову посадову особу Збройних Сил України, уповноважену на виконання функцій держави за прийняття ним рішень, пов`язаних з незаконним уникненням мобілізації військовозобов`язаними.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, тобто у одержанні неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане із вимаганням такої вигоди, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, є необхідність обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні слідчого.

Захисники в судовому засіданні, кожен окремо, заперечували проти застосування до їх підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою. Також, захисники вказували на відсутність ризиків зазначених в клопотанні слідчого та міцність соціальних зав`язків підозрюваного.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію захисників.

Заслухавши пояснення прокурора, захисників та підозрюваного, вивчивши зміст та мотиви клопотання і надані суду письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Крім цього, відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що 11.06.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

12.06.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, що є тяжким злочином.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, в сукупності:

- заявою ОСОБА_9 від 30.04.2026;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 30.04.2026;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 10.06.2026;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 11.06.2026;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 22.05.2026;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 29.05.2026;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 10.06.2026;

- протоколом за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій від 01.06.2026;

- протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих грошових коштів від 11.06.2026;

- протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_4 від 11.06.2026;

- протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_8 від 11.06.2026;

- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Що стосується наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слід зазначити, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, на думку органу досудового розслідування, обґрунтовується, тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, як зазначає орган досудового розслідування, полягає у тому, що ОСОБА_4 користуючись налагодженими зв`язками та здобутими знайомствами, може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового слідства та судового розгляду, через прохання, погрози або іншим шляхом щодо знищення, приховання або спотворення документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, на думку органу досудового розслідування, виражається у тому, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, останній ознайомлений зі змістом протоколів допитів свідків. Підозрюваний шляхом погрози, підкупу може схиляти свідків до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, експертами у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, як зазначає орган досудового розслідування виражається у тому, що злочинна діяльність ОСОБА_4 пов`язана з одержанням неправомірної вигоди, мала системний, тривалий характер, то він може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюєтьсяз метою отримання легкого прибутку.

За сукупності таких обставин, слідчий суддя, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має ряд відомчих нагород, є депутатом Бородянської селищної ради VIII скликання Бучанського району Київської області, вважає за необхідне застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурор довів, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не зможе на даному етапі запобігти доведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, уникати спілкування із свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні та належну поведінку, попередити вчинення нових кримінальних правопорушень.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Так, згідно ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу

Частиною 4 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя з врахуванням особи підозрюваного ОСОБА_4 , обставин вчинення кримінального правопорушення, в якому останній підозрюється, розмір неправомірної вигоди, вважає за необхідне визначити розмір застави, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме - 120 (сто двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 09.08.2026.

Для утримання підозрюваний ОСОБА_4 , підлягає направленню до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 120 (сто двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 399 360 (триста дев`яносто дев`ять тисяч триста шістдесят) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: депозитний рахунок: код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО- 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за…(П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №.., кримінальне провадження № , внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

-не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками та підозрюваним у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області (м. Київ, вул. Березняківська, 4а) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Визначити термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, в межах строку досудового розслідування, а саме: з дня внесення застави до 12.08.2026.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього згідно цієї ухвали обов`язків, а також, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1