Ухвала суду № 137400856, 11.06.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/657/23

Провадження № 1-кс/752/4767/26

УХВАЛА

11 червня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022100000000276 від 13 червня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

встановив:

Голосіївським районним судом міста Києва під головуванням судді ОСОБА_6 здійснюється судовий розгляд вищевказаного кримінального провадження.

Захисник ОСОБА_5 заявила відвід від участі у кримінальному провадженні судді ОСОБА_6 , мотивуючи тим, що під час допиту в судовому засіданні свідка ОСОБА_7 суддя безпідставно знімав запитання захисника до вказаного свідка, чим порушив право обвинуваченої на захист та перешкодив встановленню обставин, які мають значення для кримінального провадження. Крім того, суддя погрожував захиснику зверненням до дисциплінарно-кваліфікаційної комісії адвокатури, що, на думку захисника, свідчить про наявність обґрунтованих сумнівів неупередженості судді ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні.

Обвинувачена підтримала захисника.

Прокурор заперечив проти задоволення заяви захисника, мотивуючи тим, що суддя діяв у межах своїх процесуальних повноважень, при цьому доводи заяви зводиться до незгоди з процесуальними рішеннями судді, які не є підставою для відводу, натомість можуть бути оцінки судів вищих інстанцій.

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про відвід, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно зі ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Приймаючи присягу, суддя бере на себе зобов`язання, зокрема, безсторонньо, неупереджено та незалежно здійснювати правосуддя.

Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі «Мироненко та Мартиненко проти України». У пунктах 66, 67 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Згідно з усталеною практикою Суду застосування одного із цих критеріїв (підходів) або обох залежить від конкретних обставин, пов`язаних зі спірною поведінкою судді.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 3 травня 2007 року у справі «Бочан проти України» вказав, що Суд далі нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

З огляду на вищевказані норми для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно вказують на упередженість судді.

Як убачається зі змісту заяви, захисник не зазначила підстав, передбачених пунктами 1-3, п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України, які би безумовно виключали участь судді ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні.

При цьому обставини, на які захисник послалася як на підставу відводу, не викликають обґрунтованих сумнівів у неупередженості судді.

Так, відповідно до ст. 330 КПК України суд зобов`язаний вживати заходи до порушників порядку в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 352 КПК України суд зобов`язаний контролювати хід допиту свідків, щоб уникнути зайвого витрачання часу, захистити свідків від образи або не допустити порушення правил допиту. Під час допиту свідка сторонами кримінального провадження головуючий за протестом сторони має право зняти питання, що не стосуються суті кримінального провадження.

За суб`єктивним критерієм захисник не надала доказів наявності особистої упередженості судді ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні.

Щодо об`єктивного критерію, то сама по собі незгода захисника з процесуальними рішеннями судді про зняття поставлених свідку запитань та про можливе притягнення захисника до відповідальності за порушення порядку в судовому засіданні, не свідчить про упередженість та небезсторонність судді ОСОБА_6 і не є підставою для його відводу.

У випадку незгоди з рішеннями судді, в тому числі в частині неповноти судового розгляду, сторона захисту не позбавлена можливості оскаржити їх чи подати на них заперечення у встановленому процесуальним законом порядку.

Враховуючи викладене, заява про відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 75, 80, 81, 369, 372, 376 КПК України, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні заяви захисника ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_6 від участі у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1