Ухвала суду № 137397763, 15.06.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 712/3479/19

Провадження № 6/712/271/26

15 червня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого-судді Марцішевської О.М.,

за участю секретаря судового засідання Безрукової Д.О.

розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», заінтересовані особи: Перший відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, боржник ОСОБА_1 про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі № 712/3479/19, -

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» звернувся до суду з заявою про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі № 712/3479/19.

В обґрунтування заяви посилався на те, що між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (далі ПАТ КБ «Приватбанк») та ОСОБА_2 (далі - відповідач) був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого, останній було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі, та встановлений графік повернення їх. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконувала, у зв`язку з чим ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

В подальшому позов ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено, та на виконання рішення видано виконавчий лист № 712/3479/19 від 30.01.2020 р., про стягнення з Відповідача на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу за кредитним договором.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (далі - ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС») було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором Відповідача. Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС». Окрім того, кредитний договір Відповідача на момент звернення Заявника з даною заявою є дійсними та не оскаржувались сторонами по справі.

На примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 61255970 (далі - ВП) з примусового виконання вищевказаного Виконавчого листа. 05.11.2021 року державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал вищевказаного Виконавчого листа направлено стягувачу.

Станом на дату укладання Договору факторингу оригінал вищевказаного Виконавчого листа ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» не передавався. У зв`язку з відсутністю оригіналу виконавчого листа на адресу АТ КБ «ПриватБанк» було скеровано запит з метою з`ясування його наявності. 31.03.2026 на адресу ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» надійшла відповідь, відповідно до якої оригінал виконавчого листа втрачено.

Просить суд замінити стягувана у виконавчому листі № 712/3479/19 від 30.01.2020 р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу з ПАТ КБ "Приватбанк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС». Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа № 712/3479/19 від 30.01.2020 р., про стягнення боргу з ОСОБА_1 .

01 червня 2026 року боржник ОСОБА_1 скерував до суду заперечення на заяву про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі № 712/3479/19. Мотивує тим, що Виконавче провадження № 61255970 було відкрито на підставі виконавчого листа № 712/3479/19. Постановою державного виконавця від 05.11.2021 р. виконавчий лист повернутий стягувачу АТ КБ «ПриватБанк» у зв`язку з відсутністю у боржника майна та доходів (п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»).

Після повернення виконавчого листа стягувачу 05.11.2021 р. розпочався новий трирічний строк для його повторного пред`явлення до виконання. Відтак строк пред`явлення виконавчого листа розпочався 05.11.2021 р. Виконавчий лист так і не був повторно пред`явлений до виконання ані Приватбанком, ані правонаступником. Договір факторингу укладено лише 22.08.2025 р. тобто через майже 4 роки після повернення ВЛ. У матеріалах справи відсутні докази повторного пред`явлення ВЛ до виконання у встановлений строк.

ОСОБА_1 жодного письмового повідомлення про укладення Договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 р. між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» не отримував. Відповідного доказу вручення або направлення повідомлення боржнику заявником до суду також не надано. Таким чином, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» не набуло права на процесуальне правонаступництво в повному обсязі, оскільки боржника належним чином не повідомлено.

Просить суд відмовити ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» у задоволенні заяви про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа № 712/3479/19 від 30.01.2020 р. у повному обсязі.

01 червня 2026 року боржник ОСОБА_1 скерував до суду доповнення до заперечення на заяву про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі № 712/3479/19. Мотивує тим, що Лист Приватбанку стверджує, що архів документів знищено внаслідок пожежі 05.10.2025 р. у м. Львів, вул. Північна, 2/2А. Водночас виконавчий лист № 712/3479/19 виданий Соснівським районним судом м. Черкаси і повернутий стягувачу Дніпропетровському відділенню АТ КБ «ПриватБанк». Заявником не надано жодного доказу того, що саме цей виконавчий лист зберігався у львівському архіві, а не за місцем видачі чи виконання.

Договір факторингу № 8-22-08/2025 укладено 22 серпня 2025 р., а пожежа у Львові сталась 05 жовтня 2025 р. Тобто на момент передачі прав вимоги оригінал виконавчого листа ще існував. Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор зобов`язаний передати новому кредиторові документи, які засвідчують право вимоги. Таким чином, АТ КБ «ПриватБанк» був зобов`язаний передати оригінал виконавчого листа ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» при укладенні договору факторингу у серпні 2025 р. Якщо цього не було зроблено відповідальність за втрату документа лежить на сторонах договору, а не є підставою для видачі дубліката за рахунок боржника. Лист Приватбанку від 18.03.2026 р. стосується запиту щодо 17 680 осіб одночасно. Це свідчить про те, що відповідь є типовою та не підтверджує факт знищення саме виконавчого листа № 712/3479/19 по справі боржника ОСОБА_1 . Індивідуальна перевірка наявності конкретного документа не проводилась. Лист підписаний «Супервайзером з обробки звернень клієнтів й держорганів» особою, яка не є керівником банку та не має повноважень засвідчувати факт знищення архівних документів як юридично значимий факт. Такий документ не може вважатись належним доказом у судовій справі.

В судове засідання представник заявника не з`явився, скерував до суду заяву про розгляд заяви без участі, просить її задовольнити.

03 червня 2026 року ОСОБА_1 скерував до суду клопотання про розгляд заяви без його участі.

Суд дослідивши матеріали цивільної справи, матеріали заяви приходить до наступного.

З матеріалів заяви вбачається, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 23.09.2019 року по цивільній справі № 712/3479/19 позов ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк Приватбанк заборгованість за кредитним договором від 01.09.2008р. станом на 18.02.2019р. в сумі 62982 грн. 05 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Комерційний Банк Приватбанк судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1921,00 грн.

18.02.2020р. відкрито ВП 61255970 про стягнення 62982,05 грн.

05.11.2021р. ВП № 61255970 постановою державного виконавця в/л повернутий на підставі п.2 ст.37 ЗУ "Про виконавче провадження" (відсутність у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення для погашення заборгованості)

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (далі - ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС») було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором Відповідача.

10.09.2025р. підписаний Акт№ 4 приймання-передачі реєстру боргових зобов`язань, в тому числі боржника ОСОБА_1 за кредитним договором в сумі 39179,65 грн. за тілом кредиту.

06.10.2025р. складений Акт про пожежу, відповідно до якого внаслідок ракетного обстрілу з боку рф знищено виконавчі листи, які надійшли до Приватбанку в період до 05.10.2025р. включно.

Звертаючись дло суду, заявник вказав, що на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 61255970 (далі - ВП) з примусового виконання вищевказаного Виконавчого листа. 05.11.2021 року державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал вищевказаного Виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на теперішній час оригінал вищевказаного Виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з Боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає. У зв`язку з вказаним, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» на даний час у зв`язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувана, що гарантовані законодавством України.

Згідно до ст. 512 ЦК України, - кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно до ч.1 ст. 442 ЦПК України - у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Суд виходить з того, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону про виконавче провадження).

Частина четверта статті 4 Закону про виконавче провадження регулює питання повернення виконавчого документа стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Зокрема, однією з підстав відповідно до пункту 2 частини четвертої цієї статті є пропуск встановленого законом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Стаття 11 Закону про виконавче провадження регулює загальні строки виконавчого провадження, а стаття 12 - строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку. Строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем (частина перша статті 11 Закону про виконавче провадження). Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону про виконавче провадження).

Строк пред`явлення виконавчого листа з урахуванням переривання при пред`явленні до виконання тривав з 05.11.2021 року (дата повернення ВЛ) по 05.11.2024р. Відтак на момент звернення до суду 26.05.2026. до суду строк пропущений та заявником не заявлено клопотання про поновлення процесуального строку з обгрунтуванням поважності причин пропуском такого строку стягувачем.

Відповідно до ч.2 ст.55 ЦПК України усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

При цьому, одним з основних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) виклала такі висновки про застосування норм права у подібних правовідносинах:

«Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.

За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.».

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для заміни стягувача у виконавчому листі, виданому Соснівським районним судом м. Черкаси в справі № 712/3479/19 за недоведеністю підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження, оскільки стягувачем пропущений процесуальний строк звернення з виконавчими листами для примусового виконання рішення суду й не обгрунтовано суду поважності причин пропуску такого строку, а відтак підстави для відновлення закінченого виконавчого провадження і підстави для процесуального правонаступництва.

Також, згідно наданих позивачем матеріалів - Акту приймання-передачі зобов`язань заявник набув права вимоги на суму 39179,65 грн., тобто у меншому обсязі, ніж стягнуто за рішенням суду від 23.09.2019 р., а саме 62982,05 грн.

Керуючись ст.442 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», заінтересовані особи: Перший відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, боржник ОСОБА_1 про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі №712/3479/19 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду у п`ятнадцятиденний строк з дня складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ

Повний текст ухвали складений 15 червня 2026 року