Рішення № 137394156, 15.06.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/10094/25

Номер провадження 2/404/3680/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького в складі:

головуючого судді Іванової Н.Ю.

при секретарі - Коцюбі Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Кіровоградська компанія інвестиційного будівництва Кіровоградінвестбуд» про стягнення матеріальної та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Кіровоградська компанія інвестиційного будівництва Кіровоградінвестбуд» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, просила суд стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду у розмірі 5 000 грн. та 5000 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог вказувала, що на підставі договору купівлі-продажу від 03 червня 2003 року їй належить на праві приватної власності квартира, розташована у АДРЕСА_1 . Вказана квартира розташована на сьомому поверсі дев`ятиповерхового будинку, загальною площею 35,1 кв.м., що складається з житлової кімнати, кухні, санвузла, комори, коридору та балкону.

У квартирі позивач проживає одна, є пенсіонером, не має ні дітей, ні чоловіка.

Вказувала, що 25 липня 2025 року приблизно з 14.30 вона зайшла у ванну кімнату й помітила плями на стелі, з котрих капала вода. Зрозуміла, що десь протікає вода. Вирішила, що затоплюють з квартири поверхом вище. Однак, коли почала набрякати шафа, зрозуміла, що вода забивається із сторони загально-домового стояка.

Над нею розташована квартира АДРЕСА_2 , власниця якої відсутня. Зателефонувавши до власниці вона дізналась, що всі стояки в квартирі, включно і водопостачання перекриті.

Позивач почала телефонувати власнику підприємства ОСОБА_2 , проте та не відповідала на дзвінки. Номер телефону сантехніка дізналась від сусідки лише о 19.30 год. після закінчення робочого часу. Сантехнік порадив дзвонити на аварійну служба, номер якої вона не знала.

Таким чином, її охопила паніка, ніхто з співробітників відповідача їй не надав допомоги. Три наступних дні вода по стояку продовжувала текти, попадаючи на шафу, що розташована у ванній кімнаті. Вода попадала на стіни, стікала зі стелі до самої підлоги.

Як з`ясувалось пізніше, порив стався на загально-домовому стояку, аж ніяк не в трубах або сусідів внутрішніх комунікаціях.

Позивач зазначала, що відповідач не збирається заладити проблему з залиттям та пошкодженням її майна. Навпаки, у відповіді на звернення, відповідач намагається ухилитись від відповідальності.

Акт про залиття складено через три дні. Вказаний акт вважає з фальсифікованим, оскільки дата його складення 30 липня 2025 року, підпис керівника датовано 30 липня, хоча ОСОБА_3 знаходилась у відпустці, в акт невірно вказані розміри шафи в ванній кімнаті, що говорить про відсутність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у квартирі цього дня.

31 липня 2025 року мешканці будинку погодились скласти та підписати лист фіксації пошкодження квартири АДРЕСА_3 , в якому відображені факти/наслідки залиття квартири в присутності робітників поліції. В листі вказано, що від залиття постраждала стеля, пошкоджена шафа в ванній кімнаті, внизу під шафою почалось відшарування кахельної плитки, затекли кути ванної кімнати та почали відпадати багети на стінці. Лист підписали п`ятеро власників мешканців квартир АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 .

Від вказаних подій позивач зазнала матеріальної та моральної шкоди.

Звернувшись до експертної установи, їй було надано приблизний розмір оціночних робіт по виходу експерта щодо кімнати після залиття, в тому числі і шафи, - до 20 000 грн. Звернувшись до особи, яка приватно займається ремонтом будівель, квартир та іншого обладнання, ним було оголошено суму ремонту у розмірі 7 000 грн., за ремонт шафи 4 700, встановлення її на колишнє місце. Тому, позивач оцінює позовні вимоги матеріального характеру у розмірі 5 000 грн.

Вказувала, що з 25 липня 2025 року до поточного часу вона продовжує на собі відчувати та переносити моральну шкоду, яка полягає в тому, що вона отримала стрес від події. Неповажне ставлення до неї, як мешканця однієї з квартир, які обслуговує відповідач, бездіяльність та ігнорування щодо надання якісних послуг, в тому числі своєчасного усунення недоліків аварії. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в 5000 грн.

Ухвалою судді від 07 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, у якому вказано, що заяви про затоплення квартири АДРЕСА_8 ОСОБА_1 в управляючу компанія ПП «ККІБ Кіровоградінвестбуд» 25 липня 2025 року не надходило.

Телефонні дзвінки були здійснені не до управляючої компанії, а особисто на телефон директора, яка на той час знаходилась у відпустці.

25 липня 2025 року о 19.46 год. позивач зателефонувала до слюсаря ОСОБА_5 , який на той час знаходився за межами міста. Це був його особистий час та по переду вихідні дні. Він порадив позивачу подзвонити на аварійну службу, назвав номер. Позивач має доступ до Інтернету, тому мала змогу знайти номер сама. До 16.30 год. мала змогу особисто прийти до компанії та зробити заявку.

Вказувала, що 28 липня 2025 року на 9.00 год. їй не надано доступу до квартири АДРЕСА_2 , власниця квартири є ОСОБА_6 , яка весь час була за межами України. Доступу до вказаної квартири не було, щоб ліквідувати вчасно аварію. Був зроблений виклик у поліцію слюсарем. Власницею квартири АДРЕСА_2 було порушено правило експлуатації санітарно-технічного стояка водопостачання та каналізації, санітарно-технічний стояк водопостачання закладено керамічною плиткою, доступу не було.

30 липня 2025 року було надано доступ до ліквідації аварії. З 28 липня 2025 року по 30 липня 2025 року стояк був перекритий.

Власниця квартири АДРЕСА_3 також порушила правило експлуатації, повісивши шафу та частково заклала керамічною плиткою. У 2020 році ОСОБА_1 було запропоновано зробити заміну труби водопостачання, але вона відмовилась. Зроблено капітальний ремонт стояка з 1 поверху до 7 поверху.

Вважає, вимоги позову надуманими і таким, що не відповідають нормам закону, тому задоволенню не підлягають.

Ухвалою суду від 21 січня 2026 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні. Викликано у судове засідання свідків.

У судовому засіданні позивач та її представник, адвокат Коршок В.М. підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позовних вимоги та просила у задоволенні позову відмовити.

Суд, в межах наданих доказів, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що ОСОБА_1 , є власницею квартири розташованої у АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири.

Відповідно до Акта № 6 від 30 липня 2025 року про наслідки залиття житлового/нежитлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_9 , який складений комісією у складі: слюсаря Приватного підприємства «Кіровоградська компанія інвестиційного будівництва Кіровоградінвестбуд», директора та мешканки кв. АДРЕСА_3 , була обстежена вказана квартира АДРЕСА_3 на предмет залиття. Комісія встановила, що під час залиття в квартирі постраждала ванна кімната. У результаті обстеження квартири АДРЕСА_2 виявлено порив труби водопостачання (доступ до ліквідації аварії не надано). Порушено норму експлуатації санітарно-технічного шафу (закладено плиткою). Причиною залиття квартири АДРЕСА_10 стало порушення норми технічної експлуатації шафи стояка водопостачання, закладено плиткою керамічною, що не дало доступу своєчасно усунути аварію та відсутністю власника кв. АДРЕСА_2 . У ванній на стелі зафіксовано мокру пляму розміром 200х300 мм, залито технічну шафу 650 ммх2500 мм, шафа (меблі) мокра.

31 липня 2025 року мешканцями будинку було складено та підписано лист фіксації пошкодження квартири АДРЕСА_3 , в якому відображені факти/наслідки залиття квартири в присутності робітників поліції. В листі вказано, що від залиття постраждала стеля, пошкоджена шафа в ванній кімнаті, внизу під шафою почалось відшарування кахельної плитки, затекли кути ванної кімнати та почали відпадати багети на стінці. Лист підписали п`ятеро власників мешканців квартир АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 .

Відповідно до довідки ГУНП в Кіровоградській області, 31 липня 2025 року до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 31 липня 2025 року о 12.10 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомила, що її затопили сусіди. Даними діями заявниці завдали фінансових збитків. Зазначений факт зареєстровано в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ЄО № 42648 від 31 липня 2025 року та розглянуто за спрощеною схемою.

Слюсарем ОСОБА_5 30 липня 2025 року було надано пояснювальну записку директору ПП «Кіровоградська компанія інвестиційного будівництва Кіровоградінвестбуд», у якій вказано, що 28 липня 2025 року він приїхав до будинку АДРЕСА_9 , під`їзд АДРЕСА_11 на 9 год. ранку у зв`язку з аварійною ситуацією, так як були дзвінки про течію по стояку в кв. АДРЕСА_3 . перекрив стояк по квартирах АДРЕСА_5 , АДРЕСА_12 . Вияснив, що поступає вода по санітарно-технічному стояку водопостачання з верху до кв. АДРЕСА_3 . До квартири АДРЕСА_13 власник впустив, в нього сухо. Власниці кв. АДРЕСА_3 зателефонувала до власниці кв. АДРЕСА_2 та повідомила, що не в Україні. Власниці кв. АДРЕСА_3 надала номер телефону родичів. У родичем ключів не було, тому викликав поліції за номером 102. В присутності родичем було зламано двері і вони зайшли до кв. АДРЕСА_2 , де знаходиться санітарно-технічна шафа, вона була закладена керамічною плиткою. Як слюсар не має права зламувати шафу. Родич повідомив, що може скрити шафу у середу 30 липня. До цього моменту хто відкривав стояк невідомо. 30 липня з`ясував де прорив на трубі та усунув недоліки. Приїхав до офісу склали акт про затоплення, на момент складання директор була на роботі. Власниця квартири АДРЕСА_3 відмовилась підписувати акт.

З листа Приватного підприємства «Кіровоградська компанія інвестиційного будівництва Кіровоградінвестбуд» направлено на запит позивача, вбачається, що для обслуговування будинків по водопостачанню та каналізаційній системі згідно робочої інструкції по сантехнічним роботам є слюсар-сантехнік. Якщо є аварійна ситуація в будинку, то мешканців оповіщають в будні дні оголошеннями на під`їздах, а у вихідні дні про аварійну ситуацію не повідомляється. З понеділка по п`ятницю ПП «Кіровоградська компанія інвестиційного будівництва Кіровоградінвестбуд» заявки приймає по телефону НОМЕР_1 з 9 год. до 14 год. По аварійних ситуаціях з 15 год. до 17 год. можна звертатись в аварійну службу, телефон НОМЕР_2 . Про що було вказано позивачу, мешканці квартири АДРЕСА_3 в телефонній розмові з слюсарем підприємства.

Аварійна служба працює з 17 год. до 8 год. з понеділка по п`ятницю, а субота неділя цілодобово приймає заявки.

Всі телефони для виклику по аварійних ситуаціях та інших питаннях мешканцям будинку надаються в розрахунковій книжці (абонентна книжка). Аварійна ситуація може виконуватися до 34 діб згідно ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».

А з 25 липня 2025 року 16.30 год. по 28 липня 2025 року до 9 год. вихідні дні, з п`ятниці з 15.00 год. до понеділка 28 липня 2025 року, треба було викликати аварійну службу, яка перекрила стояк водопостачання.

Акт про залиття кв. АДРЕСА_3 склався 30 липня 2025 року в середу. Для того, щоб скласти акт треба знати у чому причина затоплення, однак мешканка кв. АДРЕСА_3 відмовилась підписувати даний акт.

На підприємстві згідно штатного розкладу є виконавчий директор, який виконує обов`язки директора за його відсутності.

Поліцію викликав слюсар сантехнік ОСОБА_5 підприємства по телефону НОМЕР_3 , на адресу АДРЕСА_14 . А не мешканка кв. АДРЕСА_3 . В поліції зафіксовано усі дані хто зробив виклик. Двері квартири АДРЕСА_2 були відкриті в присутності поліції та представників ОСОБА_6 , але доступу до усунення аварії не було надано, сантехнічну шафу, де знаходяться комунікації був закладений плиткою. Яку вони не мають права розбити. Але 30 липня 2025 року представниками кв. АДРЕСА_2 надано доступ до усунення аварії. В період 28 липня 2025 року по 30 липня 2025 року водопостачання періодично перекривалось.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні надала пояснення та вказувала, що проживає у квартирі АДРЕСА_15 , та має з позивачем сусідські відносини. 25 липня 2025 року після обіду до неї прийшла позивач та повідомила про залиття. Директор Приватного підприємства «Кіровоградська компанія інвестиційного будівництва Кіровоградінвестбуд» на дзвінки не відповідала, була у відпустці. Вона допомагала позивачу знімати шафу.

За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідачів покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Факт залиття квартири, власником якої є позивач, підтверджується актом про залиття квартири позивача.

Разом з цим вину у завданні шкоди позивачу відповідачем не спростовано.

Однак, суд звертає увагу, що позивачем не додано до матеріалів справи належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження матеріальних збитків у розмірі 5000 грн., в результаті залиття її квартири, клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема на предмет визначення розміру матеріальних збитків внаслідок залиття квартири позивача, не заявляла та не надала інших доказів щодо розміру спричиненої майнової шкоди, хоча це є процесуальний обов`язок позивача, у зв`язку із чим, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про відшкодування збитків є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд звертає увагу, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема на предмет визначення причин залиття квартири позивача, не заявляв та не надав інших доказів щодо причин залиття квартири позивача, хоча це є процесуальний обов`язок відповідача, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статі 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів у разі їх порушення.

Статтями 16 та 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення прав, а має самостійне юридичне значення.

Тобто за наявності порушення прав відшкодування моральної шкоди здійснюється в обраний спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.

Суд вважає розмір моральної шкоди заявленої позивачем не співмірним з нанесеними їй моральними стражданнями та, виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що розмір моральної шкоди, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача становить 2 000 грн.

Згідно з частиною першою статті 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, згідно з ч.1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, відповідно до ч. 1-3, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, зважаючи на встановлені під час розгляду справи обставини, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги частково ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи частково підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити частково.

Крім того, у відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір, а саме у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.10,12,89,141, 259, 265, 268, 273, 353-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги, задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Кіровоградська компанія інвестиційного будівництва Кіровоградінвестбуд» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2 000 грн.

У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «Кіровоградська компанія інвестиційного будівництва Кіровоградінвестбуд» на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_16 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Приватне підприємство «Кіровоградська компанія інвестиційного будівництва Кіровоградінвестбуд», місцезнаходження: 25006, м. Кропивницький, вул. Острівська, буд. 2, к. 2, ЄДРПОУ 35084278.

Повний текст судового рішення складено 15.06.2026 року.

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Н. Ю. Іванова