Рішення № 137391814, 10.06.2026, Вишгородський районний суд Київської області

10.06.2026 Справа № 761/37210/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючогосудді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Лещенко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

представник позивача звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на порушення відповідачкою договірних зобов`язань по сплаті коштів за наданий кредит, порушує питання про стягнення з останньої заборгованості в загальному розмірі 111 750 грн. 15 коп. за кредитним договором №б/н від 31 січня 2020 року та понесених судових витрат в розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив про задоволення позову.

Відповідачка подала до суду відзив, в якому просила в задоволенні позову відмовити. Зазначила, що вимоги позивача в частині стягнення процентів є необґрунтованими, оскільки підписана нею анкета-заява відомостей про розмір процентної ставки не містить, а документи, на які посилається банк (тарифи та умови обслуговування), нею не підписані та вважатися складовою частиною кредитного договору не можуть. Крім того зазначила, що позивачем пропущено встановлений законом трирічний строк позовної давності, оскільки останній платіж за кредитним договором нею здійснено 24 грудня 2021 року, тоді як із позовом до суду банк звернувся лише 01 вересня 2025 року, а будь-яких дій, що свідчили б про визнання боргу чи переривали перебіг позовної давності, не вчинялося. В зв`язку з цим просила застосувати у вказаній справі строк позовної даності.

Також просила у разі її неявки розглянути справу без її часті.

Представник позивача подав до суду додаткові пояснення, в яких просила позов задовольнити. Зазначила, що доводи відповідачки про пропуск позивачем строку позовної давності є безпідставними, оскільки останній платіж за договором нею здійснено 24 січня 2021 року, а перебіг позовної давності відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України продовжено на строк дії карантину, встановленого з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року, а також на період дії воєнного стану, запровадженого з 24 лютого 2022 року, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду із позовом 01 вересня 2025 року - строк позовної давності не сплив.

Крім того зазначила, що нарахування процентів є правомірним, оскільки 31 січня 2020 року між сторонами укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії «Максимум 2.0», якою погоджено істотні умови кредитування, зокрема кредитний ліміт у розмірі 200 000 грн, фіксовану процентну ставку 39,99 % річних та порядок погашення заборгованості, а тому підстав для відмови у стягненні нарахованих процентів немає.

Також просила розглянути справу без її участі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 31 січня 2020 року між банком та ОСОБА_1 з дотримання приписів чинного законодавства України укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії (далі - угода).

Архівна версія Договору, чинна на дату укладення сторонами угоди, розміщена за посиланням: https://sensebank.ua/tarifi-ta-umovi та є публічно доступною.

Відповідно до умов Угоди: тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; найменування продукту - «Максимум 2.0»; мета кредиту - для особистих потреб; ліміт кредитної лінії - 200 000 грн; процентна ставка - 39,99 % річних за користування кредитною лінією для торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою; тип процентної ставки - фіксована; тип картки - MasterCard DEBIT WORLD; порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше ніж сума обов?язкового мінімального платежу 5 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн.

Зазначене підтверджується: офертою на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії від 31 січня 2020 року, анкетою-заявою ОСОБА_1 , паспортом споживчого кредиту.

Факт надання банком позичальнику кредитних грошових коштів відповідно умов угоди та користування ними останньою підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 за період з 03 лютого 2020 року по 28 травня 2025 року.

Із позовної заяви вбачається, що 12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.

06 липня 2025 року АТ «Сенс Банк» надіслано ОСОБА_1 вимогу про усунення порушень та сплату виниклої заборгованості за угодою розмірі 114 568 грн. 61 коп. протягом 30 календарних днів.

Згідно розрахунку заборгованості АТ «Сенс Банк», станом на 28 травня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за угодою від 31 січня 2020 року становить 111 750 грн. 15 коп., з яких: 66 771 грн. 08 коп. прострочене тіло кредиту, 44 979 грн. 07 коп. відсотки за користування кредитом.

Відповідачка взяті на себе зобов`язання по виплаті кредитних коштів у строки визначені кредитним договором не виконує, термін сплати коштів порушено.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а в разі порушення боржником цих вимог той, згідно зі статтями 1048 і 1050 ЦК України, повинен сплатити кредиторові суму боргу та проценти встановлені за умовами кредитного договору.

Вимогами ст. 549 ЦК України передбачено обов`язок боржника в разі порушення зобов`язання передати кредиторові грошову суму штрафу у вигляді процентної ставки, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо не виконав його у строк встановлений договором.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 6, ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст. 634 ЦК України).

Правилами абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

З огляду на зазначені правовідносини, судом виявлено порушене право позивача, що підлягає захисту шляхом примусового виконання грошового зобов`язання.

Вирішуючи питання про визначення розміру стягнення, суд виходить зі змісту позовних вимог та наданих суду розрахунків, згідно яких сума заборгованості за кредитом, станом на 28 травня 2025 року складається з:

- 66 771 грн. 08 коп. простроченого тіла кредиту;

- 44 979 грн. 07 коп. відсотків за користування кредитом, що в загальному розмірі становить 111 750 грн. 15 коп. та сумнівів у суду не викликає, коли доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості за тілом кредиту та відсоткам відповідачкою суду не надано. Зокрема, не надано інший розрахунок, який би спростовував нарахування позивача.

Доводи відповідачки про необґрунтованість вимог позивача в частині стягнення процентів з підстав відсутності в анкеті-заяві відомостей про розмір процентної ставки є безпідставними та повністю спростовуються матеріалами справи.

Зокрема, факт погодження сторонами істотних умов кредитування підтверджується офертою на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 31 січня 2020 року, анкетою-заявою та паспортом споживчого кредиту, які підписані відповідачкою.

При цьому, саме у паспорті споживчого кредиту визначено та погоджено розмір процентної ставки за користування кредитними коштами, з умовами якої відповідачка ознайомлена та погодилася шляхом проставлення власного підпису.

Що стосується заяви представника відповідачки про застосування строку позовної давності, то суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно п. 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Крім того, протягом існування спірних правовідносин в Україні діяв п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України згідно якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Законом України №4434-ІХ, який набрав чинності 04 вересня 2025 року, пункт 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України виключено.

Отже, карантин в Україні згідно постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» діяв в період з 12 березня 2020 року по 30 червня 2023 року, а воєнний стан внаслідок збройної агресії РФ триває дотепер з 24 лютого 2024 року.

Відтак, з урахуванням продовження перебігу позовної давності на строк дії карантину з 12 березня 2020 року по 30 червня 2023 року та її зупинення на період дії воєнного стану з 24 лютого 2022 року до 04 вересня 2025 року, на момент звернення АТ «Сенс Банк» до суду з позовом 01 вересня 2025 року встановлений ст. 257 ЦК України трирічний строк позовної давності не сплив та не може вважатися пропущеним.

За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування позовної давності до висунутих позовних вимог в цій справі.

Отже, пред`явлений позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідачки витрат на професійну правничу допомогу, суд згідно статті 137 ЦПК України, зважаючи на предмет позову, його ціну, зміст позовної заяви, докази долучені до неї, виходячи з обсягу реальних та фактично наданих послуг у малозначній, нескладній справі, вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу в розмірі 9 372 грн. 39 коп. відповідають критерію розумності та співмірні із виконаною адвокатом роботою.

Беручи до уваги викладене, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 372 грн. 39 коп. та судовий збір в розмірі 2 662 грн. 40 коп. відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, слід покласти на відповідачку в зв`язку із задоволенням позову.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 267, 268, 279 ЦПК України,

вирішив:

позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 111 750 грн. 15 коп., а також судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 372 грн. 39 коп., а всього 123 544 (сто двадцять три тисячі п`ятсот сорок чотири) грн. 94 (дев`яносто чотири) коп.

Повне судове рішення складено 15 червня 2026 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного тексту.

Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», знаходиться за адресою: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ 23494714.

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя