Ухвала суду № 137391622, 11.06.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/3864/25

Провадження № 2-во/362/36/26

У Х В А Л А

11.06.2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебідь - Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Тельнової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області заяву представника Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - Семко Марії Іванівни про виправлення описки в рішенні Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2025 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариство «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

01.06.2026 року до суду від представника АТ «Акцент-Банк» - Семко М.І. надійшла заява про виправлення описки допущену в рішенні Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.11.2025 року у справі № 362/3864/25.

Вказуючи на те, що після ознайомлення з текстом судового рішення встановлено, що в ньому допущено описку (технічну помилку), а саме помилка в рішенні має бути без пені сума 69815, 24, а фактично вказано 69576, 34.

Відповідно до ч. 2 ст. 269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

А тому сторони до суду не викликалися.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, заяву, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.11.2025 року у справі № 362/3864/25 позовну заяву АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 частково задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 69576,34 грн. та 2 393,81 грн. судового збору (а.с.60-64).

Представник АТ «Акцент-Банк» - Семко М.І. просить постановити ухвалу про виправлення описки в рішенні з «69576,34 грн.» на «69815,24 грн.».

Відповідно до ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішуються в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження.

Згідно з п. 19 постанови Пленуму ВСУ від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 27 грудня 2019 року у справі №911/2787/18 описка в розумінні зазначеної статті ЦПК України це випадкова помилка в рішенні, допущена при його викладенні.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто виникли в процесі виготовленні тексту рішення).

Описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо).

Суд вправі здійснити технічну заміну елементу, яка є очевидною й такою, що в подальшому може ускладнити виконання судового рішення.

Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення.

Виходячи з правової позиції Верховного Суду України (ухвала Верховного Суду України від 22.02.2017 у справі № 6-788цс16), суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.

Разом з тим, із рішення суду та поданої заяви про виправлення описки вбачається, що судому не було допущено будь-якої описки в мотивувальній частині рішенні, але в описовій та резолютивній частині рішення суду було помилково зазначено інші значення суми кредитної заборгованості, що не стосуються справи, які були враховані судом при постановленні судового рішення, а є зміною змісту судового рішення, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про виправлення описки.

Керуючись статтями 260, 261, 269 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви представника АТ «Акцент-Банк» - Семко М.І. про виправлення описки в рішенні Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.11.2025 року - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).

Текст ухвали складено 11.06.2025 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко