Ухвала суду № 137391542, 15.06.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1807/25

Номер провадження 1-кп/950/70/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисників адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі судових засідань Лебединського районного суду Сумської області кримінальне провадження № 22024200000000432 від 28.10.2024 року по обвинуваченню

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Миропілля Сумського району Сумської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої;

за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України;

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця с. Труханівка Рильського району Курської області рф, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого;

за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 263 КК України;

В С Т А Н О В И В:

В Лебединському районному суді перебуває на розгляді зазначене кримінальне провадження.

Строк тримання обвинувачених під вартою спливає 18 червня 2026 року.

Прокурор в судовому засіданні подала суду клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_8 строку тримання під вартою, мотивуючи своє клопотання тим, що вона обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України, за вчинення якого чинним законодавством передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна.

На думку прокурора отриманими в ході досудового розслідування фактичними даними обґрунтованість обвинувачення підтверджується в повному обсязі і існують достатні підстави вважати, про наявність ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:

-обвинувачена ОСОБА_8 вчинила особливо тяжкий злочин, а тому може переховуватися від суду, уникати відповідальності за його вчинення та перебуваючи на волі покинути територію України через неконтрольовані ділянки кордону України з рф в Сумській області;

-обвинувачена ОСОБА_9 може незаконно вплинути на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, для зміни їхніх показів на свою користь;

-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому вона обвинувачується.

Тому, більш м`який запобіжний захід, на думку прокурора, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої і прокурор просила продовжити ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без застосування застави.

Обвинувачена в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора, просила застосувати до неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_6 , проти задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 також заперечила, просила змінити запобіжний захід на домашній арешт, мотивувала це тим, що наведені прокурором ризики є формальними і неконкретними, вина ОСОБА_8 не встановлена та не доведена.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Вислухавши прокурора, обвинувачених та їх захисників, вивчивши подані клопотання та матеріали справи, суд бере до уваги, що розгляд кримінального провадження не закінчено.

На час розгляду поданих клопотань не в повному обсязі досліджені письмові докази, не досліджені речові докази, не допитані свідки та самі обвинувачені.

Тому суд приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу відносно обвинувачених.

При цьому суд враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовуються з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а згідно практики Європейського Суду з прав людини «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що, відповідна особа могла вчинити злочин.

В той же час, доведеність, або недоведеність пред`явленого обвинувачення вирішується судом при ухваленні вироку, що на даній стадії кримінального провадження неможливо. Тому при вирішенні клопотання щодо продовження строку запобіжного заходу суд не враховує доведеність чи недоведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення в контексті вирішення питання про наявність ризиків та можливості застосування відповідного запобіжного заходу.

Разом з тим, суд бере до уваги, що метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення таких ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення певних дій, в той час як місце проживання обвинуваченої ОСОБА_8 знаходиться в сільській місцевості на території Сумського району Сумської області, розташованої поряд з територією російської федерації, внаслідок чого, перебуваючи на волі чи під домашнім арештом обвинувачена матиме можливість переховуватись від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності та покарання; незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому вона обвинувачується та враховує ту обставину, що стороною захисту не було надано доказів зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, врахованих при обранні запобіжного заходу і вважає, що вони продовжують існувати.

При цьому суд враховує, що КПК не вимагає доказів того, що обвинувачена поза всяким сумнівом здійснюватиме відповідні незаконні дії, проте вимагає доказів того, що вона матиме реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні.

Крім того, суд виходить з тих мотивів, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за скоєння якого передбачено тривалий терміни ув`язнення, у т.ч. довічне позбавлення волі і хоча тяжкість покарання не може бути єдиною підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд не може не взяти її до уваги.

Тому, вислухавши учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що покладені в обґрунтування клопотанні прокурора обставини мають місце та підтверджуються на цьому етапі розгляду справи достатньою сукупністю даних, які перебувають у кримінальному провадженні, внаслідок чого дане клопотання підлягає задоволенню.

При цьому, з урахування положень абзацу 8 ч. 4 ст.183 КПК України за наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_8 обвинувачення та встановлених ризиків, суд не може врахувати доводи сторони захисту і вважає за доцільне не визначати розмір застави.

За таких обставин суд дійшов до висновку про неможливість застосування домашнього арешту, застави, інших більш м`яких запобіжних заходів, та вважає за необхідне з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків у задоволенні клопотання обвинуваченої та її захисника про зміну запобіжного заходу відмовити і продовжити ОСОБА_9 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів без визначення застави.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 178, 197, 199, 331, 371-372 КПК України;

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_8 задовольнити.

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянці України, уродженці с. Миропілля Сумського району Сумської області, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючій за адресою: АДРЕСА_2 продовжити строк тримання під вартою з подальшим її утриманням у Державній установі «Сумський слідчий ізолятор» до 24 год. 13 серпня 2026 року без визначення застави.

В задоволенні усного клопотання обвинуваченої ОСОБА_8 та її захисника адвоката ОСОБА_6 про заміну запобіжного заходу відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, взятою під варту в той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий cуддя: ОСОБА_10

Судді: ОСОБА_11

ОСОБА_12