Ухвала суду № 137391540, 15.06.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1807/25

Номер провадження 1-кп/950/70/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисників адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі судових засідань Лебединського районного суду Сумської області кримінальне провадження № 22024200000000432 від 28.10.2024 року по обвинуваченню

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Миропілля Сумського району Сумської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої;

за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України;

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця с. Труханівка Рильського району Курської області рф, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого;

за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 263 КК України;

В С Т А Н О В И В:

В Лебединському районному суді перебуває на розгляді зазначене кримінальне провадження.

Строк тримання обвинувачених під вартою спливає 18 червня 2026 року.

Прокурор в судовому засіданні звернулась до суду зклопотанням про продовження ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання, вмотивоване тим, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 263 КК України, за вчинення яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна.

На думку прокурора на даному етапі розгляду справи наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_9 може переховуватися від суду, так як вчинив особливо тяжкий злочин і може уникати відповідальності за його вчинення, а у зв`язку із веденням бойових дій на території України, в тому числі на території Сумської області, частина Державного кордону України залишається не під повним контролем ДПС України; може незаконно вплинути на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, для зміни їхніх показів на свою користь; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.

Тому прокурор вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого і в судовому засіданні просила суд продовжити ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без застосування застави.

Обвинувачений в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечив, вважає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не доведеною, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та послався на незадовільний стан свого здоров`я.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 , проти задоволення клопотання прокурора також заперечив. Вважає доводи прокурора щодо незабезпечення більш м`яким запобіжним заходом належної процесуальної поведінки обвинуваченого помилковими, а більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту зможе запобігти наявним ризикам.

Тому захисник просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та замінити тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Вислухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника і вивчивши подані клопотання та матеріали справи, суд бере до уваги, що розгляд кримінального провадження не закінчено, письмові та речові докази в повному обсязі не досліджені, свідки та самі обвинувачені не допитані і приходить до висновку про необхідність продовження ОСОБА_10 строку запобіжного заходу.

При цьому суд бере до уваги, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовуються з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що, відповідна особа могла вчинити злочин.

В той же час, доведеність, або недоведеність пред`явленого обвинувачення вирішується судом при ухваленні вироку, що на даній стадії кримінального провадження неможливо.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливостей того, що особа вчинить дії, які перешкоджатимуть судовому розгляду або можуть створити загрозу суспільству. Метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення таких ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення певних дій. КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні у майбутньому.

Тому при вирішенні клопотання суд не враховує доведеність чи недоведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень в контексті вирішення питання про наявність ризиків та можливості застосування відповідного запобіжного заходу, проте враховує ту обставину, що стороною захисту не було надано доказів зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, взятих до уваги при обранні запобіжного заходу і вважає, що вони продовжують існувати а обвинувачений, перебуваючи поза місцем тримання під вартою матиме реальну можливість переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, які ще не допитані судом, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується, так як запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який просила застосувати сторона захисту, хоча і полягає в обмеженні вільного пересування особи в межах певного житла, однак не виключає можливості спілкування з використанням різних засобів телекомунікації, а відповідно і можливості впливу на потерпілих і свідків.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_9 обвинувачуєтьсяу вчиненніособливо тяжкого та тяжкого злочинів, за скоєння яких передбачено тривалий терміни ув`язнення, у т.ч. довічне позбавлення волі і хоча тяжкість покарання не може бути єдиною підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд не може не взяти її до уваги.

Тому, вислухавши учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що покладені в обґрунтування клопотання прокурора обставини мають місце та підтверджуються на цьому етапі розгляду справи достатньою сукупністю даних, які перебувають у кримінальному провадженні, внаслідок чого дане клопотання підлягає задоволенню.

При цьому, з урахування положень абзацу 8 ч. 4 ст.183 КПК України за наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_9 обвинувачення та встановлених ризиків, суд не може врахувати доводи сторони захисту і вважає за доцільне не визначати розмір застави.

Разом з тим, суд не може взяти до уваги доводи обвинуваченого та його захисника щодо незадовільного стану здоров`я обвинуваченого, так як в судовому засіданні не було надано доказів того, що стан здоров`я ОСОБА_9 є настільки незадовільним, що потребує звільнення його з-під варти і він не зможе отримати належну медичну допомогу в умовах у ДУ «Сумський слідчий ізолятор».

За таких обставин суд дійшов до висновку про неможливість застосування домашнього арешту, застави, інших більш м`яких запобіжних заходів, та вважає за необхідне з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків продовжити ОСОБА_9 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів без визначення застави а в задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу відмовити.

Проте, суд враховує, що ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов`язок захищати фізичне здоров`я ув`язнених, яке має адекватно охоронятись.

Враховуючи, що обвинувачений продовжує утримуватися у ДУ «Сумський слідчий ізолятор» і з його слів стан його здоров`я не покращується, суд вважає за необхідне зобов`язати ДУ «Сумський слідчий ізолятор» та Філію державної установи «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в Сумській області продовжити моніторинг стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_9 і надання йому необхідної медичної допомоги (діагностики, лікування) з урахуванням наявних у нього захворювань та рекомендацій лікарів відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я від 10.02.2012 року № 239/5/104.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 178, 197, 199, 331, 371-372 КПК України;

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурорапро продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 задовольнити.

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянину України, уродженцю с. Труханівка Рильського району Курської області рф, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 продовжити строк тримання під вартою з подальшим його утриманням у Державній установі «Сумський слідчий ізолятор» до 24 год. 13 серпня 2026 року без визначення застави.

В задоволенні усного клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника адвоката ОСОБА_7 про заміну запобіжного заходу відмовити.

Державній установі «Сумський слідчий ізолятор» та Філії державної установи «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в Сумській області продовжити моніторинг стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_9 і надання йому необхідної медичної допомоги (діагностики, лікування) з урахуванням наявних у нього захворювань та рекомендацій лікарів відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я від 10.02.2012 року №239/5/104.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, взятою під варту в той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий cуддя: ОСОБА_11

Судді: ОСОБА_12

ОСОБА_13