Ухвала суду № 137391454, 12.06.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/13234/25

Провадження № 1-кс/361/1111/26

12.06.2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року м. Бровари

Слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111130002256 від 21 вересня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України,-

встановив:

11 червня 2026 року до слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області поштовим зв`язком надійшло клопотання прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , з якого вбачається, що слідчим відділом Броварського РУП ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження за № 12024111130002256 від 21 вересня 2024 року.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «МОДУЛЬ БУД24», у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16 червня 2023 року, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою власного протиправного збагачення, усвідомлюючи відсутність у нього реальних виробничих можливостей, матеріально-технічних ресурсів та наміру виконувати зобов`язання перед замовниками, розробив злочинний план, спрямований на заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману в особливо великих розмірах під приводом здійснення будівництва житлових будинків на пальовому фундаменті із виконанням зовнішніх і внутрішніх оздоблювальних робіт.

З метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16 червня 2023 року, створив сторінку в соціальній мережі «Іnstagram» та веб-сайт «EcoModule.com.ua», на яких розмістив інформацію про надання послуг із будівництва житлових будинків на пальовому фундаменті, створюючи у потенційних замовників хибне уявлення про наявність у нього необхідного досвіду, виробничих можливостей та наміру належним чином виконувати взяті на себе договірні зобов`язання.

Так, 16 червня 2023 року на виконання свого злочинного наміру ОСОБА_4 уклав із ОСОБА_5 договір поставки № 16062023, достовірно знаючи, що не має наміру та реальної можливості виконати передбачені договором роботи. Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_4 зобов`язувався виконати роботи зі зведення житлового будинку на пальовому фундаменті із завершенням зовнішніх та внутрішніх оздоблювальних робіт, а ОСОБА_5 здійснити оплату таких робіт. Будучи введеною в оману щодо справжніх намірів ОСОБА_4 та вважаючи, що останній виконає взяті на себе за договором зобов`язання, ОСОБА_5 16 червня 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , передала ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 440 000 грн. Наступного дня, 17 червня 2023 року, продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу, ОСОБА_4 , завідомо не маючи наміру виконувати умови договору, повідомив ОСОБА_5 банківський рахунок НОМЕР_1 та повідомив завідомо неправдиві відомості про необхідність здійснення додаткового платежу для продовження виконання будівельних робіт, у зв`язку з чим потерпіла перерахувала на вказаний рахунок грошові кошти в сумі 28 875 грн. У подальшому 27 жовтня 2023 року - продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу ОСОБА_4 , завідомо не маючи виконувати умови договору, повторно повідомив ОСОБА_5 завідомо неправдиві відомості про необхідність передачі додаткових коштів, нібито, для виконання робіт зі зведення будинку та придбання будівельних матеріалів. Будучи введеною в оману зазначеними відомостями та не усвідомлюючи злочинного характеру дій ОСОБА_4 , ОСОБА_5 того ж дня передала підозрюваному по АДРЕСА_1 грошові кошти в сумі 234 437 грн.

Після отримання від потерпілої грошових коштів на загальну суму 703 312 грн ОСОБА_4 взяті на себе договірні зобов`язання не виконав, реальних заходів щодо будівництва житлового будинку не вжив, отриманими коштами розпорядився на власний розсуд, завдавши ОСОБА_5 матеріальні збитки в зазначеному розмірі.

Крім того, 22 липня 2023 року на виконання свого злочинного наміру ОСОБА_4 уклав із ОСОБА_6 договір поставки № 22072023, достовірно знаючи, що не має наміру та реальної можливості виконати передбачені договором роботи. Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_4 зобов`язувався виконати роботи зі зведення житлового будинку на пальовому фундаменті із завершенням зовнішніх та внутрішніх оздоблювальних робіт, а ОСОБА_6 здійснити оплату таких робіт. Будучи введеним в оману щодо справжніх намірів ОСОБА_4 та вважаючи, що останній виконає взяті на себе за договором зобов`язання, ОСОБА_6 22 липня 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , передав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 11 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на дату передачі становило 390 500 грн, а також грошові кошти в сумі 182 500 грн.

Після отримання від потерпілого грошових коштів на загальну суму 573 000 грн ОСОБА_4 взяті на себе договірні зобов`язання не виконав, реальних заходів щодо будівництва житлового будинку не вжив, отриманими коштами розпорядився на власний розсуд, завдавши ОСОБА_6 матеріальні збитки в зазначеному розмірі.

Також, 21 листопада 2023 року на виконання свого злочинного наміру ОСОБА_4 уклав із ОСОБА_7 договір будівництва № 21112023, достовірно знаючи, що не має наміру та реальної можливості виконати передбачені договором роботи. Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_4 зобов`язувався виконати роботи зі зведення житлового будинку на пальовому фундаменті із завершенням зовнішніх та внутрішніх оздоблювальних робіт, а ОСОБА_7 здійснити оплату таких робіт. Будучи введеною в оману щодо справжніх намірів ОСОБА_4 та вважаючи, що останній виконає взяті на себе за договором зобов`язання, ОСОБА_7 23 листопада 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , передала ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 937 000 грн. У подальшому 03 лютого 2024 року - продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу ОСОБА_4 , завідомо не маючи наміру виконувати умови договору, повідомив ОСОБА_7 завідомо неправдиві відомості про необхідність передачі додаткових коштів для продовження та завершення будівельних робіт, придбання будівельних матеріалів і виконання інших робіт, передбачених договором. Будучи введеною в оману зазначеними відомостями та не усвідомлюючи злочинного характеру дій ОСОБА_4 , ОСОБА_7 того ж дня передала підозрюваному по АДРЕСА_1 грошові кошти в сумі 500 000 грн.

Після отримання від потерпілої грошові кошти на загальну суму 1 437 000 грн ОСОБА_4 взяті на себе договірні зобов`язання не виконав, реальних заходів щодо будівництва житлового будинку не вжив, отриманими коштами розпорядився на власний розсуд, завдавши ОСОБА_7 матеріальні збитки в зазначеному розмірі.

25 листопада 2023 року на виконання свого злочинного наміру ОСОБА_4 уклав із ОСОБА_8 договір будівництва № 25112023, достовірно знаючи, що не має наміру та реальної можливості виконати передбачені договором роботи. Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_4 зобов`язувався виконати роботи зі зведення житлового будинку на пальовому фундаменті із завершенням зовнішніх та внутрішніх оздоблювальних робіт, а ОСОБА_8 здійснити оплату таких робіт. Будучи введеною в оману щодо справжніх намірів ОСОБА_4 та вважаючи, що останній виконає взяті на себе за договором зобов`язання, ОСОБА_8 25 листопада 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , передала ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 460 000 грн. 28 грудня 2023 року, продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу, ОСОБА_4 , завідомо не маючи наміру виконувати умови договору, повідомив ОСОБА_8 банківський рахунок НОМЕР_2 та повідомив завідомо неправдиві відомості про необхідність здійснення додаткового платежу для продовження виконання будівельних робіт, у зв`язку з чим потерпіла перерахувала на вказаний рахунок грошові кошти в сумі 120 000 грн. У подальшому 27 березня 2024 року - продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу ОСОБА_4 , завідомо не маючи виконувати умови договору, повторно повідомив ОСОБА_8 завідомо неправдиві відомості про необхідність передачі додаткових коштів, нібито, для продовження та завершення будівництва житлового будинку. Будучи введеною в оману зазначеними відомостями та не усвідомлюючи злочинного характеру дій ОСОБА_4 , ОСОБА_8 того ж дня передала підозрюваному по АДРЕСА_1 грошові кошти в сумі 290 000 грн.

Після отримання від потерпілої грошових коштів на загальну суму 870 000 грн ОСОБА_4 взяті на себе договірні зобов`язання не виконав, реальних заходів щодо будівництва житлового будинку не вжив, отриманими коштами розпорядився на власний розсуд, завдавши ОСОБА_8 матеріальні збитки в зазначеному розмірі.

Крім того, 01 грудня 2023 року на виконання свого злочинного наміру ОСОБА_4 уклав із ОСОБА_9 договір будівництва модульного будинку № 01122023, достовірно знаючи, що не має наміру та реальної можливості виконати передбачені договором роботи. Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_4 зобов`язувався виконати роботи зі зведення житлового будинку на пальовому фундаменті із завершенням зовнішніх та внутрішніх оздоблювальних робіт, а ОСОБА_9 здійснити оплату таких робіт. Будучи введеною в оману щодо справжніх намірів ОСОБА_4 та вважаючи, що останній виконає взяті на себе за договором зобов`язання, ОСОБА_9 01 грудня 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , передала ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 37 200 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на дату передачі становило 1 350 360 грн. У подальшому 27 квітня 2024 року - продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу, ОСОБА_4 , завідомо не маючи наміру виконувати умови договору, повторно повідомив ОСОБА_9 завідомо неправдиві відомості про необхідність передачі додаткових коштів, нібито, для продовження та завершення будівництва модульного будинку. Будучи введеною в оману зазначеними відомостями та не усвідомлюючи злочинного характеру дій ОСОБА_4 , ОСОБА_9 того ж дня передала підозрюваному по АДРЕСА_1 грошові кошти в сумі 16 188 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на дату передачі становило 641 044 грн 80 коп.

Після отримання від потерпілої грошових коштів на загальну суму 53 388 доларів США, за офіційним курсом Національного банку України становило 1 991 404 грн 80 коп., ОСОБА_4 взяті на себе договірні зобов`язання не виконав, реальних заходів щодо будівництва житлового будинку не вжив, отриманими коштами розпорядився на власний розсуд, завдавши ОСОБА_9 матеріальні збитки в зазначеному розмірі.

Також 22 грудня 2023 року на виконання свого злочинного наміру ОСОБА_4 уклав із ОСОБА_10 договір будівництва модульного будинку № 22122023, достовірно знаючи, що не має наміру та реальної можливості виконати передбачені договором роботи. Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_4 зобов`язувався виконати роботи зі зведення житлового будинку на пальовому фундаменті із завершенням зовнішніх та внутрішніх оздоблювальних робіт, а ОСОБА_10 здійснити оплату таких робіт. Будучи введеною в оману щодо справжніх намірів ОСОБА_4 та вважаючи, що останній виконає взяті на себе за договором зобов`язання, ОСОБА_10 22 грудня 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , передала ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 298 000 грн. У подальшому 08 травня 2024 року - продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу, ОСОБА_4 , завідомо не маючи наміру виконувати умови договору, повторно повідомив ОСОБА_10 завідомо неправдиві відомості про необхідність додаткового фінансування будівельних робіт та придбання матеріалів для завершення будівництва модульного будинку. Будучи введеною в оману зазначеними відомостями та не усвідомлюючи злочинного характеру дій ОСОБА_4 , ОСОБА_10 того ж дня передала підозрюваному по АДРЕСА_1 грошові кошти в сумі 149 000 грн.

Після отримання від потерпілої грошових коштів на загальну суму 447 000 грн ОСОБА_4 взяті на себе договірні зобов`язання не виконав, реальних заходів щодо будівництва житлового будинку не вжив, отриманими коштами розпорядився на власний розсуд, завдавши ОСОБА_9 матеріальні збитки в зазначеному розмірі.

Крім того, 05 січня 2024 року на виконання свого злочинного наміру ОСОБА_4 уклав із ОСОБА_11 договір будівництва модульного будинку № 05012024, достовірно знаючи, що не має наміру та реальної можливості виконати передбачені договором роботи. Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_4 зобов`язувався виконати роботи зі зведення житлового будинку на пальовому фундаменті із завершенням зовнішніх та внутрішніх оздоблювальних робіт, а ОСОБА_11 здійснити оплату таких робіт. Будучи введеною в оману щодо справжніх намірів ОСОБА_4 та вважаючи, що останній виконає взяті на себе за договором зобов`язання, ОСОБА_11 05 січня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , передала ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 14 200 євро, що за офіційним курсом Національного банку України на дату передачі становило 590 720 грн. Після отримання від потерпілої грошових коштів на загальну суму 14 200 євро, за офіційним курсом Національного банку України становило 590 720 грн, ОСОБА_4 взяті на себе договірні зобов`язання не виконав, реальних заходів щодо будівництва житлового будинку не вжив, отриманими коштами розпорядився на власний розсуд, завдавши ОСОБА_11 матеріальні збитки в зазначеному розмірі.

29 січня 2024 року на виконання свого злочинного наміру ОСОБА_4 уклав із ОСОБА_12 договір будівництва модульного будинку № 29012024, достовірно знаючи, що не має наміру та реальної можливості виконати передбачені договором роботи. Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_4 зобов`язувався виконати роботи зі зведення житлового будинку на пальовому фундаменті із завершенням зовнішніх та внутрішніх оздоблювальних робіт, а ОСОБА_12 здійснити оплату таких робіт. Будучи введеною в оману щодо справжніх намірів ОСОБА_4 та вважаючи, що останній виконає взяті на себе за договором зобов`язання, ОСОБА_12 29 січня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , передала ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 1 002 050 грн. У подальшому 16 березня 2024 року - продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу, ОСОБА_4 , завідомо не маючи наміру виконувати умови договору, повторно повідомив ОСОБА_12 завідомо неправдиві відомості про необхідність передачі додаткових коштів, нібито, для продовження та завершення будівництва модульного будинку. Будучи введеною в оману зазначеними відомостями та не усвідомлюючи злочинного характеру дій ОСОБА_4 , ОСОБА_12 того ж дня передала підозрюваному по АДРЕСА_1 грошові кошти в сумі 501 000 грн.

Після отримання від потерпілої грошових коштів на загальну суму 1 503 050 грн, ОСОБА_4 взяті на себе договірні зобов`язання не виконав, реальних заходів щодо будівництва житлового будинку не вжив, отриманими коштами розпорядився на власний розсуд, завдавши ОСОБА_12 матеріальні збитки в зазначеному розмірі.

Крім того, 05 квітня 2024 року на виконання свого злочинного наміру ОСОБА_4 уклав із ОСОБА_13 договір будівництва модульного будинку № 050420024, достовірно знаючи, що не має наміру та реальної можливості виконати передбачені договором роботи. Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_4 зобов`язувався виконати роботи зі зведення житлового будинку на пальовому фундаменті із завершенням зовнішніх та внутрішніх оздоблювальних робіт, а ОСОБА_13 здійснити оплату таких робіт. Будучи введеною в оману щодо справжніх намірів ОСОБА_4 та вважаючи, що останній виконає взяті на себе за договором зобов`язання, ОСОБА_13 05 квітня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , передала ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 762 450 грн. Після отримання від потерпілої грошових коштів на загальну суму 762 450 грн, ОСОБА_4 взяті на себе договірні зобов`язання не виконав, реальних заходів щодо будівництва житлового будинку не вжив, отриманими коштами розпорядився на власний розсуд, завдавши ОСОБА_13 матеріальні збитки в зазначеному розмірі.

Також на виконання свого злочинного наміру ОСОБА_4 , повідомивши ТОВ «Інтербудтехніка» завідомо неправдиві відомості про наявність у нього будівельних матеріалів «Госпблок», готовності та можливості їх поставки, організував проведення переговорів із директором зазначеного товариства ОСОБА_14 та в подальшому, за їх результатами, 16 липня 2025 року уклав договір поставки № 240. При цьому ОСОБА_4 достовірно усвідомлював, що фактично не має наміру виконувати умови договору, а отримані від покупця кошти планує використати на власний розсуд, про що потерпілому не повідомив, приховавши свої справжні наміри. Будучи введеним в оману щодо фактичної наявності товару, можливості його поставки та справжніх намірів ОСОБА_4 , представник ТОВ «Інтербудтехніка» ОСОБА_14 добровільно перерахував на банківський рахунок НОМЕР_3 грошові кошти в сумі 42 000 грн як оплату за товар. Після надходження коштів на зазначений рахунок ОСОБА_4 взяті на себе договірні зобов`язання не виконав, будівельні матеріали не поставив, отримані кошти повернути не намагався та розпорядився ними на власний розсуд, завдавши ТОВ «Інтербудтехніка» матеріальні збитки в зазначеному розмірі.

09 червня 2026 року о 10 год. 26 хв. на підставі ухвали слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2026 року проведено санкціонований обшук належної ОСОБА_15 квартири АДРЕСА_2 , в ході якого було вилучено належні ОСОБА_16 мобільні телефони марки «Samsung» моделі «Galaxy A 14», ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , та марки «Motorola» чорного кольору.

Постановою від 09 червня 2026 року мобільні телефони марки «Samsung» моделі «Galaxy A 14», ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , та марки «Motorola» чорного кольору визнано речовими доказами в кримінальному провадженні № 12024111130002256 від 21 вересня 2024 року.

Враховуючи, що вилучені мобільні телефони відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, є предметами, що зберегли на собі його сліди, та містять інші відомості, які можуть бути використані як докази фактів чи обставин, що встановлюються, уповноважена особа 10 червня 2026 року поштовим зв`язком звернулась до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно в порядку ст. 170 КПК України.

Прокурор Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , власник майна ОСОБА_16 , будучи повідомленими про день і час розгляду клопотання, до суду не з`явились, при цьому від прокурора надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності. Неприбуття прокурора та власника майна, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання та зумовлює його розгляд без фіксування за допомогою технічних засобів за правилами ч. 4 ст. 107 КПК України.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у межах якого було подано клопотання, та дослідивши інші документи, якими прокурор обґрунтовував клопотання, приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно зі ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Метою застосування арешту майна є виключно запобігання можливості його зникнення для доказування злочину, при цьому прокурором не обґрунтовано корисність арешту належних ОСОБА_16 мобільних телефонів марки «Samsung» моделі «Galaxy A 14», ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , та марки «Motorola» чорного кольору для доказування обставин у кримінальному провадженні № 12024111130002256 від 21 вересня 2024 року, оскільки відомості про причетність вказаної особи до вчинення кримінальних правопорушень у наданих матеріалах відсутні.

Враховуючи, що вказане в клопотанні тимчасово вилучене майно не відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, у клопотанні й долучених до нього матеріалах не доведено необхідності його арешту, у слідчого судді відсутні правові підстави для задоволення клопотання, як і причини обмежувати власника правом розпоряджатися ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України відмова в задоволенні клопотання про арешт майна зумовлює негайне повернення особі тимчасово вилученого майна.

Керуючись ст. ст. 131-132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя-

постановив:

У задоволенні клопотання прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111130002256 від 21 вересня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, відмовити.

Копії ухвали направити прокурору, власнику майна ОСОБА_16 не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Прокурору про виконання судового рішення невідкладно письмово повідомити слідчому судді.

На ухвалу протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подано апеляційні скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1