Рішення № 137391050, 11.06.2026, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/606/26

Номер провадження 2/573/467/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2026 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Черкашиної М.С.,

з участю секретаря Півньової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Основний зміст позову.

27.03.2026 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому вказує, що 04.08.2025 між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 9617773, на підставі якого відповідачка отримала кредит на умовах строковості, зворотності та платності. 24.12.2025 між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу, згідно з умовами якого останнє набуло право вимоги грошових коштів від ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором. Відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 22176 грн., яка складається з: 7000 грн заборгованість за основним зобов`язанням, 8176 грн заборгованість по комісії за обслуговування кредиту, 7000 грн неустойка.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства вказану суму, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 01.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Заяви, клопотання.

У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» - Король В.А. не з`явився, заявив клопотання про розгляд справи без участі представника товариства, проти постановлення заочного рішення не заперечує (а. с. 2).

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання також не з`явилася, хоча належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи (а. с. 15). Надіслала суду заяву, в якій повідомила, що має заборгованість за кредитом, але у зв`язку з перебуванням на даний момент за кордоном вона не має можливості сплатити всю суму боргу одноразово, просить врахувати її матеріальне становище та надати можливість погашення заборгованості частинами (а. с. 16).

За приписами ч. ч. 1, 2, 4 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом.

04.08.2025 між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про споживчий кредит № 9617773, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 7000 грн строком на 360 днів з 04.08.2025 по 30.07.2026, зі сплатою відсотків за користування кредитом за ставкою 0.0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом за кожен день користування, сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 21 грн, яка нараховується за ставкою 0.30% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту, сплатою комісії за обслуговування кредиту (за весь строк кредитування) в сумі 22484 грн, що нараховується за ставкою 14.60% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), погашенням заборгованості за кредитом періодичними платежами відповідно до графіку платежів (а. с. 3-5, копії анкети-заяви на кредит № 9617773, паспорту споживчого кредиту, графіку платежів до паспорту споживчого кредиту, додатків №1-3 до кредитного договору зберігаються в електронному вигляді в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі).

Як вбачається з розділу «Терміни та визначення» вказаного кредитного договору комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) встановлена п. 1.5.2 цього договору - винагорода за обслуговуванням кредиту (кредитної заборгованості) кредитодавцем протягом всього строку кредитування, що включає цілодобове надання позичальнику актуальної облікової інформації шляхом розміщення її в особистому кабінеті позичальника, зокрема про розмір нарахованої та сплаченої заборгованості за цим договором, її складові, розрахунок поточного платежу, розрахунок суми для повного погашення заборгованості, графік платежів, негайне оновлення інформації при настанні змін, цілодобове забезпечення можливості через особистий кабінет здійснювати миттєвий переказ з автоматичним додаванням всіх необхідних реквізитів для погашення заборгованості за цим договором, надсилання позичальнику текстових повідомлень з нагадуваннями про дати платежів, інформування про зарахування платежів, згенеровані одноразові ідентифікатори/паролі, інші сервісні повідомлення, консультування та надання інформації з питань пов`язаних з обслуговуванням кредиту та виконанням цього договору службами підтримки кредитодавця, тощо, яка нараховується кредитодавцем та сплачується позичальником за кожний визначений графіком платежів розрахунковий період (крім останнього).

Згідно з п. 1.4 договору денна процентна ставка складає: (22505.00 грн / 7000.00 грн) / 360 днів * 100% = 0.89%.

Відповідно до п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Згідно з п. 3.3.2, 3.2.5, 3.2.6 кредитного договору позичальник зобов`язаний повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п.1.1.-1.6. цього договору та графіком платежів.

У випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником умов цього договору, кредитодавець з дотриманням вимог законодавства має право здійснювати врегулювання простроченої заборгованості та/або стягнути заборгованість в примусовому порядку.

Кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.

Цього ж дня між ОСОБА_1 і товариством було підписано паспорт споживчого кредиту і додаток № 1 до договору про споживчий кредит № 9617773 від 04.08.2025, а саме: «Графік платежів», де вони визначили періодичність та суму платежів (копії паспорту споживчого кредиту, графіку платежів зберігаються в електронному вигляді в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі).

У графі позичальник роздруківки вказаного договору, додатках № 1-3 до нього, паспорті споживчого кредиту клієнтом вказана ОСОБА_1 . У договорі зазначено, що він підписаний останньою електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Згідно з копією платіжного доручення 04.08.2025 ТОВ «Мілоан» перерахувало на картку № НОМЕР_1 7000 грн (копія платіжного доручення зберігається в електронному вигляді в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі).

24.12.2025 між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 24122025/1, відповідно до п. 1.1, 1.2 якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язалося передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Мілоан» (ціна продажу) за плату, а ТОВ «Мілоан» відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Як вбачається з витягу з реєстру боржників до вказаного договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 за договором № 9617773 у сумі 22176 грн, яка складалася з: 7000 грн тіла кредиту, 8176 грн заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, 7000 грн заборгованість за неустойкою (копія витягу зберігається в електронному вигляді в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі).

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1-2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію, пов`язану з наданням та обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додатка 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 «Методика розрахунку загальної вартості кредиту для споживача» до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій кредитодавця щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії, пов`язаної з наданням кредиту, та обслуговуванням кредитної заборгованості.

Разом з тим, закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Згідно з абз. 1 ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Норми зазначеного пункту Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України є актуальними та зміни щодо їх застосування до Цивільного кодексу України не вносилися.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанова ВП ВС від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 17), постанова ВП ВС від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17 (пункт 78) та постанова ВП ВС від 29.06.2022 у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

За змістом частини 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 362/2159/15-ц, законодавець встановив пріоритет ЦК України у договірних відносинах. Лише у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Висновки суду.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними.

При цьому, до вказаного висновку суд дійшов, виходячи не тільки з вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні в справі «Ушаков та Ушакова проти України» від 18 червня 2015 року (остаточне 18 вересня 2015 року), в пункті 78 якого зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою…».

Аналізуючи вище наведені норми матеріального права та надані позивачем докази, суд дійшов до висновку, що між первинним кредитором і відповідачкою у справі було укладено кредитний договір у встановленій законом формі з визначенням усіх істотних умов та правил такого договору.

Первинний кредитор виконав свої зобов`язання за договором, надавши у кредит ОСОБА_1 грошові кошті. Натомість, відповідачка свої зобов`язання за вказаним договором порушила, по теперішній час не повернула заборгованість за кредитом.

ТОВ «ФК «ЄАПБ» у встановленому законом порядку набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.

Позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за тілом кредиту, комісією за обслуговування кредитної заборгованості та пенею.

У той же час відповідно до розділу «Терміни та визначення» укладеного між сторонами кредитного договору комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості), встановлена п. 1.5.2 цього договору, включає послуги, які згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» на вимогу позичальника один раз в місяць повинні надаватися безоплатно, зокрема надання інформації про стан кредитної заборгованості.

Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності ЗУ «Про споживче кредитування» (10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у п. 31.29 постанови від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Таким чином, позовна вимога про стягнення комісії задоволенню не підлягає.

Крім того, враховуючи, що прострочення виконання грошового зобов`язання виникло після 24.02.2022, у задоволенні вимоги про стягнення 7000 грн неустойки слід відмовити на підставі п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

З огляду на викладене, позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» слід задовольнити частково та з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути 7000 грн заборгованості за кредитним договором, яка є заборгованістю за тілом кредиту.

Що стосується заяви відповідачки про розстрочення сплати стягнутої заборгованості суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з ч. 1, 3, 4 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У той же час відповідачка не надала суду жодних доказів на підтвердження існування обставин, які істотно ускладнюють виконання нею рішення або роблять його неможливим, у тому числі доказів на підтвердження її скрутного матеріального становища.

Таким чином, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду слід відмовити.

Судові витрати.

За подання позову позивач сплатив 2662 грн 40 коп. судового збору.

Таким чином, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам (31,56%) слід також стягнути 840 грн 25 коп. понесених і документально підтверджених судових витрат, які складаються зі сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 81, 141, 247, 265, 273, 274 ЦПК України,

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, код ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 7000 (сім тисяч) грн заборгованості за договором про споживчий кредит № 9617773 від 04.08.2025, а також 840 (вісімсот сорок) грн 25 коп. судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення сулу відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідач має право подати протягом 30 днів з дня проголошення заочного рішення заяву про його перегляд до Білопільського районного суду Сумської області.

Суддя